Загальна психологія - Максименко С. Д. - 14. Уява

Ключові поняття теми:

Уява, довільна уява, мимовільна уява, випереджальне відображення, репродуктивна уява, творча уява, мрія, дисоціація, аглютинація, акцентування, гіперболізація, схематизація, типізація

Поняття про уяву

Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї впливало раніше. Життя вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких вона ще не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона не була, передбачення наслідків своїх дій та вчинків, програмування своєї діяльності тощо.

Уява - це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався під час праці. Будь-який акт діяльності обов'язково включає уяву. Не уявивши результат праці, не можна приступити до роботи. Саме в цьому й полягає важлива функція уяви як специфічно людської форми випереджального відображення дійсності.

Перш ніж щось робити, людина уявляє кінцевий результат своєї діяльності й ті шляхи, якими його буде досягнуто. Ще до того як виготовити певну річ, вона подумки створює її образ у своїй уяві.

У житті людина створює образи таких предметів, яких у природі не було, немає й бути не може. Такими витворами людської уяви є фантастичні казкові образи русалки, килима-самольота, Змія-Горинича, в яких неприродно поєднані ознаки різних предметів. Проте якими б дивовижними не здавалися продукти людської уяви, в усіх випадках підгрунтям для їх появи є попередній досвід людини, ті враження, що зберігаються в її свідомості.

Уява - це процес створення людиною на основі досвіду образів предметів, яких вона ніколи не сприймала.

До створення нових образів людину спонукають різноманітні потреби, які постійно породжує діяльність, які з'являються з розвитком знань, ускладненням суспільних умов життя, потрібністю прогнозувати майбутнє.

Створення образів уяви завжди пов'язане з певним відхиленням від реальності, виходом за її межі. Це значно розширює пізнавальні можливості людини, забезпечуючи їй здатність передбачувати та витворювати новий світ як середовище свого існування.

Діяльність уяви тісно пов'язана з мисленням.

Орієнтуючи людину під час діяльності, уява створює психічну модель кінцевого та проміжних результатів праці і таким чином сприяє втіленню ідеального образу в матеріальний або ідеальний витвір.

Вибір способу дій, комбінування елементів в образах уяви здійснюються шляхом логічних міркувань, виконання різних розумових операцій, завдяки чому зберігається зв'язок між продуктами людської фантазії і дійсністю, їх дійовий характер. Специфічність випереджального відображення реальності в процесі діяльності уяви виявляється в конкретно-образній формі як яскраві уявлення.

Мислення цю функцію здійснює шляхом оперування поняттями, внаслідок чого в образах уяви забезпечується опосередковане та узагальнене відображення дійсності, що й робить їх реалістичними, життєвими.

Цінність образів уяви полягає в тому, що уява допомагає людині орієнтуватися в проблемних ситуаціях, приймати правильні рішення, передбачати результат своїх дій за умов, коли наявних знань виявляється недостатньо для безпосередньої реалізації потреби пізнання.

Завдяки уяві стають можливими результативна поведінка і діяльність особистості за умов отримання неповної або непевної інформації.

Зв'язок уяви з об'єктивною дійсністю

В уяві людини завжди є певний відхід за межі безпосередньо даного, певне "відходження" від дійсності. Проте як би далеко не сягало це "відходження", у ньому завжди зберігається зв'язок з реальністю. Немає фантазії, основою якої не було б реальності. Зв'язок з дійсністю можна легко зрозуміти, проаналізувавши різноманітні витвори уяви.

Уявляючи, наприклад, свого майбутнього героя, письменник наділяє його рисами людей, яких він сприймав колись, синтезуючи ці риси в новий образ. Таке саме використання попередніх вражень трапляється й тоді, коли людина уявляє собі описані іншими людьми краєвиди або події, свідком яких вона не була.

За висловом І. М. Сеченова, "витвори уяви - це небачені в світі сполучення бачених вражень". Так, І. Котляревський у своїй "Енеїді" опис пекла подає через предмети і явища, взяті з дійсності (кипляча смола, вогонь, юрбища людей). Небаченим тут є лише сполучування цих елементів.

Без потрібного чуттєвого досвіду, зафіксованого пам'яттю, створення нових образів неможливе.

Чим різноманітніші сприйняття людини, чим багатший її життєвий досвід, тим яскравішими, повнішими й точнішими бувають витворені нею уявлення про предмети, які вона безпосередньо не сприймає.

Важливим у зв'язку уяви з дійсністю є те, що витвори уяви - це не довільна комбінація окремих елементів, взятих з досвіду. Створюючи з цих елементів образи нових об'єктів, людина зважає на відомі закономірні зв'язки між предметами. Так, прогнозуючи розвиток подій на підставі аналізу соціальної ситуації, політик враховує логіку та зв'язок чинників, що взаємодіють між собою, об'єктивні тенденції, які вони виявляють.

Створювані письменником персонажі діють так, як вони діяли б і в житті за тих обставин, в які їх поставив автор.

Фантазія, позбавлена рис реальної дійсності, стає безсилою, продукти такої фантазії перетворюються на порожні мрії, прожектерство і можуть завдати шкоди.

Перевтілення образів уяви в дійсність залежить від реальних потреб, спромог та соціального запиту суспільства, що потребує їх. Наявність потрібних умов прискорює втілення образів уяви в життя. Прикладом цього може бути потреба в постійному вдосконаленні засобів обміну інформацією між країнами, континентами, що зумовило появу Інтернету - світової комп'ютерної мережі.

Важливу роль для реалізації образів уяви відіграє те, правдиво чи спотворено відображається дійсність у свідомості людини, в її переконаннях, вольових якостях. Уява тісно пов'язана з практичною діяльністю людей, з їх працею. Співвідносячи витвори своєї фантазії з дійсністю, особистість має можливість пересвідчитися в їх реалістичності, при потребі вдосконалити, зробити більш чіткими, збагатити новими рисами.

Практика завжди є критерієм правильності та суспільної значущості продуктів людської уяви.

Отже, уява - це своєрідна форма відображення людиною дійсності, в якій виявляється активний випереджальний характер пізнання нею предметного світу.



Схожі статті




Загальна психологія - Максименко С. Д. - 14. Уява

Предыдущая | Следующая