Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Релігія та культура стародавньої Індії
Найраніша індійська цивілізація, відома під назвою Індійської, була створена прадавнім місцевим населенням Північної Індії у III тис. до н. е. її міські центри Хараппа та Мохенджо-Даро підтримували зв'язки з Месопотамією, країнами Центральної та Середньої Азії. Мешканці міст досягли високої майстерності у різних ремеслах, особливо в образотворчому мистецтві малих форм, пам'ятки якого (статуетки, гравюри на печатках) вражають вишуканістю і витонченістю. У містах діяли досконалі системи водогону та каналізації, що в ті часи було надзвичайною рідкістю.
Справжнього розквіту давньоіндійська цивілізація досягла в епоху культури "Ригведи" - часу створення збірки релігійних гімнів, магічних заклинань та ритуальних приписів, створених жерцями арійських племен, які з'явились в Індії у II тис. до н. е. після так званого Великого переселення народів. Якраз тоді, наприкінці П - на початку І тис. до н. е., склався брахманізм, як своєрідний синтез вірувань індоаріїв (ведизму) та релігійних уявлень попереднього місцевого доарійського населення Північної Індії.
"Ригведа" стала теоретичною підвалиною формування оригінальної духовно-світоглядної системи брахманізму, а згодом індуїзму - ідейної основи індійської культури.
В епоху "Ригведи" почав складатися і такий суто індійський феномен, як станово-кастова система. У "Ригведі" вперше було теоретично обгрунтовано морально-правові мотиви поділу індійського суспільства на чотири основні стани. Згодом було вироблено розгалужену систему регламентації життя та поведінки людини залежно від стану, до якого вона належала. Згідно з нею законним вважався шлюб лише в межах однієї варни. Це саме стосувалося і вибору професії, побутових стосунків (заборона їсти в присутності представників інших варн) тощо. Результатом тривалого розвитку таких суспільних відносин між людьми, поділеними за походженням, професією, став наступний поділ варн на велику кількість дрібніших каст. Остаточно кастова система поділу індійського суспільства склалась у період раннього середньовіччя. З незначними змінами вона збереглася дотепер.
Своєрідною реакцією давньоіндійського суспільства, що виступало проти нерівності каст, на ці соціальні засади брахманізму був буддизм (вчення Будди - Сіддхартхи Гаутами, або Шак'я Муні, який, за легендою, проповідував своє вчення у VI ст. до н. е.). Згідно з ним справжньою метою життя людини є досягнення нірвани (заспокоєння, згасання), тобто цілковитого подолання земних бажань і почуттів, звільнення від земних спокус і досягнення абсолютного спокою та блаженства в духовному єднанні з Буддою.
Вагому роль у буддизмі відіграла заборона завдавати шкоду живим істотам. Цю тезу включила у своє віровчення така неортодоксальна індійська релігія, як джайнізм, що вийшов із надр брахманізму. Він, як і буддизм, був своєрідною антитезою брахманізму, набувши вигляду філософсько-етичної системи, яка не визнавала кастової нерівності, відмовилася від вшанування божеств і зосередилася на соціально-моральних аспектах поведінки людей. Проте найповніше заборону завдавати шкоду тваринам було запозичено індуїзмом, що виник внаслідок трансформації брахманізму в нових історичних умовах. Особливо розвинутим був культ священних тварин (мавп, корів).
Загалом поняття "індуїзм" означає весь традиційний індійський спосіб життя: суму життєвих принципів, соціальних норм та естетичних цінностей, вірувань і обрядів, міфів та легенд індійців.
Особливість індуїзму як всеохопної системи життя Стародавньої Індії відобразилася і у своєрідному трактуванні запозичених від брахманізму догматів про дхарму, карму і перевтілення. Зокрема найвищою з усіх дозволених "священним законом" дхарми насолод давні індійці вважали статеву. Звідси і поширені еротичні зображення на стінах храмів, і безсмертна "Кама Сутра".
Насолоду в давніх індійців викликали також численні свята, що супроводжувалися веселощами, типові мелодійні наспіви, що збереглися до нашого часу, різноманітні розваги (бої півнів, купання, виступи професійних музикантів, танцюристок, драматичних акторів) та надзвичайно поширені азартні ігри. Так, Індія є батьківщиною гри в шахи. Вирізьблені з кістки шахи зображували індійських царів, воїнів, слонів.
