Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальні групи
Ніхто не спроможний створити клас - він є витвором складного комплексу історичних умов, життєдіяльності суспільства, його різноманітних сфер та рівнів, але аж ніяк не окремих індивідів. Без сумніву, кожен з нас належить чи належатиме до того чи іншого класу або верстви (це слово в соціології, особливо західній, є синонімом класу), відтворюючи його в повсякденній діяльності: працюючи, отримуючи винагороду, наслідуючи певні зразки і стандарти поведінки й споживання. Проте все наше життя минає в малих групах, до яких ми належимо за фактом свого народження (наприклад сім'я), обставинами життєвої долі (клас у середній школі, навчальна група в університеті чи інституті, колектив, де ми працюємо, - бригада, лабораторія, відділ) або яким віддаємо перевагу (коло друзів та знайомих).
Досягнення особистісно значущих цілей, прийнятного рівня добробуту, поваги інших та самоповаги - все це неможливе без взаємодії з тими, хто поряд з нами, без опори на них, без надання їм допомоги у відповідь. Соціальна група має місце там, де е усталена мережа контактів між індивідами. До того ж не має значення, з якого конкретного приводу встановлюються контакти: реалізація піднесених ідеалів, пошук засобів до життя, корисні інтереси, злочинний задум чи взаємна симпатія. Важливим є те, що об'єднання індивідів виступає як цілісний суб'єкт і саме так сприймається сторонніми. Соціальне життя, без сумніву, відтворюється і підтримується діями саме таких спільнот (або груп).
Отже, індивіди мають потребу в групах, оскільки задоволення значної частини життєво важливих потреб можливе лише у взаємодії з іншими. В сучасному світі є дуже мало справ і цілей, які виконуються чи досягаються власними зусиллями. Людина чи не одвічно несамодостатня, маючи потребу в інших та жадаючи їх.
Належність до групи вимагає певних обмежень, наприклад свободи поведінки, індивідуальних прав, а також взяття додаткових зобов'язань, дотримання групових вимог і норм. Баланс здобутків і втрат від участі у групі в різних ситуаціях різний. До того ж кожен з нас одночасно належить до кількох груп. Вихід з групи, розрив з нею може бути наслідком як нереалізованості сподівань і домагань, так і суб'єктивного неприйняття розпоряджень та норм, джерелом яких є група.
Так само коли йдеться про групу, як і про суспільство в цілому, соціологи розрізняють її культуру та структуру. Культуру становлять групові цінності, норми, стандарти поведінки, санкції, що більшою чи меншою мірою можуть відрізнятися від домінуючих соціальних або загальнолюдських. Рідко яка група записує, формалізує правила, що регулюють її внутрішнє життя. Якщо це відбувається, то ми маємо статут армії чи монастиря, кодекси поведінки або честі (клятва Гіппократа), вимоги внутрішнього розпорядку тощо. Проте у більшості випадків ці правила латентні (приховані), непомітні сторонньому спостерігачеві. Можливий варіант, коли писані й неписані правила мирно співіснують, маючи окремі сфери застосування і реалізації: одні - для інших та напоказ, інші - для себе та внутрішнього вжитку. Проте діючі члени групи з ними обізнані, відрізняють дозволене від осудливого, нормативне від того, що виходить за межі.
Літературознавець Лідія Гінзбург сказала про це з вичерпною точністю: "Індивід дуже точно відділяє словесну фікцію від етичних реальностей, від умов, що йому запропоновані, якщо він хоче залишатися діючим членом даного середовища. У старій армії, наприклад, офіцер твердо знав, що *'не перелюбствуй" - то церковна фразеологія, а ось шахраювати в карти справді не можна: це громадянська смерть".
У цілому соціолог переконаний, що будь-яка досить стійка взаємодія індивідів спирається на певну культуру - латентну, приховану від непосвячених чи подану прилюдно. І зовсім не обов'язково, щоб схвальне в суспільстві розцінювалось так само у групі. її культура може бути навіть у всьому протилежною домінуючій у суспільстві, викликом їй, "контркультурою".
Група може, звичайно, являти собою аморфне, недиференційоване утворення. Однак частіше вона все-таки певним чином організована і має структуру. Прийнято розрізняти формальну і неформальну структури групи. Перша засновується на наказах, розпорядженнях, як у разі призначення керівника та його заступників у трудових колективах, або через вибори, тобто демократичне делегування повноважень. У результаті в групі конкретно розподіляються влада, права і відповідальність. Той, хто має найбільшу владу в групі (про владу див. § 3 цього розділу), тобто здатність впливати на поведінку її членів, є лідером групи. Неформальна структура групи складається негласно, шляхом стихійного розподілу владних повноважень і засобів впливу. Законність (легітимність) лідерства утверджується мовчазною згодою та добровільним підпорядкуванням, вона спирається на силу, енергію, волю підтримувати групові стандарти претендента на лідерство.
Авторитет і повагу, якими користується член групи, називають статусом, а функції, які він виконує, - роллю (обидва поняття розглядаються в § 2 цього розділу). У деякому розумінні спільні дії - праця чи безтурботний відпочинок - мають бути розіграні. Праця вимагає різноманітних якостей: організаторських, виконавських, творчих тощо, які звичайно розподілені між різними людьми. Реалізація таких якостей, закріплення їх за конкретними індивідами перетворюють їх на роль. У групі завжди відомо, хто допоможе словом і ділом, хто справедливо розсудить, хто розвеселить, а хто є джерелом напруженості та неспокою.
