Психодіагностика - Галян І. М. - Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

Комп'ютерна психодіагностика у розвинутих країнах почала формуватися у 60-ті роки XX ст. Спочатку було автоматизовано всі трудомісткі процедури оброблення діагностичної інформації (підрахунок "сирих" балів, накопичення бази даних, розрахунок норм тесту, переведення первинних даних у стандартні показники тощо), системи багатовимірного аналізу даних.

Розвиток електроніки сприяв зниженню вартості машинних ресурсів, зростанню можливостей математичного забезпечення, розвитку комп'ютерної психодіагностики загалом. Задовольняючи потребу в оперативному аналізі масивів даних, швидко розвиваються комп'ютерні засоби збору психодіагностичної інформації, розробляються засоби спеціального програмного забезпечення, комп'ютер починає відігравати роль "експериментатора".

У 70-ті роки XX ст. було створено нові комп'ютерні психодіагностичні системи на базі ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), запроваджено у практику автоматизовані тестові методики, сформувалася основа для подальшої формалізації і автоматизації збирання і оброблення психодіагностичної інформації. Змінилася процедура обстеження, робота досліджуваного на комп'ютері набула форми діалогу. Зворотний зв'язок дав змогу змінювати стратегію дослідження залежно від попередніх результатів. Перші комп'ютерні тести, що створили передумови для адаптивного тестування, пов'язаного із пристосуванням завдань до особливостей відповідей досліджуваного.

Вітчизняна комп'ютерна психодіагностика помітно відставала від закордонної. Багато радянських науковців не схвалювали комп'ютерні версії тестів, ігнорували можливості ЕОМ. Однак розширення наукового обміну з провідними закордонними представниками різних наукових напрямів психодіагностики, незворотний науково-технічний прогрес зумовили поширення комп'ютерних технологій психодіагностики на пострадянському просторі і в Україні.

Виокремлюють комп'ютеризовані тести - пристосовані до умов комп'ютера, і комп'ютерні - психодіагностичні методики, розроблені і адаптовані з урахуванням специфіки і можливостей комп'ютера, які передбачають постановку завдання тестів на екрані комп'ютера та запис відповідей зі стандартної або спеціально розробленої клавіатури.

Складні психодіагностичні дослідження реалізуються за допомогою потужних персональних комп'ютерів, що мають високу швидкість оброблення інформації і різноманітне забезпечення.

Під час роботи із психодіагностичною інформацією виникають завдання, які можна виконати лише на комп'ютері. За допомогою комп'ютера виконують такі дії:

А) створення і використання комп'ютерних версій психодіагностичних методик, що інтерпретують результати тестування досліджуваних на основі внесеного в комп'ютер досвіду роботи психолога;

Б) розроблення нових психодіагностичних методик або шкал (об'єктна парадигма аналізу даних);

В) оброблення результатів психосемантичного експерименту (суб'єктна парадигма аналізу даних);

Г) розроблення систем адаптивного тестування;

Г) створення і використання комп'ютерного ігрового тестування;

Д) проектування психодіагностичних мультимедіасистем.

Комп'ютерні версії психодіагностичних методик набувають усе більшого значення, стають важливим інструментарієм психологів у найрізноманітніших галузях. Під час їх розроблення створюються системи, за допомогою яких роблять діагностичний висновок за наслідками дослідження конкретної людини у вигляді зв'язного і несуперечливого тексту, що відображає вимірювані психологічні параметри.

У психодіагностичних дослідженнях інтерпретація результатів і написання психодіагностичного висновку є творчим процесом, який виконують психологи після оброблення отриманих даних. Точність і адекватність цього висновку щодо особистості досліджуваного забезпечує досвід психолога. Розроблення автоматизованого психодіагностичного висновку передбачає моделювання міркувань психолога під час інтерпретації результатів тестування і перенесення його знань і досвіду у структури, що сприймаються комп'ютером. Труднощі при проведенні таких робіт полягають у трансформації знань і досвіду психолога, їх структуризації та представленні у формі, яку читає комп'ютер. Цим займається інженерія знань - напрям досліджень, фахівці якого комплектують, структуризують, формують, обробляють знання.

