Новітня історія країн Європи та Америки - Газін В. П. - Чехословаччина на шляху до "реального соціалізму"

Відразу після лютневого перевороту КПЧ взяла курс на побудову соціалізму. Навесні 1948 р. було прийнято закон про вилучення й розподіл земельних угідь, площа яких перевищувала 50 га. Здійснено націоналізацію середніх підприємств, на яких було зайнято більше як 50 працюючих. На підприємствах, що залишались у приватній власності, було лише 5 % зайнятих.

Новий курс у Чехословаччині, як і в інших країнах ЦПСЄ, розпочався посиленням пошуків класових ворогів, репресіями, чистками, політичними процесами. У 1952 р. заарештовано й страчено генерального секретаря ЦК КПЧ Р. Саамського. Було влаштовано судові процеси над словацькими діячами В. Клементисом, Г. Гусаком, Л. Новомеським, репресовано Л. Свободу та інших. їх звинувачували в буржуазному націоналізмі, антипартійній та антидержавній діяльності. Репресій зазнали й деякі діячі культури: письменники, поети, критики. Жертвами політичних процесів, що тривали до середини 50-х років, стали близько 27 тис. чоловік.

Загострення стосунків з верхівкою католицької церкви призвело до прийняття законів, згідно з якими держава брала на себе економічне забезпечення церкви, що фактично означало цілковитий контроль над нею. Католицька церква була позбавлена можливості втручатися у політичні справи.

До кінця 1948 р. загалом була завершена відбудова чехословацької економіки. Національний доход наблизився до рівня 1937 р. На 1,5 % збільшився обсяг промислової продукції порівняно з довоєнним рівнем. Проте харчова, текстильна, деревообробна та інші галузі легкої промисловості перебували ще у стані відбудови. У Словаччині відбувався процес інтенсивної індустріалізації: промислове виробництво вдвічі перевищило довоєнний рівень, переважно за рахунок переміщення сюди заводів і фабрик із чеських прикордонних районів, звідки виселялися німці. Сільськогосподарська продукція Словаччини становила лише 75 % рівня 1937 р. Зростав державний сектор, де наприкінці 1948 р. було зайнято 46 % працездатного населення й вироблялося 70 % національного доходу республіки. А в 1950 р. частка державного сектора у промисловості досягла 95 %.

Відтак ринкова система, разом з приватною власністю, була зруйнована, економіка стала планово-розподільчою, запроваджена практика виконання п'ятирічних планів. Основна увага приділялася розвиткові важкої промисловості. За період першої п'ятирічки (1949-1953) обсяг виробництва валової продукції збільшився на 93 %. Уведені в дію десятки

Нових металургійних, машинобудівних, хімічних та інших підприємств. Провідною галуззю стало машинобудування. Причини економічних успіхів 50-х років крилися в післявоєнній відбудові, в резервах та ресурсах, які сприяли екстенсивному розвиткові, у потоках дешевої сировини, шо йшла з Радянського Союзу. Неабияке значення мало й те, що Чехословаччина брала активну участь в індустріалізації слаборозвинутих соціалістичних країн. З'явилися нові галузі виробництва - тракторобудування, приладобудування, суднобудування, виробництво автоматичних ліній, комплектного устаткування.

Водночас розвиткові сільського господарства не приділялося належної уваги, що призвело до диспропорцій у народному господарстві. Наприкінці 1950 р. через дефіцит продуктів у країні знову було введено карткову систему. Вихід із становища, що склалося, керівництво країни вбачало у створенні єдиних сільськогосподарських кооперативів (ЄСГК), члени яких зберігали право приватної власності на землю. Значною мірою було використано досвід капіталістичної сільськогосподарської кооперації, що існувала до війни. У своєму розвиткові кооперативи пройшли цілу низку стадій. У кооперативах першого, найнижчого типу, селяни об'єднувались лише для спільної роботи в полі. Члени ЄСГК другого типу розорювали межі своїх земельних ділянок і створювали єдиний орний масив; у кооперативах третього типу селяни об'єднували землю та худобу, доходи розподілялися переважно з урахуванням затраченої праці, оплата за земельні ділянки була вже незначною. У кооперативах четвертого типу поставлена мета досягалася повністю - оплата здійснювалася за працею, приватна власність на землю переставала для селянина відігравати будь-яку роль. У такий спосіб фактично здійснювалася націоналізація землі державою. Тактика поступового перетворення селянина-власника на сільськогосподарського заробітчанина давала можливість здійснювати колективізацію села без різких соціальних потрясінь. Хоча без гострих виступів проти ліквідації селянина-господаря не обійшлося, особливо в Моравії та Східній Словаччині. На 1960 р. було кооперовано 90 % усіх сільськогосподарських угідь.

Схожі статті




Новітня історія країн Європи та Америки - Газін В. П. - Чехословаччина на шляху до "реального соціалізму"

Предыдущая | Следующая