Підприємництво - Гой І. В. - 6.5 Зовнішньоекономічна діяльність

Зовнішньоекономічна діяльність є важливою і невід'ємною сферою господарської діяльності підприємств та всіх учасників ринкових відносин. В сучасних умовах зовнішньоекономічна діяльність виступає одним з ключових чинників підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Згідно із законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (стаття 2) закріплено шість Принципів Цієї діяльності:

O суверенність;

O свобода підприємництва;

O юридична рівність і недискримінація;

O захист інтересів суб'єктів господарювання;

O еквівалентність обміну;

O неприпустимість демпінгу.

Основні Законодавчі акти, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність України: "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про єдиний митний тариф", "Про захист іноземних інвестицій" та ін.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, не заборонені законами України, незалежно від форм власності й інших ознак. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до Закону України. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, у якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутним документам з моменту знаходження ними статусу юридичної особи. У зовнішньоекономічній діяльності можуть брати участь також зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Держава гарантує однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Види зовнішньоекономічної діяльності, перелік зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються на території України, умови та порядок їх здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, а також перелік товарів (робіт, послуг), заборонених для експорту та імпорту, визначаються законом.

Згідно із законом про зовнішньоекономічну діяльність до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин та використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій, заохочення конкуренції і обмеження монополізму суб'єктів господарювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

До Державних органів управління зовнішньоекономічної діяльності В Україні відносяться:

- Верховна Рада України;

- Кабінет Міністрів України;

- Національний банк України;

- Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції;

- Державна митна служба України;

- Антимонопольний комітет України;

- Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.

В структурі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України створено Департамент Державної політики у сфері зовнішньої торгівлі, торговельних обмежень та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю.

До Недержавних органів Управління економікою Відносяться товарні, фондові, валютні біржі, Торгово-промислову палату України. При цьому дані органи регулювання можуть виконувати тільки їм надані функції у сфері управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Уряд України має у своєму розпорядженні багато форм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, серед яких основними є митно-тарифні та нетарифні.

Митні відносини істотно впливають на характер міжнародних економічних відносин, а митна політика є дійовим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Митного кодексу України, закону про зовнішньоекономічну діяльність, інших законів, Єдиного митного тарифу та чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Митний контроль на території спеціальних (вільних) економічних зон регулюється окремими законами та чинними міжнародними договорами.

Найпоширенішими засобами регулювання зовнішньоекономічної діяльності є розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх відносин. Податкові пільги надаються виключно відповідно до закону, як правило, суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які стабільно експортують наукову, наукоємну продукцію, експорт яких перевищує імпорт за фінансовий рік і обсяг експорту яких становить не менше п'яти відсотків від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів.

Одним із регуляторів зовнішньоекономічної діяльності є митний тариф.

Єдиний митний тариф України - це систематизований перелік розмірів мита, що знімається при проходженні товарів через митний кордон країни, яка прийняла даний тариф, або групи країн, що об'єднали свої державні митні території в єдину митну територію.

Митний тариф містить деталізований перелік товарів, що оподатковуються імпортним, експортним і транзитним митом з наведенням способу нарахування, ставки мита, а також коефіцієнтів надбавок і знижок та переліку товарів, заборонених до ввезення, вивезення і транзиту відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

У сучасній практиці державного регулювання зовнішньої торгівлі поряд з тарифними заходами досить широко застосовуються й інші, які дістали назву нетарифних. Основними видами нетарифного регулювання є ліцензування, квотування, реєстрація контрактів, дозволи міністерств та відомств, що мають необхідні повноваження щодо видачі таких дозволів.

Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності лише за наявності ліцензії. Режим квотування зовнішньоекономічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України, та здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, яка може бути ввезена (вивезена) за певний період. Інформація щодо введення режиму ліцензування або квотування публікується в офіційних виданнях.

До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності.

Для управління Зовнішньоекономічною діяльністю на підприємствах Створюють відповідні підрозділи, Функціями Яких є:

- науково-технічне співробітництво і налагодження зовнішніх зв'язків (вивчення і впровадження передового досвіду, розробка планів співробітництва, організація переговорів, зарубіжні відрядження, планування та контроль за експортним виробництвом, статистична звітність):

- організація протокольних заходів (прийом делегацій, проведення консультацій з іноземними спеціалістами, оформлення документів тощо);

- проведення аналітичних досліджень, створення прогнозу збуту, розробка політики ціноутворення;

- рекламна діяльність;

- розробка планів та організація роботи з укладання договорів про реалізацію продукції.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право Укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству України запроваджує їх державну реєстрацію.

У випадках недобросовісної конкуренції, розміщення валютних цінностей з порушенням встановленого законодавством порядку на рахунках та вкладах за межами України, а також в інших випадках, якщо дії учасників зовнішньоекономічної діяльності завдають шкоди економіці України, експортно-імпортні операції таких суб'єктів господарювання припиняються на умовах і в порядку, передбачених законом, до таких суб'єктів може застосовуватися індивідуальний режим ліцензування.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на території інших держав. Порядок відкриття валютних рахунків у банківських установах на території інших держав регулюється законодавством відповідної держави. У разі відкриття валютного рахунку в банківській установі за межами України суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний повідомити про це Національний банк України не пізніш як у триденний строк. Відкриття валютного рахунку в установі банку за межами України суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді якого є частка державного майна, здійснюється за погодженням з Фондом державного майна України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у порядку, встановленому законодавством.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків, визначених законом.

