Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - П'ятдесятники і баптисти: об'єднання і роз'єднання
Після війни керівники п'ятдесятників почали звертатися до органів влади з клопотанням дати їм можливість відновити свій союз і зареєструвати громади, але їм відмовили. Залишався останній шанс - піти на об'єднання з євангельськими християнами - баптистами.
П'ятдесятники нічим особливим не відрізнялися від баптистів та євангельських християн у питаннях віри, хоча великий наголос робили на Святому Дусі, що й сприяло підтриманню їхніх сил і можливостей для проповідування. Як уже підкреслювалося, п'ятдесятники вважали, що явним доказом прояву Святого Духа є глосолалія, а також інші дари Святого Духа, наприклад, дар зцілення.
Невдовзі, у 1945 р., керівники п'ятдесятників уклали так звану Серпневу угоду про об'єднання з євангельськими християнами-баптистами. В документі зазначалося, що за своєю догматикою і порядком богослужінь п'ятдесятники є "дуже спорідненою течією до євангельських християн і баптистів".
Внаслідок Серпневої угоди дві відомі протестантські течії злилися в єдиний союз. Цю угоду підписали представники керівного центру п'ятдесятників А. Бідаш, Д. Пономарчук, І. Панько, С. Вашкевич і, звичайно, члени президії Всесоюзної ради євангельських християн-баптистів (ВРЄХБ). На нараді вирішили ввести до складу ВРЄХБ Д. Пономарчука як представника п'ятдесятників. В Україні це був відомий діяч п'ятдесятницького руху. Ще в 1927 р. він став членом Всеукраїнської ради Союзу п'ятдесятників. Згодом виконував обов'язки помічника старшого пресвітера ЄХБ в Україні.
До ВРЄХБ приєдналося близько 400 п'ятдесятницьких громад, які налічували майже 25 тисяч членів. Серпнева угода 1945 р. передбачала відмову п'ятдесятників від глосолалії та від обряду омовіння ніг.
У 1947 р. до ВРЄХБ приєднались і євангельські християни в дусі апостолів. Частина п'ятдесятників, проте, не визнала угоди і не пішла на об'єднання, а Пономарчука, Понурка, Вута та ін., котрі виступали за неухильне виконання Серпневої угоди, піддали критиці. Керівництво ВРЄХБ жорстко ставилося до будь-яких проявів емоційності з боку п'ятдесятників під час богослужінь.
Непорозуміння між п'ятдесятниками і ЄХБ, незважаючи на об'єднання, тривали. З одного боку, п'ятдесятники звинувачували євангельських християн-баптистів у хибному тлумаченні Святого Письма. З іншого, ставлення ЄХБ до п'ятдесятників у союзі було постійно повчальним моралізуванням. ВРЄХБ не упускав жодної можливості, аби "наставити" п'ятдесятників на шлях істини, вказати на помилковість їхніх основоположних догматів.
А. Бідаш та його прихильники вже в 1947 р. розгорнули активну пропаганду за вихід із ВРЄХБ, використовуючи для цього найменші розходження догматичного й організаційного порядку. Внаслідок цього тільки в Дніпропетровській області з об'єднання вийшло більше як 38% п'ятдесятників від загального числа тих, хто вступив до союзу після серпня 1945 р. Вони створили самостійні групи, що діяли явочним порядком. Цей приклад наслідували чимало п'ятдесятників західних областей України.
У1948 р. Бідаш, Ільчук, Марін та ін. зібралися в м. Дніпро-дзержинську на нараду з метою утворення самостійного союзу ХЄВ. Але спроба не вдалася, бо більшість керівників п'ятдесятників перебували в ув'язненні. Після звільнення за амністією 1955 р. вони відновили спроби. У червні 1956 р. в П'ятихатках створено новий керівний центр п'ятдесятників. Він виробив систему догматів віровчення ХЄВ, а в серпні 1956 р. у Харкові провів всесоюзний з'їзд. На ньому було схвалено нове Віровчення церкви ХВЄ, що перебувають в СРСР. Учасники з'їзду проголосили про своє відокремлення від євангельських християн-баптистів. Декларувалася також відмова від будь-яких зносин з органами влади та громадськими організаціями. Військова служба проголошувалася приватною справою. Усе це спричинило напруженість у помісних церквах, особливо Одеської області та Донбасу. В багатьох областях України, зокрема у Волинській, Рівненській, Кіровоградській, Тернопільській, Закарпатській, Львівській, Київській, між євангельськими християнами-баптистами та п'ятдесятниками, що ввійшли до союзу, навпаки, склалися добрі стосунки.
