Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Внутрішня і зовнішня політика тимчасового уряду
До сформованого 2 березня 1917 р. Тимчасового уряду увійшло 12 осіб: шість кадетів, п'ять октябристів і один соціаліст. Зовнішню політику визначав Павло Мілюков, воєнну - Олександр Гучков, міністром юстиції став Олександр Керенський.
Тимчасовий уряд (2 березня - 25 жовтня 1917р.) - центральний орган державної влади, сформований з перемогою Лютневої революції 1917 р. в Роси Тимчасовим виконавчим комітетом Державної думи за згодою Петроградської ради робітничих та солдатських депутатів. Створенням Тимчасового уряду (спочатку очолив Г. Львов, потім - О. Керенський) було покладено початок новій демократичній владі в країні. Демократичні перетворення на місцях здійснювали повноважні представники Тимчасового уряду - повітові та губернські комісари, які спиралися на виборні громадські організації дореволюційних часів: земства, різні комітети, міські думи та ін. Система виконавчих органів задовольняла інтереси більшості соціально активного населення. Тимчасовий уряд, різноманітний за партійним складом (кадети, октябристи, есери, соціал-демократи ), орієнтував країну на модернізацію всіх сфер суспільного життя на принципах демократи, приватної власності, збереження "єдиної і неподільної" Росії та захист її стратегічних інтересів участю у світовій війні до переможного кінця. Програму перебудови суспільства уряд оприлюднив у Декларації 3 березня 1917р., де йшлося про демократичні свободи, повну і негайну політичну амністію, скасування станових та національних обмежень, скликання Установчих зборів для встановлення форми правління і прийняття Конституції та ін. Неможливість виконати задекларовані обіцянки, чого вимагали радикально-екстремістські сили, призвела Тимчасовий уряд до кризи, призупинення процесів демократизації, падіння авторитету, чим негайно скористались більшовики, вчинивши переворот 24-25 жовтня і захопивши владу в свої руки.
Керівництво Петроградської ради підтримувало Тимчасовий уряд. У країні стало функціонувати два політичні центри - утворилося двовладдя. Від березня до початку липня 1917 р. уряд змушений був узгоджувати свої дії з Радою робітничих депутатів, що мала значну підтримку широких мас.
У липні - жовтні 1917 р. у країні встановилося єдиновладдя Тимчасового уряду у формі коаліції лібералів (кадетів) з поміркованими соціалістами (меншовики й есери). Уряд очолив О. Керенський.
Уряд обіцяв запровадити політичні свободи, провести амністію, підготувати вибори до Установчих зборів, скасувати смертну кару, заборонити будь-яку станову, релігійну і національну дискримінацію. На місцях губернатори замінювалися комісарами, створювалися нові органи правопорядку (міліція). Проте зберігалися основні органи центрального і місцевого управління (міністерства, міські думи, земства). Були заарештовані цар і його сім'я. До закінчення війни було відкладено введення 8-годинного робочого дня, здійснення аграрної реформи. Уряд використовував війська для придушення селянських виступів. Матеріальне становище мас погіршувалося, зростало безробіття, процвітала спекуляція.
Однак програма Тимчасового уряду "просунула" країну шляхом конституціоналізму і демократизму. Навіть лідер більшовиків В. Ленін визнав, що Росія лише за кілька місяців за політичним устроєм наздогнала передові країни світу. З підпілля вийшли всі політичні партії, виникали нові організації та спілки, було скасовано цензуру на пресу і літературу.
Перша урядова криза, спричинена соціальною напруженістю в краші, вибухнула вже у квітні. її каталізатором стала нота Мілюкова, в якій він звернувся до союзників із запевненням про рішучість Росії довести війну до переможного кінця. Це обурило народ, розпочалися масові мітинги та маніфестації з вимогами негайного припинення війни.
На початку травня Тимчасовий уряд і Виконком Петроградської ради домовилися про створення коаліції і до складу нового уряду увійшло шість меншовиків і есерів. Програма нового уряду проголошувала подальшу демократизацію країни, прискорення розробки аграрної реформи, встановлення державного контролю над виробництвом і досягнення загального миру. Ідею порозуміння всіх політичних сил підтримали практично всі партії (крім більшовиків).
Проте внутрішня і зовнішня політика першого коаліційного уряду викликала новий вибух незадоволення. Воно досягло значного розмаху в червні 1917 р. у зв'язку з підготовкою нового наступу на фронті. Уряд думав, що успіх наступу стабілізує внутрішнє становище в країні. Але все закінчилося панічним відступом російських військ.
Події на фронті збігалися з подіями в столиці. Зі складу уряду вийшли міністри-кадети в знак незгоди з визнанням крайової влади в Україні - Генерального секретаріату Центральної Ради.
Провал наступу на фронті і загроза кадетів розвалити коаліцію викликали нову загальнополітичну кризу. В Петрограді 3-4 липня відбулися масові демонстрації робітників і солдатів, сутички між демонстрантами і вірними уряду військовими частинами. Червневі події засвідчили зростання впливу ліворадикальних партій, особливо більшовиків. Тому розпочалися репресії проти більшовиків і лівих есерів, було розгромлено редакцію газети більшовиків "Правда", лідерів більшовиків звинувачено в шпигунстві на користь Німеччини. Перестав існувати перший коаліційний уряд.
24 липня було проголошено склад другого коаліційного уряду на чолі з О. Керенським, який закликав до примирення всі суспільні сили і політичні партії. Новий головнокомандувач Лавр Корнілов пропонував консолідацію консервативних сил для припинення "революційної анархії". Його метою було встановлення військової диктатури.
25 серпня він розпочав наступ на Петроград, що змусило Керенського не лише звернутися за підтримкою до народу, а й піти на співробітництво з більшовиками. Практично всі соціалістичні партії, ради і загони робітничої Червоної гвардії виступили проти Корнілова, що і вирішило долю корніловського заколоту.
Провал корніловського заколоту черговий раз змінив політичну ситуацію і співвідношення сил, зменшив авторитет правих і посилив вплив більшовиків, для яких відкрились перспективи захоплення влади. Розпочалася більшовизація рад, а Петроградська і Московська ради заявили про взяття всієї повноти державної влади. Напередодні проведення Всеросійської демократичної наради за участю представників політичних партій, земств і дум 1 вересня Керенський проголосив Росію республікою. На самій нараді 14 вересня було створено Передпарламент.
Схожі статті
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Лютнева революція в Росії
Гостроту соціальних суперечностей у Росії на деякий час послабив вступ країни в Першу світову війну, що в єдиному патріотичному пориві об'єднав навколо...
-
У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок економічного розвитку, насамперед у промисловості, остаточно сформувалася система російського капіталізму. На...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Франція
У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та інших європейських столицях відбулися революційні виступи. Школи раніше Європа не знала такого...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Революції 1848-1849 рр. В Європі
У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та інших європейських столицях відбулися революційні виступи. Школи раніше Європа не знала такого...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Велика Британія наприкінці XIX - на початку XX ст
Наприкінці XIX ст. Англія зазнала найбільш тривалої і тяжкої кризи, що з 1873 р. охопила промисловість, сільське господарство, торгівлю, фінанси....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Росія
Активна участь Росії в розгромі Наполеона підняла її міжнародний престиж. Імператор Олександр І (1801-1825) зажив популярності в Європі, брав активну...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Перша світова війна. Воєнні дії у 1916-1918 рр
На початку 1916 р. головні сили німецької армії були зосереджені на Західному фронті. У лютому почався їх наступ поблизу Вердена, що прикривав шлях на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Японія у другій половині XIX - на початку XX ст
Друга половина XIX ст. в історії Японії відома як "Реставрація Мейдзі" - боротьба із сегунатом і повернення влади до імператора Мацухіто (Мейдзі) у...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Англія в першій половині XIX ст
