Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 27.3 Наука, наукова діяльність як об'єкт соціологічного аналізу
Що ж вивчає соціолог у науці? Соціологію цікавить соціальне в науці, що повніше розкривається при діяльному і інституціональному аспектах аналізу. Соціолог вивчає насамперед наукову діяльність як специфічну діяльність, спрямовану на пізнання сутності об'єктивних законів розвитку реального світу.
Знання використовуються в будь-якому виді діяльності, але тільки в науковій одержання знання є основною метою й основним результатом. Наукова діяльність відрізняється від інших видів за методами і засобами пізнання. Відмінність проходить за інноваційним характером діяльності, наукова діяльність спрямована на пошуки нового. Нарешті, за своєю природою наукова діяльність є загальною працею, тобто обумовлюється частково кооперацією сучасників, частково використанням праці попередників, іншими словами, їй притаманні колективний характер і наступність.
Які ж межі наукової діяльності?
Наукова діяльність має широкий діапазон. Це не тільки одержання знання, але і використання, застосування, передача знань, тобто до наукової діяльності відноситься фундаментальне і прикладне дослідження, проектування, експериментування, технологія, читання наукових лекцій і т. д.
У міру того, як наука проникає в різні сфери, вона стає розповсюдженою. Підсилюється вплив науки на соціальні процеси і разом з тим вплив соціальних процесів на науку. Оскільки наукова діяльність спрямована на пошуки нового,, найважливішим фактором її розвитку є змагання, а зовнішнім вираженням змагальності виступає прагнення до визнання, боротьба за пріоритет і т. п.
Разом з тим, для інституціоналізованої наукової діяльності характерний і внутрішній опір інноваціям. Досить згадати про відношення представників природничих наук до теорії Ч. Дарвіна. Джон Бернал описує, як бурхливо відбувалося обговорення його ідей. Можна згадати про відношення в нашій країні натуралістів і філософів до генетики і кібернетики, суспільствознавців - до соціології.
Процес інституціоналізації не завершується з твердженням науки як соціального інституту, він здобуває нові риси. Зокрема, у сучасну епоху підсилюється потреба в соціальному контролі за соціальними наслідками впровадження наукових досягнень, за соціальними технологіями. Більш складними стають соціальні механізми включення у творчість та ін.
Найважливішим завданням дослідника є вимір статусу науки в суспільстві. Перетворення науки в цілісне зріле інституціональне утворення підвищує статус науки в цілому і окремих її елементів, статус у системі влади, в економіці, у різних регіонах, різних шарах населення.
Статус як узагальнена характеристика відношення до науки включає:
- довіру до результатів науки;
- оцінку діяльності;
- престижність заняття науковою діяльністю в порівнянні з іншими видами;
- частку національного продукту, що йде на науку, черговість фінансування і т. д.
Соціологічні дослідження середини і кінця 90-х років показують, що в ціннісній системі нашого суспільства наука як абстрактне поняття займає високе місце. Разом з тим престиж різко знижується при переході до конкретних її характеристик, проявів. Зокрема, відношення до заняття науковою діяльністю, її фінансування і т. д. Напевно, можна зробити висновок про те, що як реально функціонуюча система наука ще не має високий статус і високий престиж. Про це свідчить, зокрема, те, що за оплатою і стимулюванням наукова праця займає 12 місце серед 22 основних видів трудової діяльності.
У розвинутих країнах регулярно виміряється престиж наукової діяльності серед молоді. У середині і кінці 90-х років професійна орієнтація на наукову діяльність у ранговій шкалі з 20 професій займала 4 місце. Разом з тим, реальні соціальні установки на підготовку до науково-дослідної діяльності були характерні для деяких.
Для сучасної епохи характерні інтеграційні процеси взаємодії суспільства і науки. Наука проникає в різні сфери суспільства. Разом з тим вона усе в більшій мірі залежить від суспільства.
Посилення взаємодії науки і суспільства приводить до підвищення наукового потенціалу суспільства, тобто його здатності мати і відтворювати науку визначеного рівня. Соціолог аналізує ефективність науки, тобто те, як реалізується науковий потенціал. Критерієм ефективності є результати (нові знання, практичні рекомендації, технології) у зіставленні зі станом наукового потенціалу і тих завдань з його реалізації, що були поставлені.
Підвищення ефективності науково-дослідної діяльності в сучасних умовах пов'язується з переходом науки від екстенсивного до переважно інтенсивного шляху розвитку. У плані кількісних змін, як свідчать наукознавці, досягнуті визначені успіхи. За останні 40 років у 2-3 рази збільшилася кількість нових науково-технічних результатів, у 8-10 разів виріс обсяг публікацій, у 18 разів кількість людей, зайнятих у сфері науки, у 30 і навіть у 100 разів виріс обсяг асигнувань. Напевно, підвищення ефективності повинне йти насамперед за рахунок якісних показників: більш удосконаленої організації праці, підвищення її культури, рівня кваліфікації кадрів, якісного поліпшення матеріального забезпечення.
Підвищення ефективності науки пов'язане з удосконалюванням системи добору і підготовки наукових кадрів, з вибором пріоритетних напрямків досліджень, з підвищенням рівня матеріально-технічного й інформаційного забезпечення, з удосконалюванням організації.
Розвинуті інституціональні форми скоріше свідчать про зворотний вплив суспільства на науку і досить залежне становище останньої. Державні вкладення в науку, замовлення означають не тільки підвищення престижу, але і зростання залежності. У цих умовах особливу гостроту набуває питання про взаємодію науки й ідеології. Вони принципово відрізняються одна від одної за своїм призначенням, змістом, методами. Наука націлена на аналіз сутності явищ, процесів, на пошук істини. Ідеологія покликана уловлювати, виражати, формулювати і захищати інтереси соціальних спільнот, формулювати програми їхньої дії. На ранніх етапах свого розвитку наука й ідеологія поєднувалися в рамках філософії, що існувала як нерозчленована форма суспільної свідомості. Потім поступово від філософії відбрунькувалася спеціальна наукова думка, спрямована на вивчення природи, а, починаючи з епохи Відродження, виокремлюється вивчення соціального, зв'язки науки й ідеології стають більш складними, багатогранними. Важливо мати на увазі, що ідеологія - це не тільки система поглядів, але і система установ, організацій. Вона впливає на соціальну організацію науки, масштаби і форми її використання, визначає відношення до науки. Розвиток ідеології впливає безпосередньо в рамках духовного виробництва через концептуально-теоретичні системи, опосередковано - через масову свідомість, соціальну практику, спілкування і т. д. Соціолог повинний пам'ятати про це і прагнути нейтралізувати в тій мірі, у якій це можливо, ідеологічний тиск, забезпечуючи послідовно наукову незалежну позицію. У цілому в нашій країні система науково-дослідної діяльності не задовольняє потреб суспільства. Наукову інноваційну діяльність на сучасному етапі насамперед гальмують: протиріччя між інноваційною сутністю науки і відставанням Ті організаційних форм, консерватизмом управлінських структур між високим науковим потенціалом і низьким рівнем його використання в економіці, політиці, освіті, між професійною підготовкою кадрів у науці і рівнем їхньої загальної культури.
Щоб перебороти відставання науки від потреб розвитку суспільства, необхідно:
- зміцнити матеріальну базу науки,
- забезпечити випереджальний розвиток фундаментальних досліджень,
- підняти на світовий рівень якість досліджень,
- забезпечити розвиток пріоритетних галузей,
- позбавити науку від бюрократичних форм управління,
- забезпечити співробітництво різних наук,
- звільнити при цьому суспільні науки від службової ролі стосовно політичної системи.
План семінарського заняття
(2 год.)
1. Функціонування науки - специфічного соціального явища.
2. Процес інституціоналізації науки,
3. Особливості сучасного розвитку науки.
Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. Наука як практична сила суспільства.
2. Наука і мораль.
3. Наука і якісне оновлення суспільства.
Додаткова література з теми
1. Арутюнов B. C., Стрекова Л. Н. Административно-информационная система науки. - М., 2001.
2. Богданова И. Ф. Эффективность подготовки молодых ученых // СОЦИС. -1998. -№9.
3. Бутенко И. А. Прикладная социология: наука и искусство. - K: Анкил, 1999.
4. Зиятдинова Ф. Г. Образование и наука в трансформирующемся обществе//СОЦИС. - 1998. -№11.
5. Мангейм К. Очерки социологии знания. - М., 2000.
6. Руткевич М. Н. Социальная ориентация выпускной активной школы // СОЦИС. -1994. -№10.
7. Щукин Н. Н. Практическая функция социального знания // Социально-политический журнал. -1996. -№5.
Схожі статті
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 27.1 Наука як складний багатогранний феномен
Ключові поняття та терміни - наука - фундаментальна наука - розроблювальні дослідження - прикладна наука - інституціоналізація науки - комуналізм -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 27. НАУКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Ключові поняття та терміни - наука - фундаментальна наука - розроблювальні дослідження - прикладна наука - інституціоналізація науки - комуналізм -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВА СУСПІЛЬНА НАУКА
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 27.2 Інституціоналізація науки
Інституціоналізація науки пов'язана з переходом до професійної діяльності, з появою наукового професійного співтовариства, спеціальних професійних...
