Страхова справа - Вовчак О. Д. - 6.3. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні

Страховий нагляд за діяльністю суб'єктів страхових відносин у кожній країні забезпечує відповідна система органів з нагляду за страховою діяльністю. Так, у Росії створена Федеральна служба з нагляду за страховою діяльністю, у Латвії - Державна страхова інспекція, у Франції - Комісія з контролю за страхуванням, в Італії - Державний інститут контролю за діяльністю страхових компаній, у Нідерландах - Палата страхових справ тощо.

Зазначимо, що в Україні до 2000 р. з боку держави наглядом і контролем у страхуванні займався Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укретрахнагляд), який був створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1993 р. з метою забезпечення реалізації державної страхової політики. Комітет підпорядковувався Кабінету Міністрів України.

З 2000 р. і до прийняття нової редакції Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. регулюванням страхової діяльності займався Департамент фінансових установ та ринків, який було створено при Міністерстві фінансів України. Структурні підрозділи Департаменту займались загальним регулюванням, законодавчим забезпеченням, ліцензуванням і контролем за небан-ківськими фінансовими установами, кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями.

З прийняттям нової редакції Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється уповноваженим органом та його органами на місцях.

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальників.

Уповноважений орган забезпечує проведення державної політики у сфері страхування. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень уповноважений орган організовує виконання актів законодавства та систематично контролює їхню реалізацію.

Основними завданнями уповноваженого органу у сфері страхування є:

1) розроблення основних напрямів розвитку страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

2) проведення заходів щодо забезпечення розвитку страхової справи та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю;

3) регулювання в межах своїх повноважень взаємовідносин страховиків зі страхувальниками, а також страхових брокерів зі страхувальниками і страховиками;

4) проведення роботи з удосконалення методів фінансової діяльності страховиків;

5) участь у міжнародному співробітництві з питань страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні.

Уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань виконує такі основні функції (рис. 6.1):

- веде Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) та Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів;

- видає ліцензії страховикам на здійснення страхової діяльності та проводить перевірки їх відповідності виданій ліцензії;

- видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проводить перевірки щодо додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні та достовірності їхньої звітності;

- проводить перевірки щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їхньої звітності;

- у межах своєї компетенції методично забезпечує роботу страховиків та страхових посередників;

- розробляє рекомендації для захисту фінансових інтересів страховиків, страхових посередників і страхувальників;

- узагальнює практику страхової діяльності та посередницької діяльності на страховому ринку, розробляє і подає у визначеному порядку пропозиції відносно розвитку й удосконалення законодавства України про страхову та посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні;

- у межах своєї компетенції приймає нормативно-правові акти з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

- проводить аналіз додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;

- контролює платоспроможність страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

- забезпечує проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, підвищення ефективності державного страхового нагляду;

- визначає правила формування, обліку і розміщення страхових резервів та показники звітності;

- розробляє пропозиції щодо впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм статистичної звітності для страховиків і страхових посередників;

- аналізує стан і тенденції розвитку страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

- у визначеному законодавством порядку проводить і координує навчання, підготовку та перепідготовку кадрів і встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, організовує наради, семінари, конференції з питань страхової діяльності;

- бере участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні, вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід, організовує виконання міжнародних договорів України з цих питань;

- роз'яснює порядок застосування законодавства про страхову діяльність і посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні, проводить через засоби масової інформації інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

- здійснює організаційно-методичне забезпечення проведення актуарних розрахунків;

- розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до його компетенції.

основні групи функції уповноваженого органу з нагляду за страховою діяльністю в україні

Законом України "Про страхування" (2001) визначено основні права уповноваженого органу, відповідно до яких він має право:

- одержувати у визначеному порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище та пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і громадян - інформацію, потрібну для виконання покладених на нього завдань;

- отримувати від страхових брокерів визначену звітність про їхню діяльність та інформацію про укладені договори, а також пояснення щодо цих даних;

- видавати приписи страховим брокерам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про вилучення страхового брокера з Державного реєстру страхових брокерів;

-- одержувати у визначеному порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;

- створювати комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків та страхових брокерів;

- контролювати достовірність та повноту інформації, що надається учасниками страхового ринку, призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

- одержувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

- при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність видавати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та вилучення з Державного реєстру фінансових установ. Спори про відкликання ліцензії розглядає суд або Арбітражний суд;

- звертатися до Арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених чинним законодавством.

Посадові особи уповноваженого органу в разі розголошення в будь-якій формі відомостей, що є комерційною таємницею страховика, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Після 26 квітня 2003 р. спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка діє відповідно до Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 р.

Крім спеціального органу державного контролю, Постановою Кабінету Міністрів України в 1996 р. було створено Експертну раду з питань страхування при Кабінеті Міністрів України.

Функціонування Експертної ради дозволяє розглядати питання та вирішувати проблеми страхування вже на стадії розробки законів, а не після їх прийняття, тобто реально впливати на захист інтересів страховиків та інших суб'єктів страхового ринку.

Державно-правове регулювання діяльності на страховому ринку України здійснюють також органи законодавчої, виконавчої та судової влади.

У зв'язку з демонополізацією страхування в Україні органи державної влади й управління не здійснюють безпосереднього керівництва страховою діяльністю. До їхньої компетенції входить створення правового середовища для страхового ринку шляхом прийняття та видання законів, постанов, інструкцій та інших нормативних актів, а також здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері страхування. До таких органів належать: Кабінет Міністрів України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Міністерство фінансів України.

До системи органів регулювання входять ще: Національний банк України, який здійснює валютне регулювання, Державна податкова адміністрація України - податкове регулювання, Антимонопольний комітет - антидемпінгове та антимонопольне регулювання, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва - регуляторна політика, Фонд державного майна України - управління частками державного майна, Господарський суд - розгляд спірних питань у страхуванні.

Відповідно до Закону України "Про страхування" (2001), інститутами-регуляторами, що здійснюють інституційно-правове регулювання на страховому ринку, визнані Ліга страхових організацій України, Моторне (транспортне) страхове бюро України, Авіаційне страхове бюро, Морське страхове бюро. Національний ядерний страховий пул.



Схожі статті




Страхова справа - Вовчак О. Д. - 6.3. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні

Предыдущая | Следующая