Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Грані самосвідомості особистості
У вихованні гуманістично спрямованої особистості, яка не опирається культурним впливам, чільне місце посідає естетика духовності - естетичне переживання як переживання ідеального в собі, яке набуте працею власної душі. Цим самим утверджуються естетичні переживання щодо морально-духовної сфери як складової буття людини. Виховання у молоді естетичних почуттів лише до матеріальних предметів (природних явищ, речей, надбань культури) збіднює її світосприйняття і світопереживання. Духовна краса залишиться для неї закритою, а така особистість формуватиметься далекою від досконалості. Тому переживання суб'єктом передусім прекрасного задля морально-духовних цінностей їх носіїв є обов'язковим у процесі виховання.
Механізм породження таких переживань загалом аналогічний способу естетичного виховання особистості, осягнення прекрасного і потворного як естетичних антиподів. За їх порівняння виникатиме смислова опозиція до однієї зі сторін цієї моральної дихотомії як заперечення особистістю потворного і долучення її до прекрасного. Ще важливішою є переорієнтація суб'єкта з естетичного переживання прекрасного, властивого іншій людині, на естетичне переживання власних морально-духовних здобутків, особливо на першому етапі їх формування у полі поведінкових ситуацій.
Грані самосвідомості особистості
В ієрархії механізмів морально-духовного розвитку особистості механізм самосвідомості є провідним.
Самосвідомість - Вищий рівень розвитку свідомості, який є основою формування розумової активності та самостійності особистості в її судженнях і діях.
Механізм самосвідомості творить зміст розгортання інших механізмів цього розвитку, визначає характер виховних впливів, спрямованих на досягнення педагогічних цілей. Тому методичне впорядкування механізму самосвідомості є доволі перспективним для повноцінного розвитку особистості.
Поки що основним напрямом виховної реалізації цього принципу є доведення до свідомості вихованця змісту моральної вимоги, розкриття реального значення її функціонування відповідно до поведінкових ситуацій. При аналізі цих ситуацій акцент під час аргументування необхідності суб'єктові діяти згідно з конкретною вимогою (чесності, щирості, справедливості тощо) робився з огляду на самопочуття іншого суб'єкта, на якого мала бути спрямована моральна дія. Простір таких ситуацій розширювався завдяки зарахуванню до нього соціального компонента: користі чи шкоди для найближчого конкретного кола (рідних, ровесників тощо), іміджу групи, класного і шкільного колективу. Методично це переходило у соціогенну ситуацію, коли детально аналізувався варіант здійснення моральної дії і варіант її нездійснення. Ця колізія є основним фактором у свідомій детермінації суб'єкта до вчинку.
Водночас теоретично передбачалося, що практична дієвість детермінації, тобто мотиваційна готовність суб'єкта до здійснення морально-духовного вчинку, залежить від спонукальної сили морально-духовної вимоги в її поведінково-ситуаційному вираженні. Саме на набуття достатньої спонукальної сили конкретної етичної норми як суспільної цінності й спрямовувався пошук найефективніших методичних засобів.
Спонукальна сила етичної норми-цінності - це її спроможність викликати в суб'єкта емоційну реакцію на певну стичну цінність. Для досягнення виховних цілей така емоційна реакція суб'єкта має бути позитивною.
За інших рівних умов виховна ефективність механізму самосвідомості залишається неоптимальною. Вихованець не набуде достатньої стабільності моральної поведінки, орієнтуючись лише на суб'єктивну значущість певного морально-духовного припису. Тому постають питання: "Чи використовується весь морально-розвивальний потенціал цього механізму?", "Чи є ще в ньому не розкриті резерви?". Позитивна відповідь на ці питання обгрунтовує ідею розширеного механізму свідомості як трансформацію традиційно використовуваного. За розширеного механізму самосвідомості більша методична увага приділяється суб'єктові майбутнього морально-духовного вчинку.
Однак видається психологічно недостатнім обмеження його внутрішньої активності детальним аналізом відношення "Я - морально-духовна вимога". Якщо за використання механізму самосвідомості забезпечувався напрям "Морально-духовна норма стає привабливою для мене", то за його розширеного варіанта цей напрям перетворюється на формулу "Я прагну до морально-духовної норми як суб'єктивної цінності". Зміна логічного суб'єкта (норма у першому випадку і Я - у другому) має принципове значення у перебігу виховного процесу. При цьому має бути грунтовне уточнення, згідно з яким розвивальна дієвість згаданої формули істотно підвищується за умови, що суб'єкт спрямовує свою внутрішню діяльність не лише на конкретну етичну вимогу та відповідну їй поведінкову ситуацію, а й значно розширює сферу своєї діяльності, вводячи до неї мікроситуації, які можуть змінити його морально-духовну орієнтацію.
Схожі статті
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Краса духовності
У вихованні гуманістично спрямованої особистості, яка не опирається культурним впливам, чільне місце посідає естетика духовності - естетичне переживання...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Колізія емоційних переживань особистості
Завершальною ланкою у методичній конкретизації розширеного механізму самосвідомості є його емоційне цементування на рівні емоційних переживань, яке...