Різноманітність статусів і ролей, поєднання і взаємодоповнення їх - це і є структура групи. Вона дає змогу групі усвідомлювати й артикулювати власні цілі й інтереси, досягати та реалізовувати їх, приймати рішення і більш-менш ефективно реагувати на вимоги зовнішнього середовища, протистояти їм, чинити тиск на інші групи тощо. Структура є деяким гарантом виживання у взаємодії - не завжди дружелюбній - з іншими групами та суспільством у цілому, а для індивідів запорукою задоволення потреб в емоційних контактах і перевагах.
Схожі статті
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Класи, групи, категорії
Класи У XVIII ст. поступово формується та утверджується індустріальне суспільство. Головним джерелом багатства І добробуту стає переробна промисловість -...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Нормальне і патологічне
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Рівні дослідження: макро - та мікросоціологія
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальна солідарність і перевтілення її
У соціології Е. Дюркгейма важливими є поняття норма й патологія* Вчений рекомендує розрізняти нормальне і патологічне з огляду на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Загальна панорама сучасної соціології
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет соціології: соціальні факти
В історії соціологічної думки французький соціолог та філософ Б. Дюркгейм відомий як видатний представник так званого содіологізму - специфічної...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціологічне уявлення про структуру
Соціологічне уявлення про структуру Завпеди було так, що люди жили колективами і групами. Спочатку це були родоплемінні утворення, а згодом інші, разюче...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА
Соціологічне уявлення про структуру Завпеди було так, що люди жили колективами і групами. Спочатку це були родоплемінні утворення, а згодом інші, разюче...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Суспільство і культура
У соціології як науці про суспільство (Огюст Конт) та його інситути (Герберт Спенсер) вивчаються взаємовідносини суспільства і культури. У XIX ст....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальні зміни
В останнє десятиліття своєї творчості Т. Парсонс дедалі більше цікавиться проблематикою соціальних змін. Свій новий інтерес Т. Парсонс, проте, не вважав...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціологія як наука про культуру
Ф. Знанецький вважав соціологію однією з наук про культуру. Визначення місця соціології з самого початку було пов'язане з питанням про те, як можлива...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Класи
Класи У XVIII ст. поступово формується та утверджується індустріальне суспільство. Головним джерелом багатства І добробуту стає переробна промисловість -...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Основні категорії "розуміючої соціології"
У творчості М. Вебера можна умовно виокремити два періоди. У перший він виступає насамперед як історик культури, що досліджує історичну дійсність у дусі...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія конфлікту
Важливою ознакою наукового підходу вважається розклад різних колективних єдностей, соціологічних і психологічних цілісностей, організмів і агрегатів на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Концепція соціальної диференціації
Важливою ознакою наукового підходу вважається розклад різних колективних єдностей, соціологічних і психологічних цілісностей, організмів і агрегатів на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - В'ЯЧЕСЛАВ ЛИПИНСЬКИЙ (1882-1931)
Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Визначення культури
Як зазначалося раніше, терміни культура і цивілізація нерідко використовуються як синоніми. Так, англійський антрополог, історик культури Едуард Бернетт...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Поняття та ідея культури
Як і "суспільство", "культура" є ключовою соціологічною категорією. Незважаючи на певну різницю між ними, обидві категорії скоріше доповнюють одна одну...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 3. КУЛЬТУРА
Як і "суспільство", "культура" є ключовою соціологічною категорією. Незважаючи на певну різницю між ними, обидві категорії скоріше доповнюють одна одну...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - БОГДАН КІСТЯКІВСЬКИЙ (1868-1920)
Всесвітньо відомий соціолог, автор оригінальних концепцій Б. Кістяківський поєднував плідну наукову і видавничу діяльність з політичною. З юних років він...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія дії
Видатний американський соціолог Т. Парсонс - фундатор досить впливової у світовій соціології структурно-функціональної школи. Схильність Т. Парсонса до...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ТОЛКОТТ ПАРСОНС (1902-1979)
Видатний американський соціолог Т. Парсонс - фундатор досить впливової у світовій соціології структурно-функціональної школи. Схильність Т. Парсонса до...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія соціальних дій
Ф. Знанецький вважав соціологію однією з наук про культуру. Визначення місця соціології з самого початку було пов'язане з питанням про те, як можлива...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Функціоналістський та конфліктологічний підходи
Розглядаючи витоки наукового суспільствознавства, ми вже зазначали, що перші соціологічні концепції мали своїм предметом проблематику макрорівня. Ця...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЧНА СПАДЩИНА
Історія кожної науки - це самопізнання наукової дисципліни. Самопізнання є неодмінною складовою розвитку. Спрямованість уперед потребує зміцнення...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Протосоціологія
Вік соціології звичайно відлічують приблизно від середини XIX ст. з поширенням праць Огюста Конта та Герберта Спенсера, в яких було зроблено перші спроби...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ГЕРБЕРТ СПЕНСЕР (1820-1903)
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Методи соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Порядок і прогрес. Статика і динаміка
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Позитивне мислення, класифікація наук і предмет соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальні групи