Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Змішані договори
Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 ЦК України). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 ЦК України), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 ЦК).
Оскільки, як правило, підприємницька діяльність, здійснювана в означених вище сферах, спрямована на широкий загал, в основному населення, і пересічні люди далеко не завжди освічені у сфері своїх прав, законодавство, охороняючи та захищаючи їх права як слабкої сторони в договорі, встановлює обов'язкові для сторін правила, яких належить додержуватися. Умови публічного договору, які не відповідають правилам, обов'язковим для сторін при його укладенні і виконанні, або порушують правило щодо однаковості його умов для всіх споживачів, є нікчемними (ч. 6 ст. 633 ЦК України). Нікчемність окремої умови публічного договору не має наслідком недійсність договору в цілому, якщо можна припустити, що договір був би укладений і без включення до нього такої умови (ст. 217 ЦК України).
В Україні, як і у всьому світі, приділяється значна увага належному рівню захисту прав споживачів як показникові стану ринкової економіки.
Водночас підприємець, який не має можливості укласти договір на вимогу всіх осіб, хто звернувся до нього (наприклад, не розрахувавши кількість звернень за оголошеною акцією), внаслідок відсутності товару або виробничих можливостей для надання послуг чи виконання робіт не може вважатися таким, що порушив приписи ст. 633 ЦК України. Тобто відмова підприємця від укладення публічного договору має бути обгрунтованою під загрозою стягнення ним завданих споживачеві такою відмовою збитків.
Існування таких сфер підприємницької діяльності (сегментів ринку), у силу самої специфіки якої щоденно укладається чимало однотипних стандартних договорів, зокрема, при наданні банківських послуг, перевезенні пасажирів, побутового підряду, прокату, страхування тощо. Саме тому доцільно заздалегідь опрацювати умови цих договорів, передбачивши і врахувавши в них все значуще для встановлення договірних відносин. Розробляє умови договору лише одна сторона (відповідно банк, перевізник, страховик тощо), а другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він знайомиться. Він не може запропоновувати свої умови договору (ч. І ст. 634 ЦК України). Тому такі договори й кваліфікуються як договори приєднання, хоча це не є певним їх угрупуванням. Інколи навіть у статтях закону, що регулюють певні види договорів, прямо вказується на те, що цей договір приєднання. Прикладом може бути договір прокату (ч. 2 ст. 787 ЦК України).
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, а отже, договори про надання банківських послуг одного банку не збігаються з договорами про надання аналогічних послуг іншим банком і не лише за вартістю цих послуг або ставками депозитів, а взагалі за змістом. Часто умови договорів приєднання розробляються материнським товариством і доводяться до залежних (дочірніх) товариств. Наприклад, ДАК "Хліб України" розробив умови договорів з товаровиробниками, які доведені до відома всіх організацій, що працюють під дахом ДАКу. Інколи ж умови договору містяться в типових договорах, затверджених державними органами.
Такий стан відносин на стадії укладення договору, з одного боку, є зручним для обох осіб, які мають намір зв'язати себе зобов'язанням, але з другого - містить загрозу для особи, яка приєднується до договору, адже вона, будучи позбавлена можливості впливати на зміст договору не лише на стадії його укладення (коли вона приймає рішення про вступ до правовідносин саме на цих умовах), айв подальшому, під час виконання сторонами своїх договірних прав та обов'язків, що не виключає можливість різного роду зловживань другою стороною.
Особливо це трапляється тоді, коли формулювання умов договору спеціально містить вирази, за якими приховуються певні моделі поведінки однієї зі сторін договору, що використовуються нею на свою користь і на шкоду інтересам другої сторони.
