Загальна психологія - Максименко С. Д. - Сенс творчого піднесення
Чи може виконавець, здатний лише до механічної роботи, переживати так само стан натхнення, як і творець?
Звичайно. Якщо енергія творчої людини виснажена, умиротворення для неї - подарунок долі. Але варто її енергії ледь-ледь відновитися і нагромадитися, як вона відчує неспокій: в душі виникне напруження, почуття затягнутої пружини, прагнення до творчої дії. Від заспокоєння не лишається й сліду. Озираючись, вона думає: та що це зі мною таке сталося? Може, я нездужала? Або щось з головою сталося?
Творча людина дискомфорту не боїться, тому в комфорті вона повністю розслаблена. Позитивну інформацію вона отримує ззовні, але споживче "натхнення" переживає всередині себе.
За рахунок чого? За рахунок нагромадження енергії. Вона почуває те саме блаженство, ту саму ейфорію від переживання: щось нове визріває в ній, прибуває енергія, повертається втрачена душею територія ноосфери, і її "натхнення" при цьому - радісне передчуття завтрашньої дії.
Як довго творча людина задовольняється цим "натхненням"?
Доки її механізм творчості не прийде до норми. Ледве це станеться - найближчий же дискомфорт своїм уколом будить її. І творець, навіть не встигнувши протерти як слід очі, починає діяти - розв'язувати задачі, які захопили його.
Дрібну задачу творець розв'язує мимохідь - ніби комара ляснув. Чи отримає він винагороду - переживання натхнення? Ні. Задоволення - можливо. Задачу більш масштабну - і більш енергоємну - він може розв'язувати довго, неабияк попотіє над нею. У фіналі цього процесу творець не може бути щасливим - адже він так багато вклав енергії, що йому нема чим наповнювати це грандіозне почуття.
Звідси висновок: щоб спалахнуло натхнення в процесі творчості, повинен бути залучений увесь наявний потенціал, і в кінці творчого процесу енергії повинно бути більше, ніж на початку дії.
Щоб осягнути процес переживання натхнення, потрібно відповісти на три запитання: 1) що це за дія, яка залучає до роботи всю наявну енергію людини? 2) з яких джерел надходить енергія, не тільки компенсуючи витрати, а й забезпечуючи її приріст? 3) в яких ємностях акумулюється надлишкова енергія?
Перше запитання найпростіше, відповідь на нього вам уже відома, але для тих, хто міркує (і згадує) поволі, нагадаємо: знову йдеться про механізм натхнення.
Натхнення "охоплює людину повністю"; і тільки завдяки цьому вона однією дією, приступом упорається з роботою, на яку за іншого режиму роботи можуть витрачатися місяці, а то й роки, а результат однаково буде менш переконливим. Чому? Тому що натхнення гарантує найвищу якість роботи механізму творчості, якої неможливо досягти шляхом рутинної роботи, пролитим під час роботи потом.
Наша порада - неодмінно обміркуйте цю проблему.
Спробуйте це пережити. Спробуйте уявити процес натхнення, коли весь світ - і все ваше життя - потрапляє у фокус, в одну точку, і не залишається для вас нічого - ні минулого, ні майбутнього, ні навіть сьогодення; ні вас самого! Ні навіть предмета, з яким ви працюєте! - тільки дія. Весь світ сфокусований у дії. Ось стан вашого справжнього буття. Це-дія!
З яких джерел надходить енергія і як здобувається її приріст?
Відповісти на це запитання вам навряд чи вдасться. Але якщо ви поміркуєте (хоча б декілька днів!), заглиблюючись в кожне слово запитання, а потім порівняєте свою відповідь з нашою, - ви відразу зрозумієте концепцію механізму творчості. Вона є: або 1) знанням, або 2) принципом самопізнання, або 3) інструментом творчості. Тепер відповідь.
Оскільки натхнення - це процес, при якому поетична душа людини відкрита в нескінченність, то джерел енергії повинно бути три: 1) вибух, що руйнує стереотипи і породжує плоди; 2) обжинки (збирання плодів); 3) розподіл плодів по засіках - робота розуму.
Перше - натхнення; друге - опанування нової території; третє - наведення на ній ладу.
Вибух натхнення відбувається тому, що зливаються відоме і невідоме - ми і предмет. Що руйнується? Стереотип. Усе примарно відоме розривається на дві частини: відоме і справді невідоме. Ще один крок у роботі думки - і у невідомому відкривається задача.
Крізь утворений пролом ми зливаємося з предметом і обробляємо його за власною міркою (ми поки що не говоримо про її якість: гармонійна вона чи гармонія її порушена) за рахунок його енергії.
Післядія натхнення - друге джерело енергії. Через пролом у невідомому відкрилася нова територія, невідоме перетворено на відоме, межу якого ми поки що не бачимо, але відчуваємо: на обрії промайне більш потужне невідоме.
Стоячи перед проломом і оглядаючи нову територію ноосфери, ми раптом усвідомлюємо, що почуваємося вільними! (Повторюємо: справжню свободу ми переживаємо тільки під час натхнення; саме переживання, почування її нам не дається, тому що під час натхнення між нами і предметом немає дистанції - ми одне, а якщо немає дистанції - немає і почуття.)
У проломі між невідомими берегами нам відкривається величезна кількість інформації. Але в цю мить ми навіть не намагаємось її аналізувати. Ми живемо почуттям свободи, почуттям нової території. Ці почуття наповнюють нас енергією, роздіймають нас енергією - і ми щасливі.
Свобода - це стан душі, коли ми зруйнували стереотип мислення, дій або звички і віддалися вільній течії творчого процесу. Отже, свобода - процес.
Нова інформація, яку відкрила людина, - третє джерело енергії. Коли хвиля енергії почуттів ущухла. Це відбувається в міру того, як почуття перетворюються на міркування, що, як ви розумієте, є стереотипами - ними ми помічаємо, огороджуємо межі нової території. Ми отримуємо можливість усвідомити нову інформацію. А оскільки цю інформацію створили ми самі, то вона відкриває нам шлях до колосальної енергії - ось де витоки третьої енергетичної хвилі!
Якщо подивимося на цей процес збоку, то виявимо обов'язкову післядію натхнення; немовби хвіст комети, ядром якої був процес розв'язання задачі - свобода як його наслідок. Всередині нас це переживається як спокій. Нам комфортно; наша енергія врівноважена з нашою територією - ламати стереотипи, шукати щось поза нами немає потреби. Але для збереження комфорту потрібно витрачати енергію нової інформації.
Найпростіше і найприємніше - дати лад власному господарству. Ці дії розуму поглинуть весь надлишок енергії - і комфорт збережеться. Увесь час, доки триває цей процес, ми щасливі, переживаємо спокій.
Спокій - це стан душі, коли вона створює свою гармонію.
Натхнення, свобода і спокій - це не три окремих процеси; це три складові одного процесу, що народжені процесом розв'язання задачі або проблеми. Процес формується у свободу і завершується спокоєм. Усі три стани - це тільки післядія, тільки результат натхнення. Для натхнення потрібні: І) задача або проблема, рівновелика вашій душі, і тому для свого розв'язання вона вимагає вас цілком, причому до вас ставляться жорсткі вимоги; 2) ваш механізм творчості повинен бути в гармонійному стані; 3) енергопотенціал - оптимальний.
Якщо ж стани: 1) спокою або 2) свободи або 3) натхнення виникають самі по собі і в довільному порядку - це всього лише ерзаци.
Спокій тут як продукт медитації або дрімотного розслаблення після відвідання лазні; свобода - як реакція на алкогольний або наркотичний вплив; або ще простіше: "нікому не винен, все є, а завтра тільки від мене залежить"; натхнення як відчуття навальної сили зсередини душі, як безпричинна ейфорія: "який чудовий цей світ!".
Що народжується - нагадуємо - в результаті усунення напруження?
Ніщо не народжується!
Натхнення - акумуляція енергії та інформації.
В яких ємностях акумулюється надлишкова енергія, зароблена під час натхнення? Це дуже важливе питання. Адже якщо не акумулювати енергію натхнення, вона перегорить - і залишиться лише інформаційний і енергетичний нейтральний слід в пам'яті.
З ерзацем натхнення саме так і відбувається. З істинним натхненням - ніколи. Воно заповнює три ємності: 1) акумулюється в фокусі вершини енергетичної хвилі почуттів; 2) в новій території, яку ми скорили (в створеному предметі); 3) в структурі нашої душі - механізмі творчості.
І якщо енергетичну хвилю нерозумними витратами можна погасити, - виконавця можна примусити забути весь світ, в якому жив, то у творця спроможність розв'язувати задачі і проблеми (структура механізму творчості) не підвладна жодним зовнішнім впливам. І часу теж. Саме тому - як би життя не давило творця, не розбещувало його - він ніколи не буде переможений. Щоб механізм творчості підняти з руїн, не потрібно спеціально накачувати його енергією. Вистачило б трохи енергії, щоб підняти віко - і розгледіти, де ти є.
