Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Становлення та особливості російської соціології
1. Становлення та особливості російської соціології
Соціологічна думка в Росії з середини та кінця XIX - початку XX ст. представлена багатьма напрямами, що відображають складний спектр суспільно-політичних течій, які існували на той час. І на це є свої причини. Російську соціологію необхідно, передусім, розглядати як відповідь на потреби суспільного життя: переплетіння протиріч та особливостей традиційного й індустріального суспільств; відданість патріархальності і потреба в новій трудовій етиці, міцна тенденція до маргіналізації суспільства, прагнення активних соціальних сил до радикалізму, епоха реформування суспільного життя Росії - далеко не всі контрасти, які визначали проблематику і змістовність розвитку російської філософсько-соціологічної думки.
Спочатку вона формувалася як філософія історії (перша половина XIX ст.). На передній план висувалися соціальні теорії, де перепліталися соціально-філософські та соціологічні елементи. І тільки на межі ХІХ-ХХ ст. з'являються вже чисто соціологічні теорії. Російська соціологія часто-густо зосереджувалася на проблемі необхідності, бажання чи небажання капіталістичної еволюції країни за європейською (західною) моделлю. Переважна більшість соціологів, розробляючи теоретичні моделі, так чи інакше, мали на увазі "російський шлях" розвитку і відповідно прагнули теоретичні положення різних напрямів перевести на рівень конкретних практичних програм. Водночас у суспільстві відчувалася наявність певної "російської ідеї", "духу народу", що знаходило свій вияв і в соціології. Російські соціологи прагнули не тільки описати характерні риси народу соціологічною мовою, а й намагалися змоделювати варіанти російського розвитку. І, само собою, такого типу ідеї знаходили відображення в соціології, виливаючись на перших порах у народництво.
Важливішою та висхідною російської соціологічної думки був і натуралістичний підхід до аналізу суспільних відносин, який відіграв неабияку роль у подальшому формуванні російської соціологічної думки. Перш за все, це виявлялося в органістичному підході до суспільних відносин, який полягав у прагненні уявити світ як органічне ціле. Російські мислителі прагнули знайти та обгрунтувати загальнозначимий соціальний ідеал, котрий спрямував би суспільні зусилля до соціального конструктивізму. Велику увагу дослідники приділяли російській общині, вбачаючи в ній органістичне "начало", опору, на якій можна було б реалізувати самобутній російський шлях соціальної еволюції. Не пройшла поза увагою російських соціологів і проблема соціальної динаміки, в таких її елементах, як еволюція та прогрес. Взагалі, категорії "прогрес" російські соціологи приділяли велику увагу.
Виходячи з початкових філософсько-гносеологічних посилок щодо ролі суб'єкта пізнання і буття, питання співвідношення соціальної реальності та суспільного ідеалу - в російській соціології склалися дві протилежні тенденції: утопічна та реалістична. В кінцевому підсумку, утопічна лінія виходила із уявлення про суспільство як механічний агрегат, за якого достатньо визначити науково обгрунтований соціальний проект і завдяки суб'єктивному фактору здійснити його революційним шляхом, прискоривши, тим самим, історичний процес, що врешті знайшло свій практичний вияв у жовтневій революції (перевороті) 1917 р. і подальшому поширенні комуністичної ідеології в практичному застосуванні.
Реалістична ж лінія пропагувала багатофакторний підхід, розуміння суспільства як складної динамічної рівноваги. Обумовлювалася необхідність рівноважливого співвідношення в еволюції суб'єкта і соціальних форм. Особлива увага приділялася пошуку механізмів узгодження інтересів різних суб'єктів на практичний гуманізм, внутрішню духовну революційність. І саме ця реалістична лінія, на думку фахівців, виявилася співзвучною науковій соціології.
Вагоме місце в теоретичному пошуку займали і теорії взаємної допомоги, кооперації, солідарності. Ключові положення в ньому займали і проблеми людини. Звідси ж і проявилася тенденція так званої "етизації" соціології (поєднання етичного і соціологічного підходів).