У результаті застосування технології інженерії знань у сфері психодіагностики в лабораторії клінічної психології Психоневрологічного інституту ім. В. М. Бехтєрева було розроблено моделі, що інтерпретують результати тестування за допомогою різних психодіагностичних методик, комп'ютерні версії психодіагностичних методик з автоматизованим психодіагностичним висновком у вигляді зв'язного, несуперечливого тексту, адекватного параметрам, що вимірюються тестами.

Широко використовують такі комп'ютерні психодіагностичні методики: "Мінесотський багатошкальний особистісний опитувальник" (ММРІ); "Опитувальник інтерперсональних ставлень" Т. Лірі; опитувальник "Рівень суб'єктивного контролю"; "Шкали тривожності" Ч. Спілбергера; "Шкала самооцінюваня депресії" В. Зунга; "Опитувальник невротичних розладів" (ВУгТК); "Симптоматичний опитувальник невротичних розладів"; "Опитувальник депресивних станів"; "Патохарактерологічний діагностичний опитувальник для підлітків"; опитувальник "Підлітки про батьків"; "Методика для психодіагностики типів ставлення до хвороби"; "Томський опитувальник психічної ригідності"; методика "Тип поведінкової активності"; методика "Рівень невротичної астенії"; методика "Рівень невротизації і психопатизації". Ці версії застосовуються у медичній психодіагностиці, в індивідуалізованих клінічних дослідженнях з метою виявлення емоційно-особистісних порушень та їх динаміки у процесі лікування, у масових скринінгових (на основі попереднього відбору досліджуваних) дослідженнях для виявлення груп підвищеного ризику, психічної дезадаптації, профілактики нервово-психічних і психосоматичних розладів.

Комп'ютерні версії психодіагностичних методик підвищують ефективність роботи психолога за рахунок швидкого оброблення даних і отриманих результатів тестування, звільнення від трудомістких рутинних операцій, поліпшення чіткості і ретельності психологічного дослідження внаслідок точності реєстрації результатів і виключення помилок під час оброблення початкових даних. З'явилась можливість у стислі терміни здійснювати масові психодіагностичні дослідження шляхом одночасного тестування багатьох досліджуваних; підвищився рівень стандартизації умов психодіагностичного дослідження за рахунок забезпечення однакових для всіх досліджуваних умов (незалежно від індивідуальних особливостей досліджуваного та експериментатора). Досліджувані стали відвертішими під час експерименту завдяки конфіденційності автоматизованого тестування. Дослідник за допомогою комп'ютера може не лише встановлювати необхідний темп психодіагностичного тестування, а й відслідковувати час як діагностичний параметр (наприклад, показники динаміки відповідей досліджуваного на питання психодіагностичного тесту можуть використовувати як індикатори стомлення, емоційного шоку тощо); накопичуються і зберігаються дані про досліджуваних, результати тестування, бази даних досліджуваних.

За адаптивного комп'ютерного тестування пропоновані досліджуваному поточні завдання залежать від результатів його відповідей на попередні завдання. Технічною передумовою адаптивних тестових методик є здатність комп'ютерів швидко обробляти дані. Перевагами їх є внесення елементів індивідуалізації, врахування індивідуальних особливостей досліджуваного у процесі тестування; збереження діагностичної цінності тесту за невеликої кількості завдань; незначні трудомісткість і тривалість тестування.

За одним підходом прийняття рішення про зміну порядку подання тестових завдань здійснюється на кожному етапі тестування (постійне пристосовування), за іншим - після аналізу результатів відповідей досліджуваного на спеціальний блок завдань (блокове пристосовування). Теоретичною основою першого підходу є наявність несиметричних статистичних зв'язків між відповідями досліджуваного на завдання тестів, які виявляються за наслідками обстеження представницьких вибірок. Зокрема, стійкі статистичні зв'язки (позитивні кореляції) між двома пунктами тесту дають змогу не включати один із них за збереження діагностичної цінності тесту. Наприклад, якщо досліджуваний відповів "Так" на і-й пункт тесту, то він обов'язково відповість "Так" і на у-й пункт, який, з огляду на це, можна пропустити.

