Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 22. Формування вибіркової сукупності в соціологічному дослідженні
- Для чого необхідна вибірка?
- Що таке вибіркова сукупність?
- Які є підходи у формуванні вибіркової сукупності?
Одним із найважливіших етапів соціологічного дослідження є формування вибіркової сукупності одиниць аналізу та вивчення, яка була б невелика за своїм обсягом, але своїми основними параметрами відтворювала б генеральну сукупність (усе населення села, міста, усі студенти вузу, колектив підприємства тощо). Іншими словами, потрібно, щоб вибіркова сукупність репрезентувала собою певну модель цілого, яка в ідеалі відображає генеральну сукупність у комплексі її якісних та кількісних характеристик. Це означає, що репрезентативна вибіркова сукупність повинна представляти всі необхідні елементи та зв'язки генеральної сукупності, яка підлягає вивченню в достатній повноті, що дозволить досліднику мати повне уявлення як про сукупність у цілому, так і про її окремі групи зокрема.
При проектуванні вибірки соціолог завжди стикається з проблемою формування достатньо репрезентативної сукупності та з потребою враховувати фактори, які впливають на її обсяг, структуру, типологію тощо. До таких факторів можна віднести способи та характер опису об'єкта та предмета дослідження, методи збору соціальної інформації, ступінь адекватного формулювання робочих гіпотез, мету та завдання дослідження, особливості та специфіку дослідницької проблеми тощо. Визначені елементи дослідницької процедури різною мірою впливають на процес формування вибірки. Процес формування вибірки може складатися з таких етапів:
1. Визначення ступенів відбору.
2. Типологізація визначених об'єктів репрезентації при переході від одного ступеня до іншого.
3. Районування визначених об'єктів презентації на межових ступенях відбору.
4. Вибір способів відбору об'єктів репрезентації та одиниць спостереження на кожному ступені.
5. Визначення розмірів та обсягів вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження, які відібрані на останньому ступені відбору).
Чотири перші етапи визначають тип вибірки як процесу відбору одиниць, п'ятий - розмір та обсяг вибіркової сукупності.
22.1. Етапи відбору одиниць аналізу
Об'єктами репрезентації можна називати елементи вибіркової сукупності, які виступають в якості територіальних спільнот та організацій, та в яких, у свою чергу, концентруються одиниці спостереження. Одиницями спостереження можна назвати елементи сформованої вибіркової сукупності, які безпосередньо слугують джерелом соціальної інформації. Як об'єкти репрезентації, так і одиниці спостереження представляють собою соціальні об'єкти, які мають важливі характеристики для предмета конкретного дослідження. Об'єкти репрезентації та одиниці спостереження можуть збігатися та відрізнятися. Вибірку можна вважати одноступеневою тоді, коли на першому етапі її формування об'єкти репрезентації та одиниці спостереження будуть збігатися.
Разом з тим, не завжди можна скористатися одноступеневою вибіркою, тому що існують такі бар'єри:
- по-перше, виникають великі труднощі у складанні повних списків одиниць спостереження для масштабних досліджень;
- по-друге, при одноступеневому відборі одиниці спостереження "розпорошені" на великих територіях, що значно ускладнює організацію обстеження та багаторазово збільшуються затрати на його проведення.
Практично всі відомі повномасштабні соціологічні дослідження здійснюються на основі багатоступеневого відбору одиниць аналізу, у якому здійснюється відбір об'єктів репрезентації практично на всіх ступенях, а спостереження за одиницями відбувається на останньому ступені. Тому не потрібно знати всі одиниці спостереження із генеральної сукупності. Списки одиниць потрібні лише на останньому ступені відбору.
Необхідність використання багатоступеневої вибірки зумовлена, як правило, відсутністю достатньої інформації про одиниці спостереження у всій генеральній сукупності. При багатоступеневому відборі для організації першого ступеня доволі мати інформацію стосовно розподілення потрібних показників про об'єкт репрезентації на першому ступені.
Для організації другого ступеня необхідна інформація про об'єкти репрезентації, які були відібрані на першому ступені. Багатоступенева вибірка на відміну від одноступеневої передбачає виділення на кожному ступені відбору різних межових об'єктів, які мають взаємозв'язок за принципом наступності: країна - область - місто - район - мікрорайон - квартал - будинок - сім'я - респондент.
Багатоступеневий відбір, який базується на відборі звичайних одиниць (політично-адміністративні одиниці, підприємства, організації тощо), має більш варіативний характер, ніж відбір одноступеневий. Він також значно економніший, ніж одноступеневий відбір.
Крім цього, при використанні багатоступеневого відбору можна дещо зменшити територіальні одиниці в дослідженні, а також дозволити інші спрощення.
Водночас багатоступенева вибірка має також і недоліки. До них можна віднести такі:
1. Помилки, які були допущені в процесі організації попередніх ступенів, уже неможливо виправити. Так, наприклад, якщо перший ступінь охоплює неповну кількість неоднорідних щодо відношення однієї одиниці до іншої (стосовно мети дослідження), то в результаті дослідження можуть виникнути значні зміщення елементів.
2. При формуванні багатоступеневої вибірки необхідно перш за все переконатися в тому, чи не з'явилися в результаті помилок зміщення, які представляють собою найбільш розповсюджені види помилок у соціологічних дослідженнях. При цьому потрібно врахувати, що помилки репрезентативності майже неможливо визначити у багатоступеневому відборі. Адже при багатоступеневому відборі одиниць ускладнюється визначення теоретичних помилок репрезентативності, до того ж значно збільшується їх кількість у порівнянні з одноступеневою вибіркою.
Наведемо хрестоматійний приклад формування вибірки в соціологічному дослідженні для вивчення сукупності сільських поселень Західного Сибіру, яке було проведено російськими соціологами під керівництвом Т. І. Заславської [8]. У цьому дослідженні була використана ієрархічна (триступенева) схема відбору об'єктів з організацією ступенів за територіальним принципом: 1 ступінь - відбір сільських районів; 2 ступінь - відбір сільських рад; 3 ступінь - відбір сільських сімей. В якості інформації, яка слугувала для розподілення сільських районів на групи, були дані про загальну чисельність сільського населення району, кількість вулиць та будинків у селі, відносне сальдо міграції населення за 6 років до дослідження, віддаленість районного центру від обласного центру та відстань до найближчої залізничної станції (усього п'ять параметрів).
У свою чергу, при розподілі сільських рад на групи використовувалися шість параметрів: загальна кількість населення, питома вага колгоспних дворів у загальній кількості сільських дворів, середня кількість населення на одне село сільської ради, віддаленість центру сільської ради від обласного та районного центру, а також від залізничної станції. Відбір параметрів відбувався з урахуванням таких вимог: 1 - відповідна інформація повинна бути зафіксована в установах державної статистики; 2 - дані статистики повинні бути адекватні визначеним цілям конкретного дослідження.
Відбір районів на першому ступені та сільських рад на другому проводився за такою схемою: за допомогою визначеного алгоритму класифікації ці об'єкти розбивалися на визначену кількість груп. У ролі типового "представника" з кожної групи виділявся район (або сільська рада), який розташований найближче до всіх районів відповідної групи. У спеціальній літературі пропонуються різні алгоритми та методи типології елементів вибіркової сукупності в різні групи.
Так, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у ролі алгоритму пропонує математично визначені (імовірні) базові числа для областей, районів, сільських рад та поселень, а також для поштових відділень, вулиць за абеткою та базових чисел для відбору сільських дворів. Потім інтерв'юер, після здійснення багатоступеневої вибірки району та конкретного села, складає за абеткою перелік назв вулиць і у відповідності до базового числа розпочинає опитування з визначеної вулиці та конкретного будинку на ній. Після цього використовується методика опитування "кожного третього" після складання списку громадян, які проживають у будинку (спочатку занотовуються представники жіночої статі у порядку зменшення віку, після них записуються чоловіки також у напрямку зменшення віку, від старшого до молодшого чоловіка, і хто випадає "третім" у складеному списку, підлягає опитуванню) [11].
Наприклад,(базове число 3) вулиці:
1. Андріївська;
2. Бальзака;
3. Волинська - для опитування.
Будинок №3 (номер будинку вибирають у відповідності до базового числа), у ньому проживають:
1 респондент: жінка - 70 років;
2 респондент: жінка - 45 років;
3 респондент: жінка - 18 років; (для опитування)
4 респондент: чоловік - 72 роки;
5 респондент: чоловік - 47 років;
6 респондент: чоловік - 17 років (для опитування).
У відповідності до методики КМІС для опитування відбираються 3 та 6 респондент (кожний третій). Існують різні способи відбору одиниць сукупності для опитування: всезагальні, випадкові та невипадкові (цілеспрямовані).
У всезагальному здійснюється відбір усіх одиниць або всі одиниці переходять у наступний ступінь відбору.
При випадковому відборі кожна одиниця генеральної сукупності повинна мати рівну або майже рівну вірогідність увійти у вибіркову сукупність.
Невипадковий (цілеспрямований) відбір одиниць здійснюється чітко зорієнтовано.
Схожі статті
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 20. Методологічні підходи у соціологічному дослідженні
Сучасну соціологію неможливо уявити без соціологічних досліджень. Важливість соціологічних досліджень полягає в тому, що вони допомагають з практичного...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 21. Типологія соціологічних досліджень
- За якою програмою здійснюються соціологічні дослідження? - Які є основні види соціологічних досліджень? - У чому полягає суть різних видів досліджень?...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 4. Школи та напрями сучасної соціології
- В чому полягає відмінність досліджень різних сучасних шкіл соціології - Які характерні риси має соціологія XX ст. - В яких напрямах розвивається...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 3. Виникнення і розвиток соціології як науки
- За яких умов соціологія формується як наука - Хто є основоположником соціології - Які характерні риси мала соціологія XIX ст. - Чому кінець XIX -...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 7. Соціальна структура суспільства
- Що таке соціальна структура суспільства - З яких елементів формується соціальна структура суспільства - Якими є причини соціальної стратифікації - Які...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 6. Суспільство як цілісна система
Пізнання суспільства - проблема, яке завжди цікавила людину, оскільки вона торкається кожного з нас. Яким є місце окремого індивіда у суспільстві, як він...