Соціальна думка в Росії, як відповідне знання, виникла в ході і в результаті реформ Петра І. Прагнення впровадити в російське життя європейські соціальні форми без врахування соціокультурного контексту стало базовим протиріччям як соціального розвитку Росії, так і соціально-філософських підходів. З першої половини XVIII ст. починають закладатися елементи просвітництва на предмет соціально-політичного улаштування, фундаторами якого стали Ф. Прокопович (1681-1736) та В. Татищев (1686-1750) (необхідність силових методів владування), О. Радищев (1749-1802) (проблеми общини), С. Десницький (1740-1789) (проблеми аналізу господарської діяльності), які в своїх трактатах і з розумінням, і досить критично оцінювали петровські реформації.
Але особливе місце в становленні російського соціального мислення зайняла філософія історії (поч. XIX ст.), з якою започаткувалася істинно національна російська філософська свідомість. Саме в цей час на арену виходять великі російські мислителі: О. Герцен, П. Пестель, П. Чаадаєв, В. Бєлінський, М. Чернишевський, Д. Писарєв та ін. Формуються основи антропологічної традиції російської філософії і соціології, ідеї історизму, революційних перетворень у суспільстві як способу його прогресу.
Своєрідність соціального мислення в Росії та його розвиток (характер, темпи) закладені були самою російською дійсністю. Перш за все, це відповідний стиль мислення, в якому домінували: релігійний догматизм, тоталітарність, апологея державності, низький рівень просвіти тощо. Релігійний догматизм, неосвіченість, більше того, - нетерпимість до будь-яких радикальних змін, прогресивності, освіченості полонили боярську Русь аж до XVIII ст. Лише реформаторство Петра І та окремі "острівки" цього руху (початок просвіти за Єлизавети та соціально-політичний прогрес за Катерини II) створили певні осередки для розвитку прогресивного мислення.
На той час прогресивні зміни хоч і впроваджувалися окремими представниками та послідовниками петровської реформації, проте самій Росії, її народу, кожному його прошарку (від селянина-кріпака до царської знаті) притаманна була, за словами тодішніх просвітителів, "відсутність сприйнятого середовища, до поживного підгрунтя якого могла б причепитися наукова освіта. І більшість людей, котрі здобували освіту, досить швидко "втрачали" її і поверталися в попередній стан неосвіченості, неуцтва через брак пропозиції та практики для їх знань".
Зміни стали очевидними лише з середини XIX ст.: прогресивні настрої після війни 1812 p., декабристські та народні хвилювання, революційно-демократичні навіювання із Європи сформували сприятливе підгрунтя для розвитку соціального знання в Росії. Можна сказати, що сама російська дійсність була основною умовою (як занепад, так і прогресивні її сторони) розвитку та поширення соціального знання. Це дає і пояснення відносній слабкості його розвитку аж до першої чверті XIX ст.
Іншою суттєвою перешкодою для розвитку соціології в Росії було жорстке переслідування царським урядом прогресивних мислителів та придушення російської соціальної думки на перших порах її формування (кінець XVIII - перша половина XIX ст.).
Коротко охарактеризуємо найбільш впливові на той час напрями соціологічної думки в Росії.
Схожі статті
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 3. СОЦІОЛОГІЯ РОСІЇ (XIX - поч. XX ст.)
1. Становлення та особливості російської соціології Соціологічна думка в Росії з середини та кінця XIX - початку XX ст. представлена багатьма напрямами,...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 5. Географічна школа в соціології
Іншим напрямом натуралізму в соціології був так званий географічний, або географічна школа в соціології. Так сталося, що це історично свого роду перша...
