Ботаніка - Неведомська Є. О. - 4. Вторинна будова стебла
У зв'язку з тим, що в стеблі дводольних і голонасінних рано розпочинається диференціація вторинних меристем (пучкового і міжпучкового камбію), перехід до вторинної будови стебла відбувається так швидко, що навіть в наймолодшій його ділянці вже важко розрізнити структурні елементи первинного походження. Розрізняють такі основні типи вторинної будови стебла:
А) безпучковий тип - прокамбій закладається у вигляді суцільного кільця (циліндра), з нього формуються суцільні кільця флоеми і ксилеми; між ними зберігається смужка прокамбіальних клітин, які дають початок камбіальному кільцю вторинного типу; діяльність камбію зумовлює утворення нових клітин по обидва боки камбіального кільця: внаслідок поділу з камбіальної клітини зовні утворюються ніби однакові клітини, але одна з них залишається меристематичною (камбіальною), а з другої утворюється ксилема або флоема; коли утворюються клітини ксилеми, їх розростання відсуває назовні шар камбію та всі зовнішні елементи; коли ж виникають клітини флоеми, відсувається лише флоема; у першому випадку потовщується центральний циліндр, у другому - наростають лише елементи флоеми; безпучковий тип вторинної будови стебла характерний для більшості деревних рослин, а також льону, щириці, барвінку, березки польової, лободи;
Б) пучковий тип - прокамбій закладається не суцільним кільцем, а окремими смужками-тяжами; кожен прокамбіальний пучок формує самостійний провідний пучок відкритого типу, в якому зберігаються залишки прокамбію; з активних прокамбіальних клітин виникає Пучковий камбій; майже одночасно утворюється і Міжпучковий камбій з прошарку клітин міжпучкової зони (серцевинних променів), у результаті чого утворюється суцільне камбіальне кільце; однак утворення вторинних елементів ксилеми і флоеми здійснюється лише в межах пучка (всередину - ксилеми, до периферії - флоеми), а міжпучковий камбій продовжує утворювати паренхімні клітини як до периферії, так і до центра, тобто формує серцеподібні промені, які своїм наростанням узгоджені з розмірами судинно-волокнистих пучків; цей тип вторинної будови стебла характерний для дводольних трав'янистих рослин - конюшини, маку городнього, гороху, копитняку, чебрецю, жовтецю, кірказону, а з деревних рослин - саксаулу, винограду;
В) перехідний тип - пучкова будова стебла з віком заміняється не-пучковою; така будова стебла характерна для соняшника, жоржини, рицини тощо.
Розглянемо докладніше вторинну будову стебла Безпучкового типу На прикладі дводольних трав'янистих і дерев'янистих рослин:
I. Льон вузьколистий (дводольна трав'яниста рослина): Вторинна будова стебла мало відрізняється від його первинної будови; як у корі, так і особливо в центральній частині стебла на перший погляд важко встановити межу між первинними і вторинними елементами. Зокрема паренхімні клітини кори стебла залишаються майже незмінними. Формуються окремі ділянки товстостінних луб'яних волокон камбіального походження, під якими суцільною кільцевою зоною розміщені елементи флоеми, утворені теж суцільним кільцем камбію. Ксилемна зона вторинного походження відносно товста та однорідна, бо теж утворена кільцем камбію. В її основі можна помітити ділянки первинної ксиле-ми, що частково заходять у серцевину. Між ними беруть свій початок вузькі серцевинні промені, що забезпечують радіальний транспорт речовин.
