Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 5.2. Система управління організацією
Система управління організацією включає сукупність усіх служб організації, всіх підсистем та комунікацій між ними, а також процесів, що забезпечують функціонування організацією.
Управління організацією - це безперервний процес впливу на продуктивність працівника, групи або організації в цілому з метою досягнення найкращих результатів з позиції поставленої мети. "Управляти - означає вести організацію до її мети витягуючи максимальні можливості зі всіх наявних в її розпорядженні ресурсів". - так охарактеризував процес управління А. Файоль.
Процес управління передбачає узгоджені дії, які і забезпечують, зрештою, здійснення загальної мети або набору цілей, що стоять перед організацією. Для координації дій має бути спеціальний орган, що реалізує функцію управління. Тому в будь-якій організації виділяються керуючу та керовану частини. Схема взаємодії між ними показана на рис. 5.1.
Кожна з позначених частин має певну самостійність і власне призначення. Об'єкт управління - система, що виконує рольову функцію організації, тоді як суб'єкт управління підтримує виходи цієї системи на рівні, що задовольняє задані умови її функціонування. Зв'язок у системі управління об'єднує суб'єкт та об'єкт управління в єдине ціле. її слід розглядати як джерело інформації для вироблення управлінських дій. Через канали зв'язку рухаються потоки інформації, що живлять всі підсистеми організації та забезпечують досягнення її мети.
У керуючу частину входить дирекція, менеджери та інформаційні підрозділи, що забезпечують роботу керівної ланки. Цю частину організації прийнято називати адміністративно-управлінським апаратом. Кінцевим продуктом керуючої частини є інформація. Керівна ланка - необхідний елемент будь-якої організації.
На цьому рівні ухвалюються управлінські рішення як результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обгрунтування та вибору альтернативи з багатьох варіантів досягнення поставленої мети. Управлінське рішення ухвалюється з метою подолання проблеми, що виникла.
Відзначимо, що управлінське рішення - це результат колективної творчої праці. Воно завжди має узагальнений характер. Навіть коли керівник самостійно ухвалює рішення, то колективний інтелект прямо або опосередковано впливає на процес розробки індивідуального управлінського рішення.
Головними суб'єктами здійснення управлінської діяльності є менеджери. Менеджер - це член організації, що здійснює управлінську діяльність та вирішує управлінські завдання.
Менеджери займають ключові позиції в управлінні організацією. Вони в організації виконують різноманітні ролі. Найважливішими з них є такі.
Роль щодо ухвалення рішення. Вона виражається в тому, що менеджер визначає напрям руху організації, вирішує питання розподілу ресурсів, здійснює поточні коректування.
Інформаційна роль. Вона полягає в тому, що менеджер збирає інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище, поширює інформацію у вигляді фактів і нормативних установок, роз'яснює політику й основні цілі організації.
Керівна роль. Менеджер формує відносини всередині і за межами організації, мотивує членів організації на досягнення цілей, координує їх зусилля та виступає як представник організації.
Залежно від позиції менеджерів в організації, завдань, що вирішуються, характеру функцій, що реалізуються, ці ролі можуть бути властиві їм більшою чи меншою мірою. Проте кожен менеджер обов'язково ухвалює рішення, працює з інформацією і є керівником певної групи працівників.
Керована ланка - це різні функціональні підрозділи, що зайняті забезпеченням трансформаційного процесу. Те, що надходить на вхід керованої частини, і те, що є її виходом, залежить від типу організації. Так наприклад, якщо йдеться про ділову організацію, що здійснює управління фінансами, скажімо, про банк, то на його вхід надходять грошові кошти або їх замінники (цінні папери, векселі, акції і т. ін.). Виходом є інформація щодо управління фінансовими потоками та грошовими коштами. У багатьох випадках банк здійснює виплату наявних грошових коштів.
Управління організацією можна представити у вигляді процесу здійснення певного типу взаємопов'язаних дій з формування і використання ресурсів організації для досягнення нею своїх цілей. Управління включає тільки ті функції та дії, які пов'язані з координацією та встановленням взаємодії всередині організації, з мотивацією до здійснення виробничої та інших видів діяльності, з цільовою орієнтацією різних видів діяльності.
Зміст і набір дій та функцій, що здійснюються в процесі управління, залежать від типу організації, її розмірів, сфери діяльності, рівня в управлінській ієрархи, функції всередині організації та від інших чинників. Для всіх процесів управління в організації характерна наявність однорідних видів діяльності. Всі види управлінської діяльності можна згрупувати в чотири основні функції управління: планування, організація, керівництво і контроль.
Щоб координувати дію керованої частини, необхідно використовувати систему наукового управління, обгрунтовану Ф. Тейлором у книзі "Принципи наукового управління". Ф. Тейлор вперше відокремив процес планування праці від самої праці, виділивши, таким чином, одну з основних управлінських функцій. Основні положення системи наукового управління за Тейлором формулюються так: створення наукового фундаменту, що замінює традиційні методи роботи, які практично склалися; відбір і навчання співробітників на основі наукових критеріїв; взаємодія між адміністрацією та виконавцями з метою практичного впровадження науково розробленої системи організації праці; рівномірний розподіл праці і відповідальності між адміністрацією та виконавцями.
Пізніше Г. Емерсон сформулював 12 принципів продуктивності праці, що належать до ланки управління організацією, визначивши справжню місію та призначення управлінської праці: чітко поставлені цілі; здоровий глузд; компетентна консультація; дисципліна; справедливе ставлення до персоналу; швидкий, надійний, повний, точний, постійний облік; диспетчерування; нормування операцій; ефективне планування; нормалізація умов праці; стандартні письмові інструкції; винагорода за продуктивність.
Найчіткіше завдання управління організацією сформулював А. Файоль. Він виділив шість сфер діяльності організації, якими необхідно управляти: технічну, комерційну, фінансову, бухгалтерську, адміністративну і захисну. На його думку, найбільш характерними завданнями ланки управління є: планування загального напряму діяльності та передбачення кінцевого результату; організування, тобто розподіл та управління використанням матеріальних і людських ресурсів; видання розпоряджень для підтримки дій працівників в оптимальному режимі; координація різних дій для досягнення загальної мети; вироблення норм поведінки членів організації та проведення заходів щодо дотримання цих норм; контроль за поведінкою членів організації.
А. Файоль сформулював характерні ознаки процесу управління на початку XX ст. Відтоді в діяльності організацій відбулися значні зміни: ускладнилася їх структура, науково-технічна революція в галузі природничих наук привела до виникнення нових складних технологій, стрімке впровадження засобів обчислювальної техніки в різних сферах людської діяльності помітно вплинуло на технологію ухвалення управлінських рішень та на процедуру контролю за виконанням рішення.
Особливістю діяльності ділової організації нині є робота в умовах напруженої конкуренції не тільки усередині країни, але і на міждержавному рівні. Прискорений розвиток засобів комунікації, електронних засобів, що забезпечують зберігання та обробку інформації, призвів до виникнення нового інформаційного середовища, в якому функціонують організації. Це, у свою чергу, викликало зміну вимог, що висуваються до систем управління.
Сучасна система управлінських функцій може бути представлена таким переліком основних завдань:
- координація та інтеграція зусиль членів організації щодо досягнення загальної мети;
- організація взаємодії та підтримка контактів між робочими групами і окремими членами організації;
- збір, оцінювання, обробка та зберігання інформації;
- розподіл матеріальних і людських ресурсів;
- управління кадрами (розробка системи мотивації, боротьба з конфліктними ситуаціями, контроль діяльності членів організації та груп);
- контакти із зовнішніми організаціями, ведення переговорів, маркетингова і рекламна діяльність;.
- інноваційна діяльність;
- планування, контроль за виконанням рішень, корекція діяльності залежно від зміни умов роботи.
У сучасній науці управління організацією прийнято говорити про мистецтво управління як складну комбінаційну гру.
Стосовно організації можна виділити три основні принципи, що характеризують її як керовану систему:
- принцип обгрунтованості: організація підкоряється певним закономірностям, що визначають її внутрішні причин-но-наслідкові зв'язки, її функціонування та життєдіяльність;
- принцип цілеспрямованості: організації властиве прагнення до досягнення поставленої мети, що забезпечує з часом новий стан організаційної системи;
- принцип модельованості: організація як складна система може бути представлена багатоманіттям моделей, кожна з яких відображає певну грань її сутності.
Схожі статті
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Часткові та ситуативні принципи організації
Принципи організації безпосередньо випливають із законів та закономірностей управління. У спеціальній літературі не вироблено єдиного підходу до...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 4.4. Організація як система процесів
Розглянуті в посібнику закони організації визначають динаміку її розвитку. Система, що динамічно розвивається, перебуває в стані стійкої рівноваги. Це не...
