Політична історія України - Танцюра В. І. - 1.3. Політична історія України
Відлік політичної історії України починається від "Історії Русів" - історико-політичного трактату невідомого автора кінця XVIII ст. На розлогому історичному тлі у цьому творі стверджується необхідність відновлення та утвердження національної свідомості, права українського народу на державну незалежність.
Утверджуючи патріотичний пафос "Історії Русів", у XIX - першій половині XX ст. вагомий внесок до політичної історії України зробили М. Костомаров, В. Антонович, Д. Багалій, М. Драгоманов, М. Грушевський, В. Липинський, І. Крип'якевич, Н. Полонська-Василенко та інші видатні мислителі, яких хвилювали сутнісні проблеми історичного розвитку українського народу й вітчизняного державотворення. У загальному плані найбільш важливими сукупними здобутками, що постають з її історико-політичної творчості, були:
¾ критична оцінка будь-яких форм деспотизму і поневолення народу;
¾ осуд системи законодавства і судочинства, покликаної захищати інтереси панівних сил;
¾ заклик до боротьби за національне і соціальне визволення українського народу;
¾ обгрунтування необхідності здійснення соціальної рівності, забезпечення політичної свободи що базується на вселюдській справедливості;
¾ аналіз самоуправління народу й колегіальних форм реалізації влади; орієнтація на утвердження державної самостійності українського народу.
У другій половині XX ст. політичну історію України найповніше репрезентував і систематизував учений української діаспори Іван Лисяк-Рудницький. Він уперше здійснив глибокий аналіз історії української політичної думки з другої половини XIX ст. до середини 80-х років XX ст. Аналізуючи українську історію, І. Лисяк-Рудницький дійшов багатьох важливих висновків:
¾ про органічне співіснування в українській історії двох традицій: західної - соціально-політичної і східної - християнсько-духовної;
¾ про те, що процес націотворення, відродження певного народу може відбуватися не тільки шляхом згори донизу, коли основним націотворчим чинником є провідна верства, а й навпаки - знизу вгору, через національне самовизначення народу, піднесення його освіти й культури;
¾ про крах Радянського Союзу внаслідок боротьби за владу в середовищі державно-партійної верхівки, виникнення в Україні масового національно-визвольного руху й організаційного утворення опозиційних політичних структур ("Радянська Україна з історичної перспективи", 1970).
Певний вклад у розвиток політичної історії України зробили українські дисиденти ("шістдесятники"). Спираючись на факти і події української історії, вони протистояли конформізму, беззаконню, сваволі, порушенню прав і свобод людини, а також обстоювали принципи відкритого суспільства, демократії, гласності, ненасильницької форми захисту прав людини та ідеали правової держави і громадянського суспільства, самоцінності особистості.
Наприкінці 80-х років XX ст., з початком епохи плюралізму і гласності, а особливо після здобуття Україною державної самостійності, політична історія України набула можливості розвиватися легально. Упродовж останнього десятиліття вагомий внесок у політичну історію України зробили О. Апанович, С. Кульчицький, А. Трубайчук, П. Толочко, В. Солдатенко, Н. Яковенко, Ю. Павленко, В. Смолій, Ю. Шаповал, І. Курас, Я. Грицак, Я. Ісаєвич, В. Шевчук, М. Тараненко та ін.
Помітну роль відіграло і включення у вітчизняний науковий обіг досліджень з царини історії українського народу, його боротьби за державність, що належать українцям зарубіжжя - О. Субтельному, І. Нагаєвському, Т. Гунчаку та ін. Вступаючи у XXI ст., Україна переосмислює минуле з метою переорієнтації соціально-історичного досвіду в площину практичної політики, функціонування громадянського суспільства на основі поєднання цілеспрямованих і спонтанних рушіїв суспільного розвитку. Перехід від утопічних програм майбутнього до його моделювання в сучасний період потребує відмови від будь-якого припасовування минулого до сучасності чи протиставлення сьогодення минулим епохам. За словами російського філософа А. Гулиги, лише така сучасність, яка "відмовляється від усвідомлення своєї переваги над попередніми епохами, йде на виучку до минулого", заслуговує на назву пост-сучасність у розумінні "мудра й найвища сучасність". Саме такий підхід бачиться основоположним для сучасної політичної історії України.
Історичний підхід до політики передбачає вивчення різноманітних явищ політичного життя в їх послідовно-часовому розвитку, виявлення взаємозв'язку минулого, сьогодення й майбутнього. Основою обгрунтування необхідності його сучасного використання є теза, згідно з якою розуміння досягнень та невдач на різних історичних етапах збагачує наші знання про причини і тенденції соціальних змін та перманентного розвитку. Точне й цілісне відображення історії передбачає також відтворення певного явища, подій з властивими їм рисами і специфікою в конкретно-історичних умовах. Це, в свою чергу, сприяє подоланню проявів волюнтаризму і суб'єктивізму в практично-політичних діях і рішеннях.
Сенс використання історичного підходу стосовно сучасних проблем українського суспільства полягає й у тому, що в історії соціального порядку, який панував в Україні, починаючи з XVII ст., й особливо його функціонування в межах Радянського Союзу, криється історичний урок, який неможливо обминути не лише з чисто наукового погляду. Нинішня непроста ситуація суспільно-політичного розвитку потребує відходу від практики прокльонів на адресу минулого й переходу до всебічного осмислення досвіду в контексті всіх здійснених у XX ст. спроб змінити особливості людського буття.
Надзвичайної цінності вивчення досвіду минулого України набуває на тлі його зіставлення зі світовим досвідом, який репрезентують західний і незахідний світи. Будь-яка національна історія залишиться до кінця нез'ясованою доти, доки вона не буде розглянута у зіставленні з історіями інших національних держав. Заглиблення в цей досвід дає змогу зрозуміти ступінь взаємопроникнення і взаємозв'язку українського історичного досвіду з досвідом загально-цивілізаційним.
Особливу роль у розвитку політичної історії України відіграє й, напевне, відіграватиме в майбутньому геополітична проблематика. Політичні процеси в Україні завжди залежали від геополітичного чинника. Адже Україна перебуває на своєрідному ментальному розломі, одна частина якої у зв'язку з історико-географічними особливостями більше взаємодіяла зі східними народами і державами, переймаючи їх політичну традицію, інша - мала інтенсивніші зносини із західним світом, вбираючи в себе європейські соціально-політичні, культурні цінності. Все це спричинило певний вплив на систему ціннісних орієнтацій українського народу. Просторове розташування дає Україні право на визначення своєї специфічної геополітичної ролі - бути зв'язуючим мостом (трансферною зоною) між країнами Європи та Азії. Розміри її території, численність населення, промисловий та аграрний комплекси, науковий потенціал, природні ресурси у поєднанні з вигідним географічним положенням дають їй право претендувати на статус великої європейської держави з відповідною геополітичною поведінкою та геостратегічною орієнтацією.
Цілеспрямоване здійснення соціально-політичних перетворень на сучасному етапі передбачає глибоке вивчення історичного процесу в умовах попередніх трансформацій з акцентуванням на таких питаннях: конструктивної чи деструктивної ролі свідомості та волі людей, різноманітних культурних, ментальних чинників; специфіки розвитку українського соціуму як особливого суб'єкта історії; ступеня впливу геополітичних та інституціональних особливостей певних історичних періодів; намагань подолання стихійності розвитку, встановлення контролю над суспільним життям; рівня розвитку самосвідомості, якості та змістового наповнення, витвореного історичною пам'яттю, колективною свідомістю ідеалу досконалого суспільства.
Запитання. Завдання
1. У чому полягає відмінність предмета політичної історії від громадянської історії?
2. З якими суспільно-політичними змінами пов'язано зародження політичної історії як науки?
3. Обгрунтуйте багатогранність взаємозв'язків політичної історії з політологією та правознавством.
4. Охарактеризуйте особливості політичної історії України як науки.
5. У чому полягають особливості впливу геополітичного положення України на її політичну історію?
Схожі статті
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Спроби політичної реставрації держави
Великий князь київський Володимир, розгортаючи широку програму реформ, мав на меті посилити великокняжу владу. Передусім він зосередився на зміцненні...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 1.1. Особливості еволюції політичної історії
На широкому полотні історії людської цивілізації політичній тематиці завжди відводилось окремішнє місце й належала неповторна роль. Людство в його...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 1. Політична історія як наука
На широкому полотні історії людської цивілізації політичній тематиці завжди відводилось окремішнє місце й належала неповторна роль. Людство в його...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Міжнародні відносини Київської держави
Від початків свого існування Київська держава прагнула стати активним суб'єктом міжнародних зносин, маючи для цього відповідні кадрові служби. їх...
-
Ознаками держави як форми організації суспільного життя є наявність специфічних органів управління - державного апарату,, території, обов'язкових для...
-
Традиційні атрибути політичної історії, її сучасну оновлену змістову основу складають такі проблеми, як політичні процеси та їх суб'єкти, держава і...
-
У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період...
-
У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 3.4. Припинення Існування Галицько-Волинської держави
Серед причин зникнення Галицько-Волинської держави з політичної карти середньовічної Європи називають передусім занепад династії короля Данила. Одночасно...
-
Щодо питання про етнічну ідентифікацію Київської Русі точилося немало дискусій, які у своїй основі мали не тільки наукові, а й політичні аспекти....
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Об'єднання земель і племен східних слов'ян
Об'єднання земель і племен східних слов'ян Серед істориків побутує думка, що перший етап у розвитку києворуської державності був "варязьким". Починається...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 2.3. Основні етапи розвитку державності в Київській Русі
Об'єднання земель і племен східних слов'ян Серед істориків побутує думка, що перший етап у розвитку києворуської державності був "варязьким". Починається...
-
До середини XI ст. у Київській Русі панувала державна власність на землю. Верховним землевласником був великий князь київський, який роздавав маєтки...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Давні літописи про походження Київської Русі
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис - "Повість минулих літ" - заснування державності на східнослов'янських теренах...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Хозарська гіпотеза
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис - "Повість минулих літ" - заснування державності на східнослов'янських теренах...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Місцева влада
Система політичної влади Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. Протягом...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Система політичної влади
Система політичної влади Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. Протягом...
-
Смерть Романа Мстиславича в 1205 р. спричинилася до жорстокої і тривалої громадянської війни, що супроводжувалася зовнішніми втручаннями. Причини усобиць...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 2.6. Політичний устрій Київської Русі
Система політичної влади Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. Протягом...
-
Роздрібнення Київської Русі Спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівнезалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та...
-
Роздрібнення Київської Русі Спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівнезалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - Норманська та антинорманська теорії
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис - "Повість минулих літ" - заснування державності на східнослов'янських теренах...
-
Політична історія України - Танцюра В. І. - 2.2. Теорії походження Київської держави
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис - "Повість минулих літ" - заснування державності на східнослов'янських теренах...
-
Правителі Галицько-Волинської держави у своїх зовнішньополітичних справах нерідко вдавалися до підтримки Римської курії. Це було зумовлено необхідністю...
-
Києворуська держава - один із найяскравіших політичних феноменів тогочасного світу - започаткувала державотворчу традицію українського народу. Вона ще не...
-
Києворуська держава - один із найяскравіших політичних феноменів тогочасного світу - започаткувала державотворчу традицію українського народу. Вона ще не...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - ПЕРЕДМОВА
Шановний друже! Ти приступаєш до вивчення дисципліни, яка повинна не тільки задовольнити твої пізнавальні потреби, підвести до вивчення галузевих...
-
Власне наукова історіографія предмета почалася від кінця XVIII ст. У перших дослідженнях (Михайла Антоновського "Історія про Малу Росію" (1798 р.), Якова...
-
Історія України - Левицька Н. М. - Предмет, мета і завдання дисципліни
Програма навчальної дисципліни "Історія України" відповідає кваліфікаційним вимогам підготовки бакалаврів усіх спеціальностей та всіх форм навчання....
-
Історія України - Мельник А. І. - Вступ
Український народ має давню багату та, на жаль, трагічну історію. В сиву давнину, за часів Київської русі, він мав свою державність, входив на рівних...
Політична історія України - Танцюра В. І. - 1.3. Політична історія України