-
- Чому важливо вивчати історію суспільної думки - Які основні етапи розвитку протосоціології - Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 12. Соціологія політики
- Що вивчає соціологія політики - На які галузі поділяється соціологія політики - Які елементи включає політична система суспільства 12.1. Предмет,...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 8. Соціальні інститути і соціальні спільності
- Якими є основні типи соціальних об'єднань - Чим відрізняються соціальні інститути, соціальні спільності та соціальні організації - Які функції...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 1. Предмет і об'єкт соціології
ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука....
-
Соціологія - Вербець В. В. - 20.2. Методологічні підходи до вивчення об'єкта досліджень
У методологічному оснащенні соціологічних досліджень чільне місце посідає проблема співвідношення емпіричних і теоретичних форм і методів пізнання....
-
Соціологія - Вербець В. В. - 15.2. Виникнення і розвиток соціології праці
Формування теоретичних і практичних уявлень про працю охоплює донауковий, класичний і сучасний періоди. Донауковий період (III ст. до н. е. - XVIII ст....
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 15. Соціологія праці
- У чому особливість соціологічних досліджень праці - Якими рисами характеризується праця як соціальний феномен - Які основні категорії включає у себе...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 14. Соціологія особистості
- Що вивчає соціологія особистості - Які елементи входять до структури особистості - Від яких факторів залежить процес соціалізації особистості 14.1....
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 13. Соціологія релігії
- Що є предметом вивчення соціології релігії - У чому полягають особливості релігії як соціального інституту - Яким є релігійне середовище в сучасному...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 19. Соціологія міста
- Які соціальні проблеми досліджує соціологія міста - Які особливості міського способу життя - Які є види міст - Яка соціальна природа урбанізації 19.1....
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 18. Гендерна соціологія
- Що вивчає гендерна соціологія - У чому виявляються відмінності соціальних ролей чоловіків і жінок - Під впливом яких факторів формуються гендерні...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 16. Етносоціологія
- Які проблеми досліджує етносоціологія - Що таке етнос і нація - Які етносоціальні процеси проходять на терені України 16. 1. Предмет і функції...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 10 Соціальні зміни та соціальні процеси
- У чому полягає природа соціальних змін - Якими є передумови соціальних змін - Що таке соціальний процес - За якими параметрами класифікують соціальні...
-
- Що таке соціальна дія і взаємодія - Якими рисами характеризуються соціальні відносини - У чому полягають передумови соціальних конфліктів - Які...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 9.2. Соціальні зв'язки і соціальні відносини
Для задоволення своїх потреб і інтересів людина завжди вступає у взаємозв'язок з іншими членами суспільства. Соціальний зв'язок - соціальна дія, що...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 5.3. Розвиток української соціології в XX ст
Розвиток соціологічних пошуків та емпіричних досліджень в українській соціології XX ст. був вкрай суперечливим і неоднозначним. Це пов'язано, без...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Соціологія політичних партій і партійних систем
Соціологія політичних партій і партійних систем - це галузь соціології політики, яка досліджує причини утворення політичних партій, механізми розвитку і...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 18.3. Проблеми гендерної рівності на сучасному етапі
Сьогодні ми живемо в часи швидких змін. Звісно ж змінюються і взаємовідносини між чоловіками та жінками в усіх сферах життєдіяльності суспільства....
-
Соціологія - Вербець В. В. - Соціологія держави
Соціологія держави - це галузь соціології політики, яка вивчає проблеми походження, розвитку і функціонування державної влади, її вплив на соціальні...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 8.3. Основні риси соціальних організацій
Функціонування будь-якого соціального інституту проходить в рамках відповідних соціальних організацій. Вони в свою чергу також бувають різні за розміром,...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 4.1. Провідні школи сучасної соціології
- В чому полягає відмінність досліджень різних сучасних шкіл соціології - Які характерні риси має соціологія XX ст. - В яких напрямах розвивається...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 11. Соціологія культури
Важливе місце в структурі соціології займають спеціальні соціологічні теорії. Вони служать містком, який з'єднує загальнотеоретичну соціологію і...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 17. Соціологія сім'ї
- Що є предметом соціології сім'ї - Які поняття входять до категоріального апарату галузі - У чому виявляються характерні риси історичних типів сім'ї...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 5. Соціологічна думка в Україні
- Які етапи свого розвитку пройшла соціологічна думка в Україні - Які відмінності в суспільній думці України та світу - На якому рівні розвитку перебуває...
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 22. Формування вибіркової сукупності в соціологічному дослідженні