II. Липа (дводольна дерев'яниста рослина): У центрі стебла розташована Серцевина, Яка складається з тонкостінної паренхіми. Серцевина оточена товстим шаром деревини. На межі з серцевиною деревина утворює невеликі виступи - ділянки первинної деревини, які складаються з судин. Вторинна деревина має Річні кільця, Весняні ділянки яких складаються із судин переважно великого діаметра, літньо-осінні - з судин малого діаметра з переважанням трахеїд і волокон деревини. Походження річних кілець пов' язане з періодичністю в діяльності камбію. Взимку камбій вступає в період спокою. Навесні клітини камбію активно діляться, утворюючи широкопорожнинні тонкостінні великі судини ксилеми. Клітини осінньої деревини дрібні, мають товсті клітинні стінки, у них переважають елементи механічної тканини. Річні кільця можуть мати неоднакову товщину, що залежить від умов росту та розвитку рослини. У сприятливі роки утворюються широкі кільця, у посушливі - значно вужчі. Навколо деревини розташований Камбій, За яким лежать ділянки флоеми у вигляді трапецій, які складаються з шарів ситоподібних трубок і Луб 'яної паренхіми, яка чергується з шарами Луб 'яних волокон. Між ділянками флоеми розташовані широкі серцеподібні промені, які звужуються у деревині до одного ряду клітин. За флоемою і серцевинними променями розташована Перициклічна зона З груп луб 'яних волокон (навпроти ділянок флоеми) і паренхіми (навпроти серцевинних променів), що чергуються по колу. Ділянки флоеми, паренхіма променів серцевини і перициклічна зона становлять разом вторинну кору. Назовні від вторинної кори розташована первинна кора. До перициклічної зони примикає Ендодерма, яка у деревних рослин виражена слабо і майже не відрізняється від паренхіми, що лежить за нею. Паренхіма складається з великих клітин, в яких містяться Друзи оксалату кальцію. Друзи (чеськ. Druza - щітка) - кристали у формі октаедрів та призм, що утворюються внаслідок зростання окремих кристалів. Зовні від паренхіми розташовані Пластинчаста коленхіма і перидерма - вторинна покривна тканина. З утворенням перидерми клітини епідерми відмирають. Залишки їх зберігаються на поверхні.
Вторинну будову стебла пучкового типу розглянемо на прикладі дводольної трав'янистої рослини - конюшини: стебло вкрите епідермісом, під яким розміщується первинна кора, представлена хлоренхімою, коленхімою та Ендодермою, заповненою великими крохмальними зернами. Далі до центра стебла розміщується прошарок луб' яних волокон, найчастіше у вигляді окремих тяжів над судинними пучками. Основними елементами центральної частини стебла є відкриті судинно-волокнисті пучки і добре розвинута крупноклітинна паренхіма широких серцеподібних променів. У складі пучка - первинна й вторинна флоема, камбій, вторинна й первинна ксилема. Пучки камбію розділені первинними серцеподібними променями. Міжпучковий камбій, що виникає в них дещо пізніше, утворює паренхімні клітини, які і продовжують серцеподібний промінь у вигляді радіальних відносно широких прошарків. Саме тому індивідуальні судинно-волокнисті пучки не можуть зблизитись і залишаються розмежованими протягом усього онтогенезу рослини. Збільшення розмірів пучка в радіальному напрямку здійснюється утворенням вторинних елементів завдяки діяльності добре вираженого пучкового камбію. Серцевина стебла складається з пухко розміщених паренхімних клітин.
Схожі статті
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2.1.5. Вторинна будова кореня
Вторинна будова кореня Формується з первинної у результаті діяльності вторинних меристем - камбію і фелогену. Камбій (від пізньолат. cambium - обмін,...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2.1.6. Метаморфози кореня
Вторинна будова кореня Формується з первинної у результаті діяльності вторинних меристем - камбію і фелогену. Камбій (від пізньолат. cambium - обмін,...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 3. Первинна будова стебла
Першим етапом утворення стебла є формування його первинної структури, яка у голонасінних та дводольних рослин згодом замінюється на вторинну. У...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 1. Поняття про тканини
План 1. Поняття про тканини. 2. Рослинні тканини. Основні поняття: Тканина, диференціація, анатомія рослин, твірні (меристематичні) тканини, покривні...
-
План 1. Поняття про тканини. 2. Рослинні тканини. Основні поняття: Тканина, диференціація, анатомія рослин, твірні (меристематичні) тканини, покривні...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2. Рослинні тканини
План 1. Поняття про тканини. 2. Рослинні тканини. Основні поняття: Тканина, диференціація, анатомія рослин, твірні (меристематичні) тканини, покривні...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 4. Особливості будови та життєдіяльності клітини рослин
Клітини рослинних організмів мають всі ознаки будови еукаріотичної клітини. Однак є особливості. Оскільки рослини ведуть нерухомий спосіб життя,...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2. Формування та морфологічна класифікація стебел
План 1. Стебло та його основні функції. 2. Формування та морфологічна класифікація стебел. 3. Первинна будова стебла. 4. Вторинна будова стебла. 5....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 1. Стебло та його основні функції
План 1. Стебло та його основні функції. 2. Формування та морфологічна класифікація стебел. 3. Первинна будова стебла. 4. Вторинна будова стебла. 5....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - ЛЕКЦІЯ 8. Стебло - осьова частина пагона
План 1. Стебло та його основні функції. 2. Формування та морфологічна класифікація стебел. 3. Первинна будова стебла. 4. Вторинна будова стебла. 5....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 3. Загальна будова та життєдіяльність клітин еукаріотів
До складу клітин еукаріотів входять поверхневий апарат, цитоплазма, ядро, немембранні та мембранні органели. Поверхневий апарат Клітин еукаріотів...
