Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Розділ 9. Населення України
1. Актуальність вивчення теми. Знання про стан населення України, його структуру і тенденції формування дають змогу виявляти проблеми розвитку демографічної ситуації, передбачати очікувані перспективні зміни потужності трудового потенціалу.
2. Провідна ідея теми. Незважаючи на негативні тенденції формування демографічної ситуації в 1990- 2006 рр., Україна має шанси поліпшити демовідтворення та забезпечити себе достатніми запасами праці, необхідними для ефективного розвитку національного господарського комплексу.
3. Головні завдання в освоєнні матеріалу. Володіти інформацією про особливості відтворення населення - детермінанта величини трудового потенціалу.
У постіндустріальному й інформаційному суспільствах пріоритетного значення набуває Трудовий потенціал, Особливості використання якого в період формування нової економічної політики визначать, по суті, ефективність нового суспільства не лише у найближчій, а й у віддаленішій перспективі. Очевидно, що величина трудового потенціалу, тобто гранична кількість і якість запасів праці в суспільстві, залежить насамперед від носіїв цих запасів (чисельності населення).
Розглянемо динаміку населення України за роки її незалежності (табл. 9.1).
Таблиця 9.1. Динаміка чисельності населення України за 1990-2007 рр.*
Роки |
Кількість наявного населення |
Кількість постійного населення | ||||
Всього, тис. осіб |
У тому числі |
Всього, тис. осіб |
У тому числі | |||
Міське |
Сільське |
Чоловіки |
Жінки | |||
1990 |
51838,5 |
34 869,2 |
16 969,3 |
51 556,5 |
34 535,6 |
17020,9 |
1991 |
51 944,4 |
35 085,2 |
16 859,2 |
51 623,5 |
23 886,5 |
27 737,0 |
1992 |
52 056,6 |
35 296,9 |
16 759,7 |
51 708,2 |
23 949,4 |
27 758,8 |
1993 |
52 244,1 |
35471,0 |
16 773,1 |
51 870,4 |
24 046,3 |
27 824,1 |
1994 |
52 114,4 |
35 400,7 |
16 713,7 |
51 715,4 |
23 981,1 |
27 734,3 |
1995 |
51 728,4 |
35 118,8 |
16 609,6 |
51 300,4 |
23 792,3 |
27 508,1 |
1996 |
51 297,1 |
34 767,9 |
16 529,2 |
50 874,1 |
23 591,6 |
27 282,5 |
1997 |
50818,4 |
34 387,5 |
16 430,9 |
50 400,0 |
23 366,2 |
27 033,8 |
1998 |
50 370,8 |
34 048,2 |
16 322,6 |
49 973,5 |
23 163,5 |
26810,0 |
1999 |
49 918,1 |
33 702,1 |
16 216,0 |
49 544,8 |
22 963,4 |
26 581,4 |
2000 |
49 429,8 |
33 338,6 |
16 091,2 |
49 115,0 |
22 754,7 |
26 360,3 |
2001 |
48 923,2 |
32 951,7 |
15 971,5 |
48 663,6 |
22 530,4 |
26 133,2 |
2002* |
48 457,1 |
32 574,4 |
15 882,7 |
48 240,9 |
22 316,3 |
25 924,6 |
2003 |
48 003,5 |
32 328,4 |
15 675,1 |
47 823,1 |
22 112,5 |
25 710,6 |
2004 |
47 622,4 |
32 146,4 |
15 476,0 |
47 442,1 |
21 926,8 |
25 515,3 |
2005 |
47 280,8 |
32 009,3 |
15 271,5 |
47 100,5 |
21 754,0 |
25 346,5 |
2006 |
46 929,5 |
31 877,7 |
15 051,8 |
46 749,2 |
21 574,7 |
25 174,5 |
2007 |
46 646,0 |
31 777,4 |
14 868,6)46 465,7 |
21434,7 |
25 031,0 |
*3а даними Держкомстату України
Дані засвідчують, що в 90-х роках почалося скорочення чисельності українського етносу. Так, найбільша чисельність населення офіційно зареєстрована в Україні у 1993 р., після якого сформувалася стійка тенденція її зменшення. Наприклад, тільки з 1993 до 1999 рр. чисельність населення України зменшилося на 2,1 млн осіб (рис. 9.1).
За матеріалами Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р., в Україні постійно проживало 48,4 млн осіб, у тому числі в міських поселеннях - 32,6 млн (67,1 %), сільських - 15,9 млн (32,9%). За
Рис. 9.1. Динаміка постійного та наявного населення України за 1990-2007 рр.
1993-2002 рр. Україна втратила 3,8 млн осіб (7,9 %), причому втрати міського населення становили 2,9 млн, сільського - 0,9 млн. За початок зазначеного періоду не випадково взято 1993 р. Адже саме в цьому році чисельність населення була найбільшою за всю історію України: вона досягнула 52,2 млн. За дев'ять років - з 1993 р. до 2002 р. - країна втратила стільки населення, скільки вона накопичувала, згідно з наявними статистичними даними, впродовж 20-річного періоду - з 1973 до 1993 рр.
