Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Проблеми методології
1. Проблеми методології
Із 60-х років XX ст. світ переживав гострі соціально-політичні та економічні потрясіння: ядерна загроза, міждержавні військові конфлікти, національно-визвольний рух, расова дискримінація, екологічна криза, бюрократизація, маскультура. На цьому фоні втратив свою актуальність та популярність структурно-функціональний підхід, який до цього часу вважався "загальною формулою" суспільних відносин. Проявляється різкий контраст між претензією пояснити все та нездатністю відповісти на реальні проблеми сучасності. Виник очевидний розрив між тим, що може дати і дає соціологія на її тодішньому етапі. Незважаючи на широке розповсюдження критичної соціології (теорії модернізації), вона виявилася безсильною, нездатною відповісти на проблеми сучасності. По відношенню до неї, соціальна реальність ніби "хитрила". Звідси виникла нагальна потреба пошуку виходу соціології із даного тупикового стану.
Соціологія знову почала "пошуки самої себе" з метою утвердження як універсальної науки про суспільство. Це й спонукало її повернути свій вектор пізнання до мотиваційно-смислової сфери людської діяльності, до ідеалів гуманізму. Головним лозунгом даного стану стало: "вернути в соціологію людину". Із втратою структурно-функціонального напряму, власного престижу знову постало питання про зв'язок теорії та методів у соціології. Тут проявилося два принципових підходи. Прихильники першого стояли на позиціях принципового розриву між філософською методологією та теоретичною системою в соціології - теорії "середнього рівня" і еквівалентній їм методиці та техніці соціальних досліджень. Прихильники іншого, навпаки, стояли на позиції обов'язково філософсько-методологічного обгрунтування теоретичних проблем соціології. Дана хвиля на довгі роки визначила контури новітньої соціології та створила основу так званого "інтелектуального соціологічного клімату", властивого гуманітарним наукам.
Дані пошуки породили в 60-70-ті роки "теоретичний вибух", який зумовив процес дроблення теоретичних підходів, диференціації соціологічного знання без авторитарного впливу будь-якої однієї теоретичної концепції. Відсутність єдиної теоретико-методологічної бази зумовило різнорідність і "нерівність" соціологічного рельєфу - мозаїку соціологічних теорій. Але водночас мало місце і взаємопроникнення ідей та виникнення інтерпретацій теорій, що, в результаті, розширило поле пошуку предметної сфери соціології.
З цього періоду, по суті, почався новий (який триває донині) період у розвитку соціології. Початок даного етапу характеризується ще кількома особливостями: по-перше, це пов'язано із розумінням предмета науки, його більш точним та суворим конструюванням. По-друге, мав місце і характер зв'язку між макро - та мікрорівнем соціології, теоретичною та емпіричною соціологією. По-третє, важливу особливість даного періоду становили і теоретичні реконструкції в соціології. Подальший розвиток методичного досвіду емпіричної соціології пов'язаний з вирішенням проблеми підвищення якості соціологічного дослідження.
У розбудові соціологічної методології видатну роль відіграв відомий австрійсько-американський соціолог Пауль Лазарсфельд (1901- 1976) "Соціолог вивчає людину в суспільстві, методолог вивчає соціолога в роботі", - стверджував вчений. Лазарсфельд запропонував власну структуру методології, яка скорегувала методологічну спадщину. З точки зору вченого, методологія, передусім, є діяльність, пов'язана із критичним аналізом і оцінкою методів та процедур соціологічного дослідження, виявом смислу та значень використовуваних понять, виявом наукового змісту соціологічних теорій. Велику увагу вчений приділяв розробці кількісних методів і застосовував їх у соціальних науках. Він особливо виділяв як найбільш плідний - метод шкалювання, вважаючи основним завданням емпіричної соціології пошуки більш уточненої техніки розробки шкал. Лазарсфельд вперше ввів у методику соціологічних досліджень ряд нових методів, як, наприклад, панельний метод.
Активно розвивався і процес спеціалізації та розширення сфери застосування методу контент-аналізу із формуванням чотирьох методологій його використання: лінгвістичної, семантичної (сценарної), документалістичної, цитаційної.
У результаті цілеспрямованих та спеціалізованих методичних досліджень формувалися теоретичні основи методів та методична стратегія. Розроблялися нормативні вимоги щодо збору соціологічної інформації. Дедалі, винайдення та застосування ЕОМ при обробці соціологічних даних внесло революційні зміни в дану галузь. Комп'ютер створив феноменальні можливості для оперативного обчислення великих масивів даних. Поряд із цим змінювалася і мова соціології. Застосування мови математики і математичних моделей розширили можливості соціологічного аналізу.
