Цивільне право - Майданик P. A. - 4. Цивільне право і міжнародне приватне право

Важливим є питання співвідношення цивільного права і міжнародного приватного права. Міжнародне приватне право являє собою систему колізійних (внутрішніх і договірних) та уніфікованих матеріальних приватноправових норм, які регулюють приватноправові відносини (цивільні, сімейно-правові, трудові тощо), ускладнені іноземним елементом, за допомогою усунення колізії приватного права різних держав.

Місце міжнародного приватного права в системі вітчизняного права обумовлено наявністю іноземного елемента та універсального, всеохоплюючого приватно-правового предмета міжнародного приватного права.

В юридичній науці обгрунтовано кілька основних підходів з цього питання: 1) міжнародне приватне право відноситься до міжнародного права в широкому сенсі; 2) міжнародне приватне право входить до системи внутрішнього права держави; 3) міжнародне приватне право - це "полісистемний комплекс", який частково відноситься до міжнародного (публічного) права і частково - до внутрішньодержавного права. На думку прихильників такого підходу, якщо договори містять колізійні норми (і матеріально-правові приписи), ці норми будуть юридично дійсними та обов'язковими для договірних держав. Вони будуть становити частину міжнародного публічного права або, іншими словами, вони будуть формально міжнародним правом, що має колізійний зміст. Повинно бути рівною мірою ясно, що демаркаційна лінія між публічним і приватним міжнародним правом буде ставати менш значною в міру того, як буде зростати кількість такого роду договорів; 4) міжнародне приватне право - це глобальне (всесвітнє) приватне право. В сучасних умовах, коли переміщення людей, товарів і послуг стає звичайною справою, виключно національне міжнародне приватне право втрачає сенс. Головними тенденціями розвитку глобального приватного права виступають, з одного боку, тенденція до уніфікації і створення єдиної, універсальної системи норм, що регулюють транскордонні торгово-економічні зв'язки, а з іншого - тенденція до більшої свободи контрагентів при виборі засобів правового регулювання своїх взаємовідносин. Постсучасне глобальне приватне право грунтується на гнучких принципах, а також є плюралістичним правом, що, зокрема, диктує перехід від жорстких колізійних норм до рішень ad hoc на основі використання колізійної методології і загальних принципів права.

Ще однією особливістю нового міжнародного права є те, що воно більшою мірою, ніж класичне міжнародне приватне право, враховує відмінності між правовими традиціями сучасного світу.

Прихильники такого підходу вважають, що нове, глобальне міжнародне приватне право все більше стає не стільки правом вирішення колізій між різними правовими традиціями, скільки правом примирення цих традицій, завдяки чому вдається підтримувати стабільну багатоманітність у праві (О. О. Мережко).

При цьому звертається увага на те, що сьогодні вже простежується тенденція до утворення справжнього всесвітньо цивільного права як уніформізму приватного права у всесвітньому масштабі (головної або справжньої форми всесвітньо цивільного права), яке вже існує сьогодні в окремих ділянках. Наприклад, у сфері прав людини або базових умов поставки тощо. До 2020 р. очікується поява Європейського кодексу цивільного (приватного) права, який, без сумніву, матиме планетарне значення і, можливо, стане прообразом Всесвітнього цивільного кодексу. Подальший розвиток ЦК України та усього приватного права має здійснюватися на основі ідеї всесвітньо-цивільного права як правової методології (А. С. Довгерт).

Міжнародне приватне право, безспірно, пов'язане як з міжнародним (публічним) правом, так і з національним правом держав, перш за все з галузями приватного права.

Незважаючи на тісний зв'язок з міжнародним (публічним) правом, міжнародне приватне право входить в систему внутрішнього (національного) права держави. Це зумовлено предметом правового регулювання - приватноправовими відносинами між фізичними та юридичними особами, які знаходяться під верховенством держави і, відповідно, під дією його внутрішнього права. Механізм міжнародно-правового регулювання не пристосований для регулювання відносин між фізичними та юридичними особами.

Глобальне приватне право можливе в межах конфедеративних державних утворень на основі делегованих державами-учасниками суверенних повноважень (наприклад, на території країн - членів ЄС).

Ідея глобального приватного права має перспективне значення для України, яка в сучасних умовах не передала своїх суверенних повноважень іншим державно-правовим утворенням.

Схожі статті




Цивільне право - Майданик P. A. - 4. Цивільне право і міжнародне приватне право

Предыдущая | Следующая