Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Форма заповіту
Стаття 1247 ЦК передбачає загальні вимоги до форми заповіту, який має бути:
1) складений письмово, із зазначенням місця та часу його складання;
2) особисто підписаний заповідачем, або особами, передбаченими ст. 207 ЦК;
3) посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, зазначеними у статтях 1251-1252 ЦК.
Порушення зазначених вимог до форми заповіту тягне за собою його нікчемність (ст. 1257).
Закон передбачає такі вимоги щодо посвідчення заповіту нотаріусом:
- нотаріус посвідчує заповіт, підписаний власноручно заповідачем або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів;
- нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Такий заповіт має бути прочитаний заповідачем і підписаний ним. Крім того, у цих випадках вимагається посвідчення заповітів при свідках (ч. 2 ст. 1248 ЦК). Стаття 1253 ЦК передбачає й інші випадки посвідчення заповітів при свідках. Закон вимагає при посвідченні заповіту присутності не менш як двох свідків. Ними можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю. Не можуть бути свідками:
- нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
- спадкоємці за заповітом;
- члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
- особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки зачитують заповіт вголос та ставлять свої підписи на ньому.
Відомості про свідків заносяться у текст заповіту (ст. 1253 ЦК).
Законодавцем надається можливість посвідчення секретного заповіту (ст. 1249 ЦК), яким є заповіт, що посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Заповідач подає його нотаріусу в заклеєному конверті, на якому має бути особистий підпис заповідача. Нотаріус ставить на конверті свій посвідчу вальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача вкладає його в інший конверт та опечатує. Заповіт може бути будь-коли змінений, доповнений або скасований заповідачем.
Після смерті заповідача, одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту і повідомляє про це членів сім'ї та родичів спадкодавця. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт із заповітом та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписується нотаріусом та свідками. Весь зміст заповіту нотаріус записує у протоколі (ст. 1250 ЦК).
Закріплюючи у вигляді загального правила посвідчення заповіту у нотаріуса, законодавець в той же час широко визначає коло випадків, коли заповіти, засвідчені уповноваженими на це посадовими, службовими особами, прирівнюються до нотаріальних (статті 1251, 1252 ЦК).
До нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються:
1. Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчені головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.
2. Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, посвідчені капітаном цього судна.
3. Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, посвідчений начальником цієї експедиції.
4. Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця, посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
5. Заповіт особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, посвідчений начальником місця позбавлення волі.
6. Заповіт особи, яка тримається під вартою, посвідчений начальником слідчого ізолятору.
Заповіт складається у двох примірниках, один з яких зберігається у нотаріальній конторі, другий видається заповідачу.
Заповіт не може підписувати особа, на користь якої він складений.
При складанні та посвідченні заповіту нотаріус перевіряє, чи є заповідач тією особою, від імені якої складено заповіт, правомірність заповідальних розпоряджень (крім секретного заповіту) та дієздатність заповідача.
Нотаріус повинен відмовити у посвідченні заповіту, якщо в ньому містяться незаконні розпорядження або заповідач є недієздатною особою. Не може бути посвідчений заповіт, якщо заповідач перебуває в такому стані, що не усвідомлює значення своїх дій (наприклад, заповідач тяжко хворий).
Нотаріус не повинен вимагати документи чи будь-які інші докази належності заповідачеві майна, стосовно якого складається заповіт. Цей факт з'ясовується вже після смерті заповідача, тобто на момент відкриття спадщини.
Особлива форма розпоряджень на випадок смерті передбачена законом щодо вкладів у банках (фінансових установах). Вкладник може залишити розпорядження безпосередньо банку (фінансовій установі) про те, кому він залишає вклад у разі своєї смерті. Це розпорядження може бути зроблене у формі напису на обліковій картці вкладника. Підпис вкладника посвідчується завідувачем відповідного відділення банківської установи. Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним, тобто чи складений заповіт щодо цього вкладу, чи ні. Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банківській (кредитній) установі, повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується всього майна заповідача (ст. 1228 ЦК).
У різноманітності форм вираження волі заповідача предметно втілений принцип свободи заповіту, який забезпечується додержанням таємниці здійснюваних нотаріальних дій, у тому числі й таємниці заповіту (ст. 1255 ЦК). Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складання заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. За розголошення як самої таємниці складання заповіту, так і таємниці його змісту нотаріуси та уповноважені на здійснення нотаріальних дій посадові особи несуть встановлену законом відповідальність. Наприклад, приватний нотаріус може бути позбавлений ліцензії на зайняття нотаріальною діяльністю, виключений із нотаріальної палати. Крім цього, на нього може бути покладений обов'язок відшкодувати клієнту заподіяні цим збитки та моральну шкоду.
Законодавець закріпив право спадкоємців після відкриття спадщини самим здійснити тлумачення змісту заповіту. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до загальних вимог щодо тлумачення змісту правочину (ст. 1256 ЦК).
