Міжнародні організації - Мокій А. І. - Тема 11. Міжнародні організації регулювання науково-технічного співробітництва та передачі технологій
На сучасному етапі географічна нерівномірність розвитку науково-технічного прогресу спричиняє виникнення значних технологічних відмінностей між країнами, внаслідок чого на ринку з'являється специфічний товар - технології, міжнародний рух якого вирівнює технологічні розбіжності.
У розділі розглянуто інструменти регулювання науково-технічної та промислової співпраці; проблеми науково-технічного і промислового співробітництва в системі організацій ООН. Питання активізації науково-технічної політики країн ЄС.
11.1. Регулювання багатостороннього науково-технічного та промислового співробітництва
Прискорений розвиток науково-технічного прогресу сприяв створенню в другій половині XX ст. нового світового ринку - технологічного, який функціонує разом зі світовими ринками праці та капіталу. Матеріальною основою виникнення і функціонування цього ринку є міжнародний поділ технологій, який історично склався в результаті зосередження цього товару в окремих країнах. Нерівномірність розвитку науково-технічного прогресу спричиняє виникнення значних технологічних відмінностей між країнами.
Важливою передумовою виникнення та функціонування технологічного ринку є правовий захист науково-технічних знань та інтелектуальної власності. Правовий захист повинен забезпечувати вченим, винахідникам, розробникам нових технологій виняткове право розпоряджатися результатами своєї праці протягом певного часового періоду і виключати можливості безоплатного використання цих результатів третіми особами. Найпоширенішими інструментами правового захисту винаходів і технологій є патенти, ліцензії, копірайт, товарний знак або марка, знак походження.
Патент (patent) є документом, який видається компетентним державним органом винахіднику і засвідчує його авторство та пріоритет, а також надає йому монопольне право на використання упродовж певного періоду часу (15-20 років). Власник патенту у випадку порушення своїх прав може звернутися до суду й отримати компенсацію завданих збитків. Необхідність швидкого розповсюдження нових технологій створює можливості для багаторазового використання винаходу протягом терміну дії патенту як самим власником технології, так і іншими фірмами. У зв'язку із цим з'явилася ліцензія як форма захисту нових технологій.
Ліцензія (license) - це дозвіл власника технології чи прав промислової власності незалежно від того, чи захищені вони патентом, який видається зацікавленій стороні на використання технологічно застосовуваних у виробництві знань на певний термін і за встановлену винагороду. Такий дозвіл дозволяє організувати виробництво з використанням винаходів, технічних знань і виробничого досвіду, комерційної та іншої інформації, яка є об'єктом виданої ліцензії.
Поряд з патентними ліцензіями (patent license) існують безпатентні ліцензії, тобто ліцензії на право використання науково-технічних досягнень і технологій, які виступають у вигляді "ноу-хау" (know-how license). До ноу-хау відносяться технічний досвід, секрети виробництва, інформація, що має комерційну цінність (програмно-математичне забезпечення, математичні формули і алгоритми, прийоми і навички виробництва, схеми, креслення). На практиці часто здійснюється продаж патентної ліцензії з одночасною передачею "ноу-хау" і технічною допомогою в налагодженні виробництва.
Авторські права на світовому ринку технологій захищає також копірайт (copyright), що означає право відтворення. Копірайт захищає від копіювання головним чином твори мистецтва і літератури - книги, фільми, радіопередачі. Досить часто копірайт розповсюджується і на ескізи, макети, креслення, що використовуються у виробництві.
Інструментом правового захисту технологій є товарний (фірмовий) знак чи марка (trademark), який відображається на продукції фірми у вигляді малюнка, ініціалів засновника (власника) компанії, абревіатури, графічного зображення. Товарний знак реєструється і його заборонено використовувати іншими фірмами без офіційного дозволу.
Економічними агентами на світовому технологічному ринку, як правило, виступають фірми промислово розвинених країн. Саме на них припадає більша частина обороту світового ринку технологій. Визнаним лідером на цьому ринку є США. Вони щорічно експортують наукомістку продукцію на суму близько 700 млрд дол. На другому місці - Німеччина (530 млрд дол.), на третьому - Японія (400 млрд дол.).
Міжнародний обмін технологіями - це передача науково-технічних знань, які стосуються конкретних виробничих процесів і знаходять в них практичне застосування. Основною формою міжнародної передачі технологій є ліцензійна торгівля, яка здійснюється на основі ліцензійних угод. Відповідно до ліцензійної угоди, власник передає покупцю права на нематеріальні активи на певний термін і за визначену плату. Об'єктом ліцензійної угоди можуть бути патенти, винаходи, формули, процеси, конструкції, схеми, торгові марки, франшизи, програми. Важливими формами міжнародної передачі технологій є також франчайзинг (контракт на передачу торгової марки), інжиніринг (послуги, що надаються покупцям під час монтажних робіт, освоєння та експлуатації нової техніки), контракти "під ключ" (угоди на будівництво об'єкта, який після його повної готовності передається замовнику для експлуатації), контракти на управління (запрошення іноземних спеціалістів в сфері управління). За допомогою всіх розглянутих видів діяльності фірми однієї країни отримують доступ до технологій, створених в інших країнах.
Специфічним різновидом міжнародної передачі технологій є міжнародне технічне сприяння (technical assistance), програми надання якого широко реалізуються світовим співтовариством з кінця 70-х років минулого століття. Ці програми здійснюються на двосторонній або багатосторонній основі і мають метою надання технічного сприяння країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в сфері технологічних процесів і управління. Програми технічного сприяння розробляються і реалізуються ООН, МВФ, Світовим банком, ОЕСР та іншими міжнародними організаціями. Технічне сприяння визначається як передача "ноу-хау" через такі види діяльності, як професійна підготовка спеціалістів, консультації, партнерство і дослідження, і здійснюється за допомогою технологічних грантів і проектів спільного фінансування розвитку технологій.