-
Розглянуті в посібнику закони організації визначають динаміку її розвитку. Система, що динамічно розвивається, перебуває в стані стійкої рівноваги. Це не...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 2.4. Принципи організації
Принципи організації безпосередньо випливають із законів та закономірностей управління. У спеціальній літературі не вироблено єдиного підходу до...
-
Дуглас Макгрегор (1906-1964) - однин із найвідоміших теоретиків, що зробив значний внесок у розробку теорії організації на другому етапі. Його праці...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Р. Сайерт, Дж. Марч, Г. Саймон і модель "смітника"
Дуглас Макгрегор (1906-1964) - однин із найвідоміших теоретиків, що зробив значний внесок у розробку теорії організації на другому етапі. Його праці...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Загальні закони організації
Загальні закони організації діють у всіх матеріальних системах. До основних з них належать такі: - закон синергії; - закон самозбереження; - закон...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Д. Макгрегор і теорія Х-У
Дуглас Макгрегор (1906-1964) - однин із найвідоміших теоретиків, що зробив значний внесок у розробку теорії організації на другому етапі. Його праці...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 1.5. Моделі теорії організації
Модель організації визначає структуру і механізми координації діяльності організації. Основними елементами організаційної моделі є система робіт, робочі...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Інституційна модель
Автор моделі М. Вебер виходить з того, що поведінка окремої особи непередбачувана, не завжди зрозуміла, а іноді перешкоджає ефективній діяльності...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Неокласична модель
Автор моделі М. Вебер виходить з того, що поведінка окремої особи непередбачувана, не завжди зрозуміла, а іноді перешкоджає ефективній діяльності...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Бюрократична модель
Автор моделі М. Вебер виходить з того, що поведінка окремої особи непередбачувана, не завжди зрозуміла, а іноді перешкоджає ефективній діяльності...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Класична модель
Модель організації визначає структуру і механізми координації діяльності організації. Основними елементами організаційної моделі є система робіт, робочі...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - ПЕРЕДМОВА
Однією із найскладніших проблем у свідомій діяльності людей є управління функціонуванням систем, у які людина входить як головний складовий елемент,...
-
2.1. Організація як універсальна категорія: основні підходи Організації оточують сучасну людину впродовж усього її життя. В організаціях - дитячих садах,...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1. Організація як універсальна категорія: основні підходи Організації оточують сучасну людину впродовж усього її життя. В організаціях - дитячих садах,...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Принципи організації А. Файоля
Через деякий час після публікації в США Ф. Тейлором результатів своїх досліджень француз А. Файоль сформулював загальні принципи організації. Головна...
-
Розділ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ, ЗАВДАННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ 1.1. Теорія організації як наука та її місце в системі наукових знань Будь-яка сучасна теорія...
-
Розділ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ, ЗАВДАННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ 1.1. Теорія організації як наука та її місце в системі наукових знань Будь-яка сучасна теорія...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 5.1. Організація і управління
5.1. Організація і управління Під управлінням в широкому сенсі розуміються елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних,...
-
5.1. Організація і управління Під управлінням в широкому сенсі розуміються елемент, функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних,...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Е. Мейо і хоторнський експеримент
Німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920) розробив принципи побудови ідеального типу структури організації, яка отримала назву бюрократичної. Термін...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Бюрократія М. Вебера
Німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920) розробив принципи побудови ідеального типу структури організації, яка отримала назву бюрократичної. Термін...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 4.2. Принципи статичного та динамічного стану організації
4.1. Статика та динаміка організаційних систем. Динамічна організація Для розгляду організації як процесу використовують поняття, запозичені з механіки:...
-
4.1. Статика та динаміка організаційних систем. Динамічна організація Для розгляду організації як процесу використовують поняття, запозичені з механіки:...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ПРОЦЕС
4.1. Статика та динаміка організаційних систем. Динамічна організація Для розгляду організації як процесу використовують поняття, запозичені з механіки:...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 3.6. Класифікація організацій
У державі є велика кількість соціальних організацій, що вирішують найрізноманітніші завдання: господарські, культурні, суспільні, релігійні. У будь-якій...
-
Організація є відкритою системою, що складається з певної кількості взаємозалежних частин, що тісно переплітаються із зовнішнім світом. Це і розкриває...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Специфічні закони організації
До часткових законів належать закони, що діють у конкретних ситуаціях та певних видах діяльності. Одним із часткових законів управління виробництвом є...
-
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - Часткові закони організації
До часткових законів належать закони, що діють у конкретних ситуаціях та певних видах діяльності. Одним із часткових законів управління виробництвом є...
Теорія організації - Монастирський Г. Л. - 5.2. Система управління організацією