Цим і викликане положення ч. 2 ст. 634 ЦК України, за яким особі, яка приєдналася до договору, надається право вимагати його зміни або розірвання у випадках, якщо: сторона цим договором позбавлена прав, які звичайно мала; цей договір виключає або обмежує відповідальність сторони, що розробила формуляр або іншу стандартну форму; цей договір містить інші умови, які є явно обтяжливими для сторони, що приєдналася до договору. Одночасно встановлюється, що сторона, яка приєдналася до договору, зобов'язана довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. І навпаки, сторона, яка запропонувала редакцію договору, до якого приєдналася друга сторона, вправі відмовити у задоволенні вимог щодо зміни або розірвання договору якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору (ч. З ст. 634 ЦК України).
Посередницькі договори
Сутність категорії посередництва визначається конструкцією юридичного замісництва, необхідність використання якого диктують новітні економічні умови. Правовим оформленням добровільного замісництва бачать різні види договорів, що об'єднуються у групу посередницьких договорів про надання послуг. Серед таких договорів: доручення, комісії, консигнації, агентський, довірчого управління.
Особливого різноманіття набули договори з цінними паперами, що укладаються на фондовому ринку, - андеррайтингу, брокерські, дилерські та ін. (ст. 17 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок").
Змішані договори
Згідно із ч. 2 ст. 628 ЦК України змішаним є договір, в якому містяться елементи різних договорю. Прикладом змішаного договору є андерайтинг - здійснення торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента розміщення (підписки, продажу) цінних паперів (ст. 17 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок"). Будучи за своєю природою договором доручення, цей договір може передбачати обов'язок андеррайтера гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини; викупу нереалізованих цінних паперів. Прикладом змішаних договорів буде й договір, в якому поєднується договір іпотеки та договір, що обумовлює основне зобов'язання (ст. 18 Закону України "Про іпотеку"), договір іпотеки, яким передбачається набуття права власності на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем основного зобов'язання, що забезпечується іпотекою (ст. 37 Закону України "Про іпотеку") та ін.
Крім звичайного розуміння змішаних договорів, запропоновано розширене їх бачення, коли в договорі містяться умови, що належать до різних галузей права. Такі договори йменуються полігалузевими (різногалузевими, багатогалузевими). Прикладом може бути договір, який одночасно включає в себе умови цивільного та трудового договорів, що припускається корпоративним законодавством (ст. 51 Закону "Про акціонерні товариства") та навіть іноді й вимагається. Так, на виконання ч. 4 ст. 92 ЦК України про солідарну відповідальність членів виконавчого органу юридичної особи за завдані їй збитки варто укладати змішаний (цивільно-трудовий) договір для запобігання колізії між нормами цивільного та трудового права, оскільки КЗпП обмежує відповідальність працівника його середньою заробітною платою.
Прикладом змішаного полігалузевого договору буде й угода про нерозголошення працівником інформації, що є комерційною таємницею, якщо йдеться не лише про період перебування працівника в трудових відносинах з роботодавцем, а й після їх припинення. Ще одним прикладом таких договорів є договір між працівником та роботодавцем з приводу правової долі об'єктів інтелектуальної власності, які створені у зв'язку з виконанням трудового договору (ст. 429 ЦК України), в якому передбачається розподіл майнових прав інтелектуальної власності на ці об'єкти.
