Історія України - Пасічник М. С. - Сім'я і сімейний побут
У Київській землі швидше, ніж в інших регіонах викристалізовувалися цивілізовані сімейні взаємини. Поляни та їхні нащадки вже перейшли до моногамної сім'ї. З іншого боку, у древлян, радимичів, в'ятичів, сіверян ще до XII ст. зберігалася полігамія. Як правило, за спільною домовленістю чоловік викрадав собі любку під час різних забав і так робив її дружиною. Навіть траплялися випадки, що окремі чоловіки мали по дві-три жінки й жили з ними без звичного для нас шлюбу. (Залишки неоформленого церквою, але визнаного громадою шлюбу були відомі в Україні ще на початку XX ст., сім'ї складалися з кількох поколінь і мали багато дітей). Сім'ю очолював старший за віком чоловік, який користувався найвищим авторитетом серед родичів. Глибоко шанувалась у сім'ї й жінка з її одвічною житейсько-господарською мудрістю.
Значних змін зазнала й суспільна організація наших предків. Якщо у VIII-IX ст. ще зберігалися окремі елементи родового ладу, то в X ст. вони повністю зникли. На базі залишків колективної власності утворилася сільська община зі суворою регламентацією господарських і побутових стосунків. На общину щодалі сильніший тиск справляло середовище феодалів, які вже мали право приватної власності на землю, ліси, водоймища. Користуючися владою, вони претендували на общинні угіддя й самих общинників. Та й серед общини не було соціальної рівності: її послаблювала подальша індивідуалізація господарсько-побутового життя, коли общинники переходили до індивідуального ведення господарства, виплати окремих податків і виконання різноманітних повинностей. Одні з них швидко багатіли, інші - бідніли й не могли виконувати общинно-державні обов'язки. Останні змушені були виходити з общини й шукати засобів для існування. Найчастіше вони потрапляли у вотчини феодалів і таким чином з вільних смердів перетворювалися на господарських холопів.
З числа вільних общинників формувалися також категорії феодально залежних селян-закупів і рядовичів, а також частково, можливо, й рабів.
Чимало спільних рис мали житла й побутові речі населення. Культова архітектура Києва, Чернігова та Переяслава справила суттєвий вплив на забудову і північних, і північно-східних міст. Більшість помешкань феодальної верхівки мала зрубну конструкцію, типову для лісових регіонів країни. Але поряд з ними існували будівлі й каркасно-стовпової конструкції, відомої з попередніх часів. Стіни зводилися з грубих дощок або плах, вставлених у пази стовпів, штукатурилися з обох боків і білилися. В одному а кутів кімнати на невеликому підвищенні ставилася піч для обігрівання приміщення й готування їжі. Найвживанішим посудом були глиняні та дерев'яні горщики, глечики, корчаги, миски, миски-сирниці, тарілки, пательні, різні кубки, чашки, ложки, макогони, ковші, відра, діжки, берестяні короби, плетені кошики тощо. З городини люди готували якесь рідке вариво, із зерна - каші, варили горох та інші бобові, вживали також страви з м'яса, риби, молока.
Населення Київської Русі носило різноманітний одяг - широкі сорочки, штани, куртки, свити, кожухи, плащі, шапки. Взувалися переважно в чоботи - типове взуття українців протягом багатьох століть. Залежно від матеріальних статків для пошиття речей люди використовували різні матеріали. Для основної маси міського та сільського населення доступними були вовняні й лляні тканини, а також шовк з середньоазійського регіону. Крім того, на одяг князів, бояр і вищого духовенства йшли коштовні привозні тканини, зокрема оксамит. Одяг простих людей і знаті прикрашався вишивкою. Порівняно з минулим вона стала досконалішою за технікою, багатшою за сюжетами й територіально поширенішою. Залишки вишитого одягу знайдено на давніх поселеннях від Чернігівщини до Галичини. Різнокольоровими нитками й шовковими смужками обшивалися коміри й обшлаги рукавів нижнього і верхнього одягу. Орнамент робився у вигляді геометричних форм або ж на місцеві сюжети, які багато в чому перегукуються з місцевою вишивкою попередніх і майбутніх століть. Пишним колоритом і золотим шитвом оздоблювалося церковне вбрання.
Різноманітним і багатим був духовний світ населення Київської Русі. Він формувався під впливом давніх язичницьких вірувань і християнських цінностей, які поступово вкорінювалися в людській свідомості. Щоб не втратити духовні надбання, люди пристосовували язичницькі свята, звичаї та обряди до вимог церкви й тим самим збагачували духовну скарбницю народу. Чоловіки й жінки водили хороводи, танцювали і співали, обрядовими мотивами супроводжували святкові дні, піснями-плачами проводжали небіжчиків, величальними піснями зустрічали наречених, а під звуки труб воїни йшли в бій за землю Руську. Складовою частиною давньоруської культури була усна народна творчість - епічні пісні, перекази, билини. В. них відображалися важливі історичні події та явища, прославлялися захисники вітчизни від іноземних загарбників. Народ створив цикл билин про відважну богатирську трійцю - Іллю Муромця, Альошу Поповича й Добриню Микитича, опоетизував їхню службу князеві Володимирові й боротьбу з силами зла. У свідомості людей вони уособлювалися в образах змія Тугарина, Жидовина та інших міфічних персонажів. На Русі розвивалася й музична культура, яка своїм корінням сягає в глибоку язичницьку старовину. Музика, пісні, танці, театралізовані вистави супроводжували всі родинні, культові та землеробські свята. Після прийняття християнства набирає поширення хоровий спів. Розквіт музично-театрального мистецтва засвідчують знахідки гудків, гусел, а також фрески Софії Київської із зображеннями оркестру з семи виконавців, які грають на флейті, трубі, лютнях, гуслях, органі. Талановиті піснярі з покоління в покоління передавали усний народний епос і тим самим підтримували безперервність і наступність історичної пам'яті наших предків. Серед літописних співців своїм талантом і популярністю виділявся Боян, який жив у XI ст. при дворі Святослава Ярославича. У IX-XII ст. з'явилися й професійні артисти-скоморохи. Вони одночасно були і співаками, і танцюристами, і музикантами, і дресирувальниками й розважали своїм мистецтвом як знать, так і простий люд.
Русь відзначалася високим рівнем культурного розвитку. Феномен її незвичайного зльоту нерідко пояснюють тісними контактами Русі з Візантією - спадкоємницею традицій античної цивілізації, а також з іншими передовими країнами Європи.
Безперечно, вплив іззовні, особливо з боку Візантії, позитивно позначався на розвиткові Русі, але досягнення європейських культур потрапляли на Русі в добре підготовлений грунт.
Схожі статті
-
Історія України - Пасічник М. С. - Взаємини Київської Русі з хазарами та варягами
З VII ст. південносхідними сусідами слов'ян були хазари, які поширили данинські стосунки на частину давньоруських племен. Деякі зарубіжні історики...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Розвиток писемності
На етапі завершення формування Київської Русі ЇЇ культура збагатилася новими здобутками. Найважливішим серед них була писемність. Археологічні джерела...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Розвиток ремесел
Особливо високого рівня розвитку в Київській Русі досягло ремісниче виробництво. Воно було багатопрофільним, а ремісничі майстерні - спеціалізованими....
-
Історія України - Пасічник М. С. - Походження, розселення та устрій слов'ян
Наприкінці І тисячоліття до н. е.- на початку І тисячоліття н. е. лісові та лісостепові райони населяли племена зарубинецької та черняхівської культур,...
