Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Віл/Снід

До недавно відкритих і описаних форм інфекційних хвороб відносять СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Ця інфекція поширена на всіх континентах Землі і дає десятки тисяч захворювань, про які ще недавно не було нічого відомо.

СНІД - одна з найтрагічніших проблем, з якою зіткнулося людство в нинішньому столітті. Багато що про СНІД вже відомо.

Але кожний день приносить нову інформацію, яка стає старою, не встигнувши іноді стати відомою навіть спеціалістам. Швидко зростає кількість інфікованих, що захворіли і загинули від СНІДу.

Жодна людина в світі не застрахована від ВІЛ-інфекції (віру-са імунодефіциту людини). Потрапляючи в організм людини, він викликає смертельне інфекційне захворювання, яке називається терміном "ВІЛ - інфекція", який прийнято в міжнародній практиці. Хвороба протікає довго, має декілька стадій, останню з яких з різноманітними клінічними проявами позначають терміном СНІД. У кожному випадку СНІДу виявлялось глибоке ураження імунної системи, а саме її недостатність, тому в назву включили означення "імунний дефіцит". Оскільки він виникає в якийсь момент життя, а не при народженні, його назвали "набутим".

Факти свідчать: серед країн - членів СНД Україна займає друге місце після Росії за кількістю інфікованих ВІЛ.

У даний час відомі такі шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:

- при статевому контакті з інфікованою людиною незалежно від його способу;

- при переливанні крові зараженого ВІЛ донора, пересадці його органів і тканин (кістковий мозок, роговиця, серцевий клапан, нирки тощо);

- при неодноразовому вживанні брудних голок і шприців наркоманами, проколюванні вух, нанесенні татуювання;

- при пошкодженні шкірних покриттів, або слизових оболонок медичним інструментарієм, який заражено при контакті з інфікованими ВІЛ тканинами або органами;

- від інфікованої матері плоду під час вагітності, родів або при годуванні грудним молоком.

ВІЛ не передається побутовим шляхом: через потиск рук, через посуд, їжу та предмети туалету, постільну або настільну білизну, монети і паперові гроші, через воду, повітря, іграшки, предмети вжитку, дверні ручки, поручні в транспорті, спортивний інвентар і ін.

Переконливим доказом того, що ВІЛ не передається побутовим щляхом, є та обставина, що в цьому випадку неможливо було б виділити якісь певні групи ризику, а ВІЛ інфекція вражала б однаково всіх. Відсутні відомості і про те, що вірус може передаватись і повітряно-крапельним шляхом.

Не підтвердилась роль кліщів, комарів, вошей та постільних клопів як переносників вірусу СНІДу. Це пояснюється біологічними особливостями вірусу, його нездатністю до розмноження в організмі різних комах, швидкою інактивацією при потраплянні всередину, наприклад, комара.

Як і кожне інфекційне захворювання, ВІЛ-інфекція проходить декілька стадій, які змінюють одна одну. Після зараження, момент якого встановити досить важко, настає так званий інкубаційний прихований період. Він може тривати 3...6 тижнів, а потім настає гостра фаза ВІЛ-інфекції.

Найчастішими проявами хвороби є підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів, ангіна, висипання на обличчі, на тулубі у вигляді рожевих або червоних плям, розлад травлення, головний біль і ін. Цей стан триває від 2 до 4 тижнів і проходить без будь-якого лікування. Антитіла ВІЛу в цей момент ще не визначаються, а з'являються лише через 1,5-3 місяці після закінчення гострої фази, а тому, в більшості випадків, інфекція на цій стадії не діагностується.

За фазою гострої інфекції настає фаза безсимптомної інфекції. Виявити присутність вірусу можна лише за допомогою спеціальних лабораторних досліджень, але вірусоносій вже небезпечний для здоров'я інших людей. Цей період триває до 3... 5 років і більше. У цей час людина почуває себе здоровою, але залишається джерелом інфекції. У цей період можлива поява деяких ознак прогресування хвороби: збільшуються периферичні лімфатичні вузли.

Настає період "персистуючої генералізованої лімфоаденопатії". Тривале збільшення лімфовузлів змушує хворого звернутись до лікаря. Ця стадія може тривати декілька років. У цей період ще не пізно звернутись до лікаря, спеціалісти сповільнять погіршення стану імунної системи.

Наступною стадією є стадія вторинних захворювань. До збільшення лімфовузлів приєднуються такі ознаки, як розлад шлунку, тривале (близько 1 місяця) підвищення температури тіла, зменшення маси тіла досягає 10% і більше. Спостерігається швидка втомлюваність, нічна пітливість, різноманітні вторинні інфекції, викликані вірусами, бактеріями чи найпростішими, розвиток пухлин, поява симптомів ураження нервової системи і психічних порушень свідчать про те, що настає фінальна стадія хвороби -

СНІД.

На цій стадії зусилля лікарів спрямовані на те, щоб полегшити страждання хворого.

У даний час медицина не має засобів, які б дали можливість вилікувати людину від СНІДу, але вдалось розробити методи лікування, які зупиняють розвиток хвороби.

До того часу, поки вчені не знайдуть ефективних засобів профілактики лікування СНІДу, запобігти його поширенню можна лише, змінивши власну поведінку.



Схожі статті




Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Віл/Снід

Предыдущая | Следующая