Цивільне право України - Дзера О. В. - Поняття та умови правової охорони наукового відкриття

Поняття та умови правової охорони наукового відкриття

Людство завжди прагнуло до пізнання навколишнього світу, дослідження його законів та властивостей, вивчення природи явищ об'єктивної дійсності. Пізнання закономірностей навколишнього світу, що приводить до появи принципово нових знань здійснюється у формі наукових відкриттів. Вони є результатом фундаментальних теоретичних та експериментальних досліджень у будь-якій сфері життєдіяльності суспільства та надають якісно нову інформацію про об'єктивно існуючі, але раніше невідомі властивості, закони та явища матеріального світу. Наукові відкриття є наслідком прояву найвищого рівня інтелектуальної, творчої діяльності людини та можуть бути підставою для формування нових напрямків наукових досліджень і винахідницької діяльності вчених багатьох країн.

На відміну від винаходів, наукові відкриття не лише спрямовані на покращення функціонування окремих об'єктів техніки, удосконалення існуючих технологій виробництва, модернізацію устаткування, процесів виготовлення речовин та матеріалів, вони втілюють новий рівень науково-технічного розвитку, формують нові етапи пізнання людиною навколишнього світу. За цих умов значення наукових відкриттів для подальшого розвитку наукових досліджень є, як правило, значно вищим від результатів винахідницької діяльності.

Законодавство не може обмежити доступ суспільства до результатів наукового відкриття. На такі результати не може бути поширена конструкція монопольного (виключного) права одного суб'єкта, оскільки тим самим інші особи будуть позбавлені можливості вивчати, досліджувати та поглиблювати знання, одержані у результаті здійснення відкриття. Як наслідок, право на наукове відкриття за своїм характером не є виключним. Автор відкриття не може заборонити іншим особам використовувати результат своєї творчої діяльності чи передати або надати це право третій особі на підставі ліцензійного чи іншого договору. З моменту оприлюднення результатів наукових досліджень відкриття стає надбанням усього людства. Проте його автор вправі одержати достойну матеріальну винагороду за свою діяльність, присвоїти відкриттю своє ім'я чи спеціальну назву та реалізувати інші немайнові права, що виникають внаслідок здійснення наукового відкриття.

У зв'язку з неможливістю встановлення правового режиму виключних прав на наукові відкриття у ряді держав такі результати творчості не підпадають під сферу охорони права інтелектуальної власності. Проте за своїм характером відкриття є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, а його автору має бути забезпечена надійна правова охорона майнових та особистих немайнових прав. Тому вітчизняний законодавець при формуванні положень Книги 4 ЦК України, присвячених праву інтелектуальної власності закріпив норми про охорону наукових відкриттів (глава 38) як об'єктів інтелектуальної власності.

Слід також наголосити, що відповідно до положень міжнародно-правових документів, зокрема ст. З Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 р. наукові відкриття також віднесені до сфери інтелектуальної власності1.

Норми ЦК України, що стосуються правової охорони наукових відкриттів сформовані лише в двох статтях Кодексу (статті 457-458), що, безумовно, не можуть забезпечити належну охорону таких об'єктів. Спеціальних законів, які здійснювали 6 правову регламентацію відносин у зв'язку зі створенням та охороною наукових відкриттів в Україні, наразі не прийнято. Проте, слід зазначити про розробку проекту Закону України "Про охорону прав на наукові відкриття", який може у майбутньому визначити процедуру надання охорони таким об'єктам, закріпити права авторів наукових відкриттів, визначити механізми захисту їх суб'єктивних прав.

Відповідно до ст. 457 ЦК України науковим відкриттям визнається встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, яке вносить докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

З норми Кодексу можна встановити, що об'єктами наукових відкриттів можуть бути невідомі раніше закономірності, властивості і явища матеріального світу.

Закономірність матеріального світу вказує на об'єктивно існуючий зв'язок між явищами або властивостями матеріального світу, встановлення якого вносить докорінні зміни у рівень його пізнання.

Властивість матеріального світу являє собою об'єктивно існуючу якісну визначеність об'єкта матеріального світу, встановлення якої вносить докорінні зміни у рівень пізнання.

Явище матеріального світу - це об'єктивно існуюча форма прояву сутності об'єкта матеріального світу, що докорінно змінює рівень пізнання об'єктивної дійсності. Явище тісно пов'язане з сутністю об'єкта навколишнього світу і являє собою зовнішній вираз його сутності.

Охорона наукових відкриттів можлива за умови, що відкриття не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам охороноздатності, тобто " новим, достовірним та вносить докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Новизна наукового відкриття означає встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу. Відомості про наукове відкриття мають бути невідомими до дати його опублікування суспільству. При цьому новизна наукових відкриттів має абсолютний характер, що означає, що не може бути надана правова охорона відкриттю, інформація про сутність якого була опублікована в Україні або за кордоном, або іншим чином доведена до відома невизначеного кола осіб.

Достовірність наукового відкриття передбачає його відповідність законам, властивостям та явищам об'єктивної дійсності. Достовірність висунутих в якості відкриття наукових положень підлягає доведенню його автором теоретично або експериментально.

Внесення докорінних змін у рівень наукового пізнання означає, що відкриття являє собою істотний, фундаментальний внесок в існуюче наукове сприйняття об'єктивної дійсності. Відкриття вносить докорінні зміни у рівень наукового сприйняття, якщо воно може бути основою нових напрямків у розвитку науки і техніки, принципово змінює існуючі теоретичні уявлення, дає пояснення та експериментальне підтвердження раніше невідомим фактам, явищам чи властивостям матеріального світу.

Не всі результати наукових досліджень можуть визнаватися науковими відкриттями. Не можуть отримати правову охорону в якості наукових відкриттів:

- гіпотези, здогадки, що не отримали належного підтвердження;

- відкриття родовищ корисних копалин, географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття;

- створення нових технологічних процесів, конструкцій приладів і устаткування, нових матеріалів, методів діагностики та лікування хвороб та інших подібних рішень, що можуть отримати правову охорону як об'єкти патентного права.

Схожі статті




Цивільне право України - Дзера О. В. - Поняття та умови правової охорони наукового відкриття

Предыдущая | Следующая