Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура країн Європи та Америки в 1920-1930-х роках
Основні напрями в розвитку світової літератури
У 20-ті роки новим явищем у літературі стала поява письменників "втраченого покоління" - американця Ернеста Хемінгуея, англійця Річарда Олдінгтона, німця Еріха Марії Ремарка - покоління, становлення яких як митців припало на роки війни. Вони найгостріше відчули й висловили руйнацію цінностей, що сталася після війни. Герої їхніх романів - сильні молоді люди, що також багато пережили і зневірилися. У більшості вони не стали циніками: знають ціну чоловічій дружбі, відданості, любові, для них все це, можливо, останнє виправдання сенсу життя.
Термін "втрачене покоління", вперше вжитий американською письменницею Г. Стайн, став означати напрям у літературі, що відображав протест проти нелюдської бойні Першої світової війни, настрої песимізму і зневіри в соціальній дійсності та способі життя.
Зародження фашизму і загроза нової світової війни не могли не відбитися на літературному процесі 20-30-х років. Письменники, поети, публіцисти, можливо, глибше за інших розуміли, яку небезпеку приховує фашизм, які згубні наслідки несе людству. Світове визнання здобув антифашистський філософський роман у Німеччині - трилогія "Йосиф та його брати" Т. Манна та "Іудейська війна" Л. Фейхтвангера, де війну показано в усьому її антилюдському вигляді. У зв'язку з посиленням реакції актуального значення набуває антивоєнна тематика в Німеччині, представлена романом Е. М. Ремарка "На Західному фронті без змін", книгами Л. Ренна, А. Цвейга. Героїчну сторінку вписали до історії німецької літератури твори поетів - учасників Опору, наприклад, "Моабітські сонети" А. Хаусхофера, знайдені після розстрілу автора.
Посилення антифашистських настроїв в Італії відбилося у творчості Ч. Павезе, А. Моравіа, що написав сатиричний роман "Маскарад". У "Бесідах на Сицилії" Е. Вітторіні в алегоричній формі висловлено протест проти військових авантюр фашизму. У роки руху Опору італійська прогресивна література набуває антифашистського духу, віри в людину з народу.
Антивоєнна тематика у французькій літературі представлена творчістю А. Барбюса. Його романи "Вогонь" і "Ясність" написано в кращих традиціях реалізму. Ідейним ватажком міжнародного антифашистського фронту був письменник Р. Роллан, під керівництвом якого організовувалися конгреси миролюбних сил.
Французький письменник А. Мальро в романі "Надія" засудив фашистську агресію в Іспанії, широку славу здобув автор пацифістського роману "Велика череда" Ж. Жіоно.
Несприйманню війни та викриттю її як антилюдського явища присвячено творчість англійського письменника Річарда Олдінгтона, котрий добровольцем брав участь у боях на фронтах Першої світової війни. Його антивоєнний пафос втілено у романі "Смерть героя".
Іспанські події лишили помітний слід у літературі багатьох країн і відгуки на них можна розглядати як невизначений пролог до літератури про Другу світову війну. Роман американського письменника Е. Хемінгуея "За ким дзвонять дзвони" став найві-домішим пам'ятником іспанським республіканцям і доброволь-цям-антифашистам усіх країн, що прийшли їм на допомогу. Значення цієї книги, що відобразила трагізм поразки, виявляється передусім в образі її головного героя Роберта Джордана, людини, для якої антифашистська діяльність, незважаючи на багато сумнівів, була природною, бо спонукальні причини її лежать не поза, а всередині людини, в її почуттях і розумі.
У 30-ті роки в обстановці активізації боротьби народів проти фашизму і війни кращі представники літератури західних країн стали до лав активних борців. Р. Роллан, Л. Арагон, Т. Драйзер і багато інших діячів культури брали участь в антивоєнному русі. Вони виступали з публіцистичними статтями проти загрози війни, розвінчували сутність фашизму. Безпосередня участь в антифашистському русі дуже вплинула і на художню творчість, у ній наочно виявляються риси глибокого реалізму, аналітичного сприймання світу. До числа найвизначніших письменників увійшов Луї Арагон, що опублікував у ті роки перші три книги епопеї "Реальний світ" і низку критичних творів. Прогресивні художні принципи розвивали у своїй творчості й багато інших, більш молодих літераторів: англієць Дж. Олдрідж, французи Л. Муссінак, Т. Ремі, А. Філіпп, Ж. Фревіль. Надзвичайним творчим піднесенням була позначена діяльність німецьких письменників-емігран-тів. Широку популярність здобули романи В. Бределя, А. Зегерс, філософські поеми І. Бехера. Видатну роль в антифашистській боротьбі відіграла творчість поета і драматурга Бертольда Брехта.