Промисловий переворот другої половини XVIII ст. закріпив провідні позиції Англії у світовій економіці, а після випробування на р. Гудзон у США першого...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Якобінська диктатура
Революція погіршила економічне становище країни. Різко зросли ціни на продовольчі товари, що призвело до зниження життєвого рівня народу. Селяни і міщани...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Британська колоніальна імперія (1848-1867)
У середині століття Англія досягла найбільших успіхів на шляху матеріального прогресу. Динамічний розвиток промисловості та сільського господарства дав...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Друга імперія у Франції (1852-1870)
У 1852 р. закінчувався термін президентства Луї Наполеона Бонапарта. Парламентська більшість не була готовою прийняти закон про продовження його терміну...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Австрія
Для епохи правління канцлера К. Меттерніха в Австрії характерним було збереження феодально-монархічного правління, придушення національно-визвольних...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Мексиканська революція 1910-1917 рр
Наприкінці XIX - на початку XX ст. Мексика була слабо-розвиненою аграрною країною, у торгово-економічному і фінансовому плані залежною від США та Англії....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Німеччина в першій половині XIX ст
Рішенням Віденського конгресу 8 червня 1815 р. було створено Німецький союз, до якого входили 35 суверенних монархій та 4 вільні міста (Гамбург, Бремен,...
-
Наприкінці XIX - на початку XX ст. Османська та Австро-Угорська імперії пригноблювали народи Швденно-Східної (чехів, словаків, українців, поляків,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Єзуїти
Єзуїти (Товариство Ісуса) - члени найбільш впливового католицького чернечого ордену, який був заснований у 1534 р. іспанцем Ігнаціем Лойолою у Парижі й...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - США в 1877-1914 рр
Між двома великими війнами - Громадянською та Першою світовою - Сполучені Штати Америки перетворилися із сільськогосподарської на індустріальну країну з...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції
Перший консул та імператор (з 1804 р.) Франції Наполеон Бонапарт належав до тих видатних осіб, які творять історію. Наприкінці ХУЛІ - на початку XIX ст....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Німецька імперія в 1871-1914 рр
У ході франко-прусської війни остаточно об'єдналися німецькі землі і 18 січня 1871 р. у Версалі урочисто було проголошено створення Німецької імперії,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Утворення Німецької імперії
Невдала спроба національного об'єднання Німеччини шляхом ліберальних реформ у ході революції 1848-1849 рр. змінилася спробами досягти цієї мети через...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Російська імперія епохи "Великих Реформ" (1856-1878)
Друга половина XIX ст. розпочалася для Росії Східною (Кримською) війною 1853-1856 рр. Конфлікт між Росією і Францією в середині XIX ст. з приводу...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Росія в першій половині XIX ст
Воцаріння 24-літнього Олександра І (1801-1825) було зустрінуто з радістю, оскільки вбитий Павло І, прихильник Пруссії й наприкінці правління Франції, не...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Китайські імперії Цінь І Хань
Китай - країна давньої цивілізації. Початок китайської державності пов'язаний із племенем шан, яке після переселення в долину річки Хуанхе стало...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Зовнішня політика Флавіїв
Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Внутрішня і зовнішня обстановка в імперії
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура країн Європи (кінець XIX - початок XX ст.)
Наприкінці XIX - на початку XX ст. суспільний розвиток більшості країн світу визначався досягненнями науки і техніки. На грунті великих наукових...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавня Спарта
З другої половини VII ст. до н. е. на перше місце серед держав Пелопоннесу висувається Спарта. Назву державі дало місто Спарта, що виникло в XI-X ст. до...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Нідерландська революція
У другій половині XVI ст. Нідерланди складалися з 17 провінцій (Голландія, Брабант, Фландрія, Люксембург, Утрехт та ін.). Населення становило близько 3...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - США в першій половині XIX ст
Після здобуття незалежності Сполучені Штати отримали можливість для вільного та динамічного соціально-економічного та політичного розвитку. Проте...
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Внутрішня і зовнішня політика тимчасового уряду