Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - Морально-духовні вартості
Я. А. Коменський на основі наукового аналізу надбань народів Європи (і, зокрема, діяльності братських шкіл України та Білорусії) в галузі освіти здійснив глибоке обгрунтування дидактичних і організаційних засад навчання молодого покоління. Це поклало початок дидактично-освітній революції в усьому світі. Діяльність освітніх закладів була зосереджена навколо проблеми оволодіння людьми певною сумою Знань, умінь і навичок з урахуванням рівня розвитку науки та соціально-економічних потреб. Питання виховання молоді, формування в неї високих морально-духовних якостей залишалися поза увагою педагогів. Виховна функція покладалась в основному на сім'ю. Утверджувалась думка, що участь молодої людини в освітньому процесі автоматично забезпечує її виховання. Така тенденція зберігається, по суті, і нині. Та навіть оплата праці педагогів здійснювалась і здійснюється в основному за навчальну діяльність.
Аналіз сучасного стану вихованості членів суспільства з погляду завдань всебічного гармонійного розвитку особистості дає підстави стверджувати, що ми далекі від цього ідеалу. Загалом переважна більшість громадян володіє значним обсягом знань, але рівень морально-духовної вихованості не може не викликати тривоги за майбутнє суспільства. Старогрецький філософ Платон застерігав: "Освічена, але погано вихована людина страшніша за будь-якого звіра". У біблійній мудрості зустрічаємо, на перший погляд, дещо дивний постулат: "Примножуючи пізнання - ми примножуємо скорботу". На початку XX ст. російський учений-хімік Д. І. Менделєєв небезпідставно застерігав: "Знання без виховання - це меч в руках божевільного". Протиріччя між великим обсягом знань, новітніми інформаційними технологіями і порівняно низьким рівнем морально-духовної вихованості людей відчутно загострилися в другій половині XX ст. Далекоглядні вчені усього світу висловлюють з цього приводу небезпідставну тривогу за майбутнє людства. Український філософ академік В. П. Андрущенко наголошує: "Інтелектуально підготовлена людина може ввійти в життя "злим генієм", який цинічно зневажає все, що не стосується його вузько спрямованої професії. Світ, створений лише "рахунком холодного розуму", набуває зловісних відблисків. По суті, така діяльність має руйнівний характер. Загалом кажучи, вона підштовхує людину і людство до прірви затяжної економічної кризи, соціально-політичного конфлікту, екологічної катастрофи або термоядерного колапсу". Нині це проблема світового масштабу.
Результат такої суперечності зумовлений тим, що проблеми виховання людини, особливо становлення її морально-духовних сил, завжди були на другому плані (і нині залишаються на тому ж рівні) порівняно з навчанням. У цьому контексті має місце ще одна складність, яка промовисто виявила себе в другій половині XX і на початку XXI ст., - відбувається деградація сім'ї, яка, за визначенням, мала б бути провідним соціальним інститутом виховання молодого покоління. Насправді виходить так, що сім'я виконує в основному лише репродуктивну й частково економічну функцію, а соціальна (виховна) функція перекладається на освітні заклади та засоби масової інформації. Останні (радіо, телебачення, кіно, друковані засоби та ін.) у більшості випадків зняли із себе функції виховного впливу на дітей та й на все населення, концентрують свої зусилля на прагматично-матеріальних аспектах і несуть велику загрозу руйнування морально-духовних цінностей суспільства.
У формуванні соціально зрілого, морально здорового суспільства потрібно дещо по-іншому дивитися на моделювання освітньо-виховної системи. Треба, щоб виховання йшло попереду навчання. В державі професія педагога має стати провідною, як у соціальному, так і в економічному плані. Вчитель не має бути транслятором знань, а передусім особою, яка формує морально-духовні цінності молодого покоління.
Виховання, за влучним висловом A. C. Макаренка, здійснюється на кожному квадратному метрі педагогічного поля. Для вихованця запам'ятовується на все життя не стільки зміст того, що вчитель говорив на уроках, скільки морально-духовне багатство цієї інформації. А вже через призму цього багатства вихованець бачить і сприймає все інше. Особистість, яка присвятила своє життя педагогічній діяльності, має оволодіти загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями, сформувати стійкі переконання. Це один з найбільш надійних підмурків становлення професійної майстерності вчителя.
З-поміж інших якостей має рельєфно виділятися гуманістична спрямованість особистості педагога. Історична необхідність побудови України як суверенної, незалежної, демократичної, правової держави вимагає втілення в повсякденному житті ідей гуманізму. Уст. З Конституції України проголошено: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю". Перехід від авторитарної педагогіки на позиції гуманітарної - процес тривалий. Він має здійснюватися еволюційним шляхом. Власне, всі освітньо-виховні заклади країни повинні наполегливо працювати над утвердженням гуманістичних принципів у стосунках педагогів-вихователів з вихованцями, які потім, ставши дорослими людьми, професійними працівниками в різних сферах соціальної діяльності, понесуть ідеї гуманізму в усі сфери буття людей.
У центрі уваги навчально-виховного процесу має бути вихованець. Педагог повинен виявляти глибоку повагу до особистості вихованців, шанувати їх, оберігати від негативних впливів, створювати оптимальні соціально-психологічні умови для всебічного гармонійного розвитку. Брак у певної частини педагогів гуманістичної спрямованості у спілкуванні з вихованцями призводить до виникнення конфліктних ситуацій, знижує ефективність педагогічного впливу на них. Зрозуміло, що почуття гуманізму - це внутрішній психологічний стан учителя-вихователя. Але він має виявлятися навіть у дрібницях - у формі звернення до вихованців, схвалення позитивних дій та ін.
Важливим чинником у системі морально-духовних цінностей особистості вчителя є рівень сформованості почуття національної гідності. Вона характеризується передусім такими рисами: любов до свого народу, Батьківщини, повага до Конституції та законів України, до державних символів, досконале володіння державною мовою, турбота про піднесення її престижу, повага до батьків, свого роду, до традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його спадкоємця й наступника, шанобливе ставлення до культури, традицій і звичаїв народностей, що мешкають на теренах України. Діти надзвичайно чутливі до того, наскільки в їхніх наставників сформовані почуття національної гідності. Ця якість також є своєрідним камертоном, що визначає вплив педагога на вихованців.
Варто згадати ще про один феномен, який є важливим складником морально-духовних якостей, - інтелігентність. З того часу (60-ті роки XIX ст.), коли російський журналіст П. Д. Боборикін уперше ввів у лексичний обіг це поняття, а потім воно широко перейшло в інші мови, його ототожнювали з поняттями "тямущий", "розуміючий", "обізнаний", "мислячий", "освічений". Тому тлумачні словники нерідко ототожнюють поняття інтелігентності з освіченістю. Однак останнім часом трактування цього терміна дещо розширюється. Академік С. У. Гончаренко наголошує, що до числа основних ознак інтелігентності належить комплекс найважливіших інтелектуальних і моральних якостей: загострене відчуття соціальної справедливості, прилучення до багатств світової й національної культури та засвоєння загальнолюдських цінностей, слідування велінням совісті, тактовність і особиста порядність, ідейна принциповість у поєднанні з терплячістю до інакодумства. До цього можна додати, що інтелігентність - це не лише освіченість, стан розуму, але й стан душі. Педагоги всіх рівнів мають формувати в собі почуття інтелігентності. Інтелігентність - це гармонія, дзеркало душі й розуму вихователя, взірець для наслідування.
Чільне місце в системі морально-духовних цінностей учителя посідають життєві ідеали. Ідеал - це категорія етики, яка містить у собі довершені моральні якості; образ найбільш цінного й величного в особистості, що було б для молодої людини своєрідним взірцем формування власної досконалості. Вияв учителем своїх життєвих ідеалів особливо важливий у наш час, коли у зв'язку з історичними змінами, соціальними катаклізмами зникли певні ідеали, які мали здебільшого фальшивий характер, а нові, справжні ще не повною мірою утвердилися в нашому житті. Залишати молоде покоління без істинних ідеалів-маяків - означає штовхати його до стану розчарування, пасивності, духовної деградації.
Схожі статті
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 4.1. Функції вчителя
4.1. Функції вчителя Виховання найдавніше поняття суспільного розвитку. Люди, турбуючись про продовження свого роду, завжди дбали про передачу новому...
-
4.1. Функції вчителя Виховання найдавніше поняття суспільного розвитку. Люди, турбуючись про продовження свого роду, завжди дбали про передачу новому...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 4.2. Якості вчителя-вихователя
Праця вчителя складна, важка і надзвичайно відповідальна. В. О. Сухомлинський, розмірковуючи про унікальність учительської професії, писав: "Працю...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 3.1. Урок як форма організації навчання
3.1. Урок як форма організації навчання В історії розвитку шкільництва постійно відбувалися пошуки різноманітних форм організації навчання. В середині...
-
У роздумах над процесами виховання людини як пріоритетної сфери її діяльності К. Д. Ушинський намагався знайти засади тієї науки, яка була б визначальною...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - Розділ 3. УРОК У СИСТЕМІ ОСВІТИ
3.1. Урок як форма організації навчання В історії розвитку шкільництва постійно відбувалися пошуки різноманітних форм організації навчання. В середині...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 3.2. Вимоги до сучасного уроку
У поглядах на вимоги до уроку варто дотримуватися двох підходів - загально педагогічного і методичного. Останній зумовлений особливостями вивчення...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.6. Мотиви навчання
Мотив навчання (від фр. motif - рухаю) - внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.2. Рушійна сила навчального процесу
Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їхнього розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм. Оскільки навчання...
-
Мотив навчання (від фр. motif - рухаю) - внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 3.6. Підготовка вчителя до уроку
Загальноосвітня школа - це великий життєвий театр, театр різноликий і різноголосий. У ньому беруть участь багато дійових осіб: учні, вчителі вихователі,...
-
У контексті аналізу й оцінювання навчальної діяльності учнів виділяють такі поняття, як види та методи контролю. Залежно від дидактичної мети є...
-
Питання оцінювання навчальної діяльності учнів у практиці роботи переважної більшості вчителів залишаються буденною справою, що зводиться до механічної...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - ПЕРЕДМОВА
Людина - геніальний витвір природи. Від природи кожна людина одержує величезні можливості для свого фізичного, психічного й соціального розвитку....
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.11. Педагогічні інваріанти
Здійснюючи навчально-виховний процес, треба вдумливо зважати на такі об'єктивні чинники як інваріанти, інваріанти (від лат. invarians - незмінний) -...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 3.5. Домашня навчальна робота
Важливе місце у навчальній діяльності школярів займає домашня навчальна робота, яка передбачає самостійне виконання навчальних завдань за межами уроку...
-
Динаміка змін, що відбуваються в сучасному світі, вимагає змін у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів. Визначення рівня навчального процесу...
-
Ефективність уроку як педагогічного дійства залежить і від учнів, від їхньої організованості, дисциплінованості. Тому важливо знати й уміти застосовувати...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - Висновки
1. Урок проведено згідно із зазначеним планом. 2. Мета уроку досягнута не повністю, бо вчителька не змогла включити всіх учнів у самостійну роботу в...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 3.7. Технологія й техніка аналізу уроку
Урок - це дійство одного актора. Воно багато в чому відрізняється від театрального дійства. Актор тривалий час вивчає свою роль, бере участь у...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.9. Зміст шкільної освіти
Зміст освіти - це сукупність систематизованих знань, умінь, навичок, поглядів, переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.5. Типи навчання, їх сутність
У процесі суспільно-економічного розвитку в системі шкільництва склалися певні типи навчання. Тип навчання - це спосіб організації мислей нової...
-
2.1. Сутність навчання, його завдання Упродовж тривалого часу життя (дитинство, отроцтво, юність) основною сферою діяльності молодого покоління є...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.8. Принципи навчання
Принципи навчання (від лат. Principium - основа, начало) - це основоположні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми й методи навчальної...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.1. Сутність навчання, його завдання
2.1. Сутність навчання, його завдання Упродовж тривалого часу життя (дитинство, отроцтво, юність) основною сферою діяльності молодого покоління є...
-
Люди з давніх-давен, дбаючи про продовження свого роду, турбувалися про передачу власного життєвого досвіду, досвіду попередніх поколінь, щоб підготувати...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.4. Структура процесу уміння
Оскільки процес навчання грунтується безпосередньо на розумовій діяльності, він має спиратися на певні закони й правила людського мислення. На цьому й...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - Класифікація методів навчання
Методи навчання (від гр. mthodos - спосіб пізнання, шлях дослідження) - це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне...
-
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - 2.10. Методи й засоби навчання
Методи навчання (від гр. mthodos - спосіб пізнання, шлях дослідження) - це упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне...
-
Основним "інструментом" пізнання є мозок людини. Тому в навчальному процесі природно використовуються методи, які властиві логіці як науці про закони,...
Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А. І. - Морально-духовні вартості