Психодіагностика - Галян І. М. - Основні підходи до вивчення інтелекту
У трактуванні природи інтелекту сформувалися такі підходи: соціокультурний (розглядає інтелект як результат процесу соціалізації і впливу культури); генетичний (трактує інтелект як наслідок ускладненої адаптації людини до вимог навколишнього середовища у природних умовах); процесуально-діяльнісний (вивчає інтелект як особливу форму людської діяльності); освітній (досліджує інтелект як продукт цілеспрямованого навчання); інформаційний (вивчає інтелект як сукупність елементарних процесів переробки інформації); феноменологічний (трактує інтелект як особливу форму змісту свідомості); структурно-рівневий (досліджує інтелект як систему різнорівневих пізнавальних процесів); регуляційний (вивчає інтелект як фактор саморегуляції психічної активності).
Соціокультурний підхід
Він полягає у міжкультурних дослідженнях пізнавальних процесів (К. Леві-Строс, 0. Лурія та ін.). Людина як культурно-історична істота формується, засвоюючи під час життєдіяльності матеріальні і духовні цінності, створені іншими людьми (попередниками і сучасниками). Соціокультурні фактори (мова, освіта, сім'я, звичаї, традиції) є детермінантами рівня і темпів психічного (інтелектуального) розвитку людей.
Міжкультурні дослідження зароджені на порівняльному аналізі особливостей інтелектуальної діяльності представників різних культур (як правило, технократичної і традиційної). Основна тенденція культурних змін у сприйнятті, пам'яті, уяві тощо пов'язана з появою абстрактного ставлення до дійсності: пізнавальна дія створює можливість виходу за межі безпосереднього практичного досвіду у сферу логічних міркувань. Здатність до категоріального узагальнення формується під час навчання. Культура впливає не на рівень розвитку інтелекту, а на характер інтелектуальних переваг. Специфіка культурного середовища виявляється у вибірковій організації здібностей людей, тобто у формуванні пізнавального стилю особистості, відображенні вимог культури того суспільства, у якому живуть його представники. В американського студента, безграмотної сільської жінки з узбецького кишлака і африканського мисливця складаються особливі уявлення про світ, що зумовлює своєрідність їх інтелектуальної активності. Критерії оцінювання інтелектуальних можливостей людини, сформульовані у межах однієї культури (наприклад, західний еталон "кмітливість"), не можна механічно перенести на іншу культуру. Тому не варто вимірювати інтелектуальні можливості представників народності кпелле з Центральної Ліберії за допомогою завдань, розроблених для студентів європейських коледжів.
Практичне застосування міжкультурних досліджень довело, що результат виконання завдання можна інтерпретувати не тільки в термінах "хороший - поганий", а й "перший - другий". Факт існування "інших" результатів піддав сумніву значення виразу "добрий результат". Так, у своїх дослідженнях О. Лурія запропонував безграмотним мешканцям віддалених кишлаків Узбекистану правильний, на його погляд, варіант категоріального групування предметів. Однак ті заявили, що таке об'єднання предметів не відображає їх істотних зв'язків, а людина, яка зробила таку класифікацію, нічого не розуміє. Правильною, в їх розумінні, була класифікація, в якій предмети групувалися відповідно до їх використання у спільній практичній ситуації.
Існування культурно зумовлених властивостей інтелекту не виключає наявності інтелектуальних універсалій, джерело яких - загальні потенційні здібності людей і подібний спосіб життя. Тобто своєрідністю інтелектуальної активності представників різних культур є різні вираження універсальних законів побудови людського розуму.
Деякі соціокультурні середовища стимулюють інтелектуальний розвиток швидше, раніше і на тривалішому відрізку людського життя, ніж інші. Рання стабілізація інтелекту в культурно збідненому середовищі означає, що людина не досягла найвищого рівня розвитку своїх пізнавальних можливостей.
Завдяки засвоєнню вербально-логічних засобів інтелектуальної діяльності індивідуальний досвід заглиблюється у загальнолюдський, що розширює світогляд людини, однак цей процес має і регресивну складову. Наприклад, із підвищенням освіченості у людини часто збільшується кількість оптико-геометричних ілюзій, збіднюється словник найменувань відтінків кольорів. Будучи зорієнтованими на безпосереднє ставлення до світу, деякі індивіди при сприйнятті геометричних фігур не знайшли ніяких ознак відповідності законам структурного сприйняття, описаним у гештальтпсихології. Так, зображений хрестиками трикутник вони називали "зірками", а створений за допомогою крапок квадрат - "намистом". На думку Лурії, тенденція доповнювати візуальні структури до завершеної форми є культурним результатом засвоєння геометричних понять.
Культурний контекст не тільки породжує, а й обмежує (іноді - фатально) інтелектуальні можливості. Критерій їх розвитку у цьому напрямі пов'язаний зі ступенем засвоєння суб'єктом змісту культури. Базові культурні чинники (традиційний спосіб життя, освіта, мовна семантика) створюють ефект уніфікації (універсалізації) механізмів інтелектуальної активності.
Схожі статті
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Тести інтелекту
Ці тести призначені для виявлення і оцінювання особливостей ментальних здібностей або інтелекту. їх поділяють на тести дії (цільові особистісні тести) і...
-
Людину завжди цікавили можливості її розуму, за допомогою якого вона пізнає себе і навколишній світ. Зв'язок особистісних та інтелектуальних чинників...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - 3. Психодіагностика інтелекту
Людину завжди цікавили можливості її розуму, за допомогою якого вона пізнає себе і навколишній світ. Зв'язок особистісних та інтелектуальних чинників...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - 1.4. Тест як основний психодіагностичний інструмент
Психологія розглядає тест як основний інструмент психодіагностичного обстеження, призначений для вста-новлененя психологічного діагнозу шляхом...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Об'єктивні методики
Психологія розглядає тест як основний інструмент психодіагностичного обстеження, призначений для вста-новлененя психологічного діагнозу шляхом...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Критеріальна валідність
Її формують характеристики, які включають валідність поточну і прогностичні методики, що відображають відповідність діагнозу і прогнозу певному комплексу...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Класифікація і характеристика тестів
Психологія розглядає тест як основний інструмент психодіагностичного обстеження, призначений для вста-новлененя психологічного діагнозу шляхом...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Тести особистості
Ці тести призначені для виявлення і оцінювання особливостей ментальних здібностей або інтелекту. їх поділяють на тести дії (цільові особистісні тести) і...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Психологічне оцінювання у психодіагностиці
Першими про психологічне оцінювання почали вести мову американські психологи і психіатри, описуючи процедуру відбору осіб для розвідувальної та...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Надійність окремих пунктів
Його можна визначити, поділивши досліджуваних на приблизно однакові групи. Потім одній з них пропонують форму А тесту, іншій - форму Б. Через певний час...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Визначення коефіцієнта надійності
Його можна визначити, поділивши досліджуваних на приблизно однакові групи. Потім одній з них пропонують форму А тесту, іншій - форму Б. Через певний час...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Змістова валідність
Представники різних напрямів у психології приписують поняттю "валідність" різне смислове навантаження: показник якості, тобто здатність методу...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки
Представники різних напрямів у психології приписують поняттю "валідність" різне смислове навантаження: показник якості, тобто здатність методу...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст
Із розвитком суспільства, особливо в епоху Відродження, діячі якого звернулися до розкриття сутності людини як центру Всесвіту, підвищувався інтерес до...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - 1.1. Зародження і становлення психодіагностики як науки
Із появою перших соціальних спільнот, формуванням людського колективу перед людиною постала потреба пізнати себе, людей зі свого оточення. Природним і...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Тести, орієнтовані на статистичну норму
Процедура їх розроблення передбачає встановлення норм виконання через попереднє тестування репрезентативної вибірки осіб, для яких ці тести призначені....
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Проективні методики
Психологічне вимірювання із застосуванням проектних методик здійснюється на основі інтерпретації результатів діяльності досліджуваного за допомогою слабо...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Особистісні та спеціальні опитувальники, анкети, інтерв'ю
Суб'єктивність цих методик визначається не протиставленням певному об'єктивному виміру, а тим, що психологічне вимірювання здійснюється на основі...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Суб'єктивні методики
Суб'єктивність цих методик визначається не протиставленням певному об'єктивному виміру, а тим, що психологічне вимірювання здійснюється на основі...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента
Найчастіше в психологічному дослідженні спостерігається завдання на виявлення відмінностей між двома або більше групами ознак. З'ясування таких...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Типи емпіричних даних "L"-,"Q"-, "Т" - дані
У сучасній психології висновки психологів-практиків, не обгрунтовані на основі математично-статистичних методів, сприймаються як поверхові, суб'єктивні,...
-
У сучасній психології висновки психологів-практиків, не обгрунтовані на основі математично-статистичних методів, сприймаються як поверхові, суб'єктивні,...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Стандартизація і норми тестових показників
Якісна психодіагностична методика обов'язково повинна бути стандартизованою, а умови тестування, інструкції, вимоги до його проведення та оброблення...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Послідовність перевірки валідності
Вона відображає ступінь співвіднесення результатів тесту з базовими для нього теоретичними поняттями (конструктами). Тобто показує, наскільки результати,...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Конструктна валідність
Вона відображає ступінь співвіднесення результатів тесту з базовими для нього теоретичними поняттями (конструктами). Тобто показує, наскільки результати,...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Психодіагностичний метод
Психологічні закони і закономірності розкриваються на основі аналізу дослідних даних, для здобування яких використовують різні методи дослідження....
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Сутність методології, методу, методики психодіагностики
Психологічні закони і закономірності розкриваються на основі аналізу дослідних даних, для здобування яких використовують різні методи дослідження....
-
Психодіагностика - Галян І. М. - 1.3. Характеристика психодіагностичного методу
Психологічні закони і закономірності розкриваються на основі аналізу дослідних даних, для здобування яких використовують різні методи дослідження....
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Завдання загальної психодіагностики
Психодіагностична практика потребує спеціальної підготовки. Усі знання, уміння і навички, якими повинен володіти психолог-діагност, дуже складні, тому...
-
Психодіагностика - Галян І. М. - Донаукове використання психодіагностичних процедур
Із появою перших соціальних спільнот, формуванням людського колективу перед людиною постала потреба пізнати себе, людей зі свого оточення. Природним і...
Психодіагностика - Галян І. М. - Основні підходи до вивчення інтелекту