Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.8. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
Трудові спори - це певні розбіжності між найманим працівником і роботодавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також зміни чи встановлення нових умов праці, що не врегульовані шляхом переговорів між ними.
Стаття 221 КЗпП визначає, що трудові спори між власником та уповноваженим ним органом і працівником незалежно від форми трудового договору розглядаються:
1) комісіями з трудових спорів (КТС);
2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (місцевими судами).
Комісія з трудових спорів обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації де працює не менш як 15 чоловік. Якщо ж на підприємстві працює менше 15 працівників, то КТС не обирається і, у разі виникнення індивідуального трудового спору, працівник повинен звертатися для його вирішення до місцевого суду.
Порядок обрання і чисельність, склад і строк повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість робітників у складі комісії з трудових спорів підприємства повинна бути не менше половини її складу (при чисельності КТС - 9 працівників, із них не менше 5 повинні бути робітниками). Комісія з трудових спорів обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії.
За рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені комісії з трудових спорів у цехах та інших аналогічних підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють на тих же підставах, що й комісії з трудових спорів підприємств, установ, організацій, вони можуть розглядати трудові спори в межах своїх повноважень.
Трудовий спір підлягає розглядові в КТС, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом. Працівник може звернутися до КТС у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.
У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія з трудових спорів може його поновити.
Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Спір повинен бути розглянутим КТС у десятиденний строк з дня подання заяви у присутності працівника, який подав заяву та представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії, розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин, комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
КТС має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.
Засідання комісії з трудових спорів вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.
КТС приймає рішення зі спору більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, в якому зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по-батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії.
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові та власникові або уповноваженому ним органу.
У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії з трудових спорів.
Рішення КТС піддягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення КТС у встановлений строк, працівникові видається посвідчення, що має силу виконавчого листа, на підставі якого, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку.
У місцевих судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу);
2) прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії з трудових спорів суперечить чинному законодавству.
Безпосередньо в місцевих судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівників підприємств, установ/організацій, де комісії з трудових спорів не обираються;
2) працівників, про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи;
3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб, митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень;
4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
5) працівників з питання застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;
6) про відмову у прийнятті на роботу:
- працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
- молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;
- вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років;
- виборних працівників після закінчення строку повноважень;
- працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
- інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір (ст. 232 КЗпП).
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ст. 233 КЗпП).
У разі пропуску з поважних причин вказаних строків, суд може їх поновити (ст. 234 КЗпП).
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Схожі статті
-
Конституція України закріплює право кожного, хто працює на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.4. Трудовий договір
Кожна працездатна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується....
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.3. Поняття шлюбу, порядок його укладання
Сім"я є первинною й основною ланкою побудови будь-якого суспільства. Вона є відправним пунктом у формуванні дитини як особистості та активного члена...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.3. Колективний договір
У зв'язку з появою в державі роботодавців, що здійснюють підприємницьку діяльність на базі різних форм власності виникла нагальна потреба вдосконалення...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.2. Суб'єкти трудового права
Суб'єктами трудового права є учасники суспільних відносин, визначені трудовим законодавством, які можуть володіти трудовими правами й обов'язками та...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.5. Робочий час
Робочий час - це встановлений законом, колективним і трудовим договором період календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.1. Поняття трудового права, його предмета та методу
7.1. Поняття трудового права, його предмета та методу Кожна людина в Україні має право на працю. Це закріплено ст. 43 Конституції України від 28.06.1996...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - Розділ 7. Основи трудового права України
7.1. Поняття трудового права, його предмета та методу Кожна людина в Україні має право на працю. Це закріплено ст. 43 Конституції України від 28.06.1996...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.2. Поняття сім'ї та регулювання сімейних відносин
Сім"я є первинною й основною ланкою побудови будь-якого суспільства. Вона є відправним пунктом у формуванні дитини як особистості та активного члена...
-
Мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони: - не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.7. Трудова дисципліна
Дисципліна - це обов'язкове для всіх членів трудового колективу підкорення порядку, встановленому законом чи правилами внутрішнього трудового розпорядку....
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.5. Шлюбний договір
Шлюбний договір - це цивільний правочин, що базується на домовленості наречених або подружжя відносно встановлення майнових прав та обов'язків подружжя...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.4. Джерела права
Під джерелами права правознавці-науковці розуміють різні явища: - по-перше, це визначення звідки походить право, що є правотворчою силою, породжуючою...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.22. Цілі і підстави юридичної відповідальності
Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в: 1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.19. Склад правопорушення
Соціально значима поведінка людей, що врегульована нормами права є правовою поведінкою. Ця поведінка може відповідати приписам правових норм, тобто бути...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.18. Правопорушення, його ознаки та причини вчинення
Соціально значима поведінка людей, що врегульована нормами права є правовою поведінкою. Ця поведінка може відповідати приписам правових норм, тобто бути...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.4. Поняття права власності та інших речових прав
Цивільне право регулює особисті немайнові права фізичної особи, що поділяються на два види: 1) особисті немайнові права, що забезпечують природне...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.3. Особисті немайнові права фізичної особи
Цивільне право регулює особисті немайнові права фізичної особи, що поділяються на два види: 1) особисті немайнові права, що забезпечують природне...
-
Правові і організаційні основи діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.8. Припинення шлюбу
Припинення шлюбу пов'язане з настанням юридичних наслідків від наявності факту смерті одного з подружжя, оголошення його судом померлим чи розірвання...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.9. Органи судової влади і судочинство в Україні
Сильна і незалежна судова влада є гарантом громадянського миру і злагоди, прав і свобод людини і громадянина, законності і правопорядку в суспільстві....
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 5.6. Права та обов'язки матері, батька і дитини
Взаємні права та обов'язки батьків і дітей базуються на походженні дітей, засвідченому в установленому законом порядку. Походження дитини, батьки якої...
-
Конституція України визначає Президента як главу держави, що виступає від її імені. Президент уособлює державу, має особливий правовий статус у...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 3.5. Безпосередня і представницька демократія в Україні
Україна відповідно до ст. 5 Конституції є республікою, в якій суверен - народ. Суверенітет за змістом цієї статті належить народу, який здійснює владу...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 2.23. Види юридичної відповідальності
Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в: 1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.8. Спадкове право
Спадкове право являє собою сукупність цивільно правових норм, об'єднаних в книзі 6 ЦКУ, воно є підгалуззю цивільного права, регулюючою відносини...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.7. Поняття зобов'язального права України
Зобов'язальне право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини між боржником та кредитором на засадах юридичної рівності та взаємної...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 4.6. Правочини в цивільному праві
Найбільш поширеними у цивільному праві юридичними фактами є правочини. Гл.16 ЦКУ регулює відносини пов'язані з ними. Правочином є дія особи, спрямована...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 1.5. Форма держави
Форма держави - це спосіб організації і здійснення державної влади. Форма держави складається з трьох елементів: 1) форми правління; 2) форми державного...
-
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - Розділ 1. Загальне поняття держави
1.1. Походження держави, основні теорії її виникнення Виникнення держави це складний і суперечливий довготривалий процес, пов'язаний з розвитком...
Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 7.8. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів