Риторика - Мацько Л. І. - ВІТЧИЗНЯНА РИТОРИКА
У Київській державі грецька міфологія й антична риторика стали відомими в XI ст. Сучасник князя Ярослава чернець Георгій Амартол ("амартол" - грішник) уклав "Хроніку" на основі грецької міфології, скориставшись хронікою свого попередника, грекомовного письменника, історика Малали, що жив у Сирії у VI ст. З XI-ХП ст. у Київській Русі стає відомим "Еллінський літописець". Він увійшов складовою частиною в давньоруський літопис. Відтоді грецька міфологія і риторика широко входили у культуру наших предків, зокрема в поетику, художню прозу, прикладне мистецтво.
Першим великим християнським проповідником у Київській Русі був митрополит Іларіон. Виявляючи традиційну в Київській державі любов до гарного Слова, Іларіон свою урочисту проповідь, виголошену у 1049 р. в храмі Святої Софії у Києві в присутності княжого роду і киян, називає "Словом про закон й благодать". У цьому творі виявився високий духовний талант Іларіона, володіння складними фігурами візантійської риторики, пишномовство та своя оригінальна архітектоніка проповіді: вступ, звертання, пояснення (іудейська віра - закон, а християнська - благодать), воздання хвали Володимиру за хрещення Русі, Ярославу Мудрому - за розквіт рідної землі. Помолимося ще за сина твойого, благовірного кагана нашого Георгія [християнське ім'я князя Ярослава], щоб він у мирі й у здоров ї вир життя свого переплинув і до пристані небесного безвітряного спокою пристав, неушкоджено корабель душевний і віру зберігши, і з багатством добрих діл, нехибно Богом доручених йому людей управивши, став разом із тобою без сорому перед престолом Вседержителя і за труд випасу людей його прийняв од нього вінець слави нетлінної з усіма праведними, які трудилися заради нього.
І знову звернення до Бога з вірою і молитвою від імені всієї землі і з проханням для неї благодаті. "Слово..." сповнене символами, високими епітетами, паралелізмом антитез, оригінальними метафорами.
Михайло Возняк зазначав, що "штуку красномовства опанував Іларіон блискуче". Про високу ораторську майстерність Іларіона, прозваного Київським, його знання риторики і власний художній стиль свідчить такий мовний матеріал:
...спершу закон, а потім благодать, спершу тінь, а потім істина.
"Слово..." Іларіона складене високим експресивним стилем, густо орнаментоване стилістичними засобами. Протиставлення Старого і Нового Завітів виразилося через антитези образів: Старий Завіт-місяць, Новий Завіт-сонце. Старий Завіт - тінь, Новий Завіт - світло, Старий Завіт - нічний холод, Новий Завіт - сонячне тепло, закон - благодать:
Віра бо благодатна по всій землі поширилась. І до нашого народу руського дійшла. Озеро ж закону пересохло, а євангельське джерело, наводнившись і всю землю покривши, аж до нас розлилося. Се ж бой ми вже з усіма християнами славимо Святу Трійцю.
У пустинній бо й пересохлій землі нашій, висушеній ідольським жаром, зненацька забило джерело євангельське, напуваючи всю землю нашу.
Тоді (після хрещення) почав морок ідольський од нас одходити, і зорі благовір'я з'явилися; тоді пітьма бісослугування погибла, і слово євангельське землю нашу осіяю.
Пастухи словесних овець Христових, єпископи, стали перед святим олтарем, жертву безкровну возносячи.
...добролюбна Богові милостиня; Він славний город твій Київ величчю, як вінцем, обклав...; вінець слави нетлінної.
Радуйся, учителю наш і наставнице у боговір'ї. Ти правдою був наділений, міццю припоясаний, істиною взутий, смислом увінчаний і милостинею, як гривною і шатами золотими прикрашений.