-
Виховання духовно зрілої особистості, для якої поняття добра, справедливості, совісті, обов'язку набули непохитності, стали власними ціннісними...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - 3. Лабіринти духовного розвитку особистості
Виховання духовно зрілої особистості, для якої поняття добра, справедливості, совісті, обов'язку набули непохитності, стали власними ціннісними...
-
У методичному плані педагог, працюючи над подоланням духовної безпечності вихованця, спочатку має " розхитати" сформовану в нього ціннісну структуру...
-
Розуміння природи і джерел безпечності є передумовою вирішення проблеми, пов'язаної зі способом управління розвитком особистості. Щоб зрозуміти сутність...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Я в особистісному бутті людини
Я в особистісному бутті людини Глибинною таємницею справжнього духовного розвитку людини є її Я-обурюване - психологічне утворення особистості, яке...
-
Вихованець, який подолав шлях власних морально-духовних перетворень, змінює на краще загальну ситуацію своїх взаємин і з педагогом. Він стимулює...
-
Я в особистісному бутті людини Глибинною таємницею справжнього духовного розвитку людини є її Я-обурюване - психологічне утворення особистості, яке...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Чинники духовної безпечності особистості
Розуміння природи і джерел безпечності є передумовою вирішення проблеми, пов'язаної зі способом управління розвитком особистості. Щоб зрозуміти сутність...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Культура гідності як мета особистості
Благородна ідея про людину як найвищу цінність може реалізуватися лише в практичному утвердженні культури гідності. Культура гідності - життя особистості...
-
Важливим механізмом розвинутої вольової дії, її структурним компонентом є Ціль - суб'єктивний образ майбутнього результату. Йому надається статус...
-
У дискусіях про свободу особистості, як правило, апелювали до розрізнення між діями, що виконуються за вимогою, і діями, вчиненими за прагненням....
-
Відповідальність є найважливішою якістю людини, тому що, беручи на себе відповідальність, вона самореалізується. Відповідальність - усвідомлення...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Честь у структурі почуття гідності
Однією з високих морально-духовних цінностей і необхідною умовою розвитку особистості є честь. Честь - моральне ставлення особистості до світу людей і...
-
Самореалізація як особистісне утворення є центральною характеристикою людини, вищим рівнем її розвитку, на якому практично самоздійснюється її Я (система...
-
Необхідною умовою самореалізації є саморозвиток. Адже щоб особистість успішно реалізувалась, їй потрібно володіти системою морально-духовних цінностей,...
-
Самореалізація як особистісне утворення є центральною характеристикою людини, вищим рівнем її розвитку, на якому практично самоздійснюється її Я (система...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Гідність як ставлення до себе
Із поширенням морального натуралізму як функціонування за нормами індивідуальних бажань, психологічних станів, установок та уподобань звернення людини до...
-
Із поширенням морального натуралізму як функціонування за нормами індивідуальних бажань, психологічних станів, установок та уподобань звернення людини до...
-
ТЕМА 1.1. Проблема самосвідомості та "Я-концепції" особистості у психологічній науці План 1. Поняття "самосвідомості" і "Я-концепції" особистості....
-
ТЕМА 1.1. Проблема самосвідомості та "Я-концепції" особистості у психологічній науці План 1. Поняття "самосвідомості" і "Я-концепції" особистості....
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 1.2. Джерела педагогічної етики
Елементи педагогічної етики трапляються у вченнях давніх філософів і педагогів, які намагались осмислити специфічні проблеми педагогічної моралі. її...
-
Експериментальна психологія - Максименко С. Д. - 1.1. Джерела наукового знання
Щоб зрозуміти предмет експериментальної психології як другої після загальної психології базової дисципліни для підготовки професійного психолога, зробимо...
-
Психологія особистості - Столяренко О. Б. - 3. Основні етапи історії досліджень особистості
У СССР систематизовані спроби аналізу розвитку теоретичних уявлень про психологію особистості розпочинали Л. І. Анциферова, К. Обухівський, В. С. Мерлін,...
-
Вікова психологія - Павелків Р. В. - 3.4. Періодизація розвитку особистості за Л. Колбергом
У зарубіжній психології існують інші періодизації розвитку особистості, в яких відображено окремі сторони розвитку. Однією з них є періодизація розвитку...
-
Окрім спадковості, важливими взаємозв'язаними чинниками розвитку та формування особистості є середовище, виховання та навчання. Як уже відомо,...
-
Амбівалентність особистості - Зелінська Т. М. - ПЕРЕДМОВА
Інтенсивний розвиток психології в Україні зумовлює необхідність створення нових посібників для студентів з тих предметів, які не викладали в...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
-
Педагогічна етика - Васянович Г. П. - 2. Моральна свідомість особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її...
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Грані самосвідомості особистості