Одним із актуальних питань було співвідношення макро - та мікрорівнів у соціології. Розглядаючи соціологію, яка вивчає практично всі соціальні процеси та явища, видатний американський соціолог Ентоні Гідденс (р. н. 1938) чітко виділив в ній мікро - та макро соціологічні рівні і спробував критеріально окреслити їх межі та взаємовплив. Мікросоціологія, зазначає Гідденс, вивчає повсякденну поведінку в ситуаціях взаємодії "обличчям один до одного". Макрорівень досліджує широкі соціальні системи (політичні, економічні), а також довготривалі процеси. Зв'язок між ними вчений намагався обгрунтувати, використовуючи в якості соціального простору інституціональну сферу повсякденного життя. Повсякденна взаємодія людей здійснюється не сама по собі, не автономно, а відбувається у рамках певних соціальних систем, структур та інститутів.
При розгляді витоків наукового суспільствознавства через призму перших соціологічних концепцій акцент робився на проблематиці макрорівня. Ця проблематика концентрувалася навколо двох головних питань - як і чому суспільство само відтворюється та як і чому воно змінюється та розвивається. Залежно від філософських уподобань акцент робився на першому або на другому. Так були започатковані два основних теоретичних підходи до розв'язання макросоціологічних проблем: функціоналістський та конфліктологічний.
Теоретичний стан соціології, починаючи із 70-х років, визначається наявністю кількох напрямів і парадигм. Маючи на увазі диференціацію соціології за напрямами, вчені, як правило, виділяють три основних:
■ "розуміючу" соціологію, або соціологію якісного стилю, до якої відносять символічний інтерпретаціонізм, феноменологічну соціологію, етнометодологію;
■ неопозитивістську соціологію (структуралізм, структурний функціоналізм, неореволюціонізм, соціологію постіндустріального розвитку);
■ неомарксистську соціологію, до якої відносять франкфуртську школу і радикально-практичну соціологію США.
Новим і важливим є підхід до аналізу сучасного стану соціології, заснований на сформованих парадигмах. Поняття "парадигми" було введено в широкий дослідницький обіг американським філософом та істориком науки Т. Куном у 70-х роках. Це поняття означає певну сукупність фундаментальних засад наукового знання. Парадигма - це вихідна концептуальна схема, свого роду модель постановки проблем і їх вирішення. Іноді під нею розуміють великі теорії або групи теорій і еталони, загальновизнані досягнення в галузі науки. Досліджуючи їх сучасний стан, вчені сьогодні не мають спільної думки щодо їх виділення та критеріїв.
Російський соціолог Г. Осипов виділяє кілька парадигм, критерієм типологізації яких служать теорії Маркса, Дюркгейма, Вебера, Скіннера. Це - парадигми "соціальних фактів", "соціальних дефініцій" та "соціального обміну". До першої він відносить структурний функціоналізм та теорію соціальних конфліктів, до другої - символічний інтеракціонізм та етнометодологію, до третьої - теорію обміну та психологічний редукціонізм.
Е. Гідденс як критерії виділяє концепції О. Конта (функціоналізм та структуралізм), Е. Дюркгейма, Дж. Міда (інтеракціонізм, символізм), Маркса (марксизм), Вебера (теорію конфліктів).
Інші дослідники схильні виділяти дві парадигми: класичну, котра базується на уявленнях соціальної реальності Вебера, Маркса, Дюркгейма, і сучасну, яка базується на поглядах виникнення принципово іншого типу суспільства, так званого інформаційного суспільства, визначальним фактором якого є система виробництва не товарів та речей, як у класичних поглядах, а інформації. На зміну "економічній людині" приходить людина нового типу, з притаманними їй новим способом життя, цінностями, мотиваційним механізмом. При цьому слово "пост" у термінах, що характеризують нову парадигму ("постмодернізм", "постіндустріальний", "посткапіталістичний", "посткомуністичний"), означає не тільки "після", що прийшло на зміну, але і заперечення по суті, змістовно, принципово.
Розглянемо окремі соціологічні парадигми, напрями, теорії, які яскраво відбивають різноманіття соціологічного знання.
Контрольне запитання:
1. Основні парадигми сучасної західної соціології.
Схожі статті
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 6. НОВІТНЯ СОЦІОЛОГІЯ
1. Проблеми методології Із 60-х років XX ст. світ переживав гострі соціально-політичні та економічні потрясіння: ядерна загроза, міждержавні військові...