Схожі статті
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Посередницькі договори
Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Публічні договори та договори приєднання
Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Свобода договору
Свобода договору як одна з основних засад цивільного законодавства (ст. З ЦК України) і виразник диспозитивної спрямованості втілених у ньому норм...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Поняття і значення договору
ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір 1. Поняття і значення договору Договір має місце там, де рівні, вільні та майново відокремлені суб'єкти досягають між...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір
ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір 1. Поняття і значення договору Договір має місце там, де рівні, вільні та майново відокремлені суб'єкти досягають між...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - РОЗДІЛ VIII. Загальні положення про договір
ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір 1. Поняття і значення договору Договір має місце там, де рівні, вільні та майново відокремлені суб'єкти досягають між...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Односторонні та двосторонні договори
Ця класифікація договорів залежить від розподілу між їх сторонами прав та обов'язків. За наявності у кожної зі сторін прав і обов'язків договір є...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 5. Підтвердження виконання зобов'язання
Спосіб виконання зобов'язання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання, як...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Основні та попередні договори
Ця класифікація договорів залежить від розподілу між їх сторонами прав та обов'язків. За наявності у кожної зі сторін прав і обов'язків договір є...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов'язання
Спосіб виконання зобов'язання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання, як...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Поняття та види зобов'язань
Зобов'язання передусім є цивільними правовідносинами. Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Предмет виконання зобов'язання
Предметом виконання зобов'язання, зокрема, є певна річ, робота, послуга, гроші, що боржник повинен передати, виконати, надати чи сплатити кредиторові або...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Завдаток
Ще одним видом забезпечення виконання зобов'язань, який є формою цивільно-правової відповідальності, виступає завдаток. Згідно з ч. 1 ст. 570 ЦК завдаток...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Неустойка
Одним із найбільш поширених видів забезпечення виконання зобов'язань, який виступає формою цивільно-правової відповідальності, є неустойка - грошова сума...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Зміст договору застави
Договір застави, як і будь-який інший забезпечувальний правочин, укладається у письмовій формі під загрозою нікчемності (ст. 547 ЦК). Якщо предметом...
-
Оскільки договори укладаються певними особами (сторонами цього договору) для досягнення певної мети, то, як правило, її досягненням охоплюється набуття...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Форма договору застави
Договір застави, як і будь-який інший забезпечувальний правочин, укладається у письмовій формі під загрозою нікчемності (ст. 547 ЦК). Якщо предметом...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Суб'єкти зобов'язань
Суб'єктами зобов'язання є його сторони - кредитор і боржник (ч. 1 ст. 510 ЦК). Сторонами зобов'язання в більшості випадків є один кредитор і один...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Види договорів
Цивільне законодавство передбачає величезну кількість договорів, що викликає потребу їх класифікації. Втім це питання далеко не просте, адже договір є...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Застава цінних паперів
Застава цінного паперу, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за договором між заставодержателем та особою, на ім'я якої був виданий...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 5. Гарантія
Гарантія відноситься до особистих забезпечень. Законодавець, запровадивши гарантію фінансової установи як самостійне, незалежне від основного...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Порука
Порука як особистий вид забезпечення виконання зобов'язання означає, що у разі порушення боржником зобов'язання, нею забезпеченого, майнові інтереси...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 6. Застава
Застава - це традиційний майновий вид забезпечення виконання зобов'язання, при якому кредитор-заставодержатель має право у разі невиконання боржником...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Відповідальність боржника за дії інших осіб
Як зазначалося у главі 14 1-го тому цього підручника, цивільно-правову відповідальність можна розглядати як застосування до правопорушника у разі...
-
Як зазначалося у главі 14 1-го тому цього підручника, цивільно-правову відповідальність можна розглядати як застосування до правопорушника у разі...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Виконання зобов'язання за рахунок боржника (ст. 621 ЦК)
Глава 51 ЦК займає особливе місце в системі загального вчення про зобов'язання, її норми мають багато в чому суто прагматичне, узагальнююче значення й...
-
Глава 51 ЦК займає особливе місце в системі загального вчення про зобов'язання, її норми мають багато в чому суто прагматичне, узагальнююче значення й...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Зміна умов зобов'язання як правовий наслідок його порушення
Глава 51 ЦК займає особливе місце в системі загального вчення про зобов'язання, її норми мають багато в чому суто прагматичне, узагальнююче значення й...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Розірвання договору як правовий наслідок
Глава 51 ЦК займає особливе місце в системі загального вчення про зобов'язання, її норми мають багато в чому суто прагматичне, узагальнююче значення й...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Одностороння відмова від зобов'язання
Глава 51 ЦК займає особливе місце в системі загального вчення про зобов'язання, її норми мають багато в чому суто прагматичне, узагальнююче значення й...
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Змішані договори