-
План 1. Цитологія - наука про будову та функції клітин. Історія вивчення клітин. 2. Методи цитологічних досліджень. 3. Загальна будова та життєдіяльність...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2.1.4. Первинна будова кореня
Корінь має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня: o кореневий чохлик (рис. 28) (лат. Саіур^а);...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - ЛЕКЦІЯ 4. Клітинний рівень організації живої матерії
План 1. Цитологія - наука про будову та функції клітин. Історія вивчення клітин. 2. Методи цитологічних досліджень. 3. Загальна будова та життєдіяльність...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 1. Загальна будова та функції пагона
План 1. Загальна будова та функції пагона. 2. Класифікація пагонів. 3. Брунька. 4. Класифікація бруньок. 5. Метаморфози пагона. Основні поняття:...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2. Методи цитологічних досліджень
Мікроскопія (від грецьк. Mikros - малий та Skopeо - спостерігаю) - вивчення під мікроскопом - є основним методом цитологічних досліджень. Методи...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - ЛЕКЦІЯ 2. Ботаніка як наука
План 1. Ботаніка - наука про рослини. 2. Загальна характеристика рослин. 3. Поширення рослин та їх значення у біосфері. Основні поняття: Ботаніка,...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 5. Метаморфози пагона
Метаморфози (видозміни) пагона виникають у процесі пристосувальної еволюції. Розрізняють такі метаморфози пагона (рис. 33): 1) надземні: O стеблові...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2.1.3. Зони кореня
Корінь має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня: o кореневий чохлик (рис. 28) (лат. Саіур^а);...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 3. Коротка історія рослинного світ
Рівні організації живих організмів - це відносно гомогенні біологічні системи, для яких характерний певний тип взаємодії елементів, просторовий і часовий...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2. Загальна характеристика рослин
План 1. Ботаніка - наука про рослини. 2. Загальна характеристика рослин. 3. Поширення рослин та їх значення у біосфері. Основні поняття: Ботаніка,...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 1. Ботаніка - наука про рослини
План 1. Ботаніка - наука про рослини. 2. Загальна характеристика рослин. 3. Поширення рослин та їх значення у біосфері. Основні поняття: Ботаніка,...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2. Структурні рівні організації живих організмів
Рівні організації живих організмів - це відносно гомогенні біологічні системи, для яких характерний певний тип взаємодії елементів, просторовий і часовий...
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2.1.2. Типи коренів і кореневих систем
План 1. Органографія. 2. Вегетативні органи рослинного організму. 2.1. Корінь. 2.1.1. Основні функції кореня. 2.1.2. Типи коренів і кореневих систем....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2.1.1. Основні функції кореня
План 1. Органографія. 2. Вегетативні органи рослинного організму. 2.1. Корінь. 2.1.1. Основні функції кореня. 2.1.2. Типи коренів і кореневих систем....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2.1. Корінь
План 1. Органографія. 2. Вегетативні органи рослинного організму. 2.1. Корінь. 2.1.1. Основні функції кореня. 2.1.2. Типи коренів і кореневих систем....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 2. Вегетативні органи рослинного організму
План 1. Органографія. 2. Вегетативні органи рослинного організму. 2.1. Корінь. 2.1.1. Основні функції кореня. 2.1.2. Типи коренів і кореневих систем....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 1. Органографія
План 1. Органографія. 2. Вегетативні органи рослинного організму. 2.1. Корінь. 2.1.1. Основні функції кореня. 2.1.2. Типи коренів і кореневих систем....
-
План 1. Органографія. 2. Вегетативні органи рослинного організму. 2.1. Корінь. 2.1.1. Основні функції кореня. 2.1.2. Типи коренів і кореневих систем....
-
Ботаніка - Неведомська Є. О. - ЛЕКЦІЯ 3. Молекулярний рівень організації живої матерії
План 1. Хімічні елементи, які входять до складу живих організмів. 2. Неорганічні сполуки: вода і мінеральні солі. 3. Органічні сполуки: ліпіди. 4....
Ботаніка - Неведомська Є. О. - 4. Вторинна будова стебла