Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції
Дипломатичне право - це норми міжнародного права, які регламентують порядок дипломатичних зносин між державами та іншими суб'єктами міжнародного права. При розгляді дипломатичного права як частини права зовнішніх зносин доцільно звернути увагу, насамперед, на такі питання як:
- внутрішньодержавна організація дипломатичної діяльності;
- міжнародно-правове регулювання організації і діяльності постійних дипломатичних представництв держав за кордоном;
- інститут торговельних представництв у сучасному дипломатичному праві і дипломатичні привілеї та імунітети і т. д.
Внутрішньодержавна організація дипломатичної діяльності охоплює всі офіційні зв'язки і відносини держави на міжнародній арені, здійснювані спеціальними зовнішньополітичними відомствами. В Україні це - Міністерство закордонних справ, його дипломатична служба, тобто система роботи дипломатичних кадрів у центральному апараті та за кордоном з виконання завдань дипломатії держави. Дипломатія втілює в життя загальний курс держави в міжнародних справах, її зовнішню політику.
Міжнародно-правове регулювання організації і діяльності постійних дипломатичних представництв держав за кордоном є важливою ланкою у функціонуванні закордонних органів зовнішніх зносин.
Необхідною передумовою дипломатичних відносин є визнання де-юре і взаємна згода держав на встановлення дипломатичних відносин.
У Віденській конвенції 1961 р. є термін "представництво".
Дипломатичне представництво - постійний закордонний державний орган зовнішніх зносин, створений на основі спільної угоди однією державою на території іншої для підтримання постійних офіційних контактів. Дипломатичне представництво виступає від імені своєї країни у всіх питаннях, що стосуються відносин з іншою стороною.
Сучасна дипломатична практика використовує кілька видів дипломатичних представництв:
Посольство - представництво першого вищого класу, очолюване послом або тимчасово повіреним у справах;
Місія - представництво другого класу, очолюване посланником або повіреним у справах;
Постійне представництво при міжнародних організаціях;
Дипломатичні представництва, що мають з різних причин інші назви та особливості організації (наприклад, Народні бюро зовнішніх зв'язків у Лівії).
Відповідно до Закону України "Про дипломатичну службу" 2001 р. дипломатичними працівниками можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову вищу освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державними та іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені у довготермінове відрядження.
Дипломатичні ранги відповідно до Закону України "Про дипломатичну службу" 2001 року:
- Надзвичайний і Повноважний Посол;
- Надзвичайний і Повноважний Посланник 1-го класу;
- Надзвичайний і Повноважний Посланник 2-го класу;
- радник 1-го класу;
- радник 2-го класу;
- перший секретар 1-го класу;
- перший секретар 2-го класу;
- другий секретар 1-го класу;
- другий секретар 2-го класу;
- третій секретар;
- аташе.
Дипломатичний працівник, якому присвоєно дипломатичний ранг, перебуває у ньому довічно і може бути позбавлений цього рангу лише за вироком суду.
Дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу присвоюються Президентом України за поданням міністра закордонних справ України. Інші ранги присвоюються Міністром закордонних справ України за поданням атестаційної комісії міністерства.
Структуру та кількісний склад персоналу дипломатичного представництва затверджує Міністерство закордонних справ з урахуванням чинників доцільності. Але обов'язково до складу дипломатичного представництва входять: глава дипломатичного представництва, члени дипломатичного персоналу - особи з дипломатичним рангом (радник, секретар, аташе встановлених рангів), члени адміністративно-технічного персоналу, члени обслуговуючого персоналу.
Адміністративно-технічний персонал дипломатичного представництва - члени персоналу представництва, які здійснюють адміністративно-технічне обслуговування представництва (референти-перекладачі, технічні секретарі, канцелярський персонал, діловоди, шифрувальник, бухгалтерські працівники тощо). Віденська конвенція про дипломатичні відносини 1961 р. дає можливість призначати такими працівниками громадян держави, в якій акредитоване представництво. Члени адміністративно-технічного персоналу мають привілеї та імунітети, що прирівняні до привілеїв та імунітетів дипломатів, за винятком того, що імунітет від цивільно-правової й адміністративної юрисдикції держави перебування не поширюється на дії, вчинені ними не під час виконання своїх службових обов'язків.
