Соціологія - Танчин I.3. - Мікросоціологічні концепції особистості
Мікросоціологія розглядає проблематику особистості безпосередньо у контексті міжособистісної взаємодії, тому процес соціалізації у галузі мікросоціології розглядається через призму набуття людиною різних соціальних ролей.
Коли люди жили в простих суспільствах і діяли все життя у межах тієї самої групи, їм не здавалося, що вони грають якусь соціальну роль. У сучасному суспільстві з його високою соціальною мобільністю людям доводиться кілька разів за день змінювати ролі.
Однією з найвідоміших теорій, які можна вважати мікросоціологічними концепціями особистості, є теорія австрійського вченого Зигмунда Фрейда, який виділив у структурі особистості три елементи: Воно - Id, Я - Ego, Над-Я - Super-Ego.
Id - це наша підсвідомість, невидима частина айсберга, де панують неусвідомлені інстинкти. За Фройдом, фундаментальними в людини є дві потреби: лібідозна й агресивна. Еgо - це свідомість, пов'язана з підсвідомістю, яка час від часу проривається у свідомість. Еgо намагається реалізувати неусвідомлюване у прийнятній для суспільства формі. Super-Ego - моральний "цензор", який становить сукупність моральних норм і принципів, внутрішній контролер. Тому наша свідомість перебуває у постійному конфлікті між проникаючими в неї неусвідомлюваними інстинктами, з одного боку, і моральними заборонами, які нав'язує Super-Ego - з іншого.
Для концепції Фройда і загалом фройдизму властиво занадто перебільшувати значення у людському житті неусвідомлених імпульсів, інстинктів, тобто сфери їй (Воно). Центральним питанням у соціологічній концепції Фройда є питання про стосунки особистості та суспільства. У загальних рисах ці стосунки можна охарактеризувати як конфлікт, причому причиною цього конфлікту, є з одного боку - "культура" з її заборонами і нормами, спрямованими ва обмеження, опанування сексуальної енергії, а з іншого - підпорядкування особистісної поведінки "прагненню задоволення".
Американський соціолог Чарльз Кулі (1864-1929) є автором теорії "дзеркального Я". Він заперечував теорії про те, що людська природа визначається біологічними факторами і відстоював ідею, що люди творять себе і свій світ завдяки участі у процесах соціальних взаємодій. На думку Чарльза Кулі, людина творить себе, орієнтуючись на те, як її сприймають інші, приглядаючись до їхніх реакцій так само, як ми вдивляємося в дзеркало. Він виділяв три фази у процесі творення людиною свого "Я":
По-перше, ми уявляємо собі як ми виглядаємо в очах інших - чи пасує мені ця зачіска? Чи не занадто я товстий?
По-друге, ми уявляємо собі як інші люди будуть оцінювати нашу зовнішність. Ми знаємо, що товстих чи лисих людей вважають непривабливими.
По-третє, на підставі вищезазначених уявлень, ми виробляємо певний тип внутрішнього самовідчуття - почуття сорому або гордості.
Процес дзеркального відображення власного "Я" є суб'єктивним процесом і не завжди відповідає об'єктивній дійсності. Наприклад, товста чи лиса людина не обов'язково є непривабливою.
Американський вчений Абрагам Маслоу (1908-1970) сформулював ієрархічну теорію потреб особистості, які пояснюють життєві мотивації людини:
Фізіологічні потреби (їжа, дихання, одяг, тепло та ін.);
Екзистенційні (безпека існування, стабільність, впевненість у завтрашньому дні, гарантована праця, медичне обслуговування тощо);
Соціальні - приналежність до колективу, спілкування, участь у спільній трудовій діяльності, турбота й увага до себе;
Престижні потреби - в увазі до себе з боку "значимих інших", у підвищенні свого соціального статусу, визнанні та високій оцінці;
Духовні потреби - потреби у самовираженні через творчість.
Згідно принципу ієрархії, для особи потреби кожного наступного рівня стають актуальними тільки після задоволення потреб попереднього рівня. Дві перших групи потреб - потреби первинного рівня, наступні три - вищого рівня. Нижчі потреби властиві абсолютно всім людям, вищі - не всім і не в однаковій мірі. Там, де починаються вищі потреби - починається особистість.
Швейцарський психолог Жан Піаже сформулював концепцію когнітивного (розумового) розвитку особистості як ланцюг послідовних стадій соціалізації особистості:
До 2 років - сенсомоторна - річ є доки дитина її бачить і відчуває.
2-7 років - передоперативна - діти опановують мову, їх поведінка відрізняється егоцентризмом: вони тлумачать світ виключно з погляду власної позиції, нездатні підтримувати зв'язну розмову, розмовляють разом, а не один з одним, не мають загального розуміння категорій думки очевидних для дорослих: причинність, вага або кількість.
7 - 11 років - конкретно оперативна - діти засвоюють абстрактні логічні поняття.
11-16 років - формально оперативний період - діти здатні зрозуміти глибоко абстрактні ідеї (добро і зло тощо), зіткнувшись із якоюсь проблемою, - здатні переглянути всі можливі способи її розв'язання і проаналізувати їх теоретично, щоб знайти правильний вихід.
Піаже вважає, що перші три стадії мають універсальний характер, але не всі люди проходять через формально оперативний етап. Це частково залежить від рівня і якості шкільної освіти.
Схожі статті
-
Соціологія - Танчин I.3. - Розділ 2. КУЛЬТУРА
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 2.1.1. Культура як соціальне явище
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Макросоціологічні концепції особистості
Макросоціологічні концепції особистості. З погляду макросоціології, яку цікавить, насамперед, суспільство в цілому, а не його частини, і між групова...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 3.1.2. Макросоціологічні та мікросоціологічні концепції особистості
Макросоціологічні концепції особистості. З погляду макросоціології, яку цікавить, насамперед, суспільство в цілому, а не його частини, і між групова...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Функції культури
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін "культура" походить від латинської, що спершу...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Еміль Дюркгейм
(1858-1917) - соціолог, засновник французької соціологічної школи, яка розвивалася при заснованому ним журналі "Аннали соціології". Перший професор...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Етнометодологія
Засновниками цієї теорії вважають австрійсько-американського вченого Альфреда Шюца (1889-1961) та американського соціолога Гарольда Гарфінкеля (нар....
-
Соціологія - Танчин I.3. - Макс Вебер
(1864-1920) - німецький соціолог, який виявив величезний вплив на сучасну соціологію - як в плані методологічному, так і в плані нагромадження...
-
Соціологія - Танчин I.3. - ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.1.3. Об'єкт і предмет соціології
Як і будь-яка наука, соціологія неможлива без об'єкта і предмета свого вивчення. Об'єктом науки є вибраний, вмотивовано обмежений елемент реальності,...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Економічні передумови
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Наукові передумови
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Політичні передумови
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Культурні універсали
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Етноцентризм і культурний релятивізм
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Різниця культур у різних суспільствах
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 2.1.3. Єдність і різноманітність культур
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 2.1.2. Компоненти культури
Культура є складним феноменом, у якому можна виділити ряд елементів. Насамперед, культуру поділяють на: "духовну", або, як її ще називають...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.1.1. Передумови виникнення соціологічної науки
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Інтерв'ювання
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) - упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Анкетування
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) - упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Огюст Конт
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Тема 1.2. З ІСТОРІЙ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Експеримент
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) - упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Біологічне і соціальне
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 3.1.1. Особистість як категорія соціології
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Аналіз документів
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) - упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Розділ 3. ОСОБИСТІСТЬ
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей...
Соціологія - Танчин I.3. - Мікросоціологічні концепції особистості