Законом може бути запроваджено режим обов'язкового розподілу виручки від зовнішньоекономічних операцій в іноземній валюті між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та уповноваженими державними валютними фондами, а також порядок і розміри відрахувань іноземної валюти. Інформація про запровадження вказаного режиму має бути опублікована в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України не пізніш як за два місяці до запровадження цього режиму.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть одержувати в іноземних фінансових установах валютні кредити на договірній основі. При цьому умови кредитного договору не можуть суперечити законодавству України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді яких є частка державного майна, можуть укладати кредитні договори з іноземними фінансовими установами лише за згодою Фонду державного майна України. Види майна, що не може бути предметом застави у разі одержання валютного кредиту в іноземній фінансовій установі, визначаються законом.

Держава здійснює захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України згідно з нормами міжнародного права. Такий захист здійснюється через дипломатичні та консульські установи, державні торговельні представництва, які представляють інтереси України, а також в інший спосіб, визначений законом.

З метою Інформаційного забезпечення українських експортерів та виробників експортоспроможної продукції, У тому числі суб'єктів малого та середнього підприємництва, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності, що придбавають товари українського походження, Міністерством економічного розвитку та торгівлі (Мінекономіки) введено в дію веб-портал "Комплексна система інформаційно-консультаційної підтримки та розвитку експорту" ( ukrexport. gov. ua ). Даний проект покликаний надавати інформаційну підтримку українським експортерам та дані про існуючі можливості й умови здійснення експортних поставок до країн світу, про потенціал або обмеження у торгівлі окремими товарами, тендери, світові бізнес-події тощо. Крім того, пошукові механізми порталу передбачають можливість пошуку торгівельних партнерів як для українських, так і для іноземних компаній. Про можливості порталу поінформовано закордонні дипломатичні установи України.

Для просування продукції українських виробників на зовнішні ринки та оптимізації процесу формування та презентації комерційних пропозицій українських підприємств-експортерів, Мінекономіки розроблено стандартизовану форму звернення українських експортерів. Зразок цього документа надіслано до обласних державних адміністрацій України з проханням поширити його серед підприємств у відповідних регіонах, а також до закордонних дипломатичних установ України для використання в роботі з просування українського експорту на ринки країн акредитації.

Представлення інтересів малого підприємництва у міжнародних торговельних переговорах здійснюється торговельно - економічними місіями (далі - ТЕМ) у складі закордонних дипломатичних установ України. Зараз функціонує близько 50 вищезгаданих установ у різних країнах світу та міжнародних організаціях, які здійснюють заходи щодо захисту прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності України у державі перебування. їх діяльність сприяє налагодженню та розвитку прогресивних форм співробітництва, проведенню переговорів, експертиз, укладанню контрактів, а також встановлюються контакти з державними установами, організаціями, суб'єктами підприємницької діяльності держави перебування.

Мінекономіки України на базі Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків "Держзовніпгінформ" на інтернет-сайтах ukrdzi. com. ua та eximbase. com, підтримує комп'ютеризовану систему збору та доведення до вітчизняних підприємств, у тому числі суб'єктів малого підприємництва, інформації щодо комерційних та інвестиційних пропозицій іноземних підприємств. Бази даних комерційних пропозицій іноземних компаній та тендерних пропозицій з-за кордону з вільним доступом для українських промисловців та підприємців оперативно оновлюються безпосередньо через мережу Інтернет торговельно-економічними місіями. Крім того, на зазначених сайтах вітчизняним підприємствам пропонуються кон'юнктурно-довідкові документи, які готуються з використанням інформаційно-аналітичних матеріалів, що надходять від ТЕМ України за кордоном.

На підставі інформації, отриманої від ТЕМ, Мінекономіки складає та публікує на сайті ukrdzi. com. ua "Держзовнішінформу" щорічний календар проведення міжнародних виставково-ярмаркових заходів у країнах - основних торговельних партнерах України.

При Мінекономіки утворено та діє Рада експортерів, діяльність якої сприяє формуванню експортної політики України, підвищенню експортного потенціалу національної економіки, розвитку добросовісної конкуренції серед українських експортерів, забезпеченню оперативної взаємодії підприємців із центральними органами виконавчої влади, захисту державних інтересів та інтересів українських експортерів на зовнішніх ринках

У рамках реалізації Угоди про спільне використання інформації між Україною та країнами-учасницями Європейського Бізнес-Реєстру проводиться робота з отримання відомостей щодо наявних у них суб'єктів господарювання.

Важливим кроком у сфері інформування суб'єктів господарювання є функціонування офіційних веб-сайтів управління зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій. Такі інформаційні портали забезпечують доступ до інформаційних ресурсів відповідних регіонів, серед яких і система функціонування малих підприємств, що надає можливість здійснювати обмін інформацією між суб'єктами підприємництва України з іноземними підприємствами. На веб-сайтах облдержадміністрацій розміщуються комерційні та тендерні пропозиції іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, отримані від ТЕМ України за кордоном. Важливою ділянкою роботи облдержадміністрацій є підтримання продуктивної взаємодії з міжнародними інституціями, що надають технічну допомогу, зокрема європейськими (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, Представництво Європейської Комісії, ПРООН, Бюро Делегата Німецької економіки, Асоціацією Європейських Прикордонних Регіонів та ін.). За їх підтримки реалізуються проекти у галузі освіти, науки, охорони здоров'я, навколишнього середовища, облаштування кордонної інфраструктури, а також у сфері підприємництва.



Схожі статті




Підприємництво - Гой І. В. - 6.5 Зовнішньоекономічна діяльність

Предыдущая | Следующая