Голосно попереджала про загрозу нової війни і радянська література 20-30-х років. Власне, про минулу світову війну в радянській літературі говорилося тоді вкрай мало: "тему" Першої світової перекривала "тема" революції та громадянської війни. Однак кращі твори цього періоду - "Тихий Дон" М. Шолохова, "Ходіння по муках" О. Толстого - розкривали дуже складну тему: війна і людська доля. Ці видатні твори посіли гідне місце у світовій антивоєнній літературі.
Антивоєнна й антифашистська література 20-30-х років, що розвінчувала антинародну сутність війни і фашизму, була потужною пересторогою майбутньої катастрофи - Другої світової війни.
У 20-ті роки виокремилася й велика група письменників, які намагалися, так само, як і авангардисти в образотворчому мистецтві, виявити нові уявлення громадської свідомості, змінюючи не лише зміст, а й саму форму літературних творів. Цю течію в літературі назвали модернізмом. Найвпливовішими його представниками стали француз Марсель Пруст, австрієць Франц Кафка та ірландець Джеймс Джойс. Якщо традиційному реалістичному романові необхідні як мінімум характери, сюжет і певна композиція, то модерністам була властива відмова від цих звичних атрибутів. У циклі романів М. Пруста "У пошуках втраченого часу" головний герой намагається відтворити минулий час, передаючи вигадливі асоціації пам'яті, переливання почуттів і настроїв, відтворюючи образи людей. Місце сюжету зайняв безперервний "потік свідомості". В романах і оповіданнях Ф. Кафки зникає й інший атрибут реалістичного роману - характер.
Література також мала реагувати на появу масового читача, для якого читання стало формою дозвілля. У 20-30-х роках на зміну пригодницьким книгам у дусі Ж. Верна, Л. Буссенара або Р. Стівенсона приходить детектив. Саме в ці роки з'являються Ер-кюль Пуаро - герой детективних романів англійки Агати Крісті, комісар Мегре - француза Жоржа Сіменона, Hipo Вульф і Перрі Мейсон - американців Рекса Стаута й Ерла Стенлі Гарднера. За всієї різноманітності жанрів західної літератури серед них переважала масова література.
Серед найвидатніших письменників 20-30-х років XX ст. слід назвати індійського письменника Рабіндраната Тагора (драми "Визволений потік", "Червоні олеандри"; повісті "Дві сестри", "Квітник"; роман "Чотири частини"), французького письменника Ромена Роллана (роман "Зачарована душа", трагедія "Робесп'єр"), англійського драматурга Джорджа Бернарда Шоу (п'єси "Візок з яблуками", "Погано, але правда", "Женева"), німецького письменника Томаса Манна ("Маріо і чарівник", трилогія "Йосиф і його брати"), англійського письменника Джона Голсуорсі ("Сага про Форсайтів").
Схожі статті
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Освіта і культура в Європі в ХІ-ХV ст
У XI-XV ст. з розвитком міст, ремесел, торгівлі, утворенням централізованих держав відбулися зміни у духовному житті західноєвропейського суспільства. Це...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Християнізація Європи
Завершення в основному процесу феодалізації призвело до політичного розпаду імперії Карла Великого незабаром після його смерті. Тимчасове об'єднання під...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Загибель імперії карла великого та поява середньовічної Європи
Завершення в основному процесу феодалізації призвело до політичного розпаду імперії Карла Великого незабаром після його смерті. Тимчасове об'єднання під...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Візантія VІІ-XI ст. Та її культура
У IV ст. колись велична Римська імперія поділилася на Західну та Східну. Столицею Східної Римської імперії був Константинополь, заснований імператором...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура країн Європи (кінець XIX - початок XX ст.)
Наприкінці XIX - на початку XX ст. суспільний розвиток більшості країн світу визначався досягненнями науки і техніки. На грунті великих наукових...