Духовність, натхнення, свобода, спокій - це стани людського життя. Вони досяжні лише завдяки величезній мудрій праці, величезним терпінню і самообмеженню. Але вони варті цієї ціни, тому що навіть той, хто лише один раз побував на цих вершинах, усвідомить: не дарма жив. Що то було б за життя без цих вершини. Адже тепер ви знаєте, куди ми вас ведемо.
У принципі для розвитку механізму творчості людини меж немає. Людина відкрита природі - логосу і ноосфері, може підняти і забрати з собою стільки, скільки вистачить сил у душі. (До речі, мудрець прагне жити легко).
Логос - це не сама природа, а її закони. Закони, за якими природа живе. Закони, які не мають ані початку, ані кінця; закони, що однаково успішно працюють і в цілому світі, і в будь-якому конкретному випадку. Ми стикаємося з логосом на мізерно малому відтинку часу і простору і кожний такий дотик фіксуємо словом.
До створення слова контакт з логосом був безформним; ми знаходимося в логосі, але не відчуваємо його. Геракліт деталізував цю ситуацію: Логос звертається до кожної людини, але одні його не чують, другі - чують його сигнали, але не розуміють, про що вони, треті - чують, розуміють і керуються законами природи у своїх справах.
Щоб відбувся контакт - потрібне зусилля. Колосальне зусилля, щоб з'єднати дві сутності - нашу і сутність логосу. У момент і в точці дотику виникає спалах світла, пітьма на мить розступається, і людина фіксує те, що встигла розгледіти, як ви вже знаєте, словом - перетворює почуття на думку.
Логос - це закони, що упорядковують енергію природи. Де ж
Знаходиться логос? У душі кожного з нас. Усе є у всьому; ось чому, пізнаючи себе, ми пізнаємо логос - верховний закон природи. А що ж ноосфера?
Ноосфера - вже пізнаний, освоєний, культивований логос.
Культурна розумна оболонка Землі. Сутність ноосфери - інформаційно-енергетична. Це енергія і інформація, доступні будь-якій людині, але зрозумілі їй залежно від її розвитку. Отже, ця енергія і інформація укладені в гармонійні форми, що зберігають, як раніше говорили, невмирущу інформацію, інформацію, яка не старіє. Чому вона не старіє? Бо це інформація логосу, закону природи.
Виходять на контакт із логосом і культивують його енергію тільки генії, що в ті рідкі хвилини, коли вони працюють як генії (на найвищому злеті енергетичної хвилі), вступають із смолоскипом натхнення в непізнане, і всьому, що встигнуть розгледіти, дають імена.
Енергією ноосфери користуються всі:
Виконавець, щоб будувати захисну раковину, яка оберігає його від зовнішніх впливів;
Споживач-ерудит - збирає в собі інформацію і енергію гармоній, щоб жити і насолоджуватися ними;
Дилетант, оцінюючи досконалість рукотворних і природних гармоній, знаходить в них елементи недосконалості і фіксує на них увагу;
Творець - заряджає себе енергією ноосфери для розв'язання проблем.
Отже, людина-виконавець бере з ноосфери стереотипи; споживач-ерудит - інформацію і енергію гармоній; дилетант - дисгармонію і виставляє їх напоказ; творці - задачі і проблеми - найскладніші з них - і розв'язують просто.
Висновок: людина перебуває між логосом і ноосферою. Людина збирає на ниві логосу (робота генія) і вкладає в засіки ноосфери, завдяки чому культура - на відміну від людини - практично безсмертна.
Формалізована структура теми
Механізми творчості: сукупність функціональних органів відображення, проектування і матеріалізації людиною її психічних утворень, що є відкриттями, винаходами або художніми образами.