Адаптивний тест із блоковою організацією, як правило, будується з використанням кластерного аналізу репрезентативної вибірки досліджуваних у просторі первинних ознак. Після кластеризації з'ясовують, чим відрізняються один від одного кластери та що є спільного в об'єктів, включених до певного кластера. Отримані у результаті такого аналізу відповіді дають змогу сформувати мінімальний блок початкових завдань тесту, чітко визначити належність досліджуваного до певного кластера і мінімізувати кількість завдань для подальшого тестування, оскільки всередині кожного кластера істотно знижується варіативність реакцій досліджуваних.

Адаптивність комп'ютерного психодіагностичного тесту полягає й у тому, що залежно від поточного результату тестування до послідовності стимулів можуть входити спеціальні повідомлення, що коригують психологічний вплив на досліджуваного (наприклад, "покарання" досліджуваного, який фальсифікує відповіді, поверненням до початкового завдання тесту).

У психодіагностиці використовують і комп'ютерне ігрове тестування - дослідження з використанням комп'ютерних ігор. Один його напрям передбачає використання готових комерційних комп'ютерних ігор для психодіагностики досліджуваного, другий - зорієнтований на розроблення спеціалізованих ігрових тестових програм.

Для використання комерційних комп'ютерних ігор у психодіагностиці було розроблено спеціальні методики стандартизованого аналітичного спостереження за досліджуваним. Навіть елементарне пошукове (стихійне) спостереження за тим, як людина (особливо дитина) грає в ігри, дає дуже багато інформації про її психічний стан. Існують такі ключові ідеї використання комп'ютерних ігор у психодіагностичному спостереженні за дитиною:

А) ставлення до репертуару. Переважання у репертуарі агресивних ігор (сцен в одній багатоплановій грі) свідчить, що дитина прагне подолати страх перед певними явищами або людьми;

Б) ставлення до рекордів. Зосередження на досягненні якнайкращого результату в одній грі, в якій партія швидко закінчується і вдається подивитися на зміни в "таблиці рекордів", є наслідком підвищеної мотивації досягнення або мотивації змагання;

В) ставлення до проблем. Якщо дитина починає активний пошук шляхом проб і помилок, вона діє у активно-імпульсивному когнітивному стилі. Якщо до гри прагне ретельно перечитати інструкцію, повернутися до колишніх сцен і вивчити досвід колишніх власних дій, вона діє у стилі активної рефлексії. У разі втрати інтересу до гри - дитина притримується пасивного когнітивного стилю, який свідчить про дефіцит впевненості у своїх пізнавальних здібностях.

Для автоматизованого тестування за допомогою ігор необхідно розробляти спеціалізовані ігрові тестові програми. Зазвичай розважальні ігрові програми не характеризують гравців і не створюють доступних для аналізу і розшифрування протоколів ігрових дій. "Таблиці рекордів", що існують у багатьох ігрових програмах, не можуть бути такими протоколами, оскільки гравці з низькими показниками в цю таблицю не потрапляють.

Тестові ігрові програми потрібно вибудовувати на одній і тій самій ігровій дії, що повторюється кілька разів за ідентичних умов. Така стратегія побудови ігрових тестів підпорядковується вимогам психометрії: щоб зменшити вплив помилки вимірювання, в тесті повторюють певне завдання у стандартних умовах. Одноманітне повторення дій може спричинити втрату ігрової мотивації, тому створення ігрових тестів вимагає продуманої психологічної ідеї, яка становила б основу тесту, залучення програмістів високої кваліфікації. Потенціал ігрової психодіагностики до кінця не вивчеио9 але її перспективи (особливо в дитячій психології) є невичерпними.

