Психологія - Трофімов Ю. Л. - 6.2.2. Класифікація груп
Одна з найважливіших проблем у соціально-психологічному аналізі груп - їх класифікація (рис. 57).
За безпосередністю взаємозв'язків групи можна поділити на умовні та реальні Умовні групи об'єднуються за певною ознакою (стать, вік, рівень освіти, вид діяльності, національність та ін.) і включають у себе людей, які не пов'язані об'єктивною, реальною взаємодією. Люди, що утворюють цю спільноту, ніколи не зустрічаються і нічого не знають один про одного. Реальна група - це обмежена за розмірами спільність людей, яка існує у спільному просторі й часі та поєднується реальними стосунками взаємодії й спілкування. Умовні групи частіше виступають об'єктом соціологічного аналізу, а реальні групи досліджуються здебільшого соціальними психологами.
Групи бувають великі і малі. Велика група - це кількісно обмежена спільність людей, виділена за певними соціаль
Рис. 57. Класифікація соціальних груп
Ними ознаками (клас, нація, прошарок), або реальна, значна за розмірами та складноорганізована спільність людей, поєднана спільною діяльністю (певна організація). У великих групах виробляються суспільні та культурні цінності, традиції, громадська думка, соціальні норми. Мала група - Це відносно невелика кількість безпосередньо контактуючих людей, об'єднана спільними цілями або завданнями.
За суспільним статусом можна виділити формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні) групи. Формальні групи мають зовні задані соціально значущі цілі діяльності Для них характерні юридично зафіксований статус, нормативно визначені структура (керівництва та підлеглості), права й обов'язки її членів. Неформальна група утворюється завдяки внутрішнім факторам її існування (симпатії, дружбі, спільності інтересів), вона не має юридичного статусу, законодавчо не регулюється. Неформальні групи можуть утворюватися як у межах формальних груп, так і поза ними.
За значущістю можна виділити референтні групи та групи належності. Референтна група - це спільність, з якою людина порівнює себе, до якої відносить себе і на норми та цінності якої орієнтується у своїй поведінці та самооцінці Ця група виконує дві функції - нормативну й порівняльну. Нормативна функція виявляється в мотивації: референтна група с джерелом норм поведінки, соціальних установок та ціннісних орієнтацій людини. Порівняльна функція полягає в тому, що референтна група стає еталоном, за яким індивід оцінює себе та інших. Група належності - це така група, до якої людина реально належить.
Крім того, можна класифікувати групи за рівнем розвитку або спільністю діяльності. За спільністю діяльності виділяють групи з індивідуально-груповою та взаємопов'язаною груповою діяльністю, за рівнем розвитку - дифузні групи, асоціації, корпорації, колективи.
Кожна людина є водночас членом різних соціальних груп, у яких вона формується та самореалізується. У цих групах вона виконує різні соціальні ролі, здійснює різні функції". Зрозуміти особистість, її життєвий шлях означає простежити історію розвитку людини в різних соціальних групах, взаємини з групами, до яких вона входила або входить. Тому для соціальної психології найважливішими є дослідження процесів, які відбуваються в реальних трупах і справляють вплив на розвиток особистості.
Кількісно великі утворення людей поділяються на дві групи: ті, що виникли випадково, стихійно та існують незначний проміжок часу (натовп, аудиторія), і групи, що склалися в процесі розвитку суспільства, стійкі у своєму існуванні, посідають певне місце в системі суспільних відносин. Великі групи - це класи, соціальні прошарки, етнічні, професійні, вікові групи (нації, молодь, робітники та ін), а також партії, суспільні рухи, аудиторії видовищ, колективи великих організацій та підприємств. У великих соціальних групах існують специфічні регулятори соціальної поведінки - звичаї й традиції, що (формують спосіб життя групи, у межах якого розвиваються специфічні форми і мова спілкування, контакти, інтереси, цінності, потреби.
У психології великих груп можна виділити два аспекти: І) найбільш стале утворення - психічний склад, до якого належать соціальний або етнічний характер, темперамент, традиції, звички; 2) емоційна сфера як більш динамічна характеристика, до якої входять потреби, інтереси, настрої, національні та етнічні почуття.
Психічний склад у таких великих групах, як класи та соціальні прошарки, виявляється в соціальному характері. Останній розглядається як сукупність історичних форм організації діяльності, властивих представникам певної трупи. Тобто соціальний характер - це тиловий спосіб дій у різних ситуаціях життєдіяльності групи, що відрізняє ЇЇ від інших груп.
Крім соціального характеру, психічний склад розкривається у звичаях і традиціях, які відіграють роль регуляторів поведінки та діяльності членів соціальної групи. їх сукупність визначає спосіб життя групи. Соціально-психологічний аспект дослідження способу життя групи полягає у визначенні та поясненні домінуючого способу поведінки певної групи в типових ситуаціях повсякденного життя. Звичаї формуються внаслідок певних життєвих умов, надалі закріплюються і виступають регуляторами поведінки.
Схожі статті
-
Перелічені вище дані свідчать про складний характер процесу розвитку особистості. Хоча йому і притаманний "саморух", але напрямок цього руху є соціально...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.3. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
При соціально-психологічному підході, що властивий соціології та соціальній психологи, особистість розглядається переважно з боку міжособистісних...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.7. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
Свідомість як рівень психічного відображення Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2. СКЛАД І СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
2.2.1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт Для розуміння природи особистості потрібно з'ясувати співвідношення цього поняття з іншими...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт
2.2.1. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб'єкт Для розуміння природи особистості потрібно з'ясувати співвідношення цього поняття з іншими...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.3.5. Розвиток самосвідомості в онтогенезі
Формування самосвідомості в онтогенезі проходить шерег послідовно ускладнюваних стадій, пов'язаних з віковими етапами психічного розвитку людини. Умовно...
-
Психічний розвиток особистості проходить низку періодів. Кожний період являє собою певний ступінь розвитку особистості, відтинок її життєвого шляху. У...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Свідомість як рівень психічного відображення
Свідомість як рівень психічного відображення Вищим рівнем психічного відображення, властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті, є свідомість....
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.4. Фрейдизм і неофрейдизм
Одна з найвидатніших теорій особистості була створена 3. Фрейдом (1856-1939). Відомий австрійський психоаналітик виділяв дві основні природжені...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 6.1.3. Соціальні атитюди та диспозиції
Психологічні прояви, що свідчать про міру та глибину соціалізації людини, визначаються як ефекти соціалізації. Вони зумовлені суб'єктивними уявленнями...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 6.1.2. Ефекти соціалізації
Психологічні прояви, що свідчать про міру та глибину соціалізації людини, визначаються як ефекти соціалізації. Вони зумовлені суб'єктивними уявленнями...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 1.1.1. Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку Кожний, хто...
-
Для пояснення природи психіки важливо спиратися на наукові дані про закономірності її виникнення і становлення в умовах еволюції протягом багатьох...
-
1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 1.1.1. Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку Кожний, хто...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - Свідомість і самосвідомість
Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лише зовнішніх об'єктів. Фокус свідомості може бути спрямований й на самого суб'єкта, на його...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.9. Особистість у теорії С. Л. Рубінштейна
Австрійський психолог і психіатр В. Франкл (нар. 1905) вважав, що рушійною силою людської поведінки і розвитку особистості є пошук логосу, смислу житія,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.8. Особистість у логотерапії В. Франкла
Австрійський психолог і психіатр В. Франкл (нар. 1905) вважав, що рушійною силою людської поведінки і розвитку особистості є пошук логосу, смислу житія,...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА
1.1. ПРИРОДА ПСИХІКИ І ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 1.1.1. Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку Кожний, хто...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 1.2.4. Галузі психології
Сучасна наукова психологія являє собою досить розмаїту систему дисциплін та галузей. За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.2.6. Психологічна структура особистості
Особистість слід розглядати як складну систему, в якій диференціюються та інтегруються психічні властивості, що розвиваються в індивіді під впливом...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 6.2.1. Основні параметри групи
Для соціальної психології недостатньою є просто констатація певної кількості людей або навіть виділення в п межах яких-небудь стосунків. Соціальна...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 6.2. СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ
Для соціальної психології недостатньою є просто констатація певної кількості людей або навіть виділення в п межах яких-небудь стосунків. Соціальна...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.7. Особистість у культурно-історичній теорії Л. С. Виготського
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 2.1.6. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
Засновником французької соціологічної школи був відомий філософ і соціолог Е. Дюркгейм (1858-1917), який висунув положення про біосоціальну природу...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 5.1.6. Спрямованість особистості
Спрямованість - одна з найістотніших сторін особистості, які характеризують її мотиваційну сферу. Поняттям "спрямованість" позначаються ті особистісні...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 5.1.1. Активність особистості та її джерела
5.1.1. Активність особистості та її джерела Проблема активності особистості - проблема суб'єктивного реагування особистості на вплив біосоціального...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 5.1. ПОТРЕБНІСНО-МОТИВАЦІЙНА ПІДСИСТЕМА
5.1.1. Активність особистості та її джерела Проблема активності особистості - проблема суб'єктивного реагування особистості на вплив біосоціального...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 5. ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ
Діяльність, поведінка - найзагальніші форми цілісного вияву активності особистості як суб'єкта. На думку К. О. Абульханової-Славської, саме суб'єкт...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 4.2.3. Воля
Порівняно з емоціями й почуттями у волі домінуючу роль відіграє безпосередній вплив людини на довкілля. І це виражається в багатьох діях і рухах. Якщо...
-
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 3.5.6. Психологічні проблеми навчання творчості. Творчий тренінг
Проблема навчання творчості, підготовки до професійної творчої діяльності досить незвичайна - як навчити того, чого сам не знаєш, тобто нового, творчого...
Психологія - Трофімов Ю. Л. - 6.2.2. Класифікація груп