Археологія України - Залізняк Л. Л. - Обробка неорганічних матеріалів
Металообробка Кукутені-Трипілля вивчена ще недостатньо, проте саме наявність відносно нечисленних виробів із міді спонукала до виділення енеоліту як окремої доби в історії людства. Якість обробленого матеріалу набагато важливіша за фактичну, мінімальну, кількість знахідок. Реально металевих виробів було набагато більше, але їх дбайливо зберігали, а металобрухт ішов на переплавку.
Найдавніші вироби з міді, як і технології їх виробництва, принесли з собою на терени України племена КІС Кукутені-Трипіллля наприкінці VI тис. до н. е. Відтоді Український Лісостеп, а згодом і Степ увійшли до складу Бал-кано-Карпатської металургійної провінції (БКМГТ), найдавнішої у світі. Сировина (мідна руда) видобувалася із родовищ Балка но-Карпатської рудної області й постачалася на Схід, за Дністер, у вигляді готових виробів, напівфабрикату (смужних заготовок), брухту чи рудного концентрату. Найвідомішою копальнею енеолітичної доби вважається Ай Бунар у Болгарії, де виявлено II гірничих розробок, гірничодобувні знаряддя та кераміку культури Гумельниця, синхронної Кукутені-Трипіллю.
Ранньотрипільський осередок металообробки формується наприкінці Трипілля А - початку ВІ. Руда надходила переважно з Ай Бунару. В обробці міді переважала техніка кування та зварювання, хоча відомі окремі зразки литих виробів. Масивних знарядь (тесла-долота, пробійники, сокири-молоти) відомо небагато. Серед дрібних виробів - шила та рибальські гачки. Переважають прикраси (браслети, пронизки, намистини, антропоморфні бляхи, підвіски). З 600 відомих речей 444 виявлено в Карбунському скарбі (Республіка Молдова).
Середньотрипільський осередок металообробки (170 речей) орієнтований уже на трансільванські родовища міді. З'являються нові типи виробів: хрестоподібні сокири-тесла, пласкі тесла-долота, ножі-кинджали. Технологічні традиції обробки металу зберігаються, але вже опановано технологію складного литва.
За фінальної фази розвитку КІС Кукутені-Трипілля, коли відбулася культурна дезінтеграція спільноти, виділялися два осередки металообробки - усатівський у Західному Надчорномор'ї та софіївський на Київщині. На той час завершувалася доба енеоліту та функціонування БКМП і розпочиналася доба бронзи. Терени України потрапляють у сферу діяльності Циркумпонтійської металургійної провінції.
Усатівський осередок використовував балканські рудні джерела. Практикувалося виготовлення виробів як із чистої міді, так і зі сплаву міді та миш'яку, тобто з бронзи. Виготовлялися пласкі тесла, кинджали з трапецієподібним виступом з отворами для кріплення заклепками до кістяного чи дерев'яного руків'я, шила, спіральні підвіски, пронизки, кільця. Прикраси нерідко виготовляли зі срібного дроту.
Софіївський осередок продовжував виготовляти артефакти з чистої міді з карпатських родовищ: черенкові та безчеренкові ножі-кинджали, пласкі тесла, долота, чотиригранні та круглі шила, пластинчасті браслети, пронизки, намистини.
Видобуток та обробка кременю становили важливий напрям господарчої діяльності КІС Кукутені-Трипілля, оскільки поширення мідних знарядь праці було обмеженим, а сам метал надто коштовним. Тому абсолютну більшість знарядь праці все ще виготовляли з кременю. Колонізувавши Наддністрянщину, трипільці встановили контроль над великими родовищами якісного кременю й почали активно його видобувати. Археологами досліджено численні шахти енеолітичної доби понад Дністром. Пізньотринільське населення освоїло великі поклади кременю Східної Волині. Найвідомішими з них доби енеоліту є Біла гора поблизу с. Студениці (дослідження С. М. Бібікова), наддністрянська частина Тернопільщини; розробки поблизу м. Дубно на Волині (обстеження В. Коноплі); район поселення Бодаки (розкопки Н. М. Скакун), урочище Рубаний міст Кіровоградської області (обстеження О. В. Цвек).
Від середнього Трипілля відомі майстерні з переробки кремінної сировини, влаштовані безпосередньо на поселеннях (Бодаки, Поливанів Яр III, Жванець-Щовб та ін.). Згадані поселення мали штучні укріплення, що свідчить про необхідність захисту видобутої сировини та знарядь із неї від сусідів. Тим більше, що вироби з кременю та напівфабрикати поширювалися не тільки в межах ареалу спільноти. Відомі вони, зокрема, й на теренах Словаччини. Пізніше майстерні влаштовували поблизу родовищ кременю. Так, В. Конопля виявив 22 майстерні з обробки кременю поблизу м. Дубна. Номенклатура виробів охоплювала тесла-сокири, відбійники, скребачки, струги, різці, свердла, вістря стріл трикутної форми, вкладні для серпів і набивних дощок для обмолоту збіжжя тощо. Про розмах кременеобробного виробництва свідчать численні знахідки відпрацьованих нуклеусів розміром 3-30 см, які потім використовувалися кременя рам и як відбійники. Заготовками для крем'яних знарядь слугували довгі платівки, сколоті з високих нуклеусів. Такі платівки-напівфабрикати йшли на експорт, їх знаходять як скарби у східнотринільському ареалі, де власного якісного кременю не було. Кількість виготовлених крем'яних знарядь зменшилася на фінальній стадії розвитку спільноти, адекватно збільшенню металевих артефактів. Знаряддя із кременю використовували в усіх галузях господарства, побуті та військовій справі, але особливо інтенсивно - в землеробстві. Використовувалися й інші породи каменю для виготовлення тесел, молотів, втульчастих шліфованих сокир, ковадел, шліфувадел тощо. Парадну втульчасту сокиру з крихкого грецького мармуру виявлено серед речей Карбунського скарбу.
