Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності

Забезпечення безпеки життєдіяльності людини завжди було одним з найважливіших завдань розвитку цивілізації людства. Розвиток безпеки життєдіяльності почався з появою свідомості людини (рис. 1.2) і з розвитком цивілізації відображався у традиціях, віруваннях і тільки останнім часом набув наукового обгрунтування.

Рис. 1.2. Схема розвитку забезпечення безпеки

Умови праці розглядаються в працях Арістотеля (387...322 рр. до н. е.), Гіппократа (400...377 рр. до н. е.).

Ще в стародавній римській міфології на монетах зображували Секурітату (Секурітас) - персоніфікований образ безпеки, який уособлював безпеку громадян та держави. Зображувалася Секурітата поважною матроною з скіпетром, лавром, рігом достатку, оливковою гілкою.

Однією з найстародавніших наук, що досліджують небезпеки, які загрожують здоров'ю людини, і розробляють заходи боротьби з її хворобами, є медицина. Цьому служать всі її розділи, а такі, як санітарія, гігієна, фармакологія, імунологія і т. п. фактично виступають як своєрідні теорії медико-біологічної безпеки.

Відомий лікар епохи Відродження Парацельс (1493... 1544 рр.) вивчав небезпеки, які пов'язані з гірництвом. Його слова "Все є отрута і все є ліки - тільки доза робить речовину отрутою чи ліками" - лежать в основі принципу нормування.

М. В. Ломоносов (1711-1765 рр.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.

В XIX і XX століттях у зв'язку з інтенсивним розвитком промисловості цими проблемами займається багато вчених. В. Л. Кірпічов (1845-1913 рр.), О. О. Прес (1857-1930 рр), Д. П. Нікопольський (1855-1918 рр.), В. О. Левицький (1867-1943 рр.) та інші.

Рівень безпеки людини у міру розвитку цивілізації постійно зростає. Людство перемогло епідемії холери, віспи, чуми, тифу, поліомієліту, але розвиток науки і техніки, збільшуючи безпеку життєдіяльності людини з однієї сторони, призвів до появи цілого ряду нових небезпек.

Перш за все, це зростання ступеня ризику травматизму та загибелі людей при взаємодії зі складними технічними системами на виробництві, транспорті, в побуті.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, смертність від нещасних випадків у наш час займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. В цілому світі, враховуючи усі нещасні випадки, пов'язані з використанням машин, обладнання, технічних пристроїв, кожного року страждає понад 10 мільйонів чоловік, а близько 0,5 мільйона - гине.

У зв'язку з подальшим розширенням природогосподарської діяльності людини, з необхідністю більш точного передбачення природних катаклізмів і зменшення виникаючих при цьому небезпек отримали розвиток сейсмологія та вулканологія, метеорологія, океанологія, а потім і радіологія, теорія радіаційної безпеки та ряд інших аналогічних наук. Останніми десятиліттями все більша увага надається екології, яка виявляє небезпеки, що виникають через все більш інтенсивні впливи суспільства на природу. При цьому виробляються й спеціальні рекомендації по забезпеченню екологічної безпеки держави.

1.3. Складові безпеки життєдіяльності

Безпека життєдіяльності, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук (рис. 1.3) і є комплексною, інтегральною за суттю. Серед них фізика, хімія, біологія, математика, геологія, метеорологія, медицина та багато інших. Розглянемо деякі з них, що одночасно є частинами великого наукового напряму присвяченого безпеці людини, збереженню її здоров'я та забезпечення розвитку.

Рис. 1.3 Структура наук про безпеку

Валеологія - це наука про формування, зміцнення та збереження здоров'я людини. Предметом валеології є індивідуальне здоров'я, а об'єктом - здорова людина.

Ергономіка - наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці. Основним об'єктом дослідження ергономіки є система "людина-машина". Метою ергономіки, як науки, є оптимізація системи "людина-машина" з врахуванням природних можливостей та особливостей працюючої людини.

За своїми завданнями і методами близько до ергономіки стоїть інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між людиною і машиною.

Гігієна - галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці на здоров'я людини, розробляє заходи для профілактики захворювань, рекомендації щодо забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров'я та тривалості життя.

Фізіологія - наука, що вивчає функціонування людського організму.

Психологія-наука про закономірності механізмів психічного життя людини. Психологія праці - розглядає психофізичні аспекти трудової діяльності, взаємозв'язки особистості з умовами, процесом та засобами праці.

Питання навколишнього середовища розглядають Екологія та соціоекологія-науки про взаємовідношення людства та природного середовища. Раціональне розв'язання екологічних проблем можливе лише за оптимальної взаємодії природи та суспільства, що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, а з другого - збереження та підтримання природи.

Діяльність людини має громадський характер, тому Соціологія, Як наука про суспільство, як цілісну систему та про окремі соціальні інститути, процеси, соціальні групи, взаємовідносини особистості та суспільства, закономірності масової поведінки людей є основою для безпеки життєдіяльності.

Кібернетика - наука про управління, зв'язок та переробку інформації. Основний об'єкт дослідження - так звані кібернетичні системи, що розглядаються незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем - автоматичні регулятори в техніці, електронно-обчислювальні машини, людський мозок, біологічна популяція, людське суспільство. Кожна така система являє собою велику кількість взаємопов'язаних об'єктів (елементів системи), що здатні сприймати, запам'ятовувати і переробляти інформацію, а також обмінюватися нею.

Синергетика - напрям який займається вивченням систем, що складаються з підсистем різної природи і виявленням яким чином взаємодія таких систем призводить до виникнення просторових, часових, або просторово-часових структур.

Система управління БЖД базується на досягненнях Кібернетики, наукової організації праці та виробництва, економічних

Та інших наук.

Науки про безпеку направлені на вирішення питань:

- Національної безпеки;

- Економічної безпеки;

- Інформаційної безпеки;

- Теорії безпеки та ризику;

- Техногенної безпеки;

- Безпеки життєдіяльності людини позавиробнцтвом;

- Гуманітарної та політичної безпеки;

- Охорони праці;

- Цивільного захисту;

- Пожежної безпеки.



Схожі статті




Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 1.2. Історія розвитку безпеки життєдіяльності

Предыдущая | Следующая