Релігієзнавство - Лубський В. І. - §1. Конфуціанство
§1. Конфуціанство
Виникнення конфуціанства завжди пов'язується із Стародавнім Китаєм. У чому специфіка релігійної структури і психологічних особливостей мислення, всієї духовної орієнтації в Китаї?
Тверезо мислячий китаєць ніколи не задумувався над таємницями буття, проблемами життя і смерті, проте він завжди бачив перед собою еталон порядності і вважав за свій священний обов'язок йому наслідувати. Китаєць над усе цінує своє матеріальне життя. Величезними і загальновизнаними пророками тут вважалися насамперед ті, хто вчив жити гідно й у відповідності з прийнятою нормою, а не в ім'я благополуччя на тім світі або порятунку від страждань.
Усі ці специфічні особливості системи цінностей, що склалися у Китаї за тисячоліття, що передували епосам Конфуція, підготували країну до сприйняття тих принципів і норм життя, які назавжди увійшли в історію під назвою конфуціанство. Суть їх уже тоді, задовго до Конфуція, зводилася до відособлення ірраціональних основ релігії і звеличення раціональних основ етики, підпорядкування релігійно-етичних норм вимогам соціальної політики й адміністрації.
Конфуцій (Кун Фуцзі) народився і жив в епоху великих соціальних і політичних потрясінь, коли Китай перебував у тяжкій кризі. Влада чжоуського правителя давно послабилася, хоча він і продовжував вважатися сином неба і виконував свої функції першо-священика. Руйнувалися патріархально-родові норми, у жорстоких міжусобицях гинула родова аристократія, на зміну їй приходила централізована влада правителів окремих каст, що опиралися на адміністративно-бюрократичний апарат із незначного служилого чиновництва. Виступивши з критикою своєї епохи і високо оцінюючи минуле, Конфуцій на основі цього протиставлення створив свій ідеал удосконаленої людини Цзюн-цзи.
Високоморальний Цзюн-цзи, сконструйований Конфуцієм як еталон для наслідування, володіє двома важливими, за його уявленням, гідностями: гуманністю і почуттям обов'язку. Поняття "гуманність" (жень) включало в себе багато якостей: скромність, справедливість, стриманість, гідність, безкорисливість, любов до людей тощо. Жень - це високий, майже недосяжний ідеал, характерними рисами якого володіли лише стародавні: із сучасників Конфуцій вважав гуманним, включаючи й себе, тільки свого рано померлого улюбленого учня Янь Хуеня. Обов'язок - це моральне зобов'язання, яке гуманна людина завдяки своїм доброчесностям несе в собі сама. Почуття обов'язку, як правило, обумовлене знанням і вищими принципами, але не розрахунком. Конфуцій розробив і ряд інших понять, включаючи вірність і щирість (чжень), благопристойність і дотримання церемоній і обрядів.
Конфуцій щиро прагнув створити ідеал лицаря доброчесності, який бореться за утвердження високої моралі, проти існуючої несправедливості. Однак, як це трапляється, з перетворенням його учення в офіційну догму, на перший план виступила не суть, а зовнішня форма, що виявилася переважно в демонстрації відданості старовині, повазі до старших, удаваній скромності й порядності. В середньовічному Китаї поступово склалися і були канонізовані певні норми і стереотипи поведінки кожної людини залежно від того, яке місце вона займала в соціально-чиновницькій ієрархії.
У будь-який момент життя, на будь-який випадок - у щасті й горі, при народженні й смерті, вступі до школи чи призначенні на службу - завжди і в усьому існували строго фіксовані й обов'язкові для всіх правила поведінки. В епоху Хань було складено детальний збірник цих правил зовнішньої ввічливості і церемоній - трактат Лінзи, компендіум конфуціанських норм, який використовували протягом більше двох тисяч років. Усі записані в цій обрядовій книзі правила належало знати і застосовувати на практиці, причому з більшим старанням, чим вище становище в суспільстві займала людина.
Конфуцій, відштовхуючись від сконструйованого ним соціального ідеалу, сформулював основи такого соціального порядку, який хотів би бачити в Піднебесній: "Хай батько буде батьком, син - сином, цар - царем, чиновник - чиновником, хай все в цьому світі хаосу і мішанини стане на свої місця, всі будуть знати свої місця, права і обов'язки, робити те, що їм належить. Упорядковане таким чином суспільство повинно складатися з двох категорій: верхів і низів - тих, хто думає і управляє, і тих, хто трудиться і підкоряється". Критерієм поділу на верхи і низи служили не знатність походження і тим більше не багатство, яке Конфуцій зневажав, а лише знання і чесноти, а точніше, ступінь близькості людини до ідеалу Цзюн-цзи.
Формально цей критерій відкривав шлях для будь-кого, хто приносив в'язку сушеного м'яса, тобто плату за навчання. Фактично справа була складнішою: чиновники були відокремлені від простого народу стіною ієрогліфів, тобто письменністю, перешкодою, яку важко було подолати.
Однією з найважливіших основ соціального порядку, за Кон-фуцієм, було суворе підкорення старшим. Будь-хто із старших: батько, чиновник чи імператор - це незаперечний авторитет для молодшого. Сліпа покора його волі, слову, бажанню - це елементарна норма держави в цілому, клану, сім'ї. Невипадково Конфуцій полюбляв говорити, що держава - це велика сім'я, а сім'я - це мала держава.
Схожі статті
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ XI. Релігії Китаю
§1. Конфуціанство Виникнення конфуціанства завжди пов'язується із Стародавнім Китаєм. У чому специфіка релігійної структури і психологічних особливостей...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - 4. Виникнення та розвиток соціології релігії
Соціологія релігії починає формуватися як наукова дисципліна приблизно з середини минулого століття. Своїм виникненням вона багато чим зобов'язана тим...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §2. Брахманізм
В 6 - 5 ст. до н. е. в Стародавній Індії склалось чимало крупних рабовласницьких держав, серед яких особливо виділялися Магадха, Кошала, Гандхара. В цих...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ IX. Іудаїзм
Іудаїзм - одна із древніх релігій, що збереглася до наших днів. Словом іудаїзм називають релігію, поширену серед євреїв. Це слово походить від назви...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §1. Визначення релігії
Відповісти на питання "що таке релігія?" соціолог, на думку Вебера, може лише після того, як він вивчить цей феномен: "Визначення того, що є релігія, не...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ V. Соціологія релігії
1. Соціологія релігії - як частина соціології 1. Соціологія релігії - це частина соціології, одна з соціологічних дисциплін, що використовує вироблені...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Релігія на рівні соціальної системи
Оскільки цей рівень містить у собі і початкові стадії індивідуального розвитку, він дає можливість зрозуміти функції релігії у процесі розвитку способу...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Релігія на рівні індивідуальної системи, яка складає особистість
Оскільки цей рівень містить у собі і початкові стадії індивідуального розвитку, він дає можливість зрозуміти функції релігії у процесі розвитку способу...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - 1. Соціологія релігії - як частина соціології
1. Соціологія релігії - як частина соціології 1. Соціологія релігії - це частина соціології, одна з соціологічних дисциплін, що використовує вироблені...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §3. Індуїзм
Індуїзм - одна з найпоширеніших національних релігій світу, її сповідують біля 478 млн. чоловік. В Індії індуїсти становлять 84 % населення, Непалі - 89...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Брахманістський культ
Брахманістський культ. Брахманізм як новий ступінь релігійного розвитку виявив себе і в розробці релігійного культу. Всі боги набирають націоналізованого...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Етична філософія релігії
Етична філософія релігії . Релігія у свій класичний період дає людині не тільки світогляд, все її розумне буття, вона дає їй також етику, мету, волю і...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Теїстична теорія
Ця теорія походження релігії з суті самого теїзму. Теїзм визнає буття Бога як істоти принципово протилежної світові кінчених речей і явищ, істоти...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Академічний теїзм
При розгляді проблем походження релігії виникає питання про те, в яких богів вірили на початку релігії люди? В залежності від характеру і складу...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Монотеїзм, політеїзм, генотеїзм
При розгляді проблем походження релігії виникає питання про те, в яких богів вірили на початку релігії люди? В залежності від характеру і складу...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Первісні вірування
В сучасній етнографічній, історичній, філософській та іншій літературі часто вживається термін "первісна релігія". Він досить точно визначає час...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Чому виникла релігія
Релігія дуже складне явище духовного життя суспільства, вона виникла в складних умовах становлення людства, створення ним цивілізації. Відбувалось це...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - в) Соціологія релігії і теологія
Феноменологія релігії посідає проміжне становище між науками про релігію і теологією. Вона походить з визнання реального існування об'єкта релігійного...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - б) Соціологія релігії та феноменологія
Феноменологія релігії посідає проміжне становище між науками про релігію і теологією. Вона походить з визнання реального існування об'єкта релігійного...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - а) Соціологія релігії та інші науки про релігію
2. Соціологія релігії - одна з багатьох наук, що займаються вивченням релігійного феномена у різних його аспектах. Не лише соціологи, але й історики,...
-
2. Соціологія релігії - одна з багатьох наук, що займаються вивченням релігійного феномена у різних його аспектах. Не лише соціологи, але й історики,...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Іудейські обряди і свята
Іудейські обряди і свята. Серед обрядів найбільше значення має обряд обрізання. Згідно з біблейськими легендами Бог подарував єврейському патріарху...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Реформований іудаїзм
Реформований іудаїзм . Протягом XIX ст. серед єврейського населення ряду країн Західної Європи і США виник і набув широкого розповсюдження рух,...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Поява релігії
Припущення багатьох дослідників 19 - пер. пол. 20 ст. про історичний характер релігії досягненнями сучасної науки перетворено в незаперечний факт....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Родоплемінні релігії
Вивчення даної теми має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення. Релігія в сучасному світі має істотний вплив на свідомість і поведінку...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Типи релігій
Вивчення даної теми має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення. Релігія в сучасному світі має істотний вплив на свідомість і поведінку...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ VII. Характеристика релігій світу
Вивчення даної теми має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення. Релігія в сучасному світі має істотний вплив на свідомість і поведінку...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Розділ VI. Футурологія релігії
Перед людством завжди стояло і тепер стоїть питання не тільки визначити історію, становлення та існування того або іншого явища, а й обумовити його...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Історичний характер релігії
Припущення багатьох дослідників 19 - пер. пол. 20 ст. про історичний характер релігії досягненнями сучасної науки перетворено в незаперечний факт....
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Наукові теорії походження релігії
Розвиток науки і культури, поглиблення досліджень в галузі вивчення людини і суспільства дали поштовх розвитку релігієзнавства. Але його не минули...
Релігієзнавство - Лубський В. І. - §1. Конфуціанство