Входження до союзу з ЄХБ дало змогу п'ятдесятникам вирішувати питання свого офіційного статусу, а, отже дало можливість задовольняти релігійні потреби віруючих. У 1956 р. керівники п'ятдесятників України, котрі входили до ВРЄХБ, повідомили, що близько 90% усіх п'тдесятників входять до союзу. В той же час, перебуваючи в союзі з євангельськими християнами-баптистами, п'ятдесятники дещо втрачали свою самостійність і суверенність. Подекуди вони стали реєструватися як баптисти. До кінця 50-х років представництво п'ятдесятників у союзі зросло. Коли в 1966 р. до складу ВРЄХБ ввійшло 25 чол., п'ятдесятники розширили своє представництво від одного до двох членів. Від України це був М. Кузьменко, помічник старшого пресвітера ЄХБ.
У 1971 р. група найбільш відомих керівників п'ятдесятників направили листа віруючим як членам союзу, так і тим, хто перебував поза ним, в якому знову закликали підтримати Серпневу угоду в усіх її пунктах, вступити до союзу. Варто підкреслити, що в ці роки проходив активний процес з перегляду Серпневої угоди, щоб її пом'якшити в бік п'ятдесятників. Проте це не дало ніяких результатів і розчаровувало віруючих. На місцях серед них часом виникало незадоволення перебуванням їх в об'єднанні з євангельськими християнами-баптистами.
Загалом за роки перебування в союзі з євангельськими християнами-баптистами п'ятдесятництво не тільки не розчинилось, але й зберегло особливості свого віровчення й культу, свою ідентичність. Не сформувавши у своєму середовищі нетерпимого ставлення до одновірців із автономно зареєстрованих і незареєстрованих громад, п'ятдесятники тим самим зберегли спільність інтересів, традицій, свою специфіку.
На становищі п'ятдесятництва позначилася й загальна атмосфера в суспільстві, пов'язана з політикою насадження войовничого атеїзму. В радянській пресі і численній атеїстичній літературі велася відверта кампанія проти конфесії. Спосіб життя її прихильників зображувався вкрай негативно.
Це спричинило й таке явище в середовищі п'ятдесятників, як еміграційні настрої. В 1963 р. групі віруючих вдалося прорватися до американського посольства в Москві і попросити допомоги у справі еміграції з СРСР. І хоча спроба не увінчалася успіхом, у 1973 р. розгорнулася нова кампанія за еміграцію. До середини 1978 р., за оціночними даними, еміграційними настроями було охоплено до 20 тисяч віруючих.
Схожі статті
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Розкол у баптизмі: виникнення Ради церков ЄХБ
ВРЄХБ втрачав свій авторитет серед віруючих. Позначилися й непродумані рішення, які керівництво церкви прийняло в ті роки. В обстановці адміністративного...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Зростання й активізація баптизму в Україні
ВРЄХБ втрачав свій авторитет серед віруючих. Позначилися й непродумані рішення, які керівництво церкви прийняло в ті роки. В обстановці адміністративного...
-
У перше десятиліття після жовтневої революції 1917 р. для баптистів та євангельських християн у цілому склалися сприятливі умови діяльності. До...
-
Історія іншої п'ятдесятницької течії в Україні - християн євангельської віри (ХЄВ) - починається з приїзду до Одеси 1921 р. місіонерів американської...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Активне поширення п'ятдесятництва в Україні
Особливості п'ятдесятництва П'ятдесятництво - одна з порівняно молодих, що динамічно розвивається, течій протестантизму, яке виникло в США на рубежі...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Особливості п'ятдесятництва
Особливості п'ятдесятництва П'ятдесятництво - одна з порівняно молодих, що динамічно розвивається, течій протестантизму, яке виникло в США на рубежі...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - П'ЯТДЕСЯТНИЦТВО
Особливості п'ятдесятництва П'ятдесятництво - одна з порівняно молодих, що динамічно розвивається, течій протестантизму, яке виникло в США на рубежі...
-
Перших баптистів в Україні, котрі дотримувалися "осібного баптизму", охрещено в р. Інгул в 1864 р. в Єлизаветградському повіті Херсонської губернії в...
