Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - "Топос" моралі в умовах сучасної економіки: індивідуальна та інституціональна етика
Незважаючи на те що діяльність суб'єктів сучасної економіки достатньо жорстко детермінується логікою економічної системи, вона завжди має моральнісне навантаження. Проблема полягає в тому, як конкретно виявляє себе мораль в економіці, де її місце та як можна впливати на її дієвість для активізації етичних механізмів регуляції економічної поведінки. В сучасних етико-економічних дискусіях можна виділити різні напрями аргументації щодо цієї проблеми: індивідуальну та інституціональну етики. Ці альтернативи відрізняються стратегіями етизації економіки.
Індивідуальна етика виходить із того, що регуляція економічних відносин здійснюються за допомогою економічних та моральнісних регулятивів. Економічна регуляція засновується на прагненні забезпечити максимізацію власних прибутків. Але її здійснення можливе лише через "сприяння" неекономічних механізмів. Низка етичних чеснот як-то довіра, чесність, порядність, обов'язковість, ощадливість, працелюбство, забезпечують саму можливість економічних взаємовідносин. Механізми совісті, сорому, засудження з боку близьких контрагентів - співпрацівників, постачальників, покупців, мінімізують зловживання в процесі господарської діяльності. Етика бізнесу (підприємницька етика) як індивідуальна етика прагне за допомогою закликів до совісті окремих підприємців, менеджерів, робітників впроваджувати в економічний процес моральні наміри. Отже, робиться ставка на прямий вплив на економічні відносини за допомогою моральної мотивації діючих осіб.
На рівні індивідуальної економічної дії економічний суб'єкт виявляє себе не лише як завзятий утилітарист, мотивований егоїстичними намірами, але як споживач, член колективу-організації, громадянин держави, що турбується про суспільне благо. Окремий індивід, як на рівні свого підприємства, так і в суспільстві в цілому, має право на вільний та критичний вираз своїх думок стосовно сумнівної з моральної точки зору поведінки виробника чи підприємця.
Необхідно враховувати й моральний обов'язок керівництва підприємства, що несе відповідальність за підприємницьку дію не лише перед власниками капіталу, але й перед всіма "зацікавленими особами", на які розповсюджується дія цього підприємства. Це означає, що ділові рішення необхідно орієнтувати не тільки на калькуляцію успіху, але й на самокритичну рефлексію щодо етичного змісту альтернативних ділових стратегій. Етична оцінка, критика, осмислення, прийняття ціннісних переваг та підпорядкування загальним моральним правилам суб'єктом господарювання створює можливості для моральнісно відповідального рішення. І в такому сенсі моральна поведінка означає не стільки обмеження, а скільки прояв свободи та легітимності діяльності економічних суб'єктів, визначення внутрішнього сенсу та цінності ділової стратегії.
Однак низка авторів (К. Гоман, Ф.-Х. Кауфман, В. Кербер, П. Ульріх) звертають увагу на те, що реалізація моралі на рівні підприємства залежить від ціннісних переваг управлінців. При цьому фіксується достатньо часто опортуністська настанова, характеристиками якої є значне я-центрування, орієнтація на досягнення успіху будь-якою ціною, матеріально-гедоністичне ставлення до життя, емоційне прийняття управлінських рішень. Зрозуміло, що такого роду настанови не можуть сприяти встановленню "моральнісного клімату" на підприємстві, якщо його розвиток буде блокуватися персонально управлінським складом.
Крім того, принципово важливим фактом, який не дозволяє сподіватися на зняття всіх проблем "індивідуалістичним" шляхом є те, що визначальна частина суб'єктів сучасної економіки представлена не фізичними особами індивідуалістами-підприємцями, а юридичними особами - організаціями, компаніями, корпораціями, фірмами. Юридичні особи крім великих розмірів, капіталу та доходів відрізняються перевагою групових, а не індивідуальних дій. В управлінні таких підприємств особлива роль відводиться групі (ради директорів, проектні групи), яка приймає рішення, що виходить за межі компетенції окремого індивіду. Зрозуміло, що такий колективний суб'єкт не може орієнтуватися на максимізацію приватного інтересу та індивідуального блага. На рівні колективної дії не спрацьовують індивідуальні чесноти, тим більше стає неможливим механізм совісті.