Психодіагностичні мультимедійні системи передбачають використання у психодіагностиці нових можливостей комп'ютерних технологій - мультимедіа і систем віртуальної реальності. Вони дають змогу працювати з динамічною графікою, рухливими, статичними відео зображеннями, високоякісними мовою і звуком. Ці можливості поповнюють психодіагностичний інструментарій шляхом створення різних психодіагностичних методик, заснованих на динамічній або полімодальній стимуляції досліджуваних. Системи віртуальної реальності породжують ефекти "занурення" людини у змодельований комп'ютером світ. Ці ефекти сприяють створенню ще одного класу психодіагностичних методик, в яких утілені максимально наближені до реальної діяльності досліджуваного моделі.

Дослідження московських психологів (поч. 90-х років XX ст.) показало, що з ентузіазмом комп'ютерне тестування сприймають керівники вищого рівня, психодіагности-розробники, а також особи, які мають навички роботи за комп'ютером і мотивовані на самопізнання. Негативне ставлення виявляли керівники середньої ланки, які безпосередньо працюють з підлеглими і знають їх тривалий час, психодіагности-користувачі (їм іноді притаманна некритична довіра, що виникає внаслідок слабкої теоретичної і практичної підготовки у сфері психодіагностики) і осіб, що вбачають залежність професійного зростання, кар'єри від результатів тестування.

Перевагами сучасних комп'ютеризованих методик психодіагностики порівняно з традиційними є:

А) незмінність реалізованої програми, постійність умов тестування, точність та однозначність реєстрації;

Б) можливість відновити і простежити послідовність дій досліджуваного;

В) єдині банки психодіагностичних даних, емпірично обгрунтовані тестові норми для різних груп обстежуваних;

Г) автоматизоване конструювання тестів, відсутність рутинної, трудомісткої роботи при їх конструюванні;

Г) можливості розширення практики групового тестування і тиражування методик; застосування математично-статистичного апарату аналізу даних, спрощення розроблення нових процедур аналізу;

Д) конфіденційність результатів тестування; зберігання діагностичних даних на магнітних носіях, зниження собівартості обстеження;

Е) застосування експрес-методик, які дають змогу швидко отримати результати (наприклад, у професійній психодіагностиці);

Є) мінімізація негативних дій, що виникають у ситуації міжособистісної взаємодії між експериментатором і досліджуваним;

Ж) актуалізація ігрової мотивації у досліджуваних (оформлення тесту у вигляді гри), що підвищує достовірність результатів;

З) можливість розв'язання проблеми несумісності концептуальних схем інтерпретації різних методик (наприклад, створення словника-тезауруса термінів - назв психічних властивостей, що використовуються в науковій, літературній і побутовій лексиці);

І) аналізування поведінки досліджуваного у процесі обстеження з урахуванням багатьох параметрів, що впливають на ситуацію, організування діалогу в реальному режимі часу (адаптивне тестування);

Й) забезпечення досліджуваного швидким інтерпретувальним зворотним зв'язком за наслідками тестування; пред'явлення досліджуваному за допомогою засобів комп'ютерної графіки динамічних об'єктів (динамічне стимульне середовище), використання полімодальних стимулів.

Сучасні комп'ютеризовані методики мають і певні недоліки. У зв'язку зі зміною взаємодії "експериментатор - тест - досліджуваний" відсутнє безпосереднє спостереження і контакт із досліджуваним. Це зумовлює виникнення приблизно у 30% обстежених феномену "комп'ютерної тривожності", причому в 5% випадків зафіксовано стан, який нагадував фобію. Причинами тестової тривожності є відсутність комп'ютерної практики, певні особистісні особливості людини (страх перед невідомим тощо).

Усі психодіагностичні тести не можна переробити так, щоб використовувати у комп'ютерному режимі, оскільки це зумовить зміну їх діагностичних якостей, насамперед валідності і надійності. Отже, психодіагност може обирати різні види тестів відповідно до обставин і мети обстеження тощо.



Схожі статті




Психодіагностика - Галян І. М. - Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

Предыдущая | Следующая