Правову основу міжнародного науково-технічного та промислового співробітництва складають: міжнародні угоди і програми ООН у галузі науки й техніки та промислового співробітництва; регіональні програми у сфері використання науково-технічних досягнень; програми, протоколи та угоди у сфері науки й техніки і промислового співробітництва, укладені між державами на основі двосторонніх договорів; науково-виробничі об'єднання.
Співробітництво держав у межах міжнародних договорів і угод про науково-технічну співпрацю і партнерство реалізується в таких формах:
- здійснення науково-дослідних і технологічних проектів, у тому числі силами спільних колективів, з можливим наданням результатів дослідження, наукового обладнання;
- сприяння створенню як державних, так і приватних установ, фірм для розвитку науково-технічного співробітництва, упровадження його результатів;
- обмін вченими та спеціалістами, проведення спільних семінарів, конференцій, симпозіумів і науково-технічних виставок, скерування консультантів і вчених для тривалої роботи в організаціях сторін на умовах контракту;
- обмін науково-технічною документацією;
- підготовка кадрів, у тому числі у вищих навчальних закладах, організація стажувань;
- надання правової охорони у сфері інтелектуальної власності.
Схожі статті
-
Міжнародні валютно-фінансові організації створені з метою допомоги зниженню рівня бідності і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному...
-
На сучасному етапі ОЕСР - організація, заснована з метою координації економічної політики країн-учасниць та пом'якшення суперечностей, що виникають у...
-
У сучасних світових господарських зв'язках охорона промислової власності є однією з найбільш активних і розвинених сфер міжнародного співробітництва, яке...
-
Зміст багатостороннього регулювання світових товарних ринків полягає в узгодженні дій країн-виробників, експортерів та імпортерів щодо стабілізації...
-
Системні характеристики міждержавного регулювання полягають у створенні передумов для розвитку світових господарських зв'язків в інтересах...
-
На сучасному етапі локалізація світового господарства як протилежна до глобалізації тенденція внаслідок існуючих протиріч глобалізації зумовлює...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 9.3. Міжнародні ради з регулювання світових товарних ринків
На відміну від організацій, міжнародні ради не володіють правосуб'єктністю і не використовують спеціальні механізми регулювання ринків. Головною метою їх...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Тема 6. Юнеско - міжнародна організація сучасності
Спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй створена з метою зміцнення миру і безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти,...
-
Головною метою міжнародних міжурядових організацій є спостереження за виконанням міжнародних товарних угод. Вони володіють правосуб'єктністю, мають...
-
Зміст багатостороннього регулювання світових товарних ринків полягає в узгодженні дій країн-виробників, експортерів та імпортерів щодо стабілізації...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Тема 5. Нато - об'єднання незалежних держав
НАТО - це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об'єднаний спільною системою цінностей, до яких належать, свобода, верховенство права,...
-
Системні характеристики міждержавного регулювання полягають у створенні передумов для розвитку світових господарських зв'язків в інтересах...
-
На сучасному етапі ОЕСР - організація, заснована з метою координації економічної політики країн-учасниць та пом'якшення суперечностей, що виникають у...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Тема 2. Міжнародні економічні організації системи ООН
Система Організацій Об'єднаних Націй здійснює міжнародне співробітництво на основі проблем економічного, політичного, соціального, культурного й...
-
На сучасному етапі локалізація світового господарства як протилежна до глобалізації тенденція внаслідок існуючих протиріч глобалізації зумовлює...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 8.4. Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД / СОТ
ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD) створена згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1964 році як спеціальний...
-
ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD) створена згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1964 році як спеціальний...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 5.3. Основні напрями співпраці України з НАТО
З початку незалежності розвиваються відносини між НАТО і Україною, коли Україна, після приєднання до Ради північноатлантичної співпраці, пізніше, була...
-
Упродовж останніх п'ятдесяти років Європейський Союз забезпечує економічну стабільність і зростання на європейському континенті. Інтеграційні процеси...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 3.5. Перспективи співробітництва України з країнами ЄС
12 липня 2007 року Європарламент ухвалив рішення висловити підтримку надання Україні перспектив членства в Євросоюзі. Відповідне рішення було прийняте за...
-
Міжнародні організації - це організаційно-правова форма міждержавного співробітництва. У системі міжнародних організацій для координації діяльності...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 1.3. Класифікація міжнародних організацій
Міжнародні організації - це організаційно-правова форма міждержавного співробітництва. У системі міжнародних організацій для координації діяльності...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 7.4. Банк міжнародних розрахунків (БМР)
Банк міжнародних розрахунків засновано в 1930 році як міждержавний банк, що поєднує проведення суто комерційних операцій для центральних банків з...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 10.3. Регіональні міжнародні патентні організації
Крім багатосторонніх договорів, у сучасних умовах важливого значення набувають регіональні патентні системи, до яких належать: - Європейська, Євразійська...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 2.4. Діяльність України в Організації Об'єднаних Націй (ООН)
Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальну рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 6.3. Україна та ЮНЕСКО
Україна є членом Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури з 12 травня 1954 року. У 2004 році відзначено 50-річчя членства України в...
-
Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальну рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і...
-
Міжнародні організації - Мокій А. І. - 2.2. Організаційно-структурна побудова системи ООН
Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальну рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і...
-
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним розширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини чи їх форми стають об'єктом...
-
Однією з найпотужніших організацій, які входять до системи ОЕСР, є "група Великої Сімки", створена в 1975 році з метою вирішення глобальних фінансових і...
Міжнародні організації - Мокій А. І. - Тема 11. Міжнародні організації регулювання науково-технічного співробітництва та передачі технологій