Соціологія - Макеєв С. О. - ПЕРЕДМОВА
Відтоді як французький математик і філософ Огюст Конт запропонував поняття "соціологія" для позначення науки про суспільство, минуло близько двох століть. Проте ще до нього, тобто до першої третини XIX ст., історія пізнання налічувала вже не одне тисячоліття. Допитливий погляд людини був спрямований насамперед на небо (астрономія є, ймовірно, найдавнішою наукою), а також на незчисленні речі і сили, що надають руху цим речам. Тому фізика, механіка і математика могли б посперечатися з астрономією за право першо-народження. Майже так само рано, як і астрономія, у VI-IV ст. до н. е. формується "метафізика", або філософія, яка зробила сміливу спробу проникнути за видимий образ речей і відшукати їхні останні засади та причини. І тільки на периферії пізнання виник інтерес до природи сил, які згуртовують індивідів у більш-менш стійкі спільноти та об'єднання. І цей стан пізнання практично не зазнав істотних змін протягом майже двадцяти століть. Лише в останні два століття, поряд з приголомшливими успіхами в пізнанні природи, до того ж з не завжди передбачуваними практичними наслідками, людство намагалося зрозуміти і пояснити
Науки про суспільство і людину виникли зовсім недавно, за історичними масштабами "вчора". Так само недавно, у XVIII ст., у мовах народів Європи з'явилося слово "суспільство", яке засвідчило наявність і постійну присутність нової реальності, відмінної від держави як традиційної форми спільного життя людей. Ось як розповідає про це російський історик В. О. Ключевський у нарисі про Катерину II: "У пам'ятках XVII століття, коли російський народ був поділений на безліч служилих та тяглових розрядів, або чинів, з особливими обов'язками, без спільних справ та інтересів, де-не-де трапляється вираз "суспільство християнське", оскільки релігія залишалася найміцнішою зв'язкою спільного життя. За часів правління Катерини стикаємося вже з "російським суспільством"; Сенат у доповіді імператриці говорить про "суспільство всіх вірнопідданих", у жалуваних грамотах 1785 р. усталюються терміни "дворянське суспільство""суспільство міське", а в депутатських наказах 1767 р. знаходимо навіть клопотання щодо "виборів суддів усім суспільством усього повіту" як всестановою земською корпорацією. Так ідея солідарності поступово охоплювала суспільні прошарки, між якими досі не відчувалося єдності".
Вивчення цієї нової реальності, що раптово відкрилася для сприйняття і яка складається з множини станів, груп та об'єднань людей з різними життєвими звичками, способами відчувати й інтерпретувати довколишній світ, з різними можливостями впливати на перебіг подій, але з порівняно стійкими зв'язками між собою і певною мірою взаєморозуміння, стало призначенням соціології. Отже, наука про суспільство - це здатність уявляти, розуміти і пояснювати те, як людям вдається чи не вдається створювати, підтримувати і руйнувати форми спільного життя, зразки спільних дій і взаємодій.
Останнє і є тим фундаментальним питанням, на яке соціологія намагається давати дедалі нові й нові відповіді, диференціюючись на школи і теоретичні напрями, переосмислюючи власну спадщину, яка ще доступна для огляду, але вже набула статусу класичної, вдосконалюючи засоби спостереження, систематизації й узагальнення. Протягом майже двох століть це питання залишається нез'ясованим. І зовсім не тому, що недоречними виявилися ті відповіді, які давалися раніше, а внаслідок динамічності, рухливості та високої складності предмета пізнання. Давно помічено, що жити в спільноті важко, однак не менш важко описати й описати суспільне життя.
Розчарування очікує того, хто сподівається за допомогою соціології утвердитися в уявленнях про міцний і непохитний устрій суспільства, раз і назавжди встановлений "соціальний порядок", про можливості його зміцнення чи, навпаки, розхитування, про закони, які приписують хід історії, ритм і темпи змін. На межі тисячоліть світ людей стає дедалі менш передбачуваним, кожне нове покоління соціологів самостійно вирішує проблему більш-менш адекватної реконструкції сил і скріплень, які запобігають руйнації людських спільнот, проте самі залишаються непоміченими, діють ніби з-за лаштунків. Вирішити цю проблему неможливо без оновлення самої науки соціології: вона змінюється разом зі зміною світу людей, а вироблені раніше твердження і висновки мають обмежене застосування. Можливо, саме в такій відкритості новому і несподіваному, в постійному вимаганні від носія соціологічного знання оригінальності та неповторності й полягає особлива привабливість соціології як наукової та навчальної дисципліни - молодої дисципліни для молодих людей.