Обслуговуючий - садівники, прибиральниці, водії, кухарі, вахтери і т. д.
У міжнародному праві та дипломатичній практиці сукупність дипломатичних представників у країні перебування, колективне об'єднання з протокольних приводів називають дипломатичним корпусом.
Дуайєн - особа, обрана очолювати дипломатичний корпус (обирається найстарша й найдосвідченіша особа). Якщо дипломатичний корпус знаходиться в державі з католицькою релігією, то, як правило, дуайєном обирається нунцій.
Функції дипломатичного представництва закріплено у ст. З Віденської конвенції 1961 р. Найважливішими з них є:
Представництво акредитуючої держави у державі перебування;
Захист інтересів своєї держави у державі перебування та її громадян у рамках міжнародного права;
Ведення переговорів з урядом держави перебування;
Консульська;
Інформаційна, тобто збір всіма законними засобами відомостей про умови і події у державі перебування і повідомлення про них уряду акредитуючої держави;
Заохочення дружніх відносин між державою, яку представляє дипломатичне представництво, і державою перебування та розвиток їх взаємовідносин у галузі економіки, культури, науки тощо.
На нашу думку, доцільно також зупинитися на понятті та функціях торгівельних представництв.
Торговельне представництво - це частина дипломатичного Представництва в окремій державі, здійснює свою діяльність під загальним керівництвом посла (посланника) і підзвітне профільному міністерству (зовнішньої торгівлі або економіки і т. д.). Поширені випадки, коли торговельне представництво очолював торгівельний представник, якого призначає уряд.
Інститут торговельних представництв введений до системи зовнішніх зносин держав завдяки практиці колишнього Союзу РСР і був закріплений у Віденській конвенції 1961 р. У дипломатичній практиці цей інститут є складовою частиною відповідних посольств і місій.
Основними функціями торговельних представництв за кордоном є:
- видання дозволів на здійснення торговельних операцій установам, які беруть участь у зовнішньоторговельному обороті;
- регулювання і контроль діяльності організацій, які мають дозвіл на самостійний вихід на зовнішній ринок;
- запровадження операцій із зовнішньої торгівлі для організацій, які беруть участь у зовнішньоторговельному обороті;
- видача дозволів на ввезення товарів, свідоцтв про проходження товарів, дозволів на транзит товарів через країну;
- контроль у країні перебування за виконанням законів про зовнішню торгівлю організаціями, які беруть участь у зовнішньоторговельному обороті;
- вивчення загальних умов і торговельної кон'юнктури у країні перебування.
Найважливішою правовою гарантією здійснення функцій торговельних представництв за кордоном є забезпечення їх відповідними привілеями та імунітетами (як складової частини дипломатичних представництв) відповідно до міжнародного права. Мається на увазі недоторканність помешкань торговельних представництв, недоторканність їх архівів і документів, митні привілеї, користування прапором і емблемою акредитуючої держави, податкові чи фіскальні привілеї тощо.
Схожі статті
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин. 2. Система органів зовнішніх зносин. 3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції. 4. Початок та...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Поняття, види і структура міжнародного договору
Відповідно до ст. 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року і Віденської конвенції про право договорів між державами і...
