Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Виникнення християнства
Християнство є однією з трьох світових релігій. У християнстві розрізняють три основні напрями: православ'я, католицизм та протестантизм. Головним об'єктом вшанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто лише Богом або тільки божественним посланцем.
Християнство виникло у І ст. н. е. як відгалуження іудаїзму, від якого воно успадкувало, насамперед, визнання Старого Заповіту (в іудеїв він має назву Танах) - найдавнішої частини Біблії. Зі Старого Заповіту було запозичено чимало сюжетів з біографії Ісуса Христа. Навіть найважливіша частина імені нового Бога - Христос - є перекладом грецькою мовою іудейського релігійного терміна "месія" (буквально - "помазаник", у перекладі - "посланець Божий", "рятівник людей").
З іудаїзму християнство запозичило вчення про єдиного Бога, пришестя месії, створення світу за шість днів, кінець світу.
Великий вплив на християнство мало вчення кумранської громади - іудейської релігійної секти, одним із районів діяльності якої було давнє місто Кумран. Кумраніти по-своєму розвивали вчення про месію. Зокрема вони вважали, що месія є людиною, його перше пришестя, під час якого він постраждав за людей, уже відбулося і тепер слід чекати другого пришестя, з яким пов'язаний кінець світу.
Значний вплив на християнство мали також ідеї Філона та Сенеки. Александрійський філософ Філон вважав, що людина гріховна від народження, а врятувати душу вона може аскетизмом і стражданням. Він розробив учення про Логос, яке розвивало погляди іудейської релігії щодо месії. Філон учив, що месія має ім'я Логос (з грец. - слово), що месія сам є Богом. Християни прийняли ідеї Філона про природжену гріховність людей, аскетизм і страждання як шлях до врятування душі. У римлянина Сенеки християни запозичили етичні ідеї рівності людей перед Богом, урятування душі як мету життя, презирство до земного життя, любов до ворогів, покірність долі.
Багатий матеріал для творців християнської ідеології дали культи східних богів: Осіріса (Єгипет), Мітри (Персія), Адоніса (Фінікія), Аттіса (Фрігія), Будди (Індія) та ін. У перші два століття нашої ери вплив різних східних релігій на широкі верстви населення Римської імперії був надзвичайно великим. Оскільки міфи про східних богів виникли значно раніше, ніж християнство, вони були одним із найважливіших джерел біографії Христа.
Античне християнство у своєму розвитку пройшло три основні періоди: первісне християнство (від середини І ст. до середини II ст.), раннє християнство (від середини П ст. до початку IV ст.) та пізнє християнство (від початку IV ст. до кінця V ст.).
Громади первісного християнства складалися з бідноти. Представників заможних класів було мало і вони не відігравали особливої ролі. У цьому розумінні первісне християнство стало релігією пригноблених. Церква тільки формувалася. У період раннього християнства впливовими особами були заможні люди, які згодом очолили групи віруючих. Християнські громади, які почали називатися парафіями, об'єднувались в єпископії (на чолі з єпископами) та митрополії (на чолі з митрополитами). Так виникла церква.
У період пізнього античного християнства рабовласницький клас в основному приєднався до християнської релігії. За імператора Константина (IV ст. н. е.) християнська релігія стала державною - користувалася економічною, політичною та ідеологічною підтримкою держави.
Єпископії та митрополії об'єдналися у патріархії на чолі з патріархом. У першій половині IV ст. на території імперії було три патріархії - Римська, Александрійська та Антіохійська. Наприкінці IV ст. до них приєдналася Константинопольська, а у V ст. - Єрусалимська.
Значною подією в історії християнської церкви був перший Вселенський собор, тобто з'їзд духовенства, який відбувся 325 р. у Ніке'і (Мала Азія) і називався так у зв'язку з тим, що на ньому було представлене вище духовенство всієї імперії.
Скликання Собору означало завершення процесу створення єдиної християнської церкви, бо у Вселенських соборах духовенство імперії отримало свій вищий керівний центр. Хоча Вселенські собори скликалися досить рідко, вони відігравали важливу роль: об'єднували зусилля духовенства, регулювали церковне життя, сприяли виробленню єдиної ідеології та обрядовості. У період античного християнства сформувалося Священне Письмо християн - Біблія.
Етап античного християнства змінився етапом феодально-30 християнства (VI-XV ст.), коли стався розкол церкви на православну та католицьку. Передумовою розколу був поділ Римської імперії наприкінці IV ст. на Західну з центром у Римі та Східну з центром у Константинополі і наступне завоювання наприкінці V ст. Західної Римської імперії германськими племенами.
Схожі статті
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Розвиток Римської держави у II ст. до н. е
Народні збори, як і раніше, залишались найвищою установою в державі. Вищі магістрати офіційно мали всю повноту влади, але обирались на короткий термін, а...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Греко перські війни
Наприкінці VI ст. до н. е. для грецьких полісів виникла смертельна загроза з боку сусідньої могутньої Перської імперії. Греко-перська війна датується...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Китайські імперії Цінь І Хань
Китай - країна давньої цивілізації. Початок китайської державності пов'язаний із племенем шан, яке після переселення в долину річки Хуанхе стало...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська імперія в II-III ст. н. е
У II ст. Римська імперія досягла кульмінації розвитку. На початку століття правив імператор Трояк (98-117), під час правління якого зовнішня політика...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава в І ст. до н. е
Хоча римським рабовласникам удалося придушити повстання Спартака, проте політичний лад, який сформувався за багато століть до того, вже не задовольняв...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавня Спарта
З другої половини VII ст. до н. е. на перше місце серед держав Пелопоннесу висувається Спарта. Назву державі дало місто Спарта, що виникло в XI-X ст. до...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Релігія і культура стародавнього Китаю
У Китаї у XII-VIII ст. до н. е. було винайдене примітивне ідеографічне письмо, що вдосконалювалося і згодом перетворилося на завершену за формою...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура та вірування первісних людей
Первісна культура відіграла значну роль у розвитку людства. Саме з цього культурно-історичного періоду розпочалася історія людської цивілізації,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Греція в ІІ - на початку І тис. до н. е
Історія Стародавньої Греції розпочинається на межі Ш-II тис. до н. е. і завершується II-І ст. до н. е., коли грецькі та елліністичні держави Східного...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Життя людей у первісні часи
Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей "потік" започаткували ще в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська республіка у V - середині III ст. до н. е
З кінця VI ст. до н. е. і до І ст. до и. е. в історії Риму тривав період республіки1. Усі важливі проблеми вирішувалися на народних зборах голосуванням:...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Східний похід Александра Македонського та утворення його імперії
Александр Македонський (336-323 до н. е.) є однією з найпопулярніших постатей давнини. Масштаби його завоювань, що сягали від Егейського моря до басейну...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Розквіт Македонії та її гегемонія в Греції
У політичній долі Балканської Греції в V-IV ст. до н. е. значну роль відігравала Македонія. Вигідне географічне положення на перехресті шляхів, що вели з...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Тріумф грецької культури
В історії культури Греції виокремлюється кілька періодів: егейський, або крито-мікенський (від XVII-XVI до X ст. до н. е.), "геометричного стилю" (від...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Афінська демократія
Античний світ подарував людству не лише блискучі зразки літератури, мистецтва, архітектури, а й політичні інститути, що стали надбанням наступних...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська культура
У розвитку культури Стародавнього Риму можна виокремити такі періоди: етруський (VIІІ-ІІ ст. до н. е.), "царський" (VIII - VI ст. до н. е.), Римської...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Первісне суспільство: хронологія, заняття людей
Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей "потік" започаткували ще в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Зовнішня політика Флавіїв
Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Наступники Веспасіана
Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Веспасіана (69-79)
Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Іудейська війна
У творах Колумелли е згадка і про інші спроби знайти вихід зі скрути з робочою силою, якої зазнавали землевласники. У далеких маєтках або маєтках,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Виникнення колонату
У творах Колумелли е згадка і про інші спроби знайти вихід зі скрути з робочою силою, якої зазнавали землевласники. У далеких маєтках або маєтках,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Нерона (54-68)
У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Зовнішня політика Калігули і Клавдія
У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Калігули
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Внутрішня і зовнішня обстановка в імперії
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.)
Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава у І ст. н. е
Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Принципат Октавіана
Із заповіту вбитого 15 березня 44 до н. е. Юлія Цезаря стало відомо, що Октавій оголошується названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна. Заповіт...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура стародавнього єгипту
Історія державності та культури Стародавнього Єгипту поділяється, як зазначалося раніше, на кілька періодів. Раннє Царство було часом виникнення...
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Виникнення християнства