-
Звичайно, Україна не була лише територією, де діяли російські й польські масони й розповсюджувалися західноєвропейські масонські твори. У масонському...
-
Крім страшного лихоліття, яке спіткало українську церкву в XVI ст., внаслідок її розкладу й деморалізації правом патронату, маємо й інші, героїчні...
-
Для Русі в XIII ст. характерним було роздроблення й міжусобиці між князями, внаслідок чого держава втратила свою колишню могутність. її підкорили...
-
Для Русі в XIII ст. характерним було роздроблення й міжусобиці між князями, внаслідок чого держава втратила свою колишню могутність. її підкорили...
-
Сприятливі для своєрідного розвитку монастирської життєорганізації та богослужбової практики умови в Україні почали поступово згортатися з переходом...
-
З одного боку, легалізація православної церкви, офіційне визнання її прав було результатом неабиякої релігійної та політичної активності православних:...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Політика Владислава IV, її підгрунтя
З одного боку, легалізація православної церкви, офіційне визнання її прав було результатом неабиякої релігійної та політичної активності православних:...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Кальвінізм
У реформаційній церкві Речі Посполитої кальвінізм зазнав трансформації прошляхетського спрямування. У ньому було приглушено, а то й цілком відкинуто...
-
Наступне повернення до ідей об'єднання церков припадає на другу половину XVI ст., яке пов'язане з утворенням у 1569 р. Речі Посполитої, після чого...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 7. ПОШИРЕННЯ ПОЗАЦЕРКОВНОГО МІСТИЦИЗМУ. МАСОНСТВО
Певну роль у суспільному, духовному житті України кінця XVIII - початку XIX ст. відіграє масонство. Цей релігійно-етичний рух, що спирався на...
-
Утворення Української автокефальної православної церкви. Київський собор 1921р. У жовтні 1921 р. Всеукраїнська православна церковна рада (ВПЦР) скликала...
-
Утворення Української автокефальної православної церкви. Київський собор 1921р. У жовтні 1921 р. Всеукраїнська православна церковна рада (ВПЦР) скликала...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Національне, піднесення українського духовенства
Після багатовікового російського асиміляторства українське духовенство все-таки спромоглося зберегти ознаки національно-релігійного менталітету....
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Стан православної церкви в Україні на початку XX ст
Однією з особливостей співіснування українського та російського православ'я в часи після 1686 р. стала їх взаємо-руйнація. Поглинання Української церкви...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 2. ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ 1900-1917 РОКІВ
Однією з особливостей співіснування українського та російського православ'я в часи після 1686 р. стала їх взаємо-руйнація. Поглинання Української церкви...
-
З поваленням Бірона (1741 р.) і приходом на престол Єлизавети самодержавний курс щодо України, за влучним висловом О. Я. Єфименко, ніби відхиляється на...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Штундизм - предтеча баптизму в Україні
БАПТИСТИ. Євангельсько-баптистський рух в XIX - на початку ХХст. Нова хвиля протестантизму в Україні пов'язана з появою тут в XIX ст. баптизму, який...
-
БАПТИСТИ. Євангельсько-баптистський рух в XIX - на початку ХХст. Нова хвиля протестантизму в Україні пов'язана з появою тут в XIX ст. баптизму, який...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - 2. ЄВАНГЕЛЬСЬКІ КОНФЕСІЇ: БАПТИЗМ, П'ЯТДЕСЯТНИЦТВО
БАПТИСТИ. Євангельсько-баптистський рух в XIX - на початку ХХст. Нова хвиля протестантизму в Україні пов'язана з появою тут в XIX ст. баптизму, який...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Ієрархічне оформлення Києво-руської церкви
Спалах патріотизму й гордості за новостворену церкву змінюється потребою її ієрархічного оформлення. Давньорусьське організаційне влаштування ніколи не...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Вступ. ПРЕДМЕТ КУРСУ "ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ В УКРАЇНІ"
Релігії стародавніх суспільств на землях України, дохристиянські язичницькі вірування, християнизація України, середньовічне християнство,...
-
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - Рожаниці, род, диви
Більш пізній історичний "поверх" демоністичного типу вірувань починає складатися ще в золотому віці продукуючого землеробсько-тваринницького...
Історія релігії в Україні - Колодний А. М. - П'ятдесятники і баптисти: об'єднання і роз'єднання