Схожі статті
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 1. Поняття заповіту та його зміст
1. Поняття заповіту та його зміст Спадкування здійснюється двома шляхами: за заповітом та за законом. При цьому перевага надається спадкуванню за...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Глава 22. Спадкування за заповітом
1. Поняття заповіту та його зміст Спадкування здійснюється двома шляхами: за заповітом та за законом. При цьому перевага надається спадкуванню за...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 7. Органи юридичної особи
Юридична особа - самостійний щодо своїх учасників суб'єкт цивільних правовідносин. Вона набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 4. Опіка та піклування
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 3. Умови дійсності правочину
Для виникнення правових наслідків, на настання яких спрямований правочин, необхідно, щоб він був дійсним, тобто відповідав тим вимогам, що висуваються...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 7. Особисті немайнові блага фізичної особи
Особистими немайновими благами є невід'ємні від фізичної особи нематеріальні цінності, права на які визначають міру її можливої поведінки в особистій...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 4. Цінні папери
Цінними паперами є документи нормативно визначених видів та груп, які мають типову форму і реквізити, емітуються на паперових бланках або в електронному...
-
Глава 13. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав 1. Здійснення суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків Здійснення суб'єктивного...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Глава 13. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав
Глава 13. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав 1. Здійснення суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків Здійснення суб'єктивного...
-
Глава 13. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав 1. Здійснення суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків Здійснення суб'єктивного...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 5. Представництво без повноважень або з їх перевищенням
Довіреність - це письмовий документ, що видасться особою, яку представляють (довірителем), іншій особі (представнику) для представництва перед третіми...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Підстави припинення представництва за довіреністю
Довіреність - це письмовий документ, що видасться особою, яку представляють (довірителем), іншій особі (представнику) для представництва перед третіми...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 4. Довіреність
Довіреність - це письмовий документ, що видасться особою, яку представляють (довірителем), іншій особі (представнику) для представництва перед третіми...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Оспорювані правочини
Недійсність правочину, вчиненого неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, передбачена ст. 222 ЦК. Основною причиною цього є відсутність...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Основні поняття спадкового права
Глава 21. Загальні положення про спадкове право 1. Поняття та значення спадкування Поняття спадкування. Смерть фізичної особи припиняє її правоздатність...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 1. Поняття та значення спадкування
Глава 21. Загальні положення про спадкове право 1. Поняття та значення спадкування Поняття спадкування. Смерть фізичної особи припиняє її правоздатність...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Глава 21. Загальні положення про спадкове право
Глава 21. Загальні положення про спадкове право 1. Поняття та значення спадкування Поняття спадкування. Смерть фізичної особи припиняє її правоздатність...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - РОЗДІЛ V. СПАДКОВЕ ПРАВО
Глава 21. Загальні положення про спадкове право 1. Поняття та значення спадкування Поняття спадкування. Смерть фізичної особи припиняє її правоздатність...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 3. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
Право обмеженого користування чужою річчю або майном - сервітут (від лат. - підпорядкований) відомий ще з часів стародавнього римського приватного права...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Окремі види позовів про захист права власності
Право власності в судовому порядку захищається як речовими, так і зобов'язальними позовами. Речовими позовами є віндикаційний та негаторний....
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Здійснення права спільної часткової власності
У частині І ст. 358 ЦК міститься загальне правило, відповідно до якого право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою....
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 4. Підстави припинення права власності
Право власності зазвичай припиняється з одночасним виникненням цього права в іншої особи. Як правило, так буває при похідних підставах набуття права...
-
Первісні підстави набуття права власності. Універсальною первісною підставою набуття права власності можна назвати заволодіння, оскільки право власності...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 3. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності
Загальною юридичною підставою всіх видів юридичної відповідальності вважається порушення норми права. Фактичною підставою цивільно-правової...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Способи захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів
Будь-яка заінтересована особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за охороною свого права і захистити його відповідним...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 3. Види цивільних правовідносин
Цивільні правовідносини можуть бути класифіковані за різними ознаками. 1. Залежно від особливостей суб'єктного складу виокремлюють абсолютні та відносні...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 1. Поняття фізичної особи як людини
1. Поняття фізичної особи як людини Цивільні правовідносини виникають та існують між людьми. З точки зору організації відносин між ними це можуть бути як...
-
Така особа здатна самостійно вчиняти дрібні побутові правочини і здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності,...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 9. Філії та представництва
Тенденція до постійного розширення території, на якій кожна з юридичних осіб прагне здійснювати певні дії (виконувати роботи, надавати послуги тощо), -...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 8. Організаційно-правові форми юридичних осіб
Організаційно-правова форма юридичної особи - певний тип організації, в якій повинна створюватися і діяти юридична особа того чи іншого виду. ЦК...
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Форма заповіту