-
1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О. Конта Соціальні пізнання попередніх епох (Античності, Середньовіччя, Нового...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Місце соціології серед інших наук
У системі суспільних та гуманітарних наук соціологія займає особливе місце. Це пояснюється тим, що: 1) вона є наукою про суспільство, його явища та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 6. Психологічний напрям у соціології
Іншим напрямом натуралізму в соціології був так званий географічний, або географічна школа в соціології. Так сталося, що це історично свого роду перша...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Функції соціології
Кожна наука виконує свої функції в системі суспільних відносин. Це - основні обов'язки, важливі напрями, коло діяльності. У багатьох наукових джерелах...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 3. КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ВИВЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Частина перша ОСНОВИ СОЦІОЛОГІЇ: загальна теорія
Передмова Перш ніж узагальнено вести мову про соціологію, хочемо звернутись до читачів. Важливо, щоб кожен чітко усвідомив: для осягнення дисциплін...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Частина друга. СОЦІОЛОГІЯ історія становлення та розвитку
Вступні зауваги У частині другій простежуються основні етапи розвитку світової соціологічної думки - від античності до сьогодення. Аналізуються...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 5. Експеримент у соціології
До числа найбільш своєрідних та складних методів збору соціологічної інформації належить експеримент. Експеримент у соціології - це спосіб отримання...
-
1. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля Знання про суспільство ведуть свій відлік з...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Органістична школа Г. Спенсера
В основу ряду соціологічних вчень натуралістичного напряму була покладена аналогія між організмом та суспільством, тобто визнана можливість схожості...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 10. Французька соціологічна школа. Соціологічні концепції Е. Дюркгейма
Французьке суспільство у XIX ст. переживало добу криз і потрясінь. Цей період характеризується плідністю в інтелектуально-культурній, науковій та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. РАННІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ. ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ
1. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля Знання про суспільство ведуть свій відлік з...
-
Гуманістичні ідеї аж ніяк не узгоджувалися з реальною практикою тодішнього феодального суспільства, тим більше - буржуазними відносинами, що...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 12. Соціологічні ідеї В. Парето
Відомий італійський соціолог та економіст Вільфредо Парето (1848-1923) був першим визнаним мислителем-соціологом новітньої доби в Італії. Його місце в...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Експертне оцінювання
Це - особливий різновид методу опитування, де вимоги, які застосовуються в масових опитуваннях, неприйнятні. В процесі масового опитування джерелом...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 9. Соціологічна спадщина М. Вебера
Найбільш впливовим представником німецької класичної соціології є всесвітньо відомий німецький соціолог Макс Вебер (1864-1920), засновник так званої...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 8. Німецька формальна філософія
На межі ХІХ-ХХ ст. з'явилися нові важливі соціологічні концепції, які значною мірою привели до професіоналізації соціології і виходу її на рівень...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 7. Соціологічна теорія марксизму
З другої половини XIX і у XX ст. широкого розповсюдження набула соціологія марксизму. Вустами своїх засновників Карла Маркса (1818-1883) та Фрідріха...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Цільові групи
Виходячи з різноманітного характеру виникнення груп, прийнято виділяти так звані цільові групи. Назва цільові говорить сама за себе. Цільові групи - це...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЯ XIX ст
1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О. Конта Соціальні пізнання попередніх епох (Античності, Середньовіччя, Нового...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 11. Емпіричні дослідження XIX ст
Соціологія на зламі ХІХ-ХХ ст. вже чітко сформувалася і утвердилася як самостійна наука з широким обсягом досліджуваних проблем та глибиною їх аналізу....
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 5. Територіальні спільності
Виходячи з різноманітного характеру виникнення груп, прийнято виділяти так звані цільові групи. Назва цільові говорить сама за себе. Цільові групи - це...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Соціологія як наука про суспільство
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основні елементи, форми та різновиди культури
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Рекомендована література (до І розділу)
Міграції населення належать до числа складних системних об'єктів дослідження. Термін міграція походить від лат. migratio - переміщення. В широкому...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Соціальний рух
Міграції населення належать до числа складних системних об'єктів дослідження. Термін міграція походить від лат. migratio - переміщення. В широкому...
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Становлення та особливості російської соціології