Зі своєрідністю релігійної системи в культурі Стародавньої Індії тісно пов'язана й оригінальність численних напрямів філософської думки. Особливо поширеними й загальновідомими були філософські вчення, що визнавали і раціонально обгрунтовували авторитет священної основи індуїзму - Вед.
Веди - у перекладі із санскриту "знання" (звідси походить і українське слово "відати") - найдавніші пам'ятки староіндійської словесності створені на межі II-І тис. до н. е., найвідомішими з яких є Ригведа (збірка релігійних гімнів) та Атхарведа (збірка заклинань ). Як священні тексти брахманізму веди вважалися божественним, шруті ("почуте"), тому століттями не фіксувалися на письмі, а передавалися усно. За змістом веди становлять строкату сукупність поетично-ритуальних наказів, морально-філософських та суспільно-господарських повчань, фольклорно-філософсько-міфологічних оповідей і є безцінним джерелом інформації стосовно матеріального та інтелектуального життя Стародавньої Індії.
Філософські погляди відігравали важливу роль не лише в історії та культурі Індії, а й у розвитку світової науки. З ними, зокрема, безпосередньо пов'язані досягнення різних галузей давньоіндійської науки: математики, хімії, астрономії, медицини та природознавства. Загальновідомо, що індійські вчені ще в далекому минулому випередили деякі відкриття, зроблені європейськими дослідниками лише в добу Відродження або в Новий час. Так, ще до нашої ери в Індії складалися таблиці біноміальних коефіцієнтів, які в Європі згодом отримали назву "трикутників Паскаля". Видатним досягненням давньоіндійської науки було створення десяткової системи лічби, якою нині користується весь світ. І сьогодні повсюди знаходять своїх прихильників релігійно-філософські концепції Індії, викликають великий інтерес методи йоги, ідеї індійського містицизму та трансцендентальної медитації.
Художня культура давньоіндійського суспільства була нерозривно пов'язана з традиційними для нього релігійними та філософськими системами. Найдавніша епічна поема Індії - "Махабхарата", автором якої, згідно з традицією, вважається легендарний мудрець і поет В'яса. Початок складання цієї поеми належить до другої половини II тис. до н. е. Згодом до неї увійшло безліч міфів, легенд, казок і дидактичних (повчальних) оповідань з усної народної творчості. Основну частину "Махабхарати" було завершено в IV-V ст. н. е.
Не менш видатною епічною поемою є "Рамаяна". Складений між VI-II ст. до н. е. цей грандіозний епос не лише оповідає про війни і подвиги легендарного героя Рами, а й яскраво змальовує духовне життя та побут Стародавної Індії. Релігійно-міфологічним змістом традиційних для давньоіндійського суспільства вірувань та філософських поглядів пронизані й відома драма "Шакун-тала" славнозвісного індійського поета Калідаси (IV ст. н. е.), твори інших видатних поетів і письменників.
Ідеї, характерні для релігійних вірувань стародавніх індійців, визначили своєрідність архітектури, скульптури, живопису. Значний вплив на будівельне та образотворче мистецтво справили індуїзм, буддизм та джайнізм. І нині вражають високохудожні, створені з металу або каменю велетенські статуї Будди, Брахми, Вішну, Шиви.
Яскравим прикладом художньо-образного сприйняття світу через духовну призму віровчень цих релігій є фрески печерних храмів Аджанти та барельєфні композиції вирубаних у скелях храмів Еллори.
В окремих деталях пам'яток відчувається і вплив мистецтва інших давніх східних цивілізацій - Месопотамії, Єгипту, Персії та Китаю. І це не дивно, адже Індія знаходилася на Великому шовковому шляху, яким не тільки рухалися каравани з товарами, а й відбувався жвавий культурний обмін.
Індія відіграла помітну культуротворчу роль, поширивши, зокрема, цивілізуючий вплив буддизму на інші східні країни.