Схожі статті
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Властивості гармонії
Творчість - процес народження нового, що об'єктивно здійснюється в природі або в людині; у природі - зародження, зростання, визрівання; у людській роботі...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Продукти творчості
Творчість - процес народження нового, що об'єктивно здійснюється в природі або в людині; у природі - зародження, зростання, визрівання; у людській роботі...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Натхнення - творчий стан
Натхнення - це дія творчих сил. Духовність - це інструмент людини для перетворення дискомфорту заради комфорту і гармонії. Отже, духовність - як людська...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Душа і творчі здібності
З чого починається душа? З дій-людського тіла. У тілі є все для процесу творчості. Це "все" має безліч різноманітних механізмів. Але оскільки йдеться про...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Ідеомоторика
Психомоторика - жива система. До її складу входять такі відносно самостійні, але спеціалізовані складові: 1) ідеомоторика; 2) сснсомоторні процеси; 3)...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Дводіючий механізм творчості
Учнів з дводіючим механізмом творчості - 50,25 % і 6 типів. Вияви домінантності такі: переважає сильніший механізм, а йому підпорядковується слабший,...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Енергопотенціал - здатність до дії
Поняття "енергія" Запитайте в будь-кого: без чого неможливе життя людини, і вам впевнено назвуть: а) без повітря, б) без води і в) без їжі. А все інше...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Будова психомоторики
Психомоторика - жива система. До її складу входять такі відносно самостійні, але спеціалізовані складові: 1) ідеомоторика; 2) сснсомоторні процеси; 3)...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Спритність - опанування рухами в екстремальних ситуаціях
Рухи людини, її дії несуть свідомості сенсорне відображення самих себе. Але не всі рухи в процесі їх засвоєння відповідають критеріям гармонії,...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Сенсомоторна культура
Рухи людини, її дії несуть свідомості сенсорне відображення самих себе. Але не всі рухи в процесі їх засвоєння відповідають критеріям гармонії,...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Основні теорії творчості
Ключові поняття теми: Теорії творчості, поетична душа, механізми творчості, відкриття, винахід, художній образ, види енергії, види станів, відображення...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Гармонійний стан механізму творчості
Учнів з гармонійним механізмом творчості знайдено в 11, 33 % випадків і у 6 типів. Складові механізму творчості в цих людей працюють спільно. Залежно від...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Катарсис - відновлення гармонії людини
Катарсис позитивних почуттів Що відбувається з енергією, коли ви дивитесь комедію і трагедію? Згадайте: ви в театрі - дивитесь комедію. Спочатку вас...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Поняття про творчість
Ключові поняття теми: Теорії творчості, поетична душа, механізми творчості, відкриття, винахід, художній образ, види енергії, види станів, відображення...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - 23. Механізми творчості
Ключові поняття теми: Теорії творчості, поетична душа, механізми творчості, відкриття, винахід, художній образ, види енергії, види станів, відображення...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Наслідування
Наслідування - процес і продукт дій. Наслідування - універсальний спосіб засвоєння чужого досвіду, здатність мимовільно відтворювати рухи і дії,...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Механізм відображення невідчутного
Коли починається мислення. З віком дії малюка, крім інших, набувають креативних властивостей; вони стають дієвим засобом поєднання минулого з сьогоденням...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - З чого починається життя
Зрозуміти особистість - це відповісти на одне з ключових питань: "З чого починається життя?", "Що конституює життя людини?". У всій сукупності існуючих...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Уява - трансформатор нових образів
У п'ятирічної дитини вмикається і механізм уяви - здатності поетичної душі до творчості. Свідченням того, що механізм уяви почав працювати, є те, що...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Відображення неіснуючого
У п'ятирічної дитини вмикається і механізм уяви - здатності поетичної душі до творчості. Свідченням того, що механізм уяви почав працювати, є те, що...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Перцептивна сфера
Активність сприймання людини виявляється тут у тому, що вона будь-який зв'язок (з предметом сприймання і його властивостями) завжди спрямовує в площину...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Суперечності освіти - витоки інноваційних її технологій
Ключові поняття теми: Творчість, потенціал праці, критерії новизни, суперечності освіти, технологія, функції діяльності, сфери психіки і свідомості,...
-
Ключові поняття теми: Творчість, потенціал праці, критерії новизни, суперечності освіти, технологія, функції діяльності, сфери психіки і свідомості,...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Уява, сенсорна сфера та інтуїція
Ми вивчали особливості процесу становлення образу залежно від активності сфер психіки - свідомості і процесів, що здійснюються під порогом свідомості....
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Функції почуттів
Механізм почуттів - жива ЕОМ. Вона не лише обчислює кількості енергії та інформації, яка до нас надходить, оцінює (позитивно чи негативно) відображене,...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Дії гри
Гра - унікальне явище життя. Незважаючи на те, що гра - унікальне явище людського буття, конче необхідне як інструмент розвитку не лише дітей, а й...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Творчість
Будь-яка праця, фізична і розумова, може за певних суспільних умов ставати творчою діяльністю. У різних видах праці творчість має свої особливості,...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Продукти праці - здобутки ноосфери
Поняття духовності. Ми з вами причетні одночасно до трьох основних сфер буття: 1) природи і суспільства; 2) світу духовної і матеріальної культури -...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Засоби розвитку механізму творчості
Засоби і цілі. Система засобів розвитку включає в себе все те, що своєю силою викликає в людині рух механізму творчості, перехід від одного стану до...
-
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Мета праці - прогнози і проекти
Діяльність обов'язково передбачає формування мети в формі суб'єктивного образу бажаного продукту. Причому цілі і засоби праці зумовлюють, заперечують...
Загальна психологія - Максименко С. Д. - Сенс творчого піднесення