Наслідком систематичного зменшення чисельності населення - депопуляції - стало його звужене відтворення, яке формується у зв'язку зі зменшенням рівня народжуваності й зростанням рівня смертності. Наголосимо, що рівень народжуваності в Україні почав суттєво зменшуватися в другій половині 80-х років, а рівень смертності - різко зростати в 90-х роках XX ст.
Одночасно зі зменшенням чисельності населення в Україні в 1990-2007 рр. відбувалися такі процеси:
- зменшення кількості сільських населених пунктів з 28 804 у 1990 р. до 28 540 у 2007 р.;
- зменшення кількості селищ міського типу з 927 у 1990 р. до 886 у 2007 р.;
- зменшення районів у містах з 120 у 1990 р. до 118 у 2007 р.;
- зменшення щільності населення з 86 у 1990 р. до 78 осіб на 1 км2У 2007 р.;
- збільшення кількості сільських рад з 8996 у 1990 р. до 10 279 у 2007 р.;
- збільшення міст з 436 у 1990 р. до 456 у 2007 р. (табл. 9.2).
Згідно з даними Держкомстату України, впродовж 2006 р. чисельність наявного населення України продовжувала зменшуватись. Обсяг скорочення становив 2006 р. 283,5 тис. осіб (2005 р. - 351,3 тис), а кількість жителів країни на 1 січня 2007 р. дорівнювала 46 646,0 тис. Інтенсивність скорочення населення у 2006 р. становила 6,1 особи на 1000 жителів і була значно нижчою не лише рівня 2005 р. (7,5 %), ай найменшою за останні 13 років.
З огляду на використання трудового потенціалу, важливе значення має аналіз вікової структури населення та її динаміки впродовж останніх років. Адже розгляд такої динаміки дасть змогу передбачити можливі зміни в перспективі й визначити, скільки осіб претендуватиме на робочі місця. За 1990-2007 рр. вікова структура населення України суттєво змінилася (табл. 9.3).
Дані таблиці засвідчують різке зменшення чисельності осіб віком 0-14 років і зростання чисельності осіб віком понад 65 років у 2007 р. порівняно з 1990 р. Порівняти й проаналізувати вікову структуру населення 1990 р. і 2007 р. можна, скориставшись рис. 9.2.
Таблиця 9.3. Динаміка вікової структури України за 1990-2007 рр.*
Роки |
Розподіл населення за віком на початок Року, тис. осіб |
У тому числі у віці: | ||||
0-14 років |
16-24 роки |
25-44 роки |
45-64 роки |
65 і понад років | ||
1990 |
51 556,5 |
11 084,2 |
6935,2 |
14 513,2 |
12 849,3 |
6174,6 |
1991 |
51 623,5 |
11029,5 |
7002,9 |
14 764,5 |
12 497,5 |
6329,1 |
1992 |
51 708,2 |
10 951,4 |
7055,0 |
14 879,3 |
12 314,3 |
6508,2 |
1993 |
51 870,4 |
10 915,4 |
7118,7 |
15 006,7 |
12 139,3 |
6690,3 |
1994 |
51 715,4 |
10 767,7 |
7146,1 |
14 973,0 |
11965,3 |
6863,3 |
1995 |
51 300,4 |
10 528,7 |
7159,6 |
14 727,0 |
11924,0 |
6961,1 |
1996 |
50 874,1 |
10 246,0 |
7164,4 |
14 578,3 |
11826,4 |
7059,0 |
1997 |
50 400,0 |
9 952,4 |
7131,7 |
14 435,2 |
11827,9 |
7052,8 |
1998 |
49 973,5 |
9 624,5 |
7117,9 |
14 325,9 |
11 878,6 |
7026,6 |
1999 |
49 544,8 |
9 206,0 |
7202,0 |
14 226,8 |
12 008,4 |
6901,6 |
2000 |
49 115,0 |
8 781,0 |
7275,9 |
14 092,2 |
12 147,0 |
6818,9 |
2001 |
48 663,6 |
8 373,3 |
7325,5 |
13 992,0 |
12 128,8 |
6844,0 |
2002** |
48 240,9 |
7 949,9 |
7381,2 |
13 851,5 |
12 079,7 |
6978,6 |
2003 |
47 823,1 |
7 569,5 |
7457,8 |
13 726,8 |
11875,5 |
7193,5 |
2004 |
47 442,1 |
7 246,3 |
7478,6 |
13 590,9 |
11 757,0 |
7369,3 |
2005 |
47 100,5 |
6 989,8 |
7455,7 |
13 460,6 |
11687,2 |
7507,2 |
2006 |
46 749,2 |
6 764,7 |
7366,7 |
13 342,8 |
11 707,8 |
7567,2 |
2007 |
46 465,7 |
6 606,4 |
7266,8 |
13 249,5 |
11 739,9 |
7603,1 |
- За даними Держкомстату України **
За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р.