-
З кінця XV ст. у Середній Італії виникла нова культура, що отримала назву Відродження, або Ренесансу. Це було пов'язано із зародженням нового класу -...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська культура
У розвитку культури Стародавнього Риму можна виокремити такі періоди: етруський (VIІІ-ІІ ст. до н. е.), "царський" (VIII - VI ст. до н. е.), Римської...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Новітня історія
Перша світова війна. Воєнні дії у 1914-1915 рр. Перша світова війна була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Укладення договорів із фашистською Німеччиною
Влітку 1939 р. Друга світова війна стала реальністю. Переговори СРСР з Англією і Францією про взаємодопомогу закінчилися безрезультатно. У радянської...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Перша світова війна. Воєнні дії у 1914-1915 рр
Перша світова війна. Воєнні дії у 1914-1915 рр. Перша світова війна була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами....
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Російська імперія у другій половині XVIII ст
У 70-80-х pp. XVIII ст. Росія поступалася за рівнем розвитком передовим європейським державам, але у феодальній економіці країни вже формувалися нові...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Релігія і культура стародавнього Китаю
У Китаї у XII-VIII ст. до н. е. було винайдене примітивне ідеографічне письмо, що вдосконалювалося і згодом перетворилося на завершену за формою...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура країн Європи і Америки XVIII - першої половини XIX ст
Поступальний розвиток країн Європи й Америки у XVIII - першій половині XIX ст. характеризувався значним зростанням промисловості та сільського...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура та релігія народів передньої Азії
У Передній Азії особливо придатною для землеробства була природно-історична область між Тигром і Євфратом, яку стародавні греки називали Месопотамією...
-
Наприкінці XIX - на початку XX ст. Османська та Австро-Угорська імперії пригноблювали народи Швденно-Східної (чехів, словаків, українців, поляків,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура стародавнього єгипту
Історія державності та культури Стародавнього Єгипту поділяється, як зазначалося раніше, на кілька періодів. Раннє Царство було часом виникнення...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська республіка у V - середині III ст. до н. е
З кінця VI ст. до н. е. і до І ст. до и. е. в історії Риму тривав період республіки1. Усі важливі проблеми вирішувалися на народних зборах голосуванням:...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Росія в першій половині XVIII ст
На початку ХУШ ст. Росія розпочала Північну війну (1700- 1721) проти Швеції за здобуття земель у Прибалтиці, захоплених Швецією на початку XVII ст., за...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Правління Нерона (54-68)
У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Франція наприкінці XIX - на початку XX ст
Після франко-німецької війни 1870-1871 рр. економічне становище Франції було досить складним, оскільки вона сплатила контрибуцію в розмірі 5 млрд...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Зовнішня політика Калігули і Клавдія
У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - США в першій половині XIX ст
Після здобуття незалежності Сполучені Штати отримали можливість для вільного та динамічного соціально-економічного та політичного розвитку. Проте...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Країни Африки
На початку XX ст. переважна більшість території Африканського континенту входила до складу колоніальних імперій Великої Британії, Франції, Німеччини,...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Римська імперія в II-III ст. н. е
У II ст. Римська імперія досягла кульмінації розвитку. На початку століття правив імператор Трояк (98-117), під час правління якого зовнішня політика...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - СРСР наприкінці 20-х - у 30-ті роки
Межею переходу до нового курсу в політиці більшовицького режиму став 1928 р. Попереднє десятиліття характеризувалося як соціалістичне будівництво в...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Радянська держава в період непу
1921 р. партія більшовиків відмовилася від основних принципів "воєнного комунізму" і перейшла до нової економічної політики (непу). Причини її...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Франція в 1918-1939 рр
Перемігши головного ворога - Німеччину, Франція (як і Англія) стала провідною країною Західної Європи. Вона повернула собі високорозвинені індустріальні...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Велика Британія у 1918-1939 рр
Велика Британія як одна із провідних держав Антанти у результаті перемоги в Першій світовій війні отримала мандат на значну частину німецької і турецької...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Перша світова війна. Воєнні дії у 1916-1918 рр
На початку 1916 р. головні сили німецької армії були зосереджені на Західному фронті. У лютому почався їх наступ поблизу Вердена, що прикривав шлях на...
-
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Якобінська диктатура
Революція погіршила економічне становище країни. Різко зросли ціни на продовольчі товари, що призвело до зниження життєвого рівня народу. Селяни і міщани...
Всесвітня історія - Гончар Б. М. - Культура країн Європи та Америки в 1920-1930-х роках