З того, як побудоване "Слово про закон и благодать", які тропи і стилістичні фігури використано, можна судити про те, що вже були відомі київським авторам секрети античної риторики, очевидно, через переклади грецької богослужебної літератури. Одночасно можна стверджувати й те, що наші предки вже мали самобутній розвинений поетичний фольклор, свою традиційну тропіку. "Слово..." Іларіона читалося по церквах в день пам'яті Святого Володимира.
До найдавніших пам'яток періоду Київської Русі належать "Ізборники Святослава" 1073 р. і 1076 рр. Перший збірник (1073 р.)-це копія з болгарського оригіналу, який є перекладом з грецької мови. Зміст його енциклопедичний: статті церковно-догматичного, філософського, історичного, календарного характеру, повчання тощо. Особливий інтерес для нас становить стаття Георгія Хуровська "О образах", в якій стисло називаються основні стилістичні засоби - тропи і риторичні фігури: "Творчі образи суть 27: алегорія (инословиє), метафора (пръвод), зловживання (непотръбие), прийняття, зміна порядку слів (поворот), протиріччя (сьприятиє), сполучення (сьнятиє), ономатопія (именотвориє), порівняння, антономасія (заміна одного імені на інше), метонімія, найменування від протилежностей (вспятословие), перифраз (округлословіє), еліпсис (нестаток), плеоназм (изрядиє), гіпербола (лихорьчиє), парабола (притча), приклад, повчення (отданиє), персоніфікація (лицетворєніє), уподібнення (сьлог), іронія (поруганиє), попередження (послъдословиє) та ін.
В "Ізборнику Святослава" 1073 р. трапляються стилістичні фігури порівняння, паралелізму й повтору; Реку же; узда коневі єсть правитель і воздержаніе: праведнику же книги. Не составить бо ся корабль без гвоздії, ні праведник без почитанія книжного. Красота воїну оружіє і кораблю вітрила, тако і праведнику почити ніс книжноє.
Хоч основна частина "Ізборників" є перекладною, проте вони відзначаються високою художністю (призначені для світської еліти) та стилізацією до східнослов'янського, зокрема київського, мовного фунту: "Слово про читання книг", "Слово одного батька до свого сина", "Поради для заможних", "Стословець", "Яка має бути людина" та ін. Тексти сповнені риторичними фігурами, прислів'ями, мудрими сентенціями, що стали чи могли стати афоризмами. Наприклад: ногами ступай тихо, а духом хутко до воріт небесних; радість цього світу плачем кінчається, як можна бачити в світі цьому на двох сусідах: у цих відправляють весілля, у тих за мерцем плачуть; матір То злого є лінощі; не той багатий, хто багато має, а той, хто небагато потребує; якщо ступаєш на стезю подвигу, душу від розслаблення звільни.
Уже на той час суворо засуджувалася пиятика: Сміливого робить боягузом, чистого розпусником, правди не знає, розум віднімає, і як вода вогонь, так безмірне життя мед розуму згашу є...
До проповідників та письменників давньоукраїнської доби належав і сам князь Володимир Мономах (1053-1125 рр.). Його "Повчання", звернені до власних дітей і молоді, а також молитви та лист до князя Олега Святославича не втратили актуальності й нині, тому що в них сформульовані основні засади не стільки княжої, скільки народної моралі, про що свідчать такі поради з "Повчання":
...Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас...
Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь сала, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його...
Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться... щоб не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.
Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. Лжі бережіться, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло...
Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо.
І чоловіка не лишіть, не привітавши, добре слово йому подайте. А коли добре щось умієте - того не забувайте, а чого не вмієте - то того учітеся, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п ять мов, - аза се почесть єсть до інших країв. Лінощі ж - усьому лихові мати: що людина вміє, те забуде, а чого не вміє - то того не вчиться.
Глибока мудрість, точність і стислість виразу, мовне вміння зробили ці вислови афористичними. Вони свідчать про появу нового, живомовного народного начала у вітчизняній риториці.