Демографи констатують, що статевовіковий склад населення є не лише об'єктивним результатом еволюції природного та міграційного руху людей, а й своєрідним узагальненим відображенням демографічної поведінки населення загалом. Згідно з думкою відомого польського демографа Е. Россета, "віковий склад населення - це ніби живий пам'ятник усім демографічним
Рис. 9.2. Вікова структура населення України У 1990 і 2007 рр.
Фактам, що мали місце у минулі сто років". Безсумнівно, вікова структура залежить від особливостей демо-відтворення в країні, але, вона, в свою чергу, впливає на демографічну ситуацію в Україні. Зазначимо, що у нас суттєво змінилися окремі показники відтворення населення (табл. 9.4).
Таблиця 9.4. Показники демографічного відтворення населення України за 1990-2007 рр.*
Роки |
Кількість народжених, тне. осіб |
Частка дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, % |
Кількість померлих, тис. осіб |
Природний приріст населення, тис. осіб |
Міграція населення між Україною й іншими державами, приріст (скорочення) населення, тис. осіб |
Кількість зареєстрованих шлюбів, одиниць |
Кількість зареєстрованих розлучень, одиниць | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 | |
1990 |
657,2 |
11,2 |
629,6 |
27,6 |
78,3 |
482,8 |
192,8 | |
1991 |
630,8 |
11,9 |
669,9 |
-39,1 |
151,3 |
493,1 |
200,8 | |
1992 |
596,8 |
12,1 |
697,1 |
-100,3 |
287,8 |
394,1 |
222,6 | |
1993 |
557,5 |
13,0 |
741,7 |
-184,2 |
54,5 |
427,9 |
219,0 | |
1994 |
521,5 |
12,8 |
764,6 |
-243,1 |
-142,9 |
399,2 |
207,6 | |
1995 |
492,9 |
13,2 |
792,6 |
-299,7 |
-131,6 |
431,7 |
198,3 | |
1996 |
467,2 |
13,6 |
776,7 |
-309,5 |
-169,2 |
307,5 |
193,0 | |
1997 |
442,6 |
15,2 |
754,2 |
-311,6 |
-136,0 |
345,0 |
188,2 | |
1998 |
419,2 |
16,2 |
719,9 |
-300,7 |
-152,0 |
310,5 |
179,7 | |
1999 |
389,2 |
17,4 |
739,2 |
-350,0 |
-138,3 |
344,9 |
175,8 | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 | |
2000 |
385,1 |
17,3 |
758,1 |
-373,0 |
-133,6 |
274,5 |
197,3 | |
2001 |
376,4 |
18,0 |
745,9 |
-369,5 |
-152,2 |
309,6 |
181,3 | |
2002 |
390,7 |
19,0 |
754,9 |
-364,2 |
-33,8 |
317,2 |
183,5 | |
2003 |
408,6 |
19,9 |
765,4 |
-356,8 |
-24,2 |
371,0 |
177,2 | |
2004 |
427,3 |
20,4 |
761,3 |
-334,0 |
-7,6 |
278,2 |
173,2 | |
2005 |
426,1 |
21,4 |
782,0 |
-355,9 |
4,6 |
332,1 |
183,5 | |
2006 |
460,4 |
21,1 |
758,1 |
-297,7 |
14,2 |
355,0 |
179,1 |
* За даними Держкомстату України
Основним фактором зменшення чисельності населення України є його природне скорочення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених), яке на початок 2006 р. фіксувалося в усіх регіонах. Природне скорочення населення України відбувалося впродовж багатьох років унаслідок зменшення народжуваності й зростання смертності. За 2006 р. в Україні народилось 460,4 тне. дітей, або 9,8 народжених на 1000 жителів, а померло 758,1 тис, або 16,2 %. На 100 померлих припадала 61 народжена живою дитина.
При цьому зазначимо, що особливу тривогу викликало зменшення народжуваності з 657,2 тис. осіб у 1990 р. до 460,4 тис. осіб у 2006 р., зростання майже в 2 рази за 1990-2006 рр. частки дітей, народжених жінками, котрі не перебували у зареєстрованому шлюбі, зменшення кількості укладених шлюбів. За даними Держкомстату України, загальне скорочення населення країни у 2006 р. відбувалось лише внаслідок природного скорочення - 297,7 тис. осіб, за відносно незначного міграційного приросту в розмірі 14,2 тис. осіб. Тільки за рахунок природного скорочення зменшувалась чисельність населення і в міських поселеннях, а вже скорочення населення у сільській місцевості було наслідком дії всіх трьох чинників.
