Правознавство - Олійник А. Ю. - § 8. Правові відносини
Нормативно-правові акти регулюють (охороняють) правові відносини, які постійно виникають, змінюються чи припиняються. Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії взаємних суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.
Основні ознаки правовідносин: а) вони виникають на основі норм права або укладення угоди; б) характеризуються наявністю сторін, які мають взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки; в) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільностей; г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Правовідносини можна аналізувати за такими підставами: залежно від кількості суб'єктів (прості та складні); за предметом правового регулювання (адміністративні, цивільні, земельні, кримінальні, фінансові, трудові тощо); за дією в часі (тривалі й нетривалі); за методом правового регулювання (договірні та керівні); за змістом поведінки зобов'язаної сторони (пасивні та активні); залежно від функціонального призначення (регулятивні та охоронні).
Правовідносини мають складну будову і охоплюють: суб'єкти; об'єкти; зміст правовідносин.
Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин е юридичні факти (прийняття, зміна чи припинення нормативно-правового акта, укладення угоди).
Суб'єктами правовідносин вважають тих учасників, які є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єктів правовідносин можна поділити на: фізичних і юридичних осіб; державні та громадські організації; різні спільності (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону тощо); громадянське суспільство. Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав і обов'язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.
Правоздатність - це здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
Дієздатність - це здатність суб'єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права і виконувати юридичні обов'язки. Її поділяють на угодо - і деліктоздатність.
Угодоздатність - це здатність суб'єкта правовідносин особисто своїми діями здійснювати і укладати цивільно-правові угоди.
Деліктоздатність - це здатність суб'єктів правовідносин нести відповідальність (юридичну) за скоєне правопорушення.
Фізичні особи як суб'єкти правовідносин можуть бути громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства, їх також можна поділити на приватних осіб, посадових осіб і спеціальних суб'єктів.
Юридичними особамии визнаються організації, що мають особисте майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачами в загальному, арбітражному чи третейському суді, а також нести юридичну відповідальність за свої дії.
Об'єкти правовідносин - це ті реальні соціальні блага, які задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки. їх поділяють на матеріальні, духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результат їхньої діяльності.
Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного.
Юридичний зміст - це суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів.
Фактичний зміст - це сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін.
Зміст суб'єктивного права включає такі можливості, як діяльність за СВоїм бажанням; вимагання певних дій від обов'язкової сторони: користування соціальним благом, що закріплене суб'єктивним правом; звернення до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого права.
Юридичні обов'язки - це закріплена нормами права міра необхідної, найбільш розумної та доцільної, поведінки особи (суб'єкта), спрямована на задоволення інтересів носія суб'єктивного права і забезпечена можливістю державного примусу.
Зміст юридичних обов'язків полягає в необхідності здійснювати певні дії; утримуватися від дій, що суперечать інтересам інших осіб; вимагати здійснення або нездійснення певних дій від інших осіб; нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання передбачених нормою права дій.
Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що спричиняють виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Залежно від підстав розрізняють такі види юридичних фактів: за юридичними наслідками - правотворчі, правозмінні, правоскасувальні; залежно від форми їх прояву - позитивні й негативні; за характером дії - одноразової чи неперервної дії (приміром, одноразової дії - договір дарування; неперервної дії - перебування у шлюбі). Деякі автори вирізняють тривалі юридичні факти, зокрема процесуальні; за волевиявленням виокремлюють юридичні дії, себто такі життєві обставини, що характеризують вольову поведінку суб'єктів, зовнішнє вираження їх волі та свідомості. Вирізняють також юридичні події, тобто життєві обставини, що виникають, розвиваються і припиняються незалежно від волі суб'єктів правовідносин.
Юридичні дії, своєю чергою, поділяють на правомірні та неправомірні. Правомірні юридичні дії поділяють на юридичні акти - таку правомірну поведінку, що здійснюється з метою породження юридичних наслідків (скажімо, постанова слідчого про припинення кримінальної справи, визнання людини безвісно відсутньою чи померлою тощо). А ще виокремлюють правомірні юридичні вчинки - такі дії, що не мають на меті спричинення юридичних наслідків.
Неправомірні юридичні дії - це правові аномалії, зловживання правом, що не є правопорушенням, і правопорушення. До правопорушень відносять злочини і різні проступки.
До юридичних подій відносять народження чи смерть людини, стихійні лиха, хворобу та інші події, з якими норма права зв'язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Отже, юридичні факти як життєві обставини" що передбачаються нормами права, мають велике теоретичне і практичне значення. Засвоївши знання з теорії правовідносин, юрист зможе аналізувати конкретні життєві ситуації, правильно використовувати юридичні норми.
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
1. Яке місце та роль права в системі соціальних норм?
2. Сформулюйте поняття та ознаки права.
3. Розгляньте функції та принципи права.
4. Дайте характеристику форми права.
5. Що Ви розумієте під правотворчістю?
6. У чому сутність право реалізації?
7. Дайте характеристику правовідносин.
Схожі статті
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 7. Реалізація норм права: загальна характеристика
Реалізація норм права - це втілення встановлених правових норм у діяльність суб'єктів права через виконання юридичних обов'язків, використання...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
Окрім внутрішньої, розрізняють також зовнішню форму права, або джерела права. Це способи юридичного виразу права, його організація в належну юридичну...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 2. Поняття права та його ознаки
Кожне суспільство має регулювати відносини між людьми, здійснювати охорону і захист таких відносин. Таке регулювання і охорона суспільних відносин...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 4. Розвиток науки теорії держави і права в Україні
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Держава як особлива організація політичної влади відрізняється від родоплемінної організації тим, що: 1) замість кровноспоріднених зв'язків, які існували...
-
Держава як особлива організація політичної влади відрізняється від родоплемінної організації тим, що: 1) замість кровноспоріднених зв'язків, які існували...
-
Держава як особлива організація політичної влади відрізняється від родоплемінної організації тим, що: 1) замість кровноспоріднених зв'язків, які існували...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Місце теорії держави і права в системі правових наук
Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - ВВЕДЕННЯ В ЮРИДИЧНУ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ
Шановні учні, абітурієнти, студенти, аспіранти, докторанти, викладачі! Вашій увазі пропонується найбільш сучасне видання підручника "Правознавство". При...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і права
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Основні закономірності виникнення держави і права
Існує кілька поглядів на політичну організацію суспільства і на право в аспекті їх виникнення: 1) соціальний розвиток суспільства почався без політичної...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 6. Правотворення як процес самоорганізації права
Останнім часом у юридичній літературі почали розрізняти такі категорії, як "правотворення", "правотворчість" і "нормотворчість". Усі ці види діяльності...
-
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 4. Поняття системи права як внутрішньої його організації
Регулювання й охорону суспільних відносин право здійснює через відповідну систему. Система права - це внутрішня форма права, яка має об'єктивний характер...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Функції і принципи права
Право має певні напрями впливу і будується на конкретних правових і демократичних засадах (принципах). Функції права - це основні напрями його впливу на...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права § 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Система соціальних норм та місце І роль права в цій системі
§ 1. Система соціальних норм та місце І роль права в цій системі Соціальні норми - це загальні правила поведінки людей у суспільстві, зумовлені...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - Глава IV. Основи теорії права
§ 1. Система соціальних норм та місце І роль права в цій системі Соціальні норми - це загальні правила поведінки людей у суспільстві, зумовлені...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 2. Функції теорії держави і права
Функції ТДП - це основні напрями науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - ПЕРЕДМОВА
Шановні учні, абітурієнти, студенти, аспіранти, докторанти, викладачі! Вашій увазі пропонується найбільш сучасне видання підручника "Правознавство". При...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 7. Різноманітні теорії виникнення держави
Держава і право в різних народів формувалися не однаково. Наприклад, класично в Стародавніх Афінах із класових протиріч всередині родового суспільства...
-
Процес виникнення і розвитку державності на території нинішньої України має давню історію. Перші державні утворення на цій території з'явилися в степах...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права
§ 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права Історію держави і права (ІДП) можна розглядати як юридичну науку і навчальну дисципліну. Як...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - Глава II. Історія розвитку держави і права в Україні
§ 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права Історію держави і права (ІДП) можна розглядати як юридичну науку і навчальну дисципліну. Як...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 8. Держава і право Української Народної Республіки (УНР)
Держава і право УНР може бути розглянута в три етапи її розвитку: а) Центральна Рада; б) Гетьманат П. Скоропадського; в) Директорії. Початок реального...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 7. Держава і право на території Західної України
Після першого розподілу Польщі (1772 р.) до складу Австрії були включені Галичина і частина Буковини. Інша частина Буковини увійшла до Румунії,...
-
Росія, після війни з Туреччиною, закріпила за собою землі центральної, південної і східної України. Україна стала провінцією Роси. Остання поширила свій...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 5. Держава і право козацької доби і гетьманщини в Україні
Населення українських територій у литовсько-руську добу поділялося на різні стани. Найбільш пригніченими були селяни. їх становище постійно...
-
Занепад Галицько-Волинської держави сприяв прямому втручанню в їхні справи з боку сусідніх з Україною держав, серед яких були Литва і Польща. На протязі...
-
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 3. Держава І право Київської Русі
Виникнення держави і права в Київській Русі має декілька теорій. Однією з таких теорій є літописна "Повість временних літ", яка була складена ченцем...
Правознавство - Олійник А. Ю. - § 8. Правові відносини