До найвизначніших проповідників-ораторів належить і єпископ із Турова Кирило Туровський (1130-1182 рр.). Він є автором численних слів, повчань, послань, молитов, володів надзвичайним ораторським і поетичним талантом, за що у народі був прозваний другим Златоустом. У проповідях використовував яскраві образні засоби: епітети, метафори, паралельні порівняння, антитези, які, безперечно, збагачували давню українську книжну мову. Про характер образності творів Кирила Туровського дають уявлення такі рядки з його проповіді "Слова Кирила, недостойного монаха, по Великодню...", яка відома це й під іншою назвою "Слово в новий тиждень після Пасхи":
Нині сонце, красуючись, на висоту сходить і, радіючи, землю огріває, - сходить - бо нам од гробу праведне сонце Христос і всіх, хто вірить у нього, спасає.
Нині місяць з вишнього зіступивши щабля, більшому світилу честь воздає; вже бо Старий Закон, як каже Святе Письмо, із суботами бути перестає, і пророки Христовому закону честь воздають.
Нині зима гріховна покаянням припинилася і льод невір'я богопізнаням розтопився...
Сьогодні весна красується, оживляючи земне єство, і бурхливі вітри, повіваючи, плоди множать, і земля, насіння живлячи, зелену траву родить. Весна бо красна є віра Христова, яка хрещенням одроджує людське єство.
Нині дерева парості випускають, і квітами пахощі процвітають, і сади вже солодкі видають пахощі, і робітники, з надією трудячись, плододавця Христа прикликають.
Нині орачі слова, словесних телят до духовного ярма приводячи, і хресне рало в мислених борознах заглиблюючи, і борозну покаяння прокладаючи, сім'я духовне всипаючи, надіями майбутніх благ веселяться.
Кирило Туровський був не тільки оратором та письменником, а й учителем риторики, радив бути уважним до слова, шукати відповідні слова у рідній мові для прикрашання достойних діянь.
Основним стилістичним прийомом Кирила Туровського була ритмізована антитеза, зокрема протиставлення божої і людської природи в образі Христа:
Пан наш Ісус Христос розп'ятий, як людина, - але як Бог - сонце затьмарив, місяць зробив кривавим, і було темно по всій землі. Як людина, він крикнув та віддав дух, - але як Бог - струсив землю, і каміння розпалося. Як земного царя, стерегла його сторожа та лежав він запечатаний у могилі, - але як Бог - з ангельськими воїнами в твердині пекла бісівським силам наказував... тому він з небес зійшов і втілився, і став людиною, - щоб трухляве оновити і на небеса вивести. Списом пробито йому ребра, - щоб він відвернув полум'яну зброю, яка забороняє людині вступити до раю. Кров свою виточив із ребер, - та тим очистив тілесні плями й душу людську освятив, зв'язано його і тернами увінчано, - щоб від кайданів диявольських людей звільнити та терня омани бісівської викорінити. В гріб покладено його, як мертвого, - щоб він усі віки померлим життя дарував. Камінням з печаткою його заперто, - щоб він пекельні ворота та вереї дощенту розбив. Для всіх, видно, стерегла його сторожа, але незримим зійшов він до пекла і зв'язав сатану....
Схожі статті
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Арістотеля
Хто рухається вперед у науках, але відстає у моралі, той швидше йде назад, ніж уперед Сімнадцятирічним юнаком прибув Арістотель з Македонії до Афін і...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Давньої Греції
Розвиток риторики в Давній Греції у V-IV ст. до н. е. пов'язаний з епохою софістики і цим вченням стимулювався. Як філософське вчення, що виникло на...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика як наука і навчальна дисципліна
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ВСТУП
Риторика як наука і навчальна дисципліна З демократизацією суспільного життя і гуманізацією освітньої системи в Україні посилюється інтерес до такої...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Міфологія красномовства
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Цицерона
Істинно красномовний той, хто звичайні речі виражає просто, великі - велично, а середні - помірно Найвидатніший оратор і оратор римської риторики був...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика Стародавнього Риму
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика еллінської Греції
Із занепадом демократії в Афінах уповільнюється розвиток риторики, бо вона втрачає політичну основу. Певний час (близько трьох століть) риторика гідно...
-
Риторика - Мацько Л. І. - АНТИЧНА РИТОРИКА
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - 1. ІСТОРІЯ РИТОРИКИ
АНТИЧНА РИТОРИКА Міфологія красномовства Як і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне володіння...
-
Риторика - Мацько Л. І. - ПЕРЕДМОВА
Історія риторики сягає середини 1 тис. до н. е. Зародившись у Давній демократичній Греції з суспільної потреби переконувати слухачів живим словом, вона...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Нова риторика періоду Римської імперії
Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі Учень Квінтіліана Пліній Молодший став відомим як автор великого, на 100 сторінок, енкомію володарю "Панегірик...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Оратор Гай Юлій Цезар
Прийшов, побачив, переміг Видатним оратором був Гай Юлій Цезар (100-44 pp. до н. е.) - засновник Римської імперії, військовий полководець, політик,...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Основоположні розділи класичної риторики
Інвенція (лат. inventio - винахід, вигадка) - це перший розділ класичної риторики, в якому розробляється етап задуму, намірів, Ідей, формулювання...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Платон про риторику
Насамперед слід пізнати істину стосовно будь-якої речі, про яку говориш і пишеш У 407 р. до н. е. зустрівся Сократу дужий, красивий юнак, який мав ще й...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Горгій
Слово - величний владика: на вид мале й непомітне, а творить чудесні справи Наступним з великих сицилійських ораторів був Горгій (483 - бл. 375 рр. до н....
-
Риторика - Мацько Л. І. - Основні поняття класичної риторики
Найпростіше визначення класичної риторики - мистецтво переконувати - реалізується через такі основні загальні поняття риторики, що мали назви в античній...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Ораторство Демосфена
Прекрасно прославитися найвищими достоїнствами, дарованими долею, але набагато прекрасніше бути причетним до всякого славного діла завдяки власній...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Педагогічна риторика Квінтіліана
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Риторика в Римській імперії
Перехід Риму від республіки до імперії (І ст. н. е.) трагічно позначився на розвитку римського красномовства. Воно повторило долю давньогрецького...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Зв'язок риторики з іншими науками
Риторика пов'язана з іншими науками як пранаука, з якої вийшло мистецтво мовного спілкування в усіх наукових сферах. Найближче риторика пов'язана з...
-
Риторика - Мацько Л. І. - Сократ як ритор
Усякому, хто творить промову, годиться пристосуватися до слухачів, хто не хоче слів на вітер кидати... Сократ (469-399 рр. до н. е.) залишився в історії...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 2.2. Висвітлення думки і мови за М. В. Ломоносовим
"Велика бо користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина; Ми ними...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 2.1. Риторика як науковий предмет
"Велика бо користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина; Ми ними...
-
Риторика - Олійник О. Б. - Тема 2 РИТОРИКА. НАУКА
"Велика бо користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина; Ми ними...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 2.5. Риторика - інструмент етилеутворення
На відміну від стилістики, що розглядає стиль як факт і безпосередньо найважливіший предмет вивчення, риторика розуміє стиль як одне із завдань, які...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 2.4. Література та риторика
Риторика традиційно протиставляється поетиці, граматиці та стилістиці. Вважається, що поетика і риторика відштовхуються від різного емпіричного матеріалу...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 2.3. Місце риторики: відношення до граматики та стилістики
Риторика традиційно протиставляється поетиці, граматиці та стилістиці. Вважається, що поетика і риторика відштовхуються від різного емпіричного матеріалу...
-
Риторика - Колотілова Н. А. - РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін "риторика" Походить від давньогрецького слова "оратор" і означає теорію ораторського...
-
Риторика - Колотілова Н. А. - Частина 1. РИТОРИКА ЯК НАУКА
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ РИТОРИКИ 1.1. Визначення риторики Термін "риторика" Походить від давньогрецького слова "оратор" і означає теорію ораторського...
Риторика - Мацько Л. І. - ВІТЧИЗНЯНА РИТОРИКА