Схожі статті
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Релігія і культура стародавнього Китаю
У Китаї у XII-VIII ст. до н. е. було винайдене примітивне ідеографічне письмо, що вдосконалювалося і згодом перетворилося на завершену за формою...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура та релігія народів передньої Азії
У Передній Азії особливо придатною для землеробства була природно-історична область між Тигром і Євфратом, яку стародавні греки називали Месопотамією...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура та вірування первісних людей
Первісна культура відіграла значну роль у розвитку людства. Саме з цього культурно-історичного періоду розпочалася історія людської цивілізації,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура стародавнього єгипту
Історія державності та культури Стародавнього Єгипту поділяється, як зазначалося раніше, на кілька періодів. Раннє Царство було часом виникнення...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Первісне суспільство: хронологія, заняття людей
Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей "потік" започаткували ще в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Принципат Октавіана
Із заповіту вбитого 15 березня 44 до н. е. Юлія Цезаря стало відомо, що Октавій оголошується названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна. Заповіт...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Розквіт Македонії та її гегемонія в Греції
У політичній долі Балканської Греції в V-IV ст. до н. е. значну роль відігравала Македонія. Вигідне географічне положення на перехресті шляхів, що вели з...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Життя людей у первісні часи
Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей "потік" започаткували ще в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавня Індія
Історія Стародавньої Індії поділяється на чотири основні періоди: Індійський (XXIII-XVIII ст. до и. е.), Ведійський (XIII-VII ст. до н. е.), Буддійський...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Передмова
Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей "потік" започаткували ще в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавній Вавилон
На початку XIX ст. до н. е. у Месопотамію - долину між Тигром і Євфратом - увійшли племена амореїв і заснували тут свою державу зі столицею у Вавилоні....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Китайські імперії Цінь І Хань
Китай - країна давньої цивілізації. Початок китайської державності пов'язаний із племенем шан, яке після переселення в долину річки Хуанхе стало...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава в І ст. до н. є. - І ст. н. е
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Реформи гракхів
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Розвиток Римської держави у II ст. до н. е
Народні збори, як і раніше, залишались найвищою установою в державі. Вищі магістрати офіційно мали всю повноту влади, але обирались на короткий термін, а...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська республіка у V - середині III ст. до н. е
З кінця VI ст. до н. е. і до І ст. до и. е. в історії Риму тривав період республіки1. Усі важливі проблеми вирішувалися на народних зборах голосуванням:...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Східний похід Александра Македонського та утворення його імперії
Александр Македонський (336-323 до н. е.) є однією з найпопулярніших постатей давнини. Масштаби його завоювань, що сягали від Егейського моря до басейну...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Розквіт і занепад єгипетської держави
Розквіт і занепад єгипетської держави Одним із осередків давньої цивілізації була Єгипетська держава, територія якої простягалася з півдня на північ від...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Тріумф грецької культури
В історії культури Греції виокремлюється кілька періодів: егейський, або крито-мікенський (від XVII-XVI до X ст. до н. е.), "геометричного стилю" (від...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Афінська демократія
Античний світ подарував людству не лише блискучі зразки літератури, мистецтва, архітектури, а й політичні інститути, що стали надбанням наступних...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Греко перські війни
Наприкінці VI ст. до н. е. для грецьких полісів виникла смертельна загроза з боку сусідньої могутньої Перської імперії. Греко-перська війна датується...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Стародавня Спарта
З другої половини VII ст. до н. е. на перше місце серед держав Пелопоннесу висувається Спарта. Назву державі дало місто Спарта, що виникло в XI-X ст. до...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Афінська держава
Історія Стародавньої Греції розпочинається на межі Ш-II тис. до н. е. і завершується II-І ст. до н. е., коли грецькі та елліністичні держави Східного...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Нерона (54-68)
У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Зовнішня політика Калігули і Клавдія
У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Клавдія (41-54)
Убивство Калігули в сенаторських колах зустріли як звільнення від тиранії. Одні з сенаторів мали намір проголосити республіку, інші хотіли обрати...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Калігули
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Внутрішня і зовнішня обстановка в імперії
Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.)
Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська держава у І ст. н. е
Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями...
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Релігія та культура стародавньої Індії