-
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави. Східнослов'янські племена VI-VIII ст. були тією історичною основою, на якій склалися великі...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Роль міста в економічному розвитку держави
Роль міста в економічному розвитку держави. Внаслідок відокремлення ремесла від землеробства почали з'являтися і міста. Вже в XI ст., за даними...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Розділ 3. РЕМЕСЛА ТА УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО В ЧАСИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Роль міста в економічному розвитку держави. Внаслідок відокремлення ремесла від землеробства почали з'являтися і міста. Вже в XI ст., за даними...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Християнізація слов'янських князів
Виникнувши у першій половині І ст. н. е., християнство в IV ст. стало державною релігією Римської імперії. Релігія простих людей швидко поширилась у...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави
Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави. Східнослов'янські племена VI-VIII ст. були тією історичною основою, на якій склалися великі...
-
Дослов'янські народи на території сучасної України. Складні й багатогранні процеси походження народів та їхніх культур постійно привертають увагу...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Архітектура, живопис і містобудування
Разом із християнством на Русь прийшла монументальна культова архітектура. Величні православні храми вражали уяву сучасників досконалістю архітектурних...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Причини феодальної роздробленості
Розвиток продуктивних сил - передусім землеробства - дуже важливий фактор для Київської Русі. Поширення феодального землеволодіння супроводжувалося...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Князювання у Києві Володимира Святославича
Саме в цей час у соціально-економічній та політичній структурі Русі відбулися важливі зміни, що були наслідком еволюції усіх ланок суспільного життя, в...
-
Історія України - Пасічник М. С. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Процес національного відродження, що охопив нашу державу, докорінний злам стереотипних уявлень про історичний процес, повернення із забуття цілих...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Становлення державності
По-різному склалася доля східнослов'янських племен після розпаду антського державного об'єднання. На початку VII ст. племена дулібів (волинян) утворили...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Київська Русь в X-XII ст
Характер політичної діяльності Київської Русі, який визначився за Олега, лишався незмінним і за його наступника Ігоря (912-945 рр.), який намагався...
-
Історія України - Пасічник М. С. - Культури східних слов'ян
Пам'ятки найдавніших історичних східних слов'ян належать до двох послідовних у часі археологічних культур, відомих під назвою культур полів поховань....
-
Історія України - Пасічник М. С. - ВСТУП
Непростими шляхами, сповненими драматичних подій, судилося йти Україні до своєї державності. На цих довгих, звивистих дорогах траплялися і перемоги, і...
-
Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Першим українським князівством, яке стало на шлях самостійності, було Галицьке. Події, які...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Скіфи
Початок раннього залізного віку на території України був пов'язаний з виникненням найдавніших великих племінних союзів та рабовласницьких держав, появою...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Державно-політичний устрій
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Кіммерійці
Початок раннього залізного віку на території України був пов'язаний з виникненням найдавніших великих племінних союзів та рабовласницьких держав, появою...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Військо
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Фінанси
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія України - Лазарович М. В. - 1.2. Формування державотворчих традицій
Початок раннього залізного віку на території України був пов'язаний з виникненням найдавніших великих племінних союзів та рабовласницьких держав, появою...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Античні міста Північного Причорномор'я
Отже, у III ст. до Н. X. могутня колись Скіфія занепадає й поступається своїм місцем новим пришельцям зі Сходу - войовничим сарматам (савроматам). До...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Причини роздробленості
Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи. Вона простягалася майже на 800 тис. кв. км., де проживали, за різними підрахунками, від 3...
-
Історія України - Литвин В. М. - Ранній палеоліт
Розділ 1. ПЕРЕБІГ ПОДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В ДОІСТОРИЧНИЙ, РАННЬОІСТОРИЧНИЙ ТА РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПЕРІОДИ Ранній палеоліт Сліди праісторії на...
-
Історія України - Литвин В. М. - Соціокультурний розвиток Київської Русі
Хрещення Київської Русі зумовило чимало важливих зрушень у духовній, політичній та економічній сферах, внесло нове розуміння етики та моралі, дало...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 2.6. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Все населення Київської Русі ділиться натри категорії: вільні, невільні та напіввільні люди. Верхівку вільних людей становили князь та його дружина...
Історія України - Пасічник М. С. - Сім'я і сімейний побут