Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Договір купівлі-продажу підприємства

Поняття договору купівлі-продажу підприємства

Як вже зазначалося, договором купівлі-продажу регулюється передача у власність будь-якого майна, що не вилучене з обороту або не обмежене в обороті. Враховуючи, що за законом підприємство це майно, можна припустити, що цим договором регулюється і купівля-продаж підприємства. Але навряд чи правильним буде такий підхід" оскільки на підставі виключно загальних положень договору купівлі-продажу не можна вирішити питання з цілого ряду проблем, що виникають при купівлі-продажу підприємства, зокрема, чи може покупець розпоряджатися складовими підприємства до набуття ним права власності на підприємство в цілому; чи настає відповідальність за непридатність використання підприємства для цілей, які передбачені договором; чи несе покупець відповідальність за те, що підприємство внаслідок його дій втратить своє призначення - служити здійсненню підприємницької діяльності; як визначається ціна підприємства; який порядок передачі його покупцеві, тощо.

Існує інше вирішення цієї проблеми - спеціальне врегулювання договору купівлі-продажу підприємства. Це узгоджується з тим, що серед кваліфікуючих ознак цивільно-правових договорів на першому місці стоїть специфіка предмета договору, а підприємство - це майновий комплекс, що складається з різнорідних елементів, кожен з яких може виступати як самостійний об'єкт цивільних прав: речей нерухомих (земельних ділянок, будівель, споруд) і рухомих (устаткування, інвентарю, сировини, продукції), іншого майна, включаючи і майнові права (права вимоги), і майнові обов'язки (борги), об'єкти права інтелектуальної власності (торговельну марку або інше позначення), інформацію тощо, а об'єднання їх у функціональну сукупність - об'єкт дає можливість використати підприємство за певним призначенням - для здійснення підприємницької діяльності. Тому і договір купівлі-продажу цього об'єкта потребує запровадження хоча і подібної за своєю спрямованістю з договором купівлі-продажу майна, але спеціальної договірної форми1, яка б враховувала обороноздатність підприємства.

Договір купівлі-продажу підприємства - різновид договору купівлі-продажу. Тому й застосування спеціальних норм до купівлі-продажу підприємства не позбавляє цінності ті норми, які становлять загальні положення про купівлю-продаж. Останні можуть застосовуватися в субсидіарному порядку, хоча й з урахуванням особливостей оборотоздатності підприємства.

Предметом цього договору можуть бути і майнові права, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ч. 2 ст. 656 ЦК). і право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру (ч. З ст. 656 ЦК), а тому в частині переходу прав і обов'язків продавця до відносин, що виникають при купівлі-продажу підприємства, одночасно застосовуються й положення про відступлення права вимоги (цесія) (п. І ч. І ст. 512, статті 513,516 ЦК), і положення про переведення боргу (статті 520-523 ЦК).

Договір купівлі-продажу підприємства відрізняється від інших видів договорів купівлі-продажу таким:

- предметом;

- правовим статусом сторін;

- наявністю етапу по визначенню складових підприємства, який передує безпосередньому укладенню цього договору:

- у покупця право власності на підприємство виникає на підставі складного юридичного складу: укладення договору купівлі-продажу. що засвідчується нотаріально з подальшою державною реєстрацією

Цього договору, факт проведення якої підтверджується відповідним актом; складна процедура передачі підприємства, факт якої підтверджується передавальним актом;

- цей договір належить до договорів про виключне особисте виконання боржником свого обов'язку, оскільки потребує спеціальної процедури його укладення і виконання: передачі усіх видів майна, що входять до складу підприємства, включаючи і передачу виключних прав на об'єкти права інтелектуальної власності; відповідного оформлення такої передачі, тобто здійснення усіх тих дій, які може здійснювати тільки власник підприємства - боржник за договором;

- характером прав і обов'язків сторін та відповідальністю сторін за невиконання або неналежне виконання договору.

Договір купівлі-продажу підприємства можна визначити як договір, за яким продавець зобов'язується передати покупцеві підприємство як єдиний майновий комплекс та як сферу діяльності, за винятком тих прав і обов'язків, які він не може передати іншим особам; утримуватись від конкуренції, якщо це передбачено договором, а покупець зобов'язується на підставі передавального акта прийняти підприємство, оплатити його й використовувати за призначенням.

За правовою характеристикою договір купівлі-продажу підприємства - двосторонньо-взаємний і оплатний договір. Що ж стосується його реальності або консенсуальності, то на сьогодні це питання все ще залишається спірним. У доктрині існує думка, що з відродженням в законодавстві категорії нерухомість, а підприємство - нерухомість за законом1, поділ цивільно-правових договорів на реальні і консенсуальні втратив своє всеохоплююче значення, залишившись характерним лише для відповідних правочинів з рухомими речами або майновими правами, оскільки правочини з нерухомістю, як правило, підлягають обов'язковій державній реєстрації, і саме факт такої реєстрації, а не передача речі або укладення договору породжує відповідний юридичний ефект - виникнення, зміну або припинення речових прав на нерухомість. У зв'язку із цим навіть виділяють особливу групу договорів, які вважаються укладеними з моменту їх державної реєстрації. Хоча існує і точка зору, що договір купівлі-продажу підприємства - консенсуальний договір, а державна реєстрація його повинна розглядатися як кваліфікована (складна письмова) форма договору.

Погоджуючись з тим, що до правочинів з природною нерухомістю поділ цивільно-правових договорів на реальні і консенсуальні втратив своє всеохоплююче значення, слід зауважити, що договір купівлі-продажу підприємства, як і будь-який інший цивільно-правовий договір, вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Тому, якщо сторони у договорі домовляться, що зобов'язання щодо фактичної передачі підприємства та його оплати повинні бути виконані після проведення, наприклад, державної реєстрації, то кожна з них має право вимагати їх виконання. Саме у такій можливості контрагентів і полягає консенсуальність договору купівлі-продажу підприємства.

Сторонами договору є продавець і покупець.

Покупцем може бути виключно суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки призначення підприємства - здійснення підприємницької діяльності. Щодо продавця, то ним завжди виступає власник підприємства, як правило, підприємницьке товариство (господарське товариство або виробничий кооператив), фізична особа-підприємець, а якщо підприємство отримано у власність на підставі спадкового правонаступництва, то і фізична особа - непідприємець.

До істотних умов договору належать: предмет, строки, ціна, умови про введення покупця у сферу діяльності.



Схожі статті




Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Договір купівлі-продажу підприємства

Предыдущая | Следующая