-
Тема 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИКА І ПРОЦЕДУРИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИКА І ПРОЦЕДУРИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИКА І ПРОЦЕДУРИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тема 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИКА І ПРОЦЕДУРИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Соціологія як наука про суспільство
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 8. Німецька формальна філософія
На межі ХІХ-ХХ ст. з'явилися нові важливі соціологічні концепції, які значною мірою привели до професіоналізації соціології і виходу її на рівень...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Функції соціології
Кожна наука виконує свої функції в системі суспільних відносин. Це - основні обов'язки, важливі напрями, коло діяльності. У багатьох наукових джерелах...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Структура соціологічних знань
Щоб не формувалася хибна думка стосовно соціології (що це світоглядна наука), потрібно знати, що вона опирається на міцну практичну базу і, крім того,...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Соціальний дарвінізм
Іншою ланкою натуралістичного напряму в соціології був соціальний дарвінізм. Тоді як органіцизм орієнтувався в основному на пошук зовнішніх аналогій між...
-
1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О. Конта Соціальні пізнання попередніх епох (Античності, Середньовіччя, Нового...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЯ XIX ст
1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О. Конта Соціальні пізнання попередніх епох (Античності, Середньовіччя, Нового...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 6. Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках
Активізація емпіричних досліджень негативно відбилась на теоретичній соціології. Адже цей процес був пов'язаний із відхиленням або відходом від...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Розвиток емпіричної соціології
Одна з основних соціологічних тенденцій XX ст. - розвиток емпіричної соціології. Її прийнято розуміти як дослідження, пов'язане зі збором та аналізом...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Загальна характеристика
1. Загальна характеристика Сучасна західна соціологія - надто складне та суперечливе утворення, котре представлене розмаїттям шкіл, напрямів, течій. Вони...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 5. ЗАХІДНА СОЦІОЛОГІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст
1. Загальна характеристика Сучасна західна соціологія - надто складне та суперечливе утворення, котре представлене розмаїттям шкіл, напрямів, течій. Вони...
-
Досить складно визначити точку відліку появи та формування саме соціологічних знань у Росії, однак однією з яскравих і неординарних фігур серед...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 10. Французька соціологічна школа. Соціологічні концепції Е. Дюркгейма
Французьке суспільство у XIX ст. переживало добу криз і потрясінь. Цей період характеризується плідністю в інтелектуально-культурній, науковій та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Програма та її елементи
Програма - це, свого роду, концептуальна модель постановки дослідження і розуміння досліджуваного явища. Це теоретичне обгрунтування методологічних...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Расовоантропологічна школа
Іншою ланкою натуралістичного напряму в соціології був соціальний дарвінізм. Тоді як органіцизм орієнтувався в основному на пошук зовнішніх аналогій між...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Місце соціології серед інших наук
У системі суспільних та гуманітарних наук соціологія займає особливе місце. Це пояснюється тим, що: 1) вона є наукою про суспільство, його явища та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Органістична школа Г. Спенсера
В основу ряду соціологічних вчень натуралістичного напряму була покладена аналогія між організмом та суспільством, тобто визнана можливість схожості...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Експертне оцінювання
Це - особливий різновид методу опитування, де вимоги, які застосовуються в масових опитуваннях, неприйнятні. В процесі масового опитування джерелом...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 11. Емпіричні дослідження XIX ст
Соціологія на зламі ХІХ-ХХ ст. вже чітко сформувалася і утвердилася як самостійна наука з широким обсягом досліджуваних проблем та глибиною їх аналізу....
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Передмова
Передмова Перш ніж узагальнено вести мову про соціологію, хочемо звернутись до читачів. Важливо, щоб кожен чітко усвідомив: для осягнення дисциплін...
-
Гуманістичні ідеї аж ніяк не узгоджувалися з реальною практикою тодішнього феодального суспільства, тим більше - буржуазними відносинами, що...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 5. Теоретичні розробки 20-40-х років
Поворот до емпіричної соціології актуалізував питання: що може соціологія і чи повинен соціолог брати участь у прийнятті управлінських рішеннях та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Соціоінженерія
Поворот до емпіричної соціології актуалізував питання: що може соціологія і чи повинен соціолог брати участь у прийнятті управлінських рішеннях та...
-
Антична культура та наука створили могутній потенціал для подальшого розвитку наукового пізнання. Було закладено основи європейської цивілізації: наука,...
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Проблеми методології