Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Єдиний економічний простір (ЄЕП)
З метою оптимізації економічної співпраці, як заявили керівники України, Росії, Казахстану і Білорусі, постала необхідність утворення Єдиного економічного простору (23 лютого 2003 p.), першою сходинкою якого передбачається вільна економічна зона. Для реалізації проекту подальшої розбудови ЄЕП було створено Групу високого рівня (ГВР), що складається з віце-прем'єрів урядів країн-учасниць, міністрів ключових міністерств та їхніх заступників. На черговому засіданні Групи високого рівня з формування Єдиного економічного простору 25 липня 2003 р. (Москва) учасники обговорили перебіг виконання інтеграційної карти, яка, зокрема, передбачає необхідність укладення між державами угод і договорів. Обговорювалось питання про пункти контролю за макроекономічними та інституціональними показниками в країнах, що формують Єдиний економічний простір. Робота зі створення ЄЕП перебуває під постійним контролем російської сторони.
Основною метою майбутньої інтеграції в рамках ЄЕП, як передбачалося, мало стати досягнення Росією, Білоруссю, Україною і Казахстаном так званих чотирьох свобод (за прикладом Європейського Союзу): вільного переміщення товарів, вільного переміщення капіталів, вільного переміщення трудових ресурсів і послуг, проведення уніфікації ставок митного тарифу. Досягнення цих параметрів стане основою для утворення зони вільної торгівлі. Для першого етапу інтеграції, на переконання сторін, є всі передумови. Росія, Білорусь, Україна і Казахстан разом забезпечують до 94 % загального ВВП країн СНД і 88 % їхнього товарообігу. Найвищий товарообіг відбувається між Росією та Україною: 2002 р. він становив 12 млрд. доларів, у 2004 р. - 17,6 млрд. доларів, між Росією і Білоруссю - 9,896 млрд. доларів, а між Росією і Казахстаном - 4,36 млрд. доларів.
На переконання російських керівників, кінцевим етапом економічного співробітництва буде введення на території ЄЕП єдиної валюти - російського рубля, що означатиме остаточне залучення України до простору стратегічного впливу Російської Федерації. У вересні 2004 р. в казахстанській столиці Астані було проведено саміт країн СНД, де розглядалися питання Єдиного економічного простору. Глави держав прийняли два документи: "Рішення" і "Заяву", в яких ішлося про майбутнє країн-учасниць нового утворення. Інерційні тенденції давалися взнаки, але Росія інтенсивно просувала проект до його кінцевої мети. Перший крок до створення ЄЕП було зроблено 20 квітня 2004 p., коли український парламент остаточно ратифікував угоду про створення ЄЕП у пакеті з іншими стратегічними угодами з Росією (в тому числі про встановлення сухопутного кордону).
Кожну зі сторін-учасниць проект ЄЕП чимось приваблює. Для Росії найважливішою є свобода переміщення капіталу: великий російський бізнес опановує простір СНД, де й економічне середовище знайоме, і підприємства коштують не більше чверті своєї справжньої ціни (це зв'язано з тотальною недооцінкою компаній країн СНД через їхню низьку капіталізацію). Особливо помітно великі російські корпорації виявляють себе в Україні ("Русал" володіє Миколаївським глиноземним заводом, АвтоВАЗ контролює Запорізький алюмінієвий комбінат і Луцький автозавод та ін.). У Казахстані російський капітал представлено "Газпромом", "Рос-нафтою", PAT ЄЕС Росії та іншими компаніями. Казахстан заінтересований у щільній інтеграції з огляду на міцний взаємозв'язок з ринком Співдружності: 70 % експортованих казахських товарів потрапляє до країн СНД. Для України є вигідним безмитний режим з учасниками ЄЕП, особливо з Росією. Однак Росія обмежує постачання українських труб, арматури, оцинкованого прокату, крохмалю й цукру, підвищує ціни на енергоносії, а Україна квотує імпорт російських автомобілів, цементу, добрив та ін. Відомо, що 80 % товарів і послуг, які вивозяться з України, можна безстроково збувати тільки на ринку СНД. Білорусь досить тісно співробітничає з Росією, але неринкова економіка республіки, безперечно, створюватиме перешкоди для успішної реалізації проекту ЄЕП.
Очевидно, що теоретично створений ЄЕП має бути вигідним для всіх чотирьох держав за умов паритетності їх участі в цьому формуванні. Це зумовлено тим, що найближчим часом членам ЄЕП доведеться зазнати багатьох незручностей, зокрема протистояння російському капіталу, дешевим конкурентоспроможним товарам російського виробництва, неврегульованості позицій національних природних монополій, перспективу введення російського рубля як єдиної валюти, а також необхідності внесення значних поправок до законодавства країн-учасниць ЄЕП. За таких умов особливо важливо для кожної країни зберегти національне виробництво. Адже відомо, що агресивний великий капітал часто просто купує конкурента з метою його усунення.
Заінтересованість російської сторони в залученні України до ЄЕП опосередковано підтверджена керівництвом Росії, яке перед ратифікацією Угоди зі створення ЄЕП висловило готовність зробити певні поступки у зниженні ціни на нафту для України і наближенні її до рівня внутрішніх російських цін.
Цілком можливо, що наступним кроком учасників ЄЕП може стати об'єднання проектів у рамках ЄврАзЕС із зоною вільної торгівлі ЄЕП. Використовуючи сприятливу політичну кон'юнктуру, Україна має можливість вирішити питання реалізації вигідного для себе сценарію формування вільної економічної зони в рамках проекту. Одним із конкретних здобутків ЄЕП стала консенсусна домовленість про створення транснаціональної ракетно-космічної корпорації. Україна запропонувала ввести до складу корпорації Дніпропетровське Конструкторське бюро "Південне" ім. М. К. Янгеля і ПО "Південмаш"; Казахстан - надати космодром Байконур, а Білорусь - свої можливості в галузі оптики. Росія запросила українських спеціалістів спільно працювати над створенням модифікованого лабораторного модуля для Міжнародної космічної станції на базі блоку ФГБ-2 (Центр ім. М. В. Хруничева), а також до розробки багаторазового пілотованого космічного корабля "Кліппер" - проекту ракетно-космічної корпорації "Енергія" ім. С. П. Корольова. Хоча переговори були складними (конкуренція між сторонами щодо використання ракет-носіїв, вибору ракетно-космічних комплексів, розрахунків за використання космодрому Байконур тощо), проте названа корпорація - реальне завдання, реалізація якого може вивести провідні країни СНД на світовий космічний ринок.
24 січня 2005 р. під час перебування в Москві Президент України В. Ющенко заявив про те, що Україна не відмовляється від ЄЕП, але у просуванні будь-яких проектів керуватиметься національними інтересами. Принципи ЄЕП не повинні блокувати шлях Україні до опанування інших ринків. Водночас Україна досить активно співпрацює у форматі ЄЕП "З + 1", а за окремими угодами, що мають для української економіки особливий інтерес, робота відбувається у форматі "чотирьох". Українська сторона погодила пакет із 20 різних угод ЄЕП. Це і спрощення пересування, і уніфікація певних норм щодо економічного співробітництва з членами ЄЕП тощо. Досягнуто також домовленостей про ліквідацію вилучень із двосторонньої торгівлі України і Росії, що реалізовуватиметься 2009 р. Таким чином. Україна обирає один варіант співробітництва з ЄЕП - створення зони вільної торгівлі, що не буде перешкоджати рухові України в Європейський Союз і вступу в СОТ. Щодо участі в ЄЕП Президент України доручив різним відомствам проаналізувати базовий пакет з 93 проектів міжнародно-правових документів з питань формування ЄЕП шодо їх відповідності Конституції України, нормам і принципам СОТ, вимогам, що випливають з інтеграції України до Європейського Союзу, та внести пропозиції щодо участі української сторони в зазначених документах.
Схожі статті
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - ГЛАВА 5. КРАЇНИ СНД В ПОЛІТИЦІ УКРАЇНИ
5.1 Україна і Республіка Білорусь 5.2 Українсько-молдовські відносини 5.3 Кавказький вектор української політики 5.4 Азіатські республіки СНД в політиці...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - 4.3. Співробітництво і взаємозалежність
Суть і напрями політичних відносин між Україною і Російською Федерацією визначає торговельно-економічна співпраця. Перший етап співпраці на початку 90-х...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - 5.1. Україна і Республіка Білорусь
5.1 Україна і Республіка Білорусь 5.2 Українсько-молдовські відносини 5.3 Кавказький вектор української політики 5.4 Азіатські республіки СНД в політиці...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - 3.2. Європейський вибір України
Формування оновленої України збіглося в часі з усесвітнім процесом глобалізації. Поряд із позитивними змінами глобалізація зробила всі країни більш...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Республіка Туркменістан
Українсько-туркменським відносинам Україна приділяє особливу увагу, оскільки вбачає в них стратегічні важелі альтернативних джерел постачання газу....