Саме сьогодні, як ніколи раніше, гостро відчувається дефіцит знання про людину і світ людей. Очевидно, що в перших століттях третього тисячоліття більша частина пізнавальних можливостей людства спрямовуватиметься на ліквідацію цього дефіциту. І якщо соціологія виникла "вчора", то її розквіт очікується "завтра".
Проте наш навчальний посібник про "сьогодні": про домагання і можливості соціології, про те, який фонд теоретичних побудов, емпіричних узагальнень і образних уявлень є в її розпорядженні для опису, розуміння та пояснення світу, в якому кожний з нас живе поряд з іншими людьми, безпосередньо чи опосередковано спілкується з ними і в якому видимі зв'язки, що єднають нас з ними, доповнюються невидимими і підтримують існування різних за розміром та будовою об'єднань, груп і спільнот.
С. О. Макеєв, доктор соціологічних наук, професор
Схожі статті
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ОГЮСТ КОНТ (1798-1857)
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Методи соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Порядок і прогрес. Статика і динаміка
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Позитивне мислення, класифікація наук і предмет соціології
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Виникнення та формування соціологічної думки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Рівні дослідження: макро - та мікросоціологія
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 2. Загальна панорама сучасної соціології
Процес широкого громадського визнання соціології як окремої галузі знань розпочався на межі XIX і XX ст. В університетах поступово запроваджувалися...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Становлення предмета соціології
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука?...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Виникнення соціології
Середину XIX ст. - час виникнення перших систем соціологічного знання - можна вважати кульмінацією тих трансформаційних процесів, які переживала Європа і...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Протосоціологія
Вік соціології звичайно відлічують приблизно від середини XIX ст. з поширенням праць Огюста Конта та Герберта Спенсера, в яких було зроблено перші спроби...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Що вивчає соціологія
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука?...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК СУСПІЛЬНА ТА ГУМАНІТАРНА НАУКА
§ 1. Становлення предмета соціології Вивчення кожної навчальної дисципліни прийнято розпочинати з визначення її предмета. Що саме досліджує ця наука?...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Теорія соціальної еволюції
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - ГЕРБЕРТ СПЕНСЕР (1820-1903)
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Демократія, свобода і рівність
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Об'єкт і метод досліджень
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Основна тема роздумів та досліджень
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - АЛЕКСІС ДЕ ТОКВІЛЬ (1805-1859)
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Предмет і методологія соціологічного пізнання
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Органіцизм та функціоналізм
Теорія соціальної еволюції Виведення законів соціальної еволюції, а точніше принципів соціального структурування, зростання і диференціації, вважається...
-
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - КАРЛ МАРКС (1818-1883)
Наукове значення та ідеологічна заангажованість вченого К. Маркса слушно називають найвпливовішим соціальним мислителем XIX ст. Цьому століттю революцій...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Небезпека нового деспотизму
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Індивідуалізм у демократичному суспільстві
Основна тема роздумів та досліджень До останнього часу ім'я французького Історика, соціолога і політика XIX ст. А. де Токвіля було знайоме лише вузькому...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Розділ 2. КЛАСИЧНА СОЦІОЛОГІЧНА СПАДЩИНА
Історія кожної науки - це самопізнання наукової дисципліни. Самопізнання є неодмінною складовою розвитку. Спрямованість уперед потребує зміцнення...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Функціоналістський та конфліктологічний підходи
Розглядаючи витоки наукового суспільствознавства, ми вже зазначали, що перші соціологічні концепції мали своїм предметом проблематику макрорівня. Ця...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Відчуження
Історія людства, за Марксом, - це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи -...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - Класовий конфлікт
Історія людства, за Марксом, - це історія класової боротьби. Як тільки в примітивному суспільстві починається диференціація, воно поділяється на класи -...
-
Соціологія - Гіденс Ентоні - Розділ 1.ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?
На початку цієї книжки я не приділяю особливої уваги теоретичном обговоренню основних соціологічних понять. Натомість такі поняті детально пояснюються,...
Соціологія - Макеєв С. О. - ПЕРЕДМОВА