Фахівці зазначають, що причинами зменшення народжуваності є низький рівень отримання доходів і соціального захисту, медичного обслуговування на фоні загального погіршення здоров'я населення, складна екологічна ситуація. Крім того, впродовж останніх трьох десятиріч в Україні спостерігаються зміни, пов'язані з орієнтацією на мало - та середньодітну сім'ю чисельністю менше трьох осіб, що характерно для більшості економічно розвинутих країн.
За останні роки інтенсивність народжуваності в країні зросла (з 7,7 % у 2001 р. до 9,8 % у 2006 р.) (табл. 9.5).
Таблиця 9.5. Показники демографічного відтворення населення України за 1990-2007 рр. у розрахунку на 1000 осіб населення*
Роки |
Кількість народжених |
Кількість померлих |
Природний приріст (скорочення) |
Смертність дітей до року** |
Кількість зареєстрованих шлюбів |
Кількість зареєстрованих розлучень |
1990 |
12,6 |
12,1 |
0,5 |
12,8 |
9,3 |
3,7 |
1991 |
12,1 |
12,9 |
-0,8 |
13,9 |
9,5 |
3,9 |
1992 |
11.4 |
13,3 |
-1.9 |
14,0 |
7,6 |
4,3 |
1993 |
10,7 |
14,2 |
-3.5 |
14,9 |
8,2 |
4,2 |
1994 |
10,0 |
14,7 |
-4,7 |
14,5 |
7,7 |
4,0 |
1995 |
9,6 |
15,4 |
-5,8 |
IV |
8,4 |
3,8 |
1996 |
9,2 |
15,2 |
-6,0 |
14,3 |
6,0 |
3,8 |
1997 |
8,7 |
14,9 |
-6,2 |
14,0 |
6,8 |
3.7 |
1998 |
8,4 |
14,4 |
-6,0 |
12,8 |
6,2 |
3,6 |
1999 |
7,8 |
14,9 |
-7,1 |
12,8 |
6.9 |
3.5 |
2000 |
7.8 |
15,4 |
-7,6 |
11,9 |
5,6 |
4,0 |
2001 |
7,7 |
15,3 |
-7.6 |
11,3 |
6,4 |
3,7 |
2002 |
8,1 |
15,7 |
-7,6 |
10,3 |
6,6 |
3,8 |
2003 |
8,5 |
16,0 |
-7,5 |
9,6 |
7,8 |
8.7 |
2004 |
9,0 |
16,0 |
-7,0 |
9,5 |
5,9 |
3.6 |
2005 |
9,0 |
16,6 |
-7,6 |
10,0 |
7,1 |
3.9 |
2006 |
9,8 |
16,2 |
6,4 |
9,8 |
7,6 |
3,8 |
* За даними Держкомстату України ** На 1000 народжених живими
Показники народжуваності традиційно вищі у західному регіоні: Рівненській (13,6 народжених на 1000 жителів), Закарпатській (13,3 %) і Волинській (13,2 %) областях і найнижчі - у північних та східних областях: Чернігівській (8,1 %), Луганській і Сумській (по 8,3 %).
Реальним резервом зменшення природного скорочення населення е зниження рівня смертності хоча б до рівня початку 90-х років XX ст. (12-13 померлих на 1000 жителів).
Інтенсивність смертності суттєво залежить від рівня постаріння населення. Тому, природно, смертність у 2006 р. була найвища у Чернігівській (21,1 померлих на 1000 населення), Сумській (18,4%) і Полтавській (18,1 %) областях, де спостерігається висока питома вага осіб похилого віку.
Безумовно, значний резерв скорочення смертності в країні був і залишається у зменшенні рівня дитячої смертності й особливо дітей віком до року (табл. 9.6, рис. 9.3), інтенсивність смертності котрих хоч і скорочується, але все-таки продовжує перевищувати європейські показники у 1,5-2 рази, а також смертності осіб у працездатному віці, інтенсивність якої порівняно з початком 90-х років зросла майже на чверть.
Таблиця 9.6. Смертність дітей віком до року*
Роки |
Розподіл померлих дітей у віці до року за статтю, осіб | ||
Обидві статі |
Хлопчики |
Дівчатка | |
1 |
2 |
3 |
4 |
1990 |
8525 |
4997 |
3528 |
1991 |
8831 |
5103 |
3728 |
1992 |
8429 |
4954 |
3475 |
1993 |
8431 |
5046 |
3385 |
1994 |
7683 |
4493 |
3190 |
1995 |
7314 |
4243 |
3071 |
1996 |
6779 |
3978 |
2801 |
1997 |
6282 |
3733 |
2549 |
1998 |
5423 |
3252 |
2171 |
Закінчення табл. 9.6
1 |
2 |
3 |
4 |
1999 |
5065 |
3001 |
2064 |
2000 |
4606 |
2772 |
1834 |
2001 |
4283 |
2488 |
1795 |
2002 |
4023 |
2449 |
1574 |
2003 |
3882 |
2296 |
1586 |
2004 |
4024 |
2347 |
1677 |
2005 |
4259 |
2467 |
1792 |
2006 |
4433 |
2628 |
1805 |
* За даними Держкомстату України
Рис. 9.3. Динаміка смертності дітей віком до року за 1990-2006 рр.