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Можливі наслідки розширення ЄС для України
Втрати України від розширення ЄС, за деякими оцінками, можуть досягти 1 млрд. євро. Йдеться про очікувані значні випробування українських експортерів...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Субрегіональні структури СНД
Наприкінці 1990-х років до процесу глобалізації світового розвитку долучилися майже всі регіони земної кулі. Визначальною тенденцією суспільного розвитку...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Заходи щодо посилення СНД
Дезінтеграційні й децентрові процеси в СНД дедалі більше даються взнаки. І цьому підтвердженням є скорочення товарообігу між учасниками формування,...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Нерозв'язані питання власності
Питання власності колишнього СРСР охоплюють ядерну зброю, валютні та золоті запаси, нерухомість, історичні цінності тощо. В "Основних напрямах зовнішньої...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - 3.3. Партнерство з НАТО: сьогодення і майбутнє
Співробітництво України з НАТО є складовою реалізації європейського вибору Української держави. Хоча НАТО створено з метою колективної оборони (ст. 51...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Співробітництво України зі США
У своєму розвитку Україна орієнтується на провідні держави світу, в яких можна запозичити досвід побудови політичної, економічної і гуманітарної системи...
-
Україна зробила європейський вибір перспективного розвитку. Наша держава орієнтується на розвинуті держави світу, у яких можна запозичити економічний...
-
Україна зробила європейський вибір перспективного розвитку. Наша держава орієнтується на розвинуті держави світу, у яких можна запозичити економічний...
-
Яскравою сторінкою в міжнародне демократичне життя вписалася історія створення та діяльності Адміністрації ООН з допомоги і відтворення (ЮНРРА)....
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС)
Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС) На порядку денному розвитку системо утворюючих інституцій у рамках СНД, особливо у зв'язку з посиленням...
-
Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС) На порядку денному розвитку системо утворюючих інституцій у рамках СНД, особливо у зв'язку з посиленням...
-
ГЛАВА 2. ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Західноєвропейські сусіди України: Польша, Угорщина,...
-
ГЛАВА 2. ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Західноєвропейські сусіди України: Польша, Угорщина,...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Співробітництво України та Болгарії
Важливе місце на балканському напрямі зовнішньополітичних інтересів України посідає Республіка Болгарія. 5 грудня 1991 р. уряд Болгарії офіційно визнав...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (ATP)
Країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) мають значний інтерес для України з погляду розвитку вітчизняної промисловості, експорту новітніх...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Українсько-канадське особливе партнерство
Значні надії української сторони з перших кроків незалежності покладалися на українсько-канадське партнерство. Канада першою з розвинутих країн визнала...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Українсько-польські відносини
ГЛАВА 2. ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Західноєвропейські сусіди України: Польша, Угорщина,...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Розділ II. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
ГЛАВА 2. ДВОСТОРОННЄ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Західноєвропейські сусіди України: Польша, Угорщина,...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Іноземні військові формування на території України
Іноземні військові формування на території України Досить складним питанням, яке Україна ще й досі не вирішила, є проблема перебування на її території...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - 4.2. Наслідки пострадянської епохи
Іноземні військові формування на території України Досить складним питанням, яке Україна ще й досі не вирішила, є проблема перебування на її території...
-
ГЛАВА 4. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 4.1. Захист суверенності й цілісності Української держави 4.2. Наслідки пострадянської...
-
ГЛАВА 4. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 4.1. Захист суверенності й цілісності Української держави 4.2. Наслідки пострадянської...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Республіка Вірменія
Україна і Грузія активно розвивають стратегічне партнерство. Відносини між країнами мають давню історію. Дві республіки уклали перший міждержавний...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Грузія
Україна і Грузія активно розвивають стратегічне партнерство. Відносини між країнами мають давню історію. Дві республіки уклали перший міждержавний...
-
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Азербайджанська Республіка
Азербайджанська Республіка Азербайджанська Республіка як нафтовидобувна країна зі значним економічним потенціалом має всі шанси стати важливим...
Зовнішня політика України - Чекаленко Л. Д. - Єдиний економічний простір (ЄЕП)