Схожі статті
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Обробка кременю та ознаки його штучного розколювання
Кам'яна доба дістала свою назву завдяки матеріалу, з якого виготовлено переважну більшість артефактів, що збереглися від найдавнішої епохи історії...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Археологічна періодизація
XIX ст. називають добою великих археологічних відкриттів. їй передував похід Наполеона 1798 р. до Єгипту. Укомплектована не лише вояками, а й ученими,...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Археологічні культури мезоліту
У мезоліті поглибилася етнічна диференціація людства, переконливим свідченням чого була поява численних археологічних культур на мезолітичній карті...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Фінальний палеоліт
Фінальний палеоліт (13,5-10 тис. років тому) - заключна фаза палеоліту, коли південний край льодовика, що відступав, зафіксувався на північному березі...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культурні спільноти прильодовикової Європи
У пізньому палеоліті з'являються спільноти, які поступово набувають форм археологічних культур. Вони являють собою сконцентровані на обмеженій території...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Виникнення археології
Початки археології сягають глибини віків, коли люди почали включати стародавні речі й об'єкти в систему своєї культури, наділяючи їх магічними...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - РОЗДІЛ ІІ ЕПОХА ЕНЕОЛІТУ-БРОНЗИ
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Неолітичні культури України
Значний внесок у вивчення неоліту України зробили такі відомі українські археологи, як М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, Н. В. Добровольський, В. М....
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Періодизація кам'яної доби
Палеоліт (давньокам'яна доба) - найдавніша епоха історії людства, що розпочалася з появою перших людських істот (3-2,5 млн років тому) і завершилася...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 3. Ранній та середній палеоліт
Палеоліт (давньокам'яна доба) - найдавніша епоха історії людства, що розпочалася з появою перших людських істот (3-2,5 млн років тому) і завершилася...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Добування джерел
Може скластися враження, що археологія XIX ст. була зайнята лише пошуками закономірностей розподілу артефактів у часі і просторі. Це не так. Навряд чи...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Мисливці на бізонів
Якщо північ України у верхньому палеоліті входила до так званої мамонтової смуги Європи, то надчорноморські степи були світом мисливців на бізонів. За...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Ранній та середній палеоліт України
Значний внесок у вивчення початкових етапів палеоліту України зробили такі знані вчені як Г. А. Бонч-Осмоловський, П. Й. Борисковський, О. О. Формозов,...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Походження, міграції та розвиток Кукутені-Трипілля
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Енеолітична доба України. Загальна характеристика
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Процедура археологічного дослідження
Може скластися враження, що археологія XIX ст. була зайнята лише пошуками закономірностей розподілу артефактів у часі і просторі. Це не так. Навряд чи...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Багатоваріантність розвитку людства за кам'яної доби
Завершуючи лекції з кам'яної доби України, наголосимо на деяких важливих моментах, що стосуються загальної характеристики епохи. Насамперед спробуємо,...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Археологія України
Археологія України, під якою ми маємо на увазі дослідження й осмислення старожитностей у межах сучасних кордонів нашої країни, виникла і розвивалася...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Археологічна культура
Розмаїття речового світу не обмежується технологічними характеристиками. Його строкатість наростала в міру освоєння людиною нових матеріалів, нових...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Природне середовище
Мезоліт (середньокам'яна доба) - заключна фаза розвитку мисливського господарства, в надрах якого визрівала Його остаточна криза. Основою мезолітичної...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 5. Мезоліт
Мезоліт (середньокам'яна доба) - заключна фаза розвитку мисливського господарства, в надрах якого визрівала Його остаточна криза. Основою мезолітичної...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Проблема походження Homo sapiens у світлі новітніх досліджень
Homo sapiens (людина розумна), або неоантроп, відрізнявся від попередніх Форм людських істот тендітнішою статурою і меншою силою, зате значно більшим...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Найдавніші людські істоти
Вважається, що головним критерієм формування людини є виготовлення перших знарядь праці. Сталося це близько 2,5 млн років тому у Східній Африці Й...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Устрій мисливських суспільств
З появою людини сучасного типу (Homo sapiens) відбулося становлення справжнього людського суспільства, головним підрозділом якого була родова, екзогамна...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Від динозаврів до найдавніших людських істот
За біологічною класифікацією людина, так само як і мавпа, належить до загону приматів сімейства ссавців. Найдавніші ссавці з'явилися ще за доби...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Мисливці на мамонтів
Оскільки первісна людина цілковито залежала від природного середовища, у кожній природній зоні формувався власний, неповторний спосіб життя мисливських...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Спосіб життя прильодовикових мисливців
Оскільки первісна людина цілковито залежала від природного середовища, у кожній природній зоні формувався власний, неповторний спосіб життя мисливських...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Керамічне виробництво
Глина була основним будівельним матеріалом. Вироби з неї уславили керамістів Кукутені-Трипілля. Основну увагу вони приділяли виготовленню посуду який за...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Топографія, планіграфія та архітектура поселень
Археологічна спадщина Кукутені-Трипілля за обсягами накопичених та потенційних матеріалів є унікальною. її можна порівнювати з потенціалом античних міст...
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Обробка неорганічних матеріалів