Значною мірою зменшення смертності дітей віком до року за 1990-2006 рр. обумовлено зменшенням числа народжених на 1000 жінок матерями у віці 15-19 років (табл. 9.7). Адже матері віком до 16 років ще самі потребують батьківської уваги, тому не можуть повноцінно виконувати обов'язки щодо немовлят. Одночасно
Тривогу викликає певне зростання дитячої смертності у 2004-2006 рр., а також зменшення сумарного коефіцієнта народжуваності на одну жінку з 1,844 у 1990 р. до 1,254 у 2006 р. (табл. 9.7).
Зазначимо, що на показниках відтворення населення позначилося і зростання захворюваності та смертності. Якщо порівняти дані табл. 9.8 і 9.9 та 9.10, то можна дійти висновку: хоча найбільша частка людей хворіє на органи дихання, але помирають люди переважно від хвороб системи кровообігу.
Захворюваність населення у 1990 і 2006 рр. розглянута на рис. 9.4.
Отже, після здобуття Україною незалежності простежується прямий взаємозв'язок стану здоров'я населення з його загальною кількістю: погіршення показників суспільного здоров'я супроводжується скороченням населення.
Високий рівень захворюваності та смертності населення в останні роки значною мірою зумовлювався катастрофою на Чорнобильській АЕС та її соціально-економічними наслідками (табл. 9.11).
Зазначимо, що високий рівень захворюваності та смертності населення суттєво вплинув на його середню очікувану тривалість життя при народженні (табл. 9.12), яка значно нижча, ніж у розвинутих країнах світу.
Міграційний приріст порівняно із розміром природного скорочення населення має значно менший вплив на формування чисельності. Наголосимо на позитивному факті: після 11 років міграційного скорочення у 2005 і 2006 рр. Україна мала додатне міграційне сальдо.
У 2006 р. в Україну на постійне місце проживання з інших країн прибуло 44,2 тис. осіб, вибуло 30,0 тис. Міграційний приріст населення у розмірі 14,2 тис. осіб складався із 12,7 тис. міграційного сальдо за рахунок країн СНД та 1,5 тис - за рахунок інших країн. Найсуттєвіше населення країни поповнилося завдяки мігрантам
Роки |
Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань, тис. | |||||||||
Усього |
У тому числі | |||||||||
Новоутворення |
Хвороби нервової системи** |
Хвороби системи кровообігу |
Хвороби органів дихання |
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини |
Хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини |
Хвороби сечостатевої системи |
Уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення |
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1990 |
32 188 |
310 |
2640 |
1149 |
17 021 |
1799 |
1374 |
1224 |
41 |
2866 |
1991 |
Ooo |
А." |
Ooo |
Ooo |
... |
... | ||||
1992 |
33 214 |
333 |
3005 |
1412 |
16 226 |
1999 |
1529 |
1459 |
52 |
3018 |
1993 |
33 833 |
332 |
3045 |
1412 |
16 671 |
2037 |
1543 |
1519 |
54 |
2878 |
1994 |
31 455 |
328 |
3024 |
1401 |
14 499 |
2135 |
1439 |
1489 |
49 |
2704 |
1995 |
32 547 |
327 |
3037 |
1390 |
15 705 |
2144 |
1416 |
1544 |
47 |
2647 |
1996 |
ЗО 169 |
335 |
3067 |
1412 |
13 221 |
2090 |
1431 |
1623 |
50 |
2603 |
1997 |
31158 |
348 |
3104 |
1497 |
14 129 |
2051 |
1476 |
1711 |
53 |
2484 |
1998 |
31 974 |
372 |
3331 |
1690 |
13 877 |
2122 |
1600 |
1881 |
59 |
2465 |
1999 |
32 959 |
382 |
767 |
1950 |
14 485 |
2037 |
1548 |
1886 |
61 |
2401 |
2000 |
33 471 |
382 |
748 |
2338 |
14 639 |
1996 |
1571 |
1939 |
62 |
2339 |
2001 |
33192 |
394 |
745 |
2384 |
14 213 |
2008 |
1593 |
2049 |
59 |
2339 |
2002 |
32 233 |
382 |
748 |
2370 |
13 372 |
1950 |
1598 |
2039 |
57 |
2244 |
Закінчення табл. 9.8
Таблиця 9.9. Структура померлих за причинами смерті у 1990-2004 рр.*
* За даними Держкомстату України
Із Узбекистана та Молдови (по 3,5 тис. осіб міграційного приросту), Китаю (2,3 тис.) і Російської Федерації (2,0 тис. осіб). Продовжується відтік населення до СІЛА та Німеччини (відповідно 1,9 тис. і 1,3 тис).
Окрім того, в Україні 2006 р. зареєстровано 280,8 тис. мігрантів, котрі переїхали на постійне проживання в інші регіони країни, змінивши чисельність їх населення. Унаслідок міжрегіональної та міждержавної міграції у 9 регіонах спостерігався міграційний приріст населення (найбільший у м. Києві - 9,9 особи на 1000 жителів і на території, підпорядкованій Севастопольській
Рис. 9.4. Структура захворюваності населення у 1990 і 2006 рр.
Таблиця 9.10. Структура померлих за причинами смерті у 2005-2006 pp.*
Роки |
Усього померлих, тис. осіб |
3 них від: | |||||
Хвороб системи кровообігу |
Новоутворень |
Зовнішніх причин смерті |
Хвороб органів травлення |
Хвороб органів дихання |
Деяких інфекційних і паразитарних хвороб | ||
2005** |
782,0 |
488,8 |
91,8 |
70,0 |
31,7 |
28,0 |
17,2 |
2006 |
758,1 |
480,8 |
90,4 |
64,6 |
30,2 |
24,7 |
16,3 |
* За даними Держкомстату України ** 3 2005 р. розробка причин смерті розглядається відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду
Таблиця 9.11. Динаміка чисельності постраждалих громадян внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС упродовж 1995-2007 рр.*
Роки |
Чисельність громадян, які мають статус постраждалих унаслідок катастрофи на Чорнобильській АБС | ||||
Усього постраждалих, осіб |
3 них | ||||
Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС |
У тому числі віднесені до категорій | ||||
1 |
2 |
3 | |||
1995 |
3 014 263 |
356 617 |
ЗО 739 |
254 520 |
71 358 |
1996 |
8092958 |
360 279 |
35 690 |
254 386 |
70 203 |
1997 |
3 213 326 |
363 780 |
41 221 |
252 939 |
69 620 |
1998 |
3 227 311 |
358634 |
44 265 |
246 094 |
68 275 |
1999 |
3364475 |
343 084 |
49 011 |
230 381 |
63 692 |
2000 |
3 361 870 |
346 316 |
56 452 |
227135 |
62 729 |
2001 |
3 278 521 |
340 654 |
58 580 |
221 164 |
60 910 |
2002 |
3096814 |
335 785 |
60889 |
215 542 |
59 354 |
2003 |
2930184 |
329607 |
62 239 |
208 567 |
58 801 |
2004 |
2 772 060 |
324 332 |
63 986 |
202 973 |
57 373 |
2005 |
2646106 |
318016 |
64 808 |
197 817 |
55 391 |
2006 |
2 594 071 |
308 694 |
65 181 |
191167 |
52 346 |
2007 |
2 526 216 |
297850 |
65 780 |
181 748 |
50 322 |
Таблиця 9.12. Зміна середньої очікуваної тривалості життя населення України впродовж 1990-2006 рр.*
Період, за який розраховані показники, роки |
Середня очікувана тривалість життя при народженні, Обидві статі, років |
У тому числі | |
Чоловіки |
Жінки | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
1991-1992 |
69,30 |
64,20 |
74,18 |
1992-1993 |
68,67 |
63,50 |
73,70 |
1993-1994 |
67,98 |
62,78 |
73,15 |
1994-1995 |
67,22 |
61,82 |
72,72 |
1995-1996 |
66,93 |
61,40 |
72,65 |
1996-1997 |
67,36 |
61,91 |
72,95 |
1997-1998 |
68,08 |
62,74 |
73,50 |
1998-1999 |
68,32 |
62,95 |
73,74 |
1999-2000 |
67,91 |
62,44 |
73,55 |
2000-2001 |
68,33 |
62,77 |
74,08 |
2001-2002 |
68,32 |
62,70 |
74,13 |
2002-2003 |
68,24 |
62,64 |
74,06 |
2003-2004 |
68,22 |
62,60 |
74,05 |
2004-2005 |
67,96 |
62,23 |
73,97 |
2005-2006 |
68,10 |
62,38 |
74,06 |
Міськраді,- 5,4%), у решти регіонів - міграційне скорочення.
Відбулися зміни чисельності населення в розрізі регіонів України, і на початок 2007 р. сформувалася своєрідна ситуація (табл. 9.13).
Згідно з даними Держкомстату України, є ще один фактор, що змінив чисельність населення, - адміністративно-територіальні перетворення, які відбулись 2006 р. у Київській і Херсонській областях: два села (с. Красятичі Київської та с. Любимівка Херсонської) були віднесені до категорії селищ міського типу. Це призвело до зростання населення міських поселень і відповідного скорочення населення сільської місцевості на 6,4 тис. осіб.
