Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - САКСАГАНСЬКИЙ Панас Карпович (справжнє прізвище - Тобілевич)

Український актор і режисер, театральний діяч

Народився 15 травня 1859 р. в с. Кам'яно-Костувате на Миколаївщині. Брат І. Карпенка-Карого, М. Садовського, М. Садовської-Барілотті. Навчався в Єлизаветградській реальній школі. У1875 р. грав в аматорському гуртку М. Кропивницького. З 1878 р. - на військовій службі. У 1880 р. після закінчення юнкерської школи в Одесі дістав призначення в піхотний полк у Миколаєві. Тут познайомився з композитором П. Ніщинським, автором відомих "Вечорниць".

У 1883-1909 рр. співробітничав із М. Садовським, І. Карпенком-Карим, М. Старицьким та М. Кропивницьким. Гастролював по Україні, Росії, Молдавії, Білорусії, Польщі. З 1890 по 1898 р. - режисер у власній трупі "Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П. Саксаганського". В1907-

1909 рр. очолював "Товариство українських артистів". Один з організаторів театру корифеїв.

У 1910-1915 рр. проживав у Києві, гастролював по Україні й Росії у складі українських труп Т. Колісниченка та Ф. Светлова. У 1912 р. разом із М. Заньковецькою докладав зусиль до створення Українського художнього театру в Києві.

У1918 р. заснував у Києві Народний театр, на базі якого 1922 р. було утворено Український драматичний театр (з 1923 р. - ім. М. Заньковецької, нині Львівський драматичний театр ім. М. К. Заньковецької). У цьому театрі працював з перервами до 1932 р.

Виконував ролі Івана Барильченка ("Суєта" І. Карпенка-Карого), Шельменка ("Шельменко-денщик" І. Квітки-Основ'яненка), Франца Мора ("Розбійники" Ф. Шиллера) та ін.

Серед найкращих ролей П. Саксаганського - Возний ("Наталка Полтавка" І. Котляревського), Отецько ("Сватання на Гончарівці" І. Квітки-Основ'яненка), Карась ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського), Назар ("Назар Стодоля" Т. Шевченка).

Поставив спектаклі "Розбійники" Ф. Шиллера (1920), "Отелло" У. Шекспіра (1926). Вперше в історії українського театру запропонував план постановки вистави.

У 1936 р. був удостоєний звання народного артиста СРСР.

Написав кілька праць з акторської та режисерської майстерності ("Театр і життя", "Як я працюю над роллю", 1932).

Свої спогади про розвиток українського театрального мистецтва виклав у книжці "З минулого українського театру".

Помер 17 вересня 1940 р. в Києві.



Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - САКСАГАНСЬКИЙ Панас Карпович (справжнє прізвище - Тобілевич)

Предыдущая | Следующая