В умовах сучасної інституціоналізованої та напіванонімної економіки, коли контракт передбачає участь великої кількості посередників, які в опосередкованій формі пов'язані один з одним, виникає все більше спокус не обтяжувати себе моральними зобов'язаннями та витрачати власні ресурси. Нездатність індивідуальної моральної регуляції засвідчується й проблемою "фрирайдерства" - "безбілетника" (Trittbrettfahrer-Dilemma, Free-Rider Problem), коли суб'єкти набувають можливість отримувати безплатно суспільні блага за рахунок інших членів суспільства, але не бажають при цьому сплачувати витрати на їх виробництво.
Усі прагнуть користуватися суспільним благами - дорогами та парками, отримувати безкоштовну освіту, дихати чистим незабрудненим повітрям, але максимально при цьому знаходять можливості не платити податки, чи не встановлювати очисні спорудження на виробництві, мов лише від одиничного суб'єкту нічого не залежить. У великій групі окремий учасник є настільки незначним відповідно до загалу, що його дії не мають жодного значення, унаслідок цього не виникає докорів щодо аморальної поведінки50.
Таким чином, інструментарій індивідуальної етики залучається дослідниками, коли розглядаються ситуації, в яких індивідуальна дія може бути чітко проаналізована, а оцінка результату не викликає сумнівів. На рівні невеликого підприємства, де існують тісні соціальні зв'язки, заклики до моральних почуттів та інтенсивне впровадження моральних норм здатні формувати "етику ближнього", яка не лише гуманізує економіку, але й оптимізує її. Це дозволяє багатьом авторам стверджувати, що мораль постає функціональним механізмом, що сприяє вирішенню соціально-економічних проблем. Такий інструментальний підхід щодо розуміння моралі своє завдання бачить в цілеспрямованому "використанні" моралі для імморальних цілей. "Керуючи" моральнісними цінностями, суб'єкти господарювання набувають додаткові засоби для найбільш успішної діяльності.
Через неможливість апеляції до мотивів, почуттів та совісті окремих індивідів на рівні ж великих підприємств та економічної системи мораль уможливлюється завдяки створенню певних умов сучасної економіки - "рамочного порядку"51. Етико-економічні дослідження, які застосовують інструментарій Інституціональної етики, фокусують свою увагу на інституціональних умовах економічної діяльності з метою проведення інституціональних реформ і встановлення обов'язкових для всіх правил. Стверджується необхідність розмежування економічної дії та правил, згідно з яким ці дії відбуваються (наприклад, "ходи гри" та "правила гри" за К. Хоманом). Це зумовлено тим, що "місцем" економічної ефективності є сама дія, з її імморальними мотивами та засобами, а "місцем" моралі є "рамочні умови" - певні нормативні інституціональні рамки, покликані обмежувати негативні наслідки господарчої діяльності у відповідності до певних обов'язкових для всіх моральних вимог.
Отже, завданням інституціональної етики є створення "етики ладу" ("Ordnungsethik"), яка організовувала б інститути таким чином, щоб уможливилася б солідарність людей і справедливо зростав їх добробут52. Таке інституціональне оформлення здійснюється через посередництво заснованого на добрій волі політико-економічного дискурсу критичної громадськості, в ідеалі - необмеженої кількості людей, всіх членів суспільства (Ю. Габермас, П. Ульріх).
У дискурсі відбувається обгрунтування моральних норм та стратегій, які складали б засади ефективного та соціально-відповідального господарства. Принципово важливим при цьому є подолання однобічної тенденції, що склалася в індивідуальній етиці, яка пропонує етичні заходи, спрямованні на "закриття" підприємства від етично безвідповідальних та небажаних способів діяльності на всіх рівнях за допомогою розвинутої етичної інфраструктури - етичних комісій, етичних комітетів, етичних кодексів. Обмеження вільного простору відношень у межах колективу може підірвати моральну здатність до відповідальності співробітників. Тому в інституціональній етиці робиться ставка на збільшення моральної автономії співробітників та на створення передумов для відкритого дискурсу щодо істинних цінностей та легітимних стандартів поведінки, які підпадали б під контроль з боку учасників процесу.