Таблиця 9.13. Постійне і наявне населення України на 1 січня 2007 р. (тис. осіб)*
Назва |
Постійне населення |
Наявне населення | ||||
Все населення |
Міське |
Сільське |
Все населення |
Міське |
Сільське | |
Україна |
46 465,7 |
31521,8 |
14 943,9 |
46646,0 |
31777,4 |
14868,6 |
Автономна Республіка Крим |
1968,4 |
1 230,0 |
738,4 |
1977,1 |
1 244,8 |
732,3 |
Області | ||||||
Вінницька |
1 679,4 |
804,0 |
875,4 |
1 686,5 |
813,0 |
873,5 |
Волинська |
1 035,3 |
522,6 |
512,7 |
1 038,0 |
528,7 |
509,3 |
Дніпропетровська |
3 419,6 |
2 850,3 |
569,3 |
3 422,9 |
2 856,3 |
566,6 |
Донецька |
4 567,7 |
4124,7 |
443,0 |
4 580,6 |
4 140,6 |
440,0 |
Житомирська |
1317,9 |
748,9 |
569,0 |
1317,1 |
751,0 |
566,1 |
Закарпатська |
1 241,0 |
456,3 |
784,7 |
1 243,8 |
461,4 |
782,4 |
Запорізька |
1846,1 |
1 407,1 |
439,0 |
1 846,9 |
1411,1 |
435,8 |
Івано-Франківська |
1382,6 |
585,4 |
797,2 |
1 385,4 |
591,7 |
793,7 |
Київська |
1 745,4 |
1 039,4 |
706,0 |
1751,1 |
1 050,4 |
700,7 |
Кіровоградська |
1 046,7 |
638,2 |
408,5 |
1053,1 |
644,3 |
408.8 |
Луганська |
2 377,3 |
2 053,7 |
323,6 |
2 381,9 |
2 059,6 |
322,3 |
Львівська |
2 550,0 |
1 525,8 |
1 024,2 |
2 568,4 |
1 548,8 |
1019,6 |
Миколаївська |
1211,1 |
812,4 |
398,7 |
1211,9 |
815,4 |
396,5 |
Одеська |
2 384,4 |
1 567,1 |
817,3 |
2 395,5 |
1 585,4 |
810,1 |
Полтавська |
1 532,7 |
914,5 |
618,2 |
1 540,5 |
926,2 |
614,3 |
Рівненська |
1153,3 |
542,0 |
611,3 |
1154,4 |
547,3 |
607,1 |
Сумська |
1 209,3 |
799,0 |
410,3 |
1211,4 |
803,4 |
408,0 |
Тернопільська |
1102,1 |
470,8 |
631,3 |
1105,4 |
475,5 |
629,9 |
Харківська |
2 796,5 |
2 215,5 |
581,0 |
2812,1 |
2 235,2 |
576,9 |
Херсонська |
1 115,6 |
678,7 |
436,9 |
1117,1 |
682,0 |
435,1 |
Хмельницька |
1 358,2 |
717,1 |
641,1 |
1361,4 |
722,8 |
638,6 |
Черкаська |
1 324,4 |
727,6 |
596,8 |
1 328,0 |
733,3 |
594,7 |
Чернівецька |
903,2 |
368,9 |
534,3 |
906,3 |
373,9 |
532,4 |
Чернігівська |
1143,4 |
690,5 |
452,9 |
1151,9 |
700,7 |
451,2 |
М. Київ |
2 676,8 |
2 676,8 |
X |
2 718,1 |
2 718,1 |
X |
Севастополь (міськрада) |
377,3 |
354,5 |
22,8 |
379,2 |
356,5 |
22,7 |
Отже, впродовж 1990-2007 pp. в Україні у формуванні демографічної ситуації переважали негативні тенденції, котрі дещо пом'якшилися в останні роки. У XXI ст. і в Україні, незважаючи на скорочення чисельності населення, все більшого значення набуває досягнення розширеного відтворення населення, яке повинно розглядатися у якісно новому, відмінному від традиційного, змісті. Його суть полягає у зростанні кваліметричних якостей трудового потенціалу замість кількісного збільшення останнього.
Схожі статті
-
Розділ 8. Природно-ресурсний потенціал як база розвитку продуктивних сил України Розділ 9. Населення України Розділ 10. Використання трудового потенціалу...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил України
Розділ 8. Природно-ресурсний потенціал як база розвитку продуктивних сил України Розділ 9. Населення України Розділ 10. Використання трудового потенціалу...
-
Розділ 8. Природно-ресурсний потенціал як база розвитку продуктивних сил України Розділ 9. Населення України Розділ 10. Використання трудового потенціалу...
-
Цей посібник є результатом викладання автором дисциплін, які розкривають особливості розвитку і розміщення продуктивних сил на національному та...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Демографічні фактори
Якщо природно-ресурсний потенціал беруть до уваги як фактор розміщення і розвитку продуктивних сил, то його розглядають як сукупність запасів усіх...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Історичні фактори
Якщо природно-ресурсний потенціал беруть до уваги як фактор розміщення і розвитку продуктивних сил, то його розглядають як сукупність запасів усіх...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Природно-ресурсний потенціал
Якщо природно-ресурсний потенціал беруть до уваги як фактор розміщення і розвитку продуктивних сил, то його розглядають як сукупність запасів усіх...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Просторовий аналіз
Просторовий аналіз, Особливості його застосування грунтовно висвітлені у праці П. Гаггета "Просторовий аналіз в економічній географії". Вченому вдалося...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Розділ 5. Територіальна структура господарства
1. Актуальність вивчення теми. Від рівня розвитку територіальної структури залежить ефективність функціонування господарства країни. Ось чому так важливо...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Екологічні фактори
До них входить забезпеченість населення житлом, дитячими дошкільними установами, загальноосвітніми школами, медичними установами (лікарнями,...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Інфраструктурні фактори
До них входить забезпеченість населення житлом, дитячими дошкільними установами, загальноосвітніми школами, медичними установами (лікарнями,...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Соціальні фактори
До них входить забезпеченість населення житлом, дитячими дошкільними установами, загальноосвітніми школами, медичними установами (лікарнями,...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Економічні фактори
Якщо природно-ресурсний потенціал беруть до уваги як фактор розміщення і розвитку продуктивних сил, то його розглядають як сукупність запасів усіх...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Комп'ютерна техніка
Просторовий аналіз, Особливості його застосування грунтовно висвітлені у праці П. Гаггета "Просторовий аналіз в економічній географії". Вченому вдалося...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Економіко-математичні методи і моделі
Просторовий аналіз, Особливості його застосування грунтовно висвітлені у праці П. Гаггета "Просторовий аналіз в економічній географії". Вченому вдалося...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Конструктивні економічні обчислення
Просторовий аналіз, Особливості його застосування грунтовно висвітлені у праці П. Гаггета "Просторовий аналіз в економічній географії". Вченому вдалося...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Кластерний аналіз
Просторовий аналіз, Особливості його застосування грунтовно висвітлені у праці П. Гаггета "Просторовий аналіз в економічній географії". Вченому вдалося...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Факторний аналіз
Просторовий аналіз, Особливості його застосування грунтовно висвітлені у праці П. Гаггета "Просторовий аналіз в економічній географії". Вченому вдалося...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - ПЕРЕДМОВА
Цей посібник є результатом викладання автором дисциплін, які розкривають особливості розвитку і розміщення продуктивних сил на національному та...
-
1. Актуальність вивчення теми. Володіння методами дослідження розвитку та розміщення продуктивних сил дає змогу отримувати нові теоретичні здобутки у цій...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Розділ 6. Економічне та соціально-економічне районування
1. Актуальність вивчення теми. Без загальноприйнятого на національному рівні соціально-економічного районування неможливе здійснення ефективної...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Розділ 2. Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил
1. Актуальність вивчення теми. Знання механізму дії факторів розвитку та розміщення продуктивних сил допоможе зрозуміти природу сучасної...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Розділ 4. Галузева структура економіки
1. Актуальність вивчення теми. Особливості трансформації галузевої структури економіки визначають рівень розвитку продуктивних сил країни. Отже, кризовий...
-
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Принципи розміщення продуктивних сил
На основі пізнання закономірностей розміщення продуктивних сил і відповідно до цілей розвитку, які в свою чергу визначаються соціально-економічною...
-
1. Актуальність вивчення теми. Без знання законів науки неможливі її подальший розвиток, нові теоретичні здобутки та перевірка цих надбань практикою. 2....
-
1. Актуальність вивчення теми. Дисципліна "Регіональна економіка" дає змогу спеціалістам чітко простежити особливості поєднання елементів - місця...
-
Регіональна економіка - Зінь Е. А. - 2.1. Загальна характеристика стану населення регіону
2.1. Загальна характеристика стану населення регіону Для вивчення кількості та стану населення країни та окремих регіонів, закономірностей формування...
-
Регіональна економіка - Зінь Е. А. - Розділ 2. НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ
2.1. Загальна характеристика стану населення регіону Для вивчення кількості та стану населення країни та окремих регіонів, закономірностей формування...
-
Регіональна економіка - Качан Є. П. - 7.1. Населення і трудовий потенціал України
Розділ 7. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ 7.1. Населення і трудовий потенціал України Населення і трудовий потенціал України е складовими економічного...
-
Регіональна економіка - Качан Є. П. - Розділ 7. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ
Розділ 7. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ 7.1. Населення і трудовий потенціал України Населення і трудовий потенціал України е складовими економічного...
Регіональна економіка - Шевчук Л. Т. - Розділ 9. Населення України