Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ XIV. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму
Священною книгою іудаїзму є Талмуд, буддизму - Трипітака, індуїзму - Веди, зороастризму - Авеста.
Талмуд (давньоєвр., від ламейд - вивчення) - багатотомний збірник єврейських догматичних, правових, релігійно-філософських, етичних і побутових уявлень, які сформувалися протягом багатьох віків - з IV ст. до н. е. до V ст. н. е. Структурними складовими Талмуда є Мішна та Гемара. Мішна - об'ємний коментар до Вітхого завіту. Вона поділяється на 63 трактати, які утворюють 6 розділів. Гемара - збірник тлумачень до трактатів Мішни. Завдяки тому, що коментування Мішни здійснювалося у Палестині й Вавілоні, розрізняють два Талмуди: палестинський (Т. Єру-шалмі) і вавілонський (Т. Бавлі). Перший було оброблено у III ст., другий - у V ст. Спочатку зміст Талмуда передавався усно з покоління в покоління. Тому на відміну від Вітхого завіту - писаного закону - Талмуд називався усним законом. Пристосовуючи Біблію до історичних умов, талмудисти розробили безліч правил, настанов та заборон, розрахованих на посилення національної замкненості й релігійного відособлення єврейських народних мас. Догматика Талмуда в наш час є основою іудаїзму.
Талмуд вмішує різні відомості та роздуми про культ, догматику, мораль і різноманітні релігійні приписи, а також елементарні дані з первісної медицини, математики, географії, притчі й прислів'я, казки і легенди, міфи. Він зберіг і деякі дані історичного характеру: про виникнення релігійних партій і угруповань в Іудеї (книжники, ессени, салдукеї, фарисеї), трансформацію релігійних уявлень стародавніх євреїв з часу завершення Вітхого завіту. Через весь Талмуд проводяться реакційні ідеї залежності людини від Бога, непорушності рабовласницьких, експлуататорських порядків, а також проповідь покірності та упокорення, з одного боку, і презирство до соціальних низів - з другого. Заперечуючи науку і філософію, Талмуд утверджує середньовічну теологію. У руках рабинів Талмуд є способом затемнення свідомості трудящих.
Трипітака
Трипітака. Канонічна буддійська література, відома під назвою "Трипітака" ("три корзини"), виникла в Індії і на Цейлоні протягом останніх двох-трьох століть до нової ери і перших століть нової ери. Очевидно, тексти спочатку писали на пальмових листках і складали в корзини. Звідси й пішла назва. Мовою буддійської літератури були палійська і санскрит.
Буддійський канон частково складений на Першому буддійському соборі в місті Раджагрихі в V ст. до н. е. Згідно з легендою, після смерті Будди ченці зібралися на собор і, вислухавши оповідь учнів покійного про його заповіт щодо правил поведінки ченців, про основні положення його вчення, про філософські роздуми вчителя, визнали його вчення основою свого життя. Остаточну редакцію буддійський канон одержав на Третьому соборі в Паталіпутрі (111 ст. до н. е., період правління Ашоки). Але вперше канон було записано у 80-х роках до н. е. на мові палі (о. Цейлон), і лише в перших століттях нашої ери з'явився його санскритський варіант - Трипітака. Найповніше збереглася палійська версія Трипітаки, проголошена школою теравадинів, яку багато хто вважає найортодоксальнішою школою в буддизмі.
Канонічні тексти Трипітаки поділяються на три частини. Перша - Віная-пітака ("корзина статусу") - описує обов'язкові правила прийому до буддійських общин, приписи стосовно життя періоду дощів, правила щодо житла, одягу тощо.
Другою частиною Трипітаки є Сутта-пітака ("корзина повчань"). Це найповніша збірка буддійських повчань і промов. Головну роль у ній відіграють промови Будди і його учнів. Тут вміщено діалоги, вірші, легенди й афоризми. Багато місця відводиться доведенню переваг буддизму над брахманізмом і вигодам від вступу в буддійську общину. Значну увагу приділяє критика аскетизму як методу врятування; йому протиставляються любов, співчуття, відсутність заздрості. Разом із міфами про створення світу тут вмішено оповідь про останні дні життя Будди, обставини його смерті, спалення його тіла і поділ останків після спалення. Ця книга - важливе джерело знань про звичаї, народні традиції, напрями релігійної думки.
Третя частина Трипітаки - Абідарма-пітака ("корзина тлумачення вчення"). Тут у метафізичному й психологічному аспектах розглядається буддійське вчення; чуттєвий світ тлумачиться як породження свідомості самої людини. Сума уявлень, відтворених людиною, і є, згідно з буддизмом, сприйнятий світ. Релігійно-філософські та етичні питання, освітлені в трактатах, розглядаються як одкровення Будди. Ця частина Трипітаки пізніше за інші включена до канону і тому деякими буддійськими богословськими школами не вважається за божественну.
Різноманітні школи і течії буддизму вносили поправки в Три-літаку. Тому у 1871 р. в Мандалаї (Бірма) було скликано спеціальний собор, на якому 2400 ченців шляхом співставлення різних списків та перекладів Трипітаки уніфікували її текст, який став канонічним. Цей текст пізніше висікли на 729 мраморних плитах, кожна з яких містилася у крихітному храмі. Так була створена своєрідна бібліотека, яка зберігала канон-Кутодо і стала місцем, шанованим буддистами всього світу.
У канон входить також "Джатакі" - збірник оповідань про 550 попередніх перероджень Будди; це здебільшого фольклорний індійський матеріал. В каноні не говориться про існування конкретного особистого Бога-творця Всесвіту, але він твердить, що у світі панує якась непізнаванна духовна істота, що перебуває у вічному спокої. Ця істота - Будда в собі, Будда в нірвані. Весь матеріальний видимий світ, за буддизмом, не існує реально, а являє собою лише ілюзорний прояв містичного духовного начала - Будди. За буддійськими уявленнями є три світи: земний - світ почуттів, до якого належать люди, тварини, духи; небесний - світ форм, населений богами, і світ абсолютної пустоти, в якому перебуває Будда. Постійно і незмінно існує лише останній, таємний світ пустоти - втілення одвічного духовного начала. Інші світи минущі, бо є лише проявом того самого духовного начала Будди. Кінець кінцем земля і весь видимий матеріальний світ, що називається сансарою, зникне і зіллється з вищим світом пустоти, вічного спокою - нірваною. Таким чином, за буддизмом дійсний матеріальний світ уявляється тимчасовим, минущим фактором, а постійною і вічною основою всього є духовне начало. Поняття "нірвана", що збігається по суті з поняттям про духовне всеохоплююче начало, в буддизмі характеризується так: "Існують учні, пристановище, де нема ні землі, ні води, ні світла, ні повітря; де нема ні безконечності простору, ні безконечності розуму, нічого б там не було; де нема ні уявлень, ні відсутності їх, де нема ні цього світу, ні іншого світу, ні сонця, ні місяця. Це існує без основи, без розвитку, без опори, це є кінець страждання" (Г. Ольденберг. Будда, ero жизнь, уче-ние и община. - М, 1898. - С.263).
Схожі статті
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §1. Буддизм
Розглядаючи світові релігії, передусім необхідно звернути увагу на те, що їм властиві такі риси: А) зв'язок їх виникнення з стрімкими поворотами в...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ XIII. Світові релігії
Розглядаючи світові релігії, передусім необхідно звернути увагу на те, що їм властиві такі риси: А) зв'язок їх виникнення з стрімкими поворотами в...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ IX. Іудаїзм
Іудаїзм - одна із древніх релігій, що збереглася до наших днів. Словом іудаїзм називають релігію, поширену серед євреїв. Це слово походить від назви...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Буддизм та питання війни і миру
Буддизм в азіатських країнах має вплив на широкі верстви населення. Його роль у суспільно-політичному житті нерівнозначна. На різних етапах суспільного...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ XII. Релігія античного світу
Релігія критомінейської епохи . Наше досліження історії релігії переноситься до Європи. Саме тут відбувся розвиток цивілізації, яка була безпосереднім...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ XI. Релігії Китаю
§1. Конфуціанство Виникнення конфуціанства завжди пов'язується із Стародавнім Китаєм. У чому специфіка релігійної структури і психологічних особливостей...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §3. Синтоїзм
Індійська і китайська цивілізації протягом віків мали значний вплив на сусідні країни й народи. І хоча цей вплив носив різнобічний характер, а на...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Форми первісних вірувань
Сукупність названих елементів утворюють форми первісних релігійних вірувань, а ця сукупність в свою чергу обумовлена природними, виробничими, історичними...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ X. Релігії ІНДІЇ
§1. Ведична релігія Індійська цивілізація - одна з найбільш стародавніх на нашій планеті. На території Індії знайдено чимало пам'яток палеоліту. Вже у...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §4. Зороастризм
Зороастр - засновник релігії стародавніх персів, відомий під назвою маздеїзму, - особа напівміфічна. Історія згадує про нього вперше при Дарії Гістаспе,...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ IV. Психологія релігії
Специфіка психології релігії полягає в тому, що вона виникла на стику декількох галузей знання. Психологія релігії склалася на перехрещенні філософії,...
