Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет етнометодології
Теорію, викладену у праці Г. Гарфінкеля "Дослідження з етнометодології", називають викликом традиційній соціології. її вихід друком у 1967 р. об'єднав багатьох дослідників феноменологічної орієнтації у новий науковий напрям і водночас започаткував численні дискусії.
Термін "етнометодологія", запропонований Г. Гарфінкелем, не відбиває програмного змісту цього напряму. Етнометодологія не має безпосереднього відношення до етнографії і не є методологією соціологічного дослідження. Джонатан Тьорнер так розшифровує цей термін: ethno - народ, або люди; metod - методи, які використовують при.., logy - дослідження. М. Бекк-Віклунд визначає поняття "етнометодологія" так: "учення про те, як діють народи, коли живуть своїм власним соціальним життям, набувають і використовують знання про світ". Сам Г. Гарфінкель вживав назву своєї дисципліни скоріше як таємний пароль для розпізнавання "своїх" і як розділювальну межу між традиційно-соціологічним і етнометодологічним підходами.
Г. Гарфінкель починає виклад основ своєї теорії з утвердження рівноправності всіх соціальних подій та дій як предметів дослідження: "Етнометодологічні дослідження намагаються трактувати практичні дії, практичні обставини і практичне соціологічне мислення як теми емпіричного дослідження і, приділяючи звичайним діям повсякденного життя увагу, яка приділяється звичайно екстраординарним подіям, прагнуть пізнати їх як феномени, що самі собою заслуговують вивчення".
Повсякденні практичні дії людей та їхнє практичне мислення є тією сферою явищ, на якій зосереджується дослідницький інтерес етнометодолога. Ця феноменальна сфера настільки широка й різноманітна, що до неї можна віднести і рукостискання, і стояння у черзі, і перехід жвавого перехрестя в годину "пік", і дослідження соціолога-аналітика, і розмову з товаришем, і доведення теореми тощо.
Етнометодолог звертається до щоденного життя, прагнучи виявити його систематичний раціональний характер, тобто ті властивості, які беруть на віру, не аналізують, "бачать, але не помічають", і які є "морально примусовими". Ці відомі кожному природні властивості повсякденного життя, а також засади практичної дії Г. Гарфінкель називає "фоновими очікуваннями" ("background expectancies", "common background"). Члени суспільства використовують фонові очікування (типізації, буденні типи, мовою А. Шюца) як схему сприйняття й інтерпретації світу. Це дає змогу впізнавати та розуміти актуальні явища як прояви знайомих (типових) ситуацій. У кожній конкретній ситуації взаємодії людям потрібно дійти згоди щодо фонових очікувань - імпліцитних правил, які маються на увазі, організовують і упорядковують ситуацію, з'ясовують сенс власної діяльності індивіда, дій інших і самого світу в цілому. Ці загальновідомі правила не усвідомлюються, а тільки маються на увазі, їх не можна безпосередньо спостерігати. Правила дуже важко розпізнати, сформулювати, оскільки люди рідко усвідомлюють їх, проте вони впорядковані й раціональні.
Етнометодологія зосереджує увагу не на змісті та сутності правил, а на методах, які використовуються для побудови, підтримання і перетворення соціального світу, що здається упорядкованим, тимчасом як більшість традиційних теорій зосереджуються на вивченні "правил": норм, цінностей, визначень ситуацій та інших обставин взаємодії, встановлених діючими особами. Вивчаючи буденну діяльність людей, етнометодолог цікавиться спільними ординарними методами, якими послуговуються люди для оптимізації взаємодії у повсякденному житті. Вони реальні, природні, знайомі та буденні, піддаються безпосередньому спостереженню і є основною складовою людських дій, ніколи не бувають однаковими, оскільки залежать від обставин взаємодії.
За допомогою методів люди створюють чи руйнують спільні правила взаємодії, переконуючи одне одного, що поточні обставини мають упорядковану і зрозумілу структуру. У кожній ситуації фонові очікування досить своєрідні та непридатні за інших обставин, а тому люди в кожній новій ситуації змушені використовувати методи пошуку згоди щодо імпліцитних правил створення належного порядку. Через методи, що становлять повсякденні дії людей, відбувається пошук загальноприйнятих правил мислення, які роблять поведінку "пояснюваною", "описовою" ("ассоипіаЬІе") для індивідів. За допомогою методів інтерпретується і ситуація, і поведінка учасників взаємодії. Етнометодо-логія сприймає соціальний світ як світ перехресних, суперечливих або подібних інтерпретацій. Основна увага приділяється безперервному процесові створення і руйнування соціального порядку, а також специфічним методам, які люди використовують для цього.
Отже, предметом етнометодології є методи, взяті на віру правила, що їх люди використовують, описуючи власну діяльність та діяльність інших. Це методи інтерпретацій; приховані, неусві-домлювані, нерефлексовані механізми соціальної комунікації між людьми.
Схожі статті
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Етнометодологічні дослідження явищ повсякденного світу
Наше буденне життя настільки природне, спонтанне, підпорядковане здоровому глузду, що ми звичайно не замислюємося над його субстанціональною основою, не...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціологія повсякденності
Життєвий процес з його щоденним побутом, проблемами, справами, зустрічами й розмовами - це і є повсякденне життя. Сюди входять спілкування з товаришем за...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Феноменологічні передумови
Наше буденне життя настільки природне, спонтанне, підпорядковане здоровому глузду, що ми звичайно не замислюємося над його субстанціональною основою, не...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ
Життєвий процес з його щоденним побутом, проблемами, справами, зустрічами й розмовами - це і є повсякденне життя. Сюди входять спілкування з товаришем за...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження
§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження Соціологічний підхід до проблем особистості та основні напрями дослідження її Застосування теорії...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет соціології: соціальні факти
В історії соціологічної думки французький соціолог та філософ Б. Дюркгейм відомий як видатний представник так званого содіологізму - специфічної...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальні групи
Ніхто не спроможний створити клас - він є витвором складного комплексу історичних умов, життєдіяльності суспільства, його різноманітних сфер та рівнів,...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Позитивне мислення, класифікація наук і предмет соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Становлення предмета соціології
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука?...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 5. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА ІНСТИТУЦІЯ
Суспільні відносини, які об'єднують людей у сталі спільноти, реалізуються у формі соціальних дій, тобто, за Максом Вебером, дій людей, орієнтованих на...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Понятійний словник теорії
Мова теорії Дж. Хоманса своєрідна за смисловими акцентами загальновизнаних термінів і за численними запозиченнями. Ключове поняття концепції - обмін є...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Методологічна дилема "якісне - кількісне"
В емпіричних дослідженнях масової комунікації, на яких би концептуальних моделях вони не грунтувалися, використовуються майже всі методи: спостереження,...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 3. Контент-аналіз у дослідженнях масової комунікації
В емпіричних дослідженнях масової комунікації, на яких би концептуальних моделях вони не грунтувалися, використовуються майже всі методи: спостереження,...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Засоби масової комунікації
Комунікація (від лат. Communication - повідомлення, передача) виникла з потреб індивідів у спільному житті, а тому суспільна за своєю природою. Це...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Команди
Чітко дотримуючись театральної моделі, Е. Гоффман аналізує просторове оформлення міжособистісних взаємодій. Кожний спектакль просторово пов'язаний з...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціальні сцени
Чітко дотримуючись театральної моделі, Е. Гоффман аналізує просторове оформлення міжособистісних взаємодій. Кожний спектакль просторово пов'язаний з...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Драматургійна версія повсякденної реальності
Початок XX ст. - час формування антропології, етнографії, соціології, а також оригінальних гуманістичних концепцій природи людини та соціального світу....
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Парадигма обміну
Мова теорії Дж. Хоманса своєрідна за смисловими акцентами загальновизнаних термінів і за численними запозиченнями. Ключове поняття концепції - обмін є...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ПЕРЕДМОВА
Відтоді як французький математик і філософ Огюст Конт запропонував поняття "соціологія" для позначення науки про суспільство, минуло близько двох...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет і методологія соціологічного пізнання
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Класи, групи, категорії
Класи У XVIII ст. поступово формується та утверджується індустріальне суспільство. Головним джерелом багатства І добробуту стає переробна промисловість -...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 7. Життєвий шлях особистості
Життєвий шлях особистості є на сьогодні однією з найпоширеніших міждисциплінарних проблем сучасного людинознавства, що нею опікуються різні науки -...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціалізація особистості
Соціалізація особистості Народившись, людина має лише можливість стати особистістю, яка набуває реальності в міру засвоєння дитиною багатства людського...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 6. Розвиток особистості
Соціалізація особистості Народившись, людина має лише можливість стати особистістю, яка набуває реальності в міру засвоєння дитиною багатства людського...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Соціологічне уявлення про структуру
Соціологічне уявлення про структуру Завпеди було так, що люди жили колективами і групами. Спочатку це були родоплемінні утворення, а згодом інші, разюче...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА
Соціологічне уявлення про структуру Завпеди було так, що люди жили колективами і групами. Спочатку це були родоплемінні утворення, а згодом інші, разюче...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Рівні дослідження: макро - та мікросоціологія
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Сучасні концепції масової комунікації
У поясненні образу масової комунікації комбінуються теоретичні й емпіричні контексти, особливості того, що умовно можна назвати "європейською" і...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Відкриті проблеми драматургійної версії
Значну увагу Б. Гоффман приділяє аналізові драматургійних проблем взаємодії і технік управління враженнями щодо не-конфліктних стосунків і підтримання...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Драматургійні проблеми взаємодії
Значну увагу Б. Гоффман приділяє аналізові драматургійних проблем взаємодії і технік управління враженнями щодо не-конфліктних стосунків і підтримання...
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет етнометодології