-
Предметом соціології культури як наукової галузі і навчального предмета є вивчення місця і ролі ціннісної системи культури в її зв'язках з іншими...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології
Ключові поняття та терміни - право - соціальні норми - системно-нормативна природа - законодавство - правосвідомість - соціологія права - кримінальне...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 12. СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА
Ключові поняття та терміни - право - соціальні норми - системно-нормативна природа - законодавство - правосвідомість - соціологія права - кримінальне...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.2 Предмет, структура та метод соціології
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 5.1 Методологія соціологічного пізнання М. Вебера
Ключові поняття та терміни - соціологічне пізнання - ідеальний тил - соціальна дія - цілераціональна дія - суспільні інститути - раціоналізація -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.4 Взаємовідносини соціології та інших суспільних наук
Будучи наукою про суспільство, соціологія водночас структурно включає як загальну теорію соціальної різноманітності явищ і Процесів суспільного життя, що...
-
Вивчення закономірностей трудової діяльності людини з урахуванням того важливого місця, що займає у суспільстві праця, свідчить, що багатосторонність...
-
Ключові поняття та терміни - соціальна сфера - соціальна проблема - соціологізм - соціальна реальність - діхотомія - антипсихологізм - самогубство -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 22. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ
Ключові поняття та терміни - праця - зміст праці - умови праці - зайнятість - безробіття - соціологія праці - соціологія управління - соціологія праці та...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 20.1 Основні риси соціальної організації
Ключові поняття та терміни - соціальна організація - ієрархічність - внутрішньоорганізаційні норми - організаційний ефект - синергія - бюрократична...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 20. СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ І САМООРГАНІЗАЦІЇ
Ключові поняття та терміни - соціальна організація - ієрархічність - внутрішньоорганізаційні норми - організаційний ефект - синергія - бюрократична...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 2.1 О. Конт та Г. Спенсер - основоположники соціології
Ключові поняття та терміни - соціальні знання - соціологічна думка - соціологія - протосоціологія - контівська ієрархія наук - соціальна динаміка -...
-
Засновником психологічного еволюціонізму в американській соціології вважається Лестер Френк Уорд (1841 - 1913 рр.). Ним написані роботи: "Динамічна...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 11.2 Основні проблеми політичної соціології
Проблематика політичної соціології надзвичайно широка і різноманітна - від політичної соціалізації особистості до взаємодії суспільства і політики. У...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 10.1 Сутність, причини і фактори соціальних змін
Ключові поняття та терміни - соціальні зміни - соціальний розвиток - соціальна еволюція - соціальні суперечності - соціальна революція - соціальний...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 10. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ
Ключові поняття та терміни - соціальні зміни - соціальний розвиток - соціальна еволюція - соціальні суперечності - соціальна революція - соціальний...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології Е. Дюркгейма
Ключові поняття та терміни - соціальна сфера - соціальна проблема - соціологізм - соціальна реальність - діхотомія - антипсихологізм - самогубство -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 22.1 Предмет соціології праці та управління
Ключові поняття та терміни - праця - зміст праці - умови праці - зайнятість - безробіття - соціологія праці - соціологія управління - соціологія праці та...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ
Ключові поняття та терміни - соціальні знання - соціологічна думка - соціологія - протосоціологія - контівська ієрархія наук - соціальна динаміка -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 25.2 Освіта та її функції і зв'язок з іншими науками
До свого виокремлення в самостійну соціологічну дисципліну соціологія освіти розвивалася в межах соціології культури, концептуально вона нерозривно...
-
Ключові поняття та терміни - людина - індивід - особистість - особа - індивідуальність - структура особистості - соціальні типи особистості - рольові...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.3 Функції соціології
Різноманітність зв'язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує. Функції...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 17.1 Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури
Ключові поняття та терміни - урбанізація - поселенська структура - передмістя - місто-супутник - соціальні переміщення - міграція - реміграція § 17.1...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 17. СОЦІАЛЬНО-ПОСЕЛЕНСЬКА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
Ключові поняття та терміни - урбанізація - поселенська структура - передмістя - місто-супутник - соціальні переміщення - міграція - реміграція § 17.1...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 14.2 Соціальна стратифікація: поняття та види
В сучасному суспільстві існують групи, які мають значно більші ресурси багатства і влади, ніж інші, а отже, перебувають щодо них у більш привілейованому...
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 27.3 Наука, наукова діяльність як об'єкт соціологічного аналізу