Етичні заходи, спрямованні на "відкриття" підприємства можуть призводити до необмеженості етико-критичної комунікації, не приховуванню інформації та оголошення про негативні дії, демократичності етично зорієнтованої системи управлінських процедур на рівні підприємств. Але у всякому разі необхідним є певний баланс між дискурсивно "відкритими" та вибірково "закритими" етичними заходами.
Схожі статті
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 4.1. Поняття та предмет економічної етики
4.1. Поняття та предмет економічної етики. 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки. 4.3. Економічна етика як нормативна теорія...
-
Нормативні вимоги економіки та моралі в сучасних процесах раціоналізації господарського життя Незважаючи на те що класична політична економія...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Виникнення та становлення етико-економічного знання
4.1. Поняття та предмет економічної етики. 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки. 4.3. Економічна етика як нормативна теорія...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Розділ 4. Економічна етика
4.1. Поняття та предмет економічної етики. 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки. 4.3. Економічна етика як нормативна теорія...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку етики
Прикладна етика свідчить про нову стадію розвитку етики і моралі, на якій здійснюється їх органічний синтез і внаслідок цього етика всю систему свого...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Біоетика як соціальний інститут
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Біоетика як академічна дисципліна
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики
3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4....
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Розділ 3. Екологічна етика
3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4....
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Етичні цінності західноєвропейської економічної культури
Як відомо, спосіб виробництва матеріальних благ пов'язаний із способом життєдіяльності людини, її життєвими настановами. Господарська діяльність...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - З історії становлення етичних комітетів
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - ВСТУП
Соціокультурна ситуація початку XXI століття означена актуалізацією морально-етичних засновків цілого ряду соціальних практик. У просторі політики,...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 2.2. Предмет та основні принципи біоетики
На сьогодні біоетика є науковою дисципліною, котра не має однозначно виваженого та загальноприйнятого наукового апарату. Більше того, не існує чітко...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.7. Відповідальність як підгрунтя екологічної етики
Проблема відповідальності є досить актуальною, так як саме вона фокусує важливі загальні проблеми етики. Класична проблема відповідальності в...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Нематеріальні цінності
Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об'єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило,...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Матеріальні цінності
Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об'єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило,...
-
Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об'єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило,...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - "Етика благоговіння перед життям" А. Швейцера
На початку XX ст. німецько-французький теолог, лікар і філософ Альберт Швейцер почав розглядати етичне мислення як створення життя, як виявлення...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - "Етика Землі" О. Леопольда
Екологічна етика як наукова галузь орієнтуючи на збереження природного і людського буття пропонує різноманітні підходи у вирішенні кризової ситуації...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 4.3. Економічна етика як нормативна теорія господарства
Нормативні вимоги економіки та моралі в сучасних процесах раціоналізації господарського життя Незважаючи на те що класична політична економія...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.4. Основні напрями та принципи екологічної етики
Екологічна етика як наукова галузь орієнтуючи на збереження природного і людського буття пропонує різноманітні підходи у вирішенні кризової ситуації...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Поняття економічної культури та господарського етосу
Поняття економічної культури та господарського етосу З'ясуванню нормативних вимог сучасного господарства та впровадженню моральних норм в економічну...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки
Поняття економічної культури та господарського етосу З'ясуванню нормативних вимог сучасного господарства та впровадженню моральних норм в економічну...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 3.2. Поняття та предмет екологічної етики
Екологічна етика як результат міждисциплінарного синтезу міститься на межі таких форм знання в культурі, як етика і екологія, поєднуючи в цілісний...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.4. Основні принципи етичної регуляції в сучасному суспільстві
В останнє десятиліття формуються якісно нові теоретичні концепції, в яких узагальнюються закономірності морального життя різних соціумів, функціонування...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики
У прикладній етиці найбільш методологічно плідним буде широке розуміння корисності як критерію універсальності принципів. Синкретичне розуміння корисного...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Евтаназія
Сучасна наука успішно може боротися з багатьма хворобами, що донедавна вважались невиліковними, повертати людей до повноцінного життя зі стану клінічної...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - 1.1. У витоків етики як практичної філософії
1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Чеська Республіка
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті...
-
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - Румунія
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті...
Прикладна етика - Аболіна Т. Г. - "Топос" моралі в умовах сучасної економіки: індивідуальна та інституціональна етика