Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.4.4. Загальні правила користування і поведінки в приміщеннях багатоповерхових будинків
Загальні правила користування приміщеннями і поведінки мешканців становлять передумову запобігання руйнуванню будинків і виникненню конфліктів. Фактично загальні правила встановлюють систему заборон, що дозволяє нормальну експлуатацію житла на дуже тривалий термін.
Забороняється руйнування несучих будівельних елементів з метою перепланування квартир. Стан несучих елементів має бути під пильною увагою мешканців. Неприпустима поява тріщин чи інших руйнувань цих будівельних елементів. За появи будь-яких дефектів треба повідомити житлово-експлуатаційну організацію.
Забороняється використання підйомно-вантажних пристроїв для підйому вантажів на висоту (за типом "кран у вікно").
Забороняється колоти дрова у всіх приміщеннях і на сходинках.
Забороняється розпалювання вогнищ в будь-яких приміщеннях будинків.
Забороняється загромадження проходів, які можуть бути використані під час евакуації населення.
Забороняється розукомплектування арматури на трубах для водопостачання під час пожежі.
Під час витоку газу треба негайно повідомити газову службу і служби електропостачання з метою відключення мережі будинку від подачі струму.
Забороняється навішування пристосувань для гнуття труб (та іншого профілю прокату) на металеві огорожі сходинок в під'їзді.
Забороняється кидати в сміттєпровід великі речі та будівельне сміття.
Не рекомендується сідати дітям та жінкам в кабіну ліфта з незнайомими чоловіками.
Рекомендується влаштовувати чергування біля входу в під'їзд, а також налагодження зв'язку чергового з органами міліції.
Двері та вхід у підвальне приміщення і на дах мають бути зачинені на замок. Ключі від них мають знаходитись у чергового та в житло-експлуатаційній організації.
Забороняється витрушування речей з балконів та вікон.
Під час відновлення покрівлі необхідно розташовувати пристрій для розпалювання смоли на безпечній відстані від проходів та проїздів біля житлових будинків. Про підйом розтопленої смоли і заходів безпеки необхідно повідомити мешканців будинків заздалегідь. Підйом ємності з розтопленою смолою треба здійснювати повільно, щоб краплі смоли не попали на мешканців чи пішоходів. Кріплення блоків для підйому смоли мають бути щільно виконані за діючими вимогами.
Під час зупинки ліфта необхідно повідомити чергового. Забороняються самовільні спроби відчинення ліфтів до прибуття фахівців.
На прибудинковій території забороняється палити вогнища в безпосередній близькості до будинків. Сміття необхідно складати в спеціальну тару, яка має бути розташована на окремих майданчиках. Вздовж будинку мають бути передбачені дві дороги для можливості пожежного гасіння одночасно з двох сторін.
Дороги мають бути прокладені до кожного з під'їздів для більш легкого виконання вантажно-розвантажувальних робіт меблів, побутової техніки тощо.
В кожному районі (чи мікрорайоні) мають бути створені сквери з зеленими насадженнями.
Від дороги будинки мають бути відділені деревами з високою кроною, щоб зменшити шум від міського транспорту. За можливості, в таких скверах створюють майданчики, що мають сцени та лави для глядачів. На таких майданчиках передбачають культурно-масові заходи серед мешканців району. В районах з великим населенням передбачають палаци культури, спорту, кінотеатри, стадіони чи спортивні майданчики.
Магазини, торговельні майданчики з відповідними службами проектують біля транспортних зупинок.
В кожному мікрорайоні передбачають мережу доріг дитячих майданчиків. Дитячі майданчики, спортивні комплекси формують переважно біля шкіл.
Схожі статті
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.4.3. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
Телефони всіх служб, що ліквідують небезпеки, ремонтують комунікації, здійснюють всілякі види допомоги, мають бути представлені у вигляді інформації при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.4.2. Вимоги до стану місць помешкання населення
Вибір земельної ділянки під помешкання Оцінювання території під майбутнє помешкання здійснюється на основі комплексного вивчення відомостей про об'єкт...
-
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.3. Правила та їх зміст
Принцип неповноти інформації (принципи невизначеності): інформація під час проведення акцій з перетворення природи завжди недостатня для апріорного...
-
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних...
-
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних...
-
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі...
-
Забруднення пестицидами продуктів харчування. Найчастіше продукти харчування забруднені хлор-, фосфор-, і ртутьорганічними сполуками, похідними...
-
Забруднення пестицидами продуктів харчування. Найчастіше продукти харчування забруднені хлор-, фосфор-, і ртутьорганічними сполуками, похідними...
-
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
Система - сукупність точно визначених елементів (зміст елементів), між якими наявні закономірний зв'язок чи взаємодія (структура системи). Важливими...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
Фізіологія праці є складовою частиною гігієни праці та розділом загальної фізіології, який присвячено вивченню змін функціонального стану організму...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.2. Антропометричні характеристики людини
У своїй професійній діяльності кожна людина виконує певні рухи, наприклад, пов'язані з перенесенням вантажу, натисканням на важелі, тумблери,...
-
Можливість надходження речовини через легені визначається насамперед її агрегатним станом (пара, газ, аерозоль). Цей шлях проникнення виробничих отрут в...
-
Тяжкість електротравми визначається впливом факторів: - електричного характеру - величина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний),...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.1. Працездатність людини
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
У розділі 1.2 вже наводився перелік потреб людини. Повернемося до більш докладного розгляду цього питання щодо людини як об'єкта середовища, що потребує...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів
Спектр електромагнітного випромінювання природничого і техногенного походження, що впливає на людину як в умовах побуту, так і у виробничих умовах, має...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань
Спектр електромагнітного випромінювання природничого і техногенного походження, що впливає на людину як в умовах побуту, так і у виробничих умовах, має...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.6. Смаковий аналізатор
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.5. Нюховий аналізатор
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є...
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.4.4. Загальні правила користування і поведінки в приміщеннях багатоповерхових будинків