Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - МАЗЕПА Ісаак Прохорович

Український політичний і державний діяч, учений, педагог

Народився 16 серпня 1884 р. в с. Костобобрі Новгород-Сіверського повіту на Чернігівщині в родині заможного хлібороба. Навчався у повітовій бурсі, а потім - у Чернігівській духовній семінарії. Восени 1905 р. став студентом природничого факультету Петербурзького університету, членом Української студентської громади Петербурга. Наприкінці того самого року вступив до щойно створеної Української соціал-демократичної робітничої партії.

У 1912-1917 рр. працював агрономом у земських установах Нижнього Новгорода і Катеринославщини.

Після Лютневої революції 1917 р. брав активну участь у роботі Української губерніальної ради, а також Ради робітничих і солдатських депутатів Катеринославщини, до складу яких був обраний від УСДРП. Улітку того самого року став депутатом Катеринославської міської думи і членом губернського продовольчого комітету.

У березні 1918 р. І. Мазепа брав участь у роботі II Всеукраїнського з'їзду Рад, де виступив з доповіддю від фракції українських соціал-демократів і правих есерів. Після падіння Центральної ради вів активну боротьбу з режимом Гетьманщини.

У січні 1919 р. І. Мазепу обрали секретарем ЦК УСДРП і делегатом Трудового конгресу, з квітня став міністром внутрішніх справ, а з серпня 1919 р. до травня 1920 р. очолював уряд Директорії УНР. Пізніше був міністром земельних справ, учасником Зимового походу Армії УНР, намагаючись особистим прикладом підтримати настрій останніх оборонців української державності.

З осені 1920 р. і до кінця життя змушений жити і працювати за межами України. Був доцентом Української господарської академії в Подебрадах, а після другої світової війни - професором Українського технічно-господарського інституту (Німеччина). Викладацьку діяльність успішно поєднував із напруженою науковою роботою й активною участю у політичному житті української еміграції. У 1931 р. захистив докторську дисертацію при Українському вільному університеті у Празі. Був одним з організаторів Української Національної Ради - передпарламенту державного центру УНР в екзилі, першим головою її виконавчого органу (з червня 1948 р.). Численні політологічні й публіцистичні праці І. Мазепи побачили світ на сторінках органу УСДРП - журналу "Соціал-демократ".

Фахівці високо оцінювали дослідження вченого в галузі агроботаніки, морфології рослин. Проте його самого найбільше приваблювали проблеми суспільствознавства. Широковідомими за кордоном стали його книги "Голод на Україні" (Берлін, 1923), "Підстави нашого відродження" (т. І-II, Аугсбург, 1946, 1949) та ін. Однією з перлин української мемуаристики є тритомний твір автора "Україна в огні й бурі революції" (Прага, 1942)" у якому він грунтовно аналізує здобутки визвольних змагань за державність в Україні, причини поразки, глибоко розкриває складне і драматичне переплетіння соціального і національного в українській революції.



Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - МАЗЕПА Ісаак Прохорович

Предыдущая | Следующая