-
1. Поняття, підстави і суб'єкти міжнародно-правової відповідальності. 2. Види та форми міжнародної відповідальності. 3. Обставини, що виключають...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Система органів зовнішніх зносин
1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин. 2. Система органів зовнішніх зносин. 3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції. 4. Початок та...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 7. Міжнародне космічне право
Міжнародне космічне право - це сукупність міжнародно-правових принципів та норм, які встановлюють режим космічного простору та небесних тіл і регулюють...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття і джерела права міжнародних договорів
1. Поняття і джерела права міжнародних договорів. 2. Поняття, види і структура міжнародного договору. 3. Основні стадії укладення міжнародного договору....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Поняття і види суб'єктів міжнародного права
Поняття суб'єкта міжнародного права тісно пов'язане з поняттям предмета міжнародно-правового регулювання. Тільки у процесі міжнародних (міждержавних)...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Поняття і види міжнародних протиправних дій
Звільнення від відповідальності - це зняття із суб'єкта міжнародного права обов'язку ліквідації наслідків здійсненого ним діяння, яке спричинило...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття міжнародної правосуб'єктності
1. Поняття міжнародної правосуб'єктності. 2. Поняття і види суб'єктів міжнародного права. 3. Держави - основні суб'єкти міжнародного права....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття "міжнародне публічне право"
1. Поняття "міжнародне публічне право". 2. Предмет і об'єкт міжнародного права. 3. Основні етапи розвитку міжнародного права. 4. Система і структура...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Інститут визнання в міжнародному праві
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Континуїтет України стосовно прав і зобов'язань СРСР
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Основні стадії укладення міжнародного договору
Віденські конвенції 1969 і 1986 років не визначають, що слід розуміти під "укладенням договору". Виходячи з міжнародної практики, можна зробити висновок,...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Підстави міжнародно-правової відповідальності держав
В українській науці міжнародного права велика увага приділяється проблемі основ міжнародної відповідальності, тобто умов її виникнення. Мається на увазі...
-
Під Міжнародно-правовим визнанням у широкому розумінні мається на увазі визнання відповідно до міжнародного права Існуючими державами нових держав чи...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Державоподібні утворення як суб'єкти міжнародного права
Державоподібне утворення - це особлива історично сформована політико-релігійна або політико-територіальна одиниця (Ватикан, Мальтійський орден)....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття та класифікація територій
1. Поняття та класифікація територій. 2. Державна територія, її основні ознаки. Державні кордони. 3. Правові підстави, способи змін державних територій....
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 1. Поняття і структура норми міжнародного права
1. Поняття і структура норми міжнародного права. 2. Класифікація норм у міжнародному праві та механізм їх реалізації. 3. Поняття та кодифікація основних...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Види та форми міжнародної відповідальності
Відповідальність держави-правопорушниці існує в конкретних її видах і формах. У міжнародному праві залежно від характеру покладених на державу заходів,...
-
Загальні принципи права та основні принципи міжнародного права . Принципи права - це певні ідеї, закономірності, положення, тенденції, які закріплені в...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 5. Джерела і функції міжнародного права
Поняття джерел міжнародного права переплітається з проблемою створення міжнародно-правових норм. У зв'язку з цим у багатьох загальновизнаних курсах...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 2. Предмет і об'єкт міжнародного права
Статутом Організації Об'єднаних Націй (ст. 1) закріплено основні цілі міжнародного співробітництва держав на сучасному етапі, а саме: 1. Підтримувати...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Обставини, що виключають відповідальність держав
Звільнення від відповідальності - це зняття із суб'єкта міжнародного права обов'язку ліквідації наслідків здійсненого ним діяння, яке спричинило...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 4. Система і структура сучасного міжнародного права
Система міжнародного права - внутрішньо єдина, цілісна сукупність взаємопов'язаних галузей міжнародного права, що мають свої принципи і поділяються на...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип поваги і захисту прав людини
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - Принцип суверенної рівності
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Принцип суверенної рівності Основний зміст принципу полягає в наступному: держави зобов'язані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а...
-
Ці принципи в певній мірі грунтуються на цілях, які ставить веред собою ООН і які закріплені в ст. 1 Статуту ООН. До них можна віднести такі принципи:...
-
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Основні етапи розвитку міжнародного права
Міжнародне право зародилося завдяки еволюції розвитку особистості і держави, націй і народів. Вважається, що міжнародне право виникло у стародавньому...
-
Можна виділити кілька підходів та критеріїв класифікації норм міжнародного права, зокрема: - за сферою дії (колом учасників) норми міжнародного права...
Сучасне міжнародне право - Пронюк Н. В. - 3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції