Міжнародні організації - Мокій А. І. - 12.3. Регулювання багатостороннього науково-технічного і промислового співробітництва (НТПС)

До цього виду міжнародних економічних відносин належать: наукові, технічні й технологічні зв'язки; сприяння у виконанні окремих робіт, безпечне застосування досягнень науково-технічної революції, прямі коопераційні зв'язки, спільне виробництво, інвестиції у виробництво, об'єднання фінансових ресурсів для здійснення масштабних проектів.

Правову базу міжнародного НТПС складають договори і програми ООП, регіональні і двосторонні програми, протоколи і угоди, а також угоди про науково-виробничі об'єднання. В основу таких документів і угод покладено принципи свободи наукової творчості, співробітництва у сфері НДіДКР, розподілу сфер досліджень залежно від географічних, соціально-економічних, історичних факторів, рівноправність у зв'язках та еквівалентність і взаємність обміну результатами досліджень.

До основних форм досліджень зараховують: здійснення науково-дослідницьких і технологічних проектів; сприяння створенню організаційних форм підтримки НДіДКР та інновацій; обмін ученими, проведення спільних конференцій, симпозіумів і науково-технічних виставок; обмін науково-технічною документацією; підготовка кадрів; захист прав інтелектуальної власності.

З 1993 року в межах ЮНКТАД реалізується Програма науки і техніки з метою розвитку, а в межах ЮНЕСКО створено Міжнародну систему науково-технічної інформації (ЮНІСІСТ), програму "Людина і біосфера", у межах ФАО - "Програму оцінки світових рибних ресурсів", МАГАТЕ - "Програму Чорнобиль".

Активізується регіонально-галузеве співробітництво під егідою ООН у проведенні міжнародних конферецій: з народонаселення - 1974 рік, Делі; 1978 рік, Кенія; з водних ресурсів - 1977 рік, Мар-дель-Плата, Аргентина; з нових джерел енергії - 1981 рік, Найробі.

Простежується посилення регіонального співробітництва й у країнах, що розвиваються. Так, у межах Всеафриканського наукового і технічного союзу підготовлено Програму з використання досягнень науки і техніки для розвитку, у більшості країн створено інституціональні механізми для розробки науково-технічної політики, факультети наукових досліджень і проектно-конструкторських робіт у вищих навчальних закладах. Близько 150 дослідницьких центрів створено на Арабському Сході, у тому числі регіональний інформаційний центр у сфері науки і техніки.

Особливою активністю вирізняється міжнародне НТПС у межах ЄС у 80-90-х роках минулого сторіччя, коли Комісією ЄС було запропоновано нову науково-технічну стратегію, спеціальну програму "Брайт" (1984) для стимулювання фундаментальних досліджень у базових галузях промисловості. Розвиток НТПС здійснюється на приватномонополістичному, національному і макрорегіональному рівнях. Однією з найбільших програм у цій сфері є ЕВРИКА, за участю 24-х країн і країн ЄС. Цілями ЕВРИКА є об'єднання наукового потенціалу для здійснення спільних проектів, забезпечення інноваційного підходу в НДДКР країн Європи, створення умов для мінімізації витрат при здійсненні всеєвропейських проектів.

У країнах СНД згідно з Угодою про міждержавне науково-технічне співробітництво від 15 травня 1992 року створено Міждержавну науково-технічну раду з функціями узгодження пропозицій з напрямів НТС, вибору форм НТС, підготовки документів з розвитку НТС. У 1995 році укладено Угоду про створення єдиного науково-технологічного простору на основі технопарків, зон технологічної кооперації тощо.

Схожі статті




Міжнародні організації - Мокій А. І. - 12.3. Регулювання багатостороннього науково-технічного і промислового співробітництва (НТПС)

Предыдущая | Следующая