Цивільне право - Майданик P. A. - 2. Право як триєдина єдність

Глава 1. Поняття права
1. Класифікація значень права

Одним з основних інститутів соціальної природи людини є право. Воно відноситься до найпотужніших рушійних сил цивілізації в людському суспільстві, що зумовлює значення і цінність розуміння сутності права.

Питання, що таке право, має фундаментальне значення. Залежно від його вирішення розуміються й трактуються всі інші явища правового життя суспільства, зокрема система права й систематизація законодавства, застосування й тлумачення права тощо, реальне поводження окремих суб'єктів права, його оцінка з боку інших суб'єктів.

В юридичній доктрині прийнято розглядати право в кількох значеннях, кожне з яких відображає певну частину його змісту і функціональної спрямованості з урахуванням застосовуваного критерію класифікації.

Залежно від того, в якій сфері суспільних знань використовується термін "право", виділяють його філософське, юридичне, соціологічне, політологічне, культурологічне, психологічне та інші тлумачення.

За місцем у системі соціального регулювання право може розглядатися в трьох основних значеннях як: 1) певні можливості суб'єктів правовідносин (право як суб'єктивне право); 2) правила (норми), за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин (право як об'єктивне право); 3) оцінка істинності та дійсності певних соціальних явищ (право як загальносоціальне явище).

За сферою поширення на певні суспільні відносини право може розглядатися в двох значеннях як: 1) загальносоціальне явище та 2) волевиявлення держави (юридичне право).

Як загальносоціальне явище право являє собою певну свободу поведінки людей, гарантовану відповідальністю суб'єктів за свої дії в суспільстві. Такі вимоги права щодо поведінки суб'єктів права мають бути загальними і рівними для всіх однорідних суб'єктів.

У цьому розумінні право поділяють на такі чотири підвиди: 1) права людини; 2) права об'єднань соціальних верств населення; 3) права нації та народу; 4) права людства.

Юридичне право в широкому розумінні розглядається як свобода та обгрунтованість поведінки людей, що задекларовані державою згідно із законодавством та іншими джерелами права.

У власному розумінні юридичне право являє собою зумовлену природою людини і суспільством систему регулювання суспільних відносин, яка виражає свободу особистості, якій властиві нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпечена можливість державного примусу.

Юридичне право поділяється на об'єктивне та суб'єктивне право.

Об'єктивним правом називають систему всіх правових приписів (правові норми), що встановлюються та охороняються державою, мають загальнообов'язковий характер, є критерієм правомірної чи неправомірної поведінки та існують незалежно від волі суб'єктів права.

Суб'єктивне право - це певні юридично забезпечені можливості, що належать суб'єкту і закріплені об'єктивним правом (тобто в нормах права).

2. Право як триєдина єдність

Сучасна теорія права розрізняє три значення терміна "права": загальносоціальне, об'єктивне та суб'єктивне право. Кожне з трьох розумінь (значень) права має свій зміст. У загальносоціальному (природному) розумінні право являє собою усвідомлення можливостей людини взагалі (абстрактної людини) в системі суспільних відносин.

У цьому контексті юридична наука розглядає право як загальнообов'язковий соціальний регулятор, що складається із системи норм і принципів, спрямований на забезпечення свободи і ефективна дія якого гарантується державою (С. П. Погребняк).

В об'єктивному значенні право - нормування цих можливостей, що являє собою об'єктивне (позитивне) право.

У суб'єктивному розумінні право є визнанням відповідних можливостей за конкретними особами (суб'єктивне право).

Кожний з наведених трьох елементів права перебуває у взаємному зв'язку: від права в загальносоціальному розумінні через об'єктивне право до суб'єктивного права, реалізація якого становить кінцеву мету функціонування права як багатоаспектного соціального явища.

Єдність проявів робить право засобом, знаряддям існування цивілізованого суспільства, одним з основних інститутів соціальної природи людини, без якого вона була б зовсім іншою істотою (Д. Ллойд).

Без права суспільство просто не може існувати, особливо якщо йдеться про сучасне суспільство.

Схожі статті




Цивільне право - Майданик P. A. - 2. Право як триєдина єдність

Предыдущая | Следующая