-
Поруч з Двуріччям і Стародавнім Єгиптом територія Малої і Передньої Азії, яку становлять численні гори, нагір'я та пустелі - це територія...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ III. Філософія релігії
Філософія релігії виникла в XVII - XVIII ст Спочатку вона розвивалася в дусі західного просвітництва, виходячи з принципів вільнодумства та раціоналізму....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ VII. Характеристика релігій світу
Вивчення даної теми має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення. Релігія в сучасному світі має істотний вплив на свідомість і поведінку...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §2. Даосизм
Верхи китайського суспільства жили за конфуціанськими нормами, виконували обряди і ритуали на честь предків, неба і землі згідно з вимогами Л ицзі....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Релігія в епоху еллінізму
Антропоморфне уявлення греків про своїх богів неминуче викликало відповідне ставлення до них - в їх очах боги були зрозумілі і близькі людиноподібні...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Релігія античної Греції
Антропоморфне уявлення греків про своїх богів неминуче викликало відповідне ставлення до них - в їх очах боги були зрозумілі і близькі людиноподібні...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Релігійний культ стародавніх греків
Антропоморфне уявлення греків про своїх богів неминуче викликало відповідне ставлення до них - в їх очах боги були зрозумілі і близькі людиноподібні...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Міфологія Стародавньої Греції
Стародавньогрецька міфологія була одним з найяскравіших явищ, що відбивались на всій світовій цивілізації. Вона з'явилася уже в первісному світогляді...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Релігія критомінейської епохи
Релігія критомінейської епохи . Наше досліження історії релігії переноситься до Європи. Саме тут відбувся розвиток цивілізації, яка була безпосереднім...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Виховання і освіта
Починаючи з епохи Хань, конфуціанці не тільки тримали в своїх руках управління державою і суспільством, а й піклувалися про те, щоб конфуціанські норми і...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §7. Брахманізм
Джайнізм - релігія, що виникла в Індії в VI ст. до н. е. одночасно з буддизмом як опозиція брахманізму, що освячував кастовий лад. Джайнізм виражав...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §6. Сикхізм
Джайнізм - релігія, що виникла в Індії в VI ст. до н. е. одночасно з буддизмом як опозиція брахманізму, що освячував кастовий лад. Джайнізм виражав...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §5. Джайнізм
Джайнізм - релігія, що виникла в Індії в VI ст. до н. е. одночасно з буддизмом як опозиція брахманізму, що освячував кастовий лад. Джайнізм виражав...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Культ предків і норми Сяо
Йдеться про культ предків, як мертвих, так і живих. Значно змінивши зміст і форми цього культу, відомого в своїх основних рисах майже всім народам,...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §1. Конфуціанство
§1. Конфуціанство Виникнення конфуціанства завжди пов'язується із Стародавнім Китаєм. У чому специфіка релігійної структури і психологічних особливостей...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Філософія даосизму
Верхи китайського суспільства жили за конфуціанськими нормами, виконували обряди і ритуали на честь предків, неба і землі згідно з вимогами Л ицзі....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Брахманістський культ
Брахманістський культ. Брахманізм як новий ступінь релігійного розвитку виявив себе і в розробці релігійного культу. Всі боги набирають націоналізованого...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ II. Основні теорії походження релігії
Проблема виникнення релігії дуже важлива для повного розуміння її суті і значення. Якщо ми хочемо досконало знати якесь явище чи річ, ми неодмінно...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ І. Релігієзнавство як наука
Становлення нової держави, а саме цей процес триває зараз в Україні, майже завжди супроводжується кризовими